Рішення № 92673074, 29.09.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1953/20

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Європапартс”, Київська обл., м. Бровари

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Іст-Вест Транс”, Київська обл., м. Бровари

про стягнення 311250,49 грн.

За участю секретаря судового засідання Зорі В.С.

За участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Мосійчук О.В. (орд. серії АМ 1004774 від 02.09.2020 р.);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Європапартс” (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Іст-Вест Транс” про стягнення 128434,95 грн. заборгованості, 132031,13 грн. збитків від інфляції, 30173,42 грн. 25% річних, 20610,99 грн. пені, всього 311250,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем умов договору від 04.05.2016 р. № 1 поставки, укладеного між позивачем та відповідачем, а саме щодо оплати поставленого товару, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 128434,95 грн. заборгованості, 32031,13 грн. збитків від інфляції відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, 30173,42 грн. 25% річних, посилаючись на п. 8.7 Договору та 20610,99 грн. пені відповідно до п. 8.5 договору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.08.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи; судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 03.09.2020 р.

03.09.2020 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на відсутність підпису зі сторони відповідача на наданих позивачем видаткових накладних, що свідчить про відсутність факту отримання відповідачем товару. Також, відповідач звертає увагу на те, що у видаткових накладних йде посилання на замовлення покупця, проте таких замовлень до позовної заяви не додано.

14.09.2020 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач, посилаючись на п. 1.2 та п. 3.2 договору, стверджує, що замовлення на отримання товару від відповідача надходило в усній формі, а номер та дата замовлення фіксується номером та датою виставленого покупцю рахунку-фактурі, тому номер та дата, зазначені в рахунку-фактурі, і є номером та датою замовлення на отримання товару від постачальника. За твердженням позивача, оскільки відповідач, отримавши в електронному вигляді рахунки-фактури по замовленнях, на загальну суму 128434,95 грн. протягом 1 (однієї) доби не заявив заперечень щодо номенклатури, кількості, ціни та загальної вартості товару, що зазначені у рахунку-фактурі, то вважається, що відповідач погодив рахунки-фактури. Позивач наголошує на тому, що факт отримання відповідачем товару, підтверджується видатковими накладними, податковими накладними та квитанціями про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, з відміткою про доставлення документу контрагенту, тобто відповідачу.

29.09.2020 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він звертає увагу на те, що датою відправки доданих позивачем до відповіді на відзив рахунків-фактур у кількості 22 шт. є 13.03.2020 р., в той час, як у попередніх доводах позивач стверджував, що поставка товару відбулась 01.07.2019 р.

У судовому засіданні 03.09.2020 р. судом оголошено перерву до 15.09.2020 р.

У судовому засіданні 03.09.2020 р. представник позивача позов підтримав. У судові засідання 15.09.2020 р. та 29.09.2020 р. представник позивача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час, дату та місце судових засідань позивач був належним чином повідомлений, що підтверджується, зокрема, підписом представника позивача на бланку господарського суду Київської області від 03.09.2020 р. про оголошення перерви в судовому засіданні до 15.09.2020 р.

Представник відповідача у судових засіданнях 03.09.2020 р., 15.09.2020 р. та 29.09.2020 р. проти позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

04.05.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Європапартс» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іст-Вест Транс» (покупець) було укладено договір поставки № 1.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця автозапчастини, а покупець зобов`язується оплатити та прийняти вказаний товар на умовах даного договору.

Згідно з п. 1.2 договору кількість та асортимент товару погоджуються сторонами у видаткових накладних, на підставі усної заявки.

Відповідно до п. 3.1 договору поставка здійснюється на підставі отриманого постачальником замовлення. Замовлення виконується переважно у письмовій формі. Допускається оформлення замовлення шляхом факсимільного зв`язку та електронною поштою. В замовленні має бути вказано найменування, одиниця виміру, загальна кількість та строк поставки.

На підставі отриманого замовлення постачальник надає покупцю для погодження рахунок-фактуру, в якому вказує товарну номенклатуру, кількість, ціну та загальну вартість товару. Рахунок-фактура оформлюється переважно в письмовій формі. Допускається оформлення рахунку-фактури шляхом факсимільного зв`язку та електронною поштою. Якщо протягом 1 (однієї) доби покупець не заявить заперечень щодо номенклатури, кількості, ціни та загальної вартості товару, що зазначені у рахунку-фактурі, то вважається що покупець погодив рахунок-фактуру (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.4 договору перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувається в момент приймання-передачі товару.

Даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (п.10.1 договору).

Договір вступає в силу у момент, визначений у п. 10.1 договору та діє до 31.12.2016 р. (п. 10.2 договору).

Пунктом 10.4 договору встановлено, що у разі якщо відносини сторін щодо поставки товарів фактично тривають і жодна із сторін не повідомила іншу про небажання продовжувати договірні відносини, вважається, що строк дії договору поставки продовжений на наступний період, на умовах визначених цим договором. Повідомлення про припинення строку дії цього договору вважається оформленим в належній формі, у разі направлення його стороною у формі рекомендованого повідомлення на адресу іншої сторони.

Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент, зокрема, вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця поставити товар (п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України).

В матеріалах справи наявні видаткові накладні від 01.07.2019 р., в яких містяться посилання на замовлення покупця на поставку товару, та на договір № 1 від 04.05.2016 р. на загальну суму 128434,95 грн., а саме:

- видаткова накладна № 2536 на суму 6880,01 грн. з посиланням на замовлення покупця № 2532 від 14.06.2019 р.;

- видаткова накладна № 2535 на суму 10330,00 грн. з посиланням на замовлення покупця № 2492 від 12.06.2019 р.;

- видаткова накладна № 2544 на суму 7600,01 грн. з посиланням на замовлення покупця № 2605 від 20.06.2019 р.;

- видаткова накладна № 2528 на суму 4850,02 грн. з посиланням на замовлення покупця № 2441 від 08.06.2019 р.;

- видаткова накладна № 2530 на суму 26519,99 грн. з посиланням на замовлення покупця № 2455 від 10.06.2019 р.;

- видаткова накладна № 2529 на суму 2680,02 грн. з посиланням на замовлення покупця № 2448 від 08.06.2019 р.;

- видаткова накладна № 2532 на суму 1859,98 грн. з посиланням на замовлення покупця № 2460 від 10.06.2019 р.;

- видаткова накладна № 2533 на суму 4799,99 грн. з посиланням на замовлення покупця № 2469 від 11.06.2019 р.;

- видаткова накладна № 2534 на суму 5929,99 грн. з посиланням на замовлення покупця № 2475 від 11.06.2019 р.;

- видаткова накладна № 2537 на суму 340,00 грн. з посиланням на замовлення покупця № 2540 від 14.06.2019 р.;

- видаткова накладна № 2538 на суму 5329,99 грн. з посиланням на замовлення покупця № 2551 від 18.06.2019 р.;

- видаткова накладна № 2539 на суму 19439,99 грн. з посиланням на замовлення покупця № 2564 від 18.06.2019 р.;

- видаткова накладна № 2540 на суму 11790,00 грн. з посиланням на замовлення покупця № 2574 від 18.06.2019 р.;

- видаткова накладна № 2541 на суму 3760,00 грн. з посиланням на замовлення покупця № 2599 від 19.06.2019 р.;

- видаткова накладна № 2542 на суму 679,99 грн. з посиланням на замовлення покупця № 2601 від 19.06.2019 р.;

- видаткова накладна № 2543 на суму 1999,98 грн. з посиланням на замовлення покупця № 2603 від 19.06.2019 р.;

- видаткова накладна № 2545 на суму 8000,00 грн. з посиланням на замовлення покупця № 2618 від 20.06.2019 р.;

- видаткова накладна № 2546 на суму 2730,00 грн. з посиланням на замовлення покупця № 2620 від 20.06.2019 р.;

- видаткова накладна № 2554 на суму 725,00 грн. з посиланням на замовлення покупця № 2625 від 20.06.2019 р.;

- видаткова накладна № 2548 на суму 390,00 грн. з посиланням на замовлення покупця № 2435 від 07.06.2019 р.;

- видаткова накладна № 2527 на суму 1750,00 грн. з посиланням на замовлення покупця № 2422 від 07.06.2019 р.;

- видаткова накладна № 2525 на суму 6199,99 грн. з посиланням на замовлення покупця № 2416 від 07.06.2019 р.

Проте, вказані видаткові накладні від 01.07.2019 р. на загальну суму 128434,95 грн. зі сторони покупця не підписано.

Замовлень покупця на поставку товару, на які міститься посилання у вказаних видаткових накладних, матеріали справи не містять.

У відповіді на відзив позивач зазначав, що замовлення на отримання товару від відповідача надходили в усній формі, а номер та дата замовлення фіксується номером та датою виставленого покупцю рахунку-фактурі, тому номер та дата, зазначені в рахунку-фактурі, і є номером та датою замовлення на отримання товару від постачальника.

Як вбачається наданих позивачем до відповіді на відзив роздруківок скриншотів електронних листів, адресованих ТОВ «Іст-Вест Транс», позивачем 13.03.2020 р. направлено рахунки на оплату по замовленнях на загальну суму128384,96 грн., а саме:

- № 2422 від 07.06.2019 р. на суму 1750,00 грн.;

- № 2435 від 07.06.2019 р. на суму 390,00 грн.;

- № 2441 від 08.06.2019 р. на суму 4850,02 грн.;

- № 2448 від 08.06.2019 р. на суму 2680,02 грн.;

- № 2455 від 10.06.2019 р. на суму 26519,99 грн.;

- № 2460 від 10.06.2019 р. на суму 1859,98 грн.;

- № 2469 від 11.06.2019 р. на суму 4799,99 грн.;

- № 2475 від 11.06.2019 р. на суму 5929,99 грн.;

- № 2492 від 12.06.2019 р. на суму 10330,00 грн.;

- № 2532 від 14.06.2019 р. на суму 6880,01 грн.;

- № 2540 від 14.06.2019 р. на суму 340,00 грн.;

- № 2551 від 18.06.2019 р. на суму 5329,99 грн.;

- № 2564 від 18.06.2019 р. на суму 19439,99 грн.;

- № 2574 від 18.06.2019 р. на суму 11790,00 грн.;

- № 2599 від 19.06.2019 р. на суму 3760,00 грн.;

- № 2601 від 19.06.2019 р. на суму 679,99 грн.;

- № 2603 від 19.06.2019 р. на суму 1999,98 грн.;

- № 2605 від 20.06.2019 р. на суму 7600,01 грн.;

- № 2618 від 20.06.2019 р. на суму 8000,00 грн.;

- № 2620 від 20.06.2019 р. на суму 2730,00 грн.;

- № 2625 від 20.06.2019 р. на суму 725,00 грн.;

Отже, вказані рахунки на оплату товару по замовленню направлені засобами електронного зв`язку покупцю для погодження кількості, ціни та вартості товару лише 13.03.2020 р.

Також, позивачем до відповіді на відзив додано рахунок на оплату по замовленню № 2416 від 07.06.2019 р. на суму 6199,99 грн., який, як він зазначає, частково сплачений відповідачем на суму 6150,00 грн.

Доказів направлення рахунку на оплату по замовленню № 2416 від 07.06.2019 р. на суму 6199,99 грн., як і доказів оплати вказаного рахунку на суму 6150,00 грн. до матеріалів справи взагалі не додано.

Позивач вважає, що оскільки відповідач протягом 1 доби не заявив заперечень щодо номенклатури, кількості, ціни та загальної вартості товару, що зазначені у рахунках-фактурі, то відповідно до п. 3.2 договору рахунки-фактури вважаються погодженими відповідачем.

Як вже зазначалось, пунктом 3.2 договору встановлено, що на підставі отриманого замовлення постачальник надає покупцю для погодження рахунок-фактуру. Також, у вказаному пункті зазначено, що якщо протягом 1 (однієї) доби покупець не заявить заперечень щодо номенклатури, кількості, ціни та загальної вартості товару, що зазначені у рахунку-фактурі, то вважається що покупець погодив рахунок-фактуру.

Отже, здійсненню поставки товару продавцем, передує погодження покупцем номенклатури, кількості, ціни та загальної вартості товару, що зазначені у рахунках-фактурі.

Однак, рахунки на оплату по замовленнях були надіслані позивачем засобами електронного зв`язку лише 13.03.2020 р., а відтак відповідачем не погоджувалась номенклатура, кількість, ціна та загальна вартість товару, який, як стверджує позивач, поставлений відповідачу 01.07.2019 р. за видатковими накладними на загальну суму 128434,95 грн.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з п. 4.1 договору покупець оплачує поставлений постачальником товар за цінами постачальника, що діють на момент чергової поставки та зазначені у рахунку-фактурі та видатковій накладній.

Вартість договору дорівнює загальній вартості товару, поставленого постачальником покупцю згідно видаткових накладних (п. 4.2 договору).

Пунктом 4.3 договору встановлено, що оплата здійснюється в безготівковій формі протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару за кожною видатковою накладною.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 3 від 21.05.2020 р., в якій просив відповідача перерахувати заборгованість у сумі 128434,95 грн. в термін до 30.05.2020 р.

Відповідач листом № 9/6 від 09.06.2020 р. у відповідь на вказану претензію повідомив позивача, що товар за видатковими накладними на суму 128434,95 грн. підприємством отриманий не був, з огляду на що, він заперечує наявність боргу перед ТОВ «Європапартс» у сумі 128434,95 грн.

Направлення відповідачем відповіді на претензію позивачу підтверджується описом вкладення до листа № 0740302673989 від 09.06.2020 р., накладною поштового відділення № 0740302673989 від 09.06.2020 р. та фіскальним чеком від 09.06.2020 р.

У відзиві відповідач заперечує факт отримання ним товару на суму 128434,95 грн.

Як вже зазначалось, видаткові накладні від 01.07.2019 р. не підписані зі сторони відповідача, як покупця товару.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (тут і далі в редакції, чинній станом на дату видаткових накладних) визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88.

Накладна - документ, що використовується при передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї особи іншій. Є декілька видів накладних, наприклад, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, тощо. Видаткова накладна фіксує факт отримання/передачі товарів або послуг і по суті завершує купівлю-продажу між продавцем і покупцем. Видаткова накладна може бути замінена актом здачі-приймання.

Отже, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Строк виконання обов`язку відповідача з оплати товару встановлений п. 4.3 договору, а саме протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару.

Однак, видаткові накладні від 01.07.2019 р. на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог про стягнення з відповідача 128434,95 грн., не відповідають наведеним вище вимогам законодавства щодо оформлення первинних документів, оскільки не містять даних про отримання товару (ПІБ, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції), а відтак не можуть вважатись документами, що фіксують факт здійснення господарської операції у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Щодо посилання позивача на оформлення ним податкових накладних, то вони не можуть підтверджувати отримання відповідачем товару за відсутності належних доказів здійснення господарської операції.

Разом з тим, як вбачається з доданої до заперечень на відповідь на відзив податкової декларації відповідача за звітний період липня 2019 року податкові накладні позивача не включено в податковий кредит відповідача.

Поряд з цим, приписами статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суду не доведено належними та допустимими доказами здійснення позивачем поставки відповідачу товару на суму 128434,95 грн.

Відтак, у відповідача не виникло зобов`язання з проведення розрахунку за товар з огляду на відсутність факту здійснення господарської операції.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення 128434,95 грн. боргу є необґрунтованою, а отже такою, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні вимоги позивача про стягнення боргу, то, вимоги про стягнення 132031,13 грн. збитків від інфляції, 30173,42 грн. 25% річних та 20610,99 грн. пені, які є похідними вимогами, також не підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Європапартс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Іст-Вест Транс” про стягнення 128434,95 грн. заборгованості, 132031,13 грн. збитків від інфляції, 30173,42 грн. 25% річних, 20610,99 грн. пені відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

У той же час згідно з пунктом 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 05.11.2020 р.

Суддя О.О. Рябцева