Рішення № 92674686, 05.11.2020, Господарський суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.11.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/361/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом: Івано-Франківської місцевої прокуратури,

76000, вул. Гаркуші, буд.9,м. Івано-Франківськ

в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях

76019, вул.Василіянок, 48 м.Івано-Франківськ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Танчака Василя Романовича

АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості в сумі 24 047 грн 20 коп.

без повідомлення (виклику) представників сторін

ВСТАНОВИВ: Івано-Франківська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Танчака Василя Романовича про стягнення заборгованості в сумі 24 047 грн 20 коп.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 12.05.2020, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення,

Копії ухвали від 12.05.2020 у відповідності до ст.ст.120, 242 ГПК України направлено сторонам за юридичними адресами, вказаними в позовній заяві, що відповідають даним з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що свідчить про належне повідомлення сторони про розгляд справи.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін від учасників справи до суду не надходило.

11.09.2020 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури надійшли пояснення до позовної заяви №68-3998 вих-10 від 11.09.2020(вх.№11887/20).

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція позивача. Позов мотивовано тим, що в порушення договірних зобов"язань за договором оренди державного майна, відповідач не здійснив своєчасно та в повному обсязі оплати по орендній платі за період з вересня по листопад 2019 року, в зв"язку з чим виникла заборгованість в сумі 19 006 грн 69 коп. За несвоєчасність виконання зобов"язання на суму боргу нараховано пеню виходячи з умов договору та положень чинного законодавства.

Згідно додаткових пояснень прокурор обґрунтував підстави звернення до суду з даним позовом. Зокрема, зазначив, що з огляду на невжиття Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про порушення інтересів держави (з січня 2020, після звернення прокуратури). За таких обставин, вважає, що наявні підстави для звернення прокуратури до суду з даним позовом на захист інтересів держави в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру"

Правом на надання відзиву на позов відповідач не скористався.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

29.01.2018 між Регіональним відділенням ФДМУ по Івано-Франківській області (Орендодавець), підприємцем Танчак В.Р. (Орендар) та Головним управлінням статистики в Івано-Франківській області (Балансоутримувач) укладено договір оренди державного майна №01/18 (а.с.19-21), за умовами якого Орендодавець за участю Балансоутримувача передає, а Орендар приймає у строкове платне користування державне майно - приміщення загальною площею 276,6 кв.м. та зовнішню площадку площею 77,3 кв.м на 1 поверсі адміністративної будівлі (реєстровий номер -02360599.1.АААДЕЕ947), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та перебуває на балансі Головного управління статистики в Івано-Франківській області, вартість якого за висновком про вартість станом на 30.09.2017 становить 2 520 218 грн без ПДВ (п.1.1 договору).

Згідно п.2.1 договору вступ Орендаря в користування майном, зазначеним в п.1.1, настає одночасно з підписанням сторонами договору та акта приймання-передачі вказаного майна.

Передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною згідно Звіту про незалежну оцінку (п.2.4 договору).

У відповідності до п.3.1 договору орендна плата визначається на підставі "Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу", затвердженої постановою КМУ №786 від 04.10.19995 зі змінами та доповненнями, і за базовий місяць оренди грудень 2017 становить 17 327 грн 65 коп. без ПДВ.

Орендна плата за перший місяць оренди - січень 2018 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень 2018 року з врахуванням добової орендної плати.

Пунктом 3.2 договору визначено, що розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно п.3.4 договору, орендна плата перераховується Орендарем щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним і спрямовується:

50% відсотків - до держаного бюджету;

50% відстоків - Балансоутримувачу.

Орендна плата, перерахована до державного бюджету несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачем у визначеному п.3.4 співвідношенні, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування від суми недоплати, розрахованої за кожен день простроченого платежу, включаючи день сплати (п.3.6 договору).

У разі припинення (розірвання) договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання (повернення) включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє Орендаря від обов"язку сплати заборгованості за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу (п.3.9 договору).

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше, ніж три місяці Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (п.3.11 договору).

Згідно положень п.10.1 договору, за невиконання або неналежне виконання зобов"язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, який діє з 29.01.2018 до 29.12.2020 (п.11.1 договору).

Відповідно до п.11.3 договору, зміни й доповнення або розірвання цього договору допускається за взаємної згоди сторін, за умови погодження з Балансоутримувачем.

У разі припинення або розірвання цього договору, майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу за участю Орендодавця. Майно вважається повернутим Балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання. Обов"язок щодо складання акту про повернення майна покладається на Орендаря ( п.11.9,11.10 договору).

Згідно розрахунку плати за базовий місяць оренди державного нерухомого майна, що є додатком до договору оренди орендна плата за базовий місяць оренди склала 17 327 грн 65 коп. (а.с.22).

29.01.2018 між сторонами підписано акт приймання-передачі державного майна, згідно якого Орендодавець за участю Балансоутримувача передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування державне майно - приміщення загальною площею 276,6 кв.м. та зовнішню площадку площею 77,3 кв.м. на І поверсі адміністративної будівлі (реєстровий номер - 02360599.1.АААДЕЕ947), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та перебуває на балансі Головного управління статистики в Івано-Франківській області, вартість якого за висновком про вартість станом на 30.09.2017 становить 1520218 грн без ПДВ (а.с.23).

26.11.2019 відповідач звернувся до Регіонального відділення ФДМУ по Івано-Франківській області з заявою про припинення дії договору №01/18 від 29.01.2018 за згодою сторін достроково з 26.11.2019 та зазначив, що зобов"язується погасити всю наявну заборгованість до державного бюджету в термін до 10.12.2019 (а.с.18).

26.11.2019 між сторонами укладено договір про дострокове припинення дії договору оренди державного майна №01/18 від 29.01.2019 (а.с.21) з 26.11.2019, в зв"язку домовленістю сторін (п.1 договору).

Додатком до договору є акт приймання-передачі майна від 26.11.2019 (а.с.21).

Вимогами від 23.11.2018, 21.01.2019, 27.03.2019, 25.02.2019, 25.06.2019, 17.07.2019, 30.08.2019 та від 17.10.2019 Регіональне відділення ФДМУ по Івано-Франківській області зверталося до підприємця Танчак В.Р. про зобов"язання в 5-ти денний термін погасити заборгованість по орендній платі та сплатити пеню (а.с. 32- 39).

Згідно наказу Фонду державного майна України №231 від 06.03.2019 про реорганізацію регіональних відділень ФДМУ, утворено Регіональне відділення ФДМУ по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях.Установлено, що Регіональне відділення ФДМУ по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях є правонаступником майна, прав та обов"язків Регіонального відділення ФДМУ по Івано-Франківській області, Регіонального відділення ФДМУ по Тернопільській області, Регіонального відділення ФДМУ по Івано-Франківській області (а.с40-41).

У відповідності до розрахунку за договором оренди, проведеним у відповідності до стану надходження орендної плати від 29.01.2018 станом на 13.02.2020 (а.с.16-17), заборгованість по сплаті орендної плати за договором оренди державного майна №01/18 від 29.01.2018 склала 19006 грн 69 коп. та пеня в сумі 4274 грн 01 коп.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД, ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

За змістом частини 3 статті 4 ГПК України, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Так, відповідно до частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Поряд з цим, відповідно до частини 1, абзацу 1 частини 3 та абзацу 1 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Аналіз положень частин 3-5 статті 53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, що згідно ст.14 Конституції України перебуває під особливою охороною держави.

Суд встановив, що на виконання частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України і частин третьої, четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави Регіональним відділенням ФДМУ по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, який протягом розумного строку не вжив заходів щодо звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі до державного бюджету, тобто навів підставу для представництва інтересів держави та для звернення з позовом до суду.

Таким чином подання позову прокурором в інтересах держави у даній справі є обґрунтованим.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Частиною 1 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і не господарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Судом встановлено, що правовідносини сторін виникли на підставі договору оренди державного майна № 01/18 від 29.01.2018.

Оренда державного майна є різновидом майнового найму, що регулюється як спеціальними нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна", так і нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

Відповідно до норм частин 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

З огляду на положення ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 759 ЦК України, ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як передбачено ст. 526 ЦК України та ст.ст.179, ст.193 ГК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 3.4. договору погоджено порядок справляння орендної плати, зокрема: орендна плата перераховується Орендарем щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним і спрямовується - 50% відсотків до держаного бюджету; 50% відстоків - Балансоутримувачу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що договір оренди державного майна від 29.01.20118 №01/18 достроково припинено згідно договору від 26.11.2019 та передано орендоване майно, згідно акту приймання-передачі від 26.11.2019. Разом з тим, Орендар звертаючись до Орендодавця про дострокове припинення договору зобов"язався погасити наявну заборгованість з орендної плати до 10.12.2019, тобто, фактично визнав наявну заборгованість.

Вказане свідчить про те, що відповідач договірні зобов`язання в частині здійснення платежів з орендної плати за користування орендованим майном виконував неналежним чином, внаслідок чого виникла заборгованість, яка відповідно до поданого позивачем розрахунку складає 19 006 грн 69 коп.

Доказів сплати заборгованості відповідач суду не надав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 19 006 грн 69 коп. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договором.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою.

Згідно ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання є пенею.

Сторони погодили, що орендна плата, перерахована до державного бюджету несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачем у визначеному п.3.4 співвідношенні, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування від суми недоплати, розрахованої за кожен день простроченого платежу, включаючи день сплати (п.3.6 договору).

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 5040 грн 51 коп., перевіривши правильність нарахування якої, суд дійшов висновку про те, що вказана вимога обґрунтована та належить до задоволення.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись 76-80, 86, 129, 232, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Танчака Василя Романовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Державного бюджету України (одержувач -УК у м.Івано-Франківську, код 37952250, рахунок - UA108999980313010093000009612, код платежу 22080200) 19 006 (дев"ятнадцять тисяч шість) гривень 69 коп. заборгованості по орендній платі та 5040 (п"ять тисяч сорок гривень) 51 коп. пені.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Танчака Василя Романовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76018, код 03530483) 2102 (дві тисячі сто дві) гривні судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 з урахуванням п.4 розділу 10 ГПК України.

Повне рішення складено 05.11.2020

Суддя О.В. Рочняк