Рішення № 92669159, 02.10.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 668/10697/15-ц

н/п 2/766/1916/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2020 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Єпішина Ю.М.,

секретаря Капітонова А.Ф.,

за участі прокурора Антощук С.В.

представника відповідача Тимофеєва Д.В.

представника третьої особи Ващук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Херсонської місцевої прокуратури в інтересах Херсонської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: ПрАТ "Херсонліфт", ПП "Інсайт-плюс", ТОВ "ДК-Сервісбуд", ТОВ "Вісконс-М", ОСОБА_2 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Покришева, 57» до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Воєводіної Ірини Миколаївни, про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

31.08.2015 року Херсонська місцева прокуратура в інтересах Херсонської міської ради звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування з чужого незаконного володіння на користь Херсонської міської ради нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 32,3 кв.м, розташоване в АДРЕСА_1 , вартістю 26162,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Господарського суду Херсонської області від 31.01.2008 року у справі № 7/69-ПН-08 задоволено позов ЗАТ «Херсонліфт» до Херсонського бюро технічної інвентаризації про визнання права власності та зобов`язання ХБТІ здійснити реєстрацію права власності на нежитлові приміщення, у тому числі, загальною площею 32,3 кв.м, розташоване в АДРЕСА_1 , вартістю 26162,00 грн. Постановою Вищого господарського суду України від 21.07.2009 року касаційну скаргу Херсонської міської ради задоволено, рішення Господарського суду Херсонської області від 31.01.2008 року скасовано, справу направлено на новий розгляд. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 15.09.2009 року позовну заяву ЗАТ «Херсонліфт» до Херсонського бюро технічної інвентаризації про визнання права власності та зобов`язання ХБТІ здійснити реєстрацію права власності на нежитлові приміщення залишено без розгляду. Після отримання рішення Господарського суду Херсонської області від 31.01.2008 року ЗАТ «Херсонліфт» за договором купівлі-продажу від 21.02.2008 року продало, а Приватне підприємство «ІНСАЙТ ПЛЮС» купило нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 32,3 кв.м, розташоване в АДРЕСА_1 , вартістю 26162,00 грн. 27.02.2008 року ПП «ІНСАЙТ ПЛЮС» за договором купівлі-продажу продало, а ТОВ «ДК-СЕРВІСБУД» купило нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 32,3 кв.м, розташоване в АДРЕСА_1 . 13.03.2008 року ТОВ «ДК-СЕРВІСБУД» за договором купівлі-продажу продало, а ТОВ «ВИСКОНС М» купило нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 32,3 кв.м, розташоване в АДРЕСА_1 . 18.03.2008 року ТОВ «ВИСКОНС М» за договором купівлі-продажу продало, а ОСОБА_2 купила нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 32,3 кв.м, розташоване в АДРЕСА_1 . В подальшому ОСОБА_2 за договором дарування подарувала, а ОСОБА_1 прийняла в дар нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 32,3 кв.м, розташоване в АДРЕСА_1 . Оскільки, ЗАТ «Херсонліфт» на час продажу майна не був його власником та не мав права продавати спірне нерухоме майно, зазначена угода відповідно до вимог ст.ст. 203, 215, 236 та 657 ЦК України є нікчемною, як така, що не відповідає вимогами закону по формі і вважається недійсною з моменту укладення. За таких обставин, Херсонська міська рада має право витребувати з володіння ОСОБА_1 спірне нежитлове приміщення, оскільки дане майно вибуло з її володіння без згоди та волевиявлення. Просить витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Херсонської міської ради нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 32,3 кв.м, розташоване в АДРЕСА_1 , вартістю 26162,00 грн., а також стягнути на користь прокуратури Херсонської області судові витрати.

04.10.2016 року ОСББ «Покришева, 57» подано позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Воєводіної Ірини Миколаївни, про витребування майна з чужого незаконного володіння, який обґрунтовано тим, що нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 32,3 кв.м, розташоване в АДРЕСА_2 є власністю співвласників багатоквартирного будинку «Покришева, 57», оскільки рішення Господарського суду Херсонської області від 31.01.2008 року у справі № 7/69-ПН-08 скасовано, майно вибуло з володіння співвласників поза їх волею, то воно підлягає витребуванню від ОСОБА_1 .

Ухвалою від 02.09.2015 року відкрито провадження по справі.

З Суворовського районного суду м. Херсона у зв`язку із ліквідацією вказаної юридичної особи надійшла дана цивільна справа, яка прийнята до провадження ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Ус О.В., а також у справі залучено в якості третіх осіб ПрАТ "Херсонліфт", ПП "Інсайт-плюс", ТОВ "ДК-Сервісбуд", ТОВ "Вісконс-М", ОСОБА_2 .

Ухвалою від 30.08.2016 року замінено сторону у справі заявника позову з Прокуратури м. Херсона на правонаступника Херсонську місцеву прокуратуру.

06.03.2017 року проведено повторний автоматичний розподіл справи відповідно до п. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, яку ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Гаврилова Д.В. прийнято до провадження.

09.02.2018 року представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Тимофеєвим Д.В. подано відзив на позов.

21.03.2018 року Херсонською місцевою прокуратурою надано відповідь на відзив.

13.07.2018 року ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Прохоренко В.В. задоволено самовідвід.

23.07.2018 року за протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого у цивільній справі та матеріали вищевказаної справи передані в провадження судді Херсонського міського суду Херсонської області Хайдарової І.О., яка своєю ухвалою від 25.07.2018 року прийняла її до свого провадження.

Відповідно до розпорядження Херсонського міського суду Херсонської області №01-09/195/19 від 29.01.2019 року суддя Хайдарова І.О. не може продовжувати розгляд справи у зв`язку з закінченням терміну повноважень.

29.01.2019 року судді Херсонського міського суду Херсонської області Єпішину Ю.М. повторно автоматизовано розподілено дану справу.

Ухвалою від 01.02.2019 року прийнято до провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

08.04.2019 року представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Тимофеєвим Д.В. подано відзив на позов.

10.04.2019 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Покришева, 57».

24.04.2019 року Херсонською місцевою прокуратурою надано відповідь на відзив.

20.06.2019 року представником Херсонської міської ради подано відзив на позов.

В судовому засіданні прокурор Антощук С.В. позов підтримала і просила його задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Тимофеєвим Д.В. просив відмовити в позові, заперечував проти його задоволення з підстав наданих у відзиві та просив застосувати позовну давність, згідно поданої ним заяви.

В судовому засіданні представник Херсонської міської ради Ващук О.В позов підтримала та просила його задовольнити, з підстав, викладених у ньому.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, матеріали реєстраційної справи № 58053736365101 на нежитлові приміщення першого поверху, розташоване в АДРЕСА_1 , суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац 2 частини другої статті 45 ЦПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року). Аналогічний припис закріплений у частині четвертій статті 56 ЦПК України, чинного з 15 грудня 2017 року.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (абзац 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Звертаючись з даним позовом до суду, прокурор обґрунтував підстави здійснення представництва інтересів держави необхідністю захисту права власності майна територіальної громади м. Херсона, яке протиправно відчужено особою, яка не мала такого права.

Згідно зі приписами ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, отже доводи представника відповідача про наявність підстав для залишення позову без розгляду є необґрунтованими. і не заслуговують на увагу.

Відповідно до пункту 3 ч.1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

Рішенням Виконавчого комітету Херсонської міської ради народних депутатів від 19.01.1982 року №40/2 «Про виділення приміщень у житлових будинках для опорних пунктів з обслуговування ліфтів» спірне нежитлове приміщення першого поверху, площею 32.3 кв.м., перебувало у користуванні ЗАТ «Херсонліфт».

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 31.01.2008 року у справі №7/69-ПН-08 за позовом ЗАТ «Херсонліфт» до Херсонського бюро технічної інвентаризації про визнання права власності та зобов`язання вчинити певні дії визнано за ЗАТ «Херсонліфт» за набувальною давністю право власності на нежитлові приміщення літ. «А» на перших поверхах будинків, у тому числі загальною площею 32,3 кв.м, розташоване в АДРЕСА_1 та зобов`язано Херсонське бюро технічної інвентаризації м. Херсона провести державну реєстрацію об`єктів нерухомості.

За нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 21.02.2008 року ЗАТ «Херсонліфт»(продавець) продав, а Приватне підприємство «ІНСАЙТ ПЛЮС»(покупець) купив нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 32,3 кв.м, розташоване в АДРЕСА_1 .

27.02.2008 року Приватне підприємство «ІНСАЙТ ПЛЮС» за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу продало, а ТОВ «ДК-СЕРВІСБУД» купило нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 32,3 кв.м, розташоване в АДРЕСА_1 .

13.03.2008 року ТОВ «ДК-СЕРВІСБУД» за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу продало, а ТОВ «ВИСКОНС М» купило нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 32,3 кв.м, розташоване в АДРЕСА_1 .

18.03.2008 року ТОВ «ВИСКОНС М» за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу продало, а ОСОБА_2 купила нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 32,3 кв.м, розташоване в АДРЕСА_1 .

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.07.2015 року ОСОБА_1 є власником нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 32,3 кв.м, розташоване в АДРЕСА_1 .

Постановою Вищого господарського суду України від 21.07.2009 року у справі №7/69-ПН-08 касаційну скаргу Херсонської міської ради задоволено, рішення Господарського суду Херсонської області від 31.01.2008 року у справі за позовом ЗАТ «Херсонліфт» до Херсонського державного бюро технічної інвентаризації про визнання права власності та зобов`язання вчинити певні дії скасовано, справу передано до господарського суду Херсонської області на новий розгляд.

20.10.2009 року Херсонська міська рада листом за № 1042 звернулася до Херсонського бюро технічної інвентаризації про внесення відповідних змін до реєстру прав власності на нерухоме майна щодо права власності ЗАТ «Херсонліфт», зазначаючи, що рішення Господарського суду Херсонської області у справі № 7/69-ПН-08 , яке стало підставою для реєстрації нерухомого майна на нежитлові приміщення за ЗАТ «Херсонліфт» скасовано. З метою захисту майнових прав територіальної громади міста шляхом подання віндикаційних позовів про повернення майна міська рада просила надати інформацію стосовно відчуження ЗАТ «Херсонліфт» спірних об`єктів нерухомості третім особам.

29.10.2009 року за №1986 ХБТІ надана відповідь про неможливість виконання вимоги міської ради, оскільки інвентарні справи на спірні об`єкти нерухомості вилучені прокуратурою Херсонської області 18.05.2009року.

18.04.2011року за №631-10/497 Херсонська міська рада повторно звернулася з листом до Херсонського бюро технічної інвентаризації про внесення змін до реєстру прав на нерухоме майно щодо права власності ЗАТ «Херсонліфт» на об`єкти нерухомого майна, у тому числі за адресою, АДРЕСА_1 , під.1, площею 32,3 кв.м.

Отже, встановленими судом обставинами справи підтверджується право Херсонської міської ради (станом на час ухвалення рішення Господарського суду Херсонської області від 31.01.2008 року) на нежитлові приміщення загальною площею 32,3 кв.м, розташоване в АДРЕСА_1 , вартістю 26162,00 грн., саме відомостями на комунальне майно, яке перебуває на балансі юридичної особи, що не належить до сферу управління відповідного органу управління станом на 01.07.2019 року.

Щодо позову третьої особи: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Покришева, 57», яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Воєводіної Ірини Миколаївни, про витребування майна з чужого незаконного володіння суд зазначає наступне.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Покришева, 57» є юридичною особою (40216486), код КВЕД 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів, дата запису про реєстрацію 14.01.2016

У статті 1 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» наведено визначення термінів за яким об`єднання співвласників багатоквартирного будинку це - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до ст.4 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

На підставі частини другої статті 382 ЦК України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Відповідно до п. 2 ст.10 ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 вказаного Закону наведено у рішенні Конституційного Суду від 02.03.2004 №4-рп/2004 зі змінами згідно з рішенням Конституційного Суду від 09.11.2011 №N14-рп/2011.

Отже, нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №552/7636/14-ц).

Оскільки, право власності ЗАТ «Херсонліфт» на спірне нежитлове приміщення постановою Вищого господарського суду України від 21.07.2009року скасовано, а спірне нерухоме майно вибуло з володіння власника поза його волею, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для витребування майна на підставі положень ст. 388 ЦК України.

Представник відповідача адвокат Тимофеєв Д.В. в судовому засіданні просив про застосування позовної давності до вирішення спору, про що надав відповідну заяву.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а не від дня, коли власник майна, яке перебуває у володінні іншої особи, дізнався чи міг дізнатися про кожного нового набувача цього майна.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16 (провадження № 12-128гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскільки право власності територіальної громади на спірну земельну ділянку було порушено в момент її вибуття з комунальної власності у володіння іншої особи, то початок перебігу позовної давності для позову, поданого на захист цього порушеного права, пов`язується з моментом, коли міська рада довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила, а саме про факт вибуття з комунальної власності у володіння іншої особи. Порушення права та підтвердження такого порушення судовим рішенням не є тотожними поняттями. Закон не пов`язує перебіг позовної давності з ухваленням судового рішення про порушення права особи. Тому перебіг позовної давності починається від дня, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення його права, а не від дня, коли таке порушення було підтверджене судовим рішенням. Закон також не пов`язує перебіг позовної давності за віндикаційним позовом ані з укладенням певних правочинів щодо майна позивача, ані з фактичним переданням майна порушником, який незаконно заволодів майном позивача, у володіння інших осіб.

Матеріалами справи підтверджено, що про порушення прав Херсонській міській раді стало відомо у серпні 2009 року, при подачі Херсонською міською радою касаційної скарги на рішення Господарського суду Херсонської області від 31.01.2008 року за результатами розгляду якої, Вищий господарський суд України 21.07.2009 року скасував рішення господарського суду Херсонської області від 31.01.2008 року по справі №7/69-ПН-08, а справу повернув до господарського суду Херсонської області на новий розгляд.

Окрім того, Херсонській міській прокуратурі, яка діє в інтересах Херсонської міської ради було відомо про факт вибуття майна з комунальної власності у 2009 році, про що свідчить вилучення прокуратурою Херсонської області в БТІ інвентарних справ, у тому числі на спірний об`єкт нерухомого майна.

При цьому у вказаній постанові від 26.11.2019 року у справі № 914/3224/16 (провадження № 12-128гс19) Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків висловлених у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 серпня 2018 року у справі № 711/802/17 та від 06 червня 2018 року у справі № 520/14722/16-ц, згідно з якими початок перебігу строків позовної давності за вимогами про витребування майна в порядку статті 388 ЦК України відліковувався з моменту набуття добросовісним набувачем права власності на майно, а не з моменту, коли особа дізналася про вибуття свого майна до іншої особи, яка згодом його відчужила добросовісному набувачу.

Європейський суд з прав людини наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, зокрема забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості (пункт 51 рішення ЄСПЛ від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення ЄСПЛ від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії).

З огляду на викладені обставини, оскільки позов прокурора та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет позову, пред`явлено після спливу строку позовної давності, про застосування якого просив представник відповідача, суд приходить до висновку про відмову у їх задоволенні, внаслідок пропуску строку позовної давності.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат по сплаті судового збору задоволенню не підлягають і покладаються на позивача.

На підставі викладеного, ст.ст. 256,257,261, 267, 321,388ЦК України, ст.ст. 4-7,9-13, 141, 258-259, 263-265, 352,354ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволені позову Херсонської місцевої прокуратури в інтересах Херсонської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: ПрАТ "Херсонліфт", ПП "Інсайт-плюс", ТОВ "ДК-Сервісбуд", ТОВ "Вісконс-М", ОСОБА_2 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Покришева, 57» до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Воєводіної Ірини Миколаївни, про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.

Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції на протязі тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції до Херсонського апеляційного суду.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Херсонський міський суд Херсонської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Ю.М.Єпішин