Рішення № 9265529, 29.03.2010, Сорокинський міськрайонний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Краснодонський міськрайонний суд Луганської області)

Справа № 2-55/2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2010 року м.Краснодон

Краснодонський міськрайонний суд Луганської області у складі головуючого судді Околот Г.М., при секретарі Пелещук А.Р., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Силенко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго», третя особа ОСОБА_3 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який був ним неодноразово уточнений у судовому засіданні, в обґрунтування якого вказав, що з 24.09.2007р. він працював в Краснодонській філії Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго» на посаді юрисконсульта. 02.03.2009р. він був звільнений на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у звязку зі скороченням штатів. Вважає, що його звільнення відбулось з порушенням трудового законодавства, тому він повинен бути поновлений на роботі з наступних підстав. По-перше, накази директора від 25.12.2008р. №145 та від 26.12.2008р. №317к видані з порушенням ст.49-4КЗпП України, оскільки в наказах немає погодження з профспілковими органами. Профком надав свою згоду на звільнення тільки 29.01.2009р. По-друге, у порушення ч.1 ст.49-2 КЗпП України за два місяці до звільнення його персонально ніхто не попереджав про наступне звільнення. Він був попереджений про звільнення тільки 24.02.2009р. По-третє, інша робота на підприємстві, а саме: посади комірника та сторожа йому були запропоновані тільки у повідомленні директора від 27.01.2009р. Крім того, 24.02.2009р. він звернувся до директора підприємства з заявою про звільнення за власним бажанням на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України. Проте, зазначену заяву відмовились зареєструвати, та повернули йому без якої-небудь відповіді, тому він направив директору підприємства повторну заяву про своє звільнення по п.3 ст.38 КЗпП України. На вказаний лист він отримав відповідь, що підстав для його звільнення на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України немає. На підставі викладеного позивач просить суд поновити його на роботі у якості юрисконсульта Краснодонської філії Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго», скасувавши наказ по підприємству від 02.03.2009р. №45к як незаконний, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 21414грн., а також моральну шкоду в сумі 5000грн.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні свої уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, суду дав пояснення, аналогічні викладеним у позові. Просить суд поновити його на роботі у якості юрисконсульта Краснодонської філії Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго», скасувавши наказ по підприємству від 02.03.2009р. №45к як незаконний, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 21414грн., а також моральну шкоду в сумі 5000грн.

Представник відповідача Силенко О.Ю. з позовними вимогами ОСОБА_1 не згодна, суду пояснила, що звільнення юрисконсульта Краснодонської філії Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго» ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.40 КЗпП України відбулось на законних підставах, під час звільнення ніяких порушень трудового законодавства підприємство не допускало, тому вважає вимоги позивача необґрунтованими, та просить в їх задоволенні відмовити.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не зявився, надав суду письмові заперечення проти позову ОСОБА_1, в яких зазначив, що з вимогами ОСОБА_1 не згоден, оскільки вважає, що звільнення ОСОБА_1 по п.1 ст.40 КЗпП України у звязку зі скороченням штату працівників відбулось на законних підставах, під час звільнення дотримано всієї процедури звільнення, тому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що вона є головою профспілки, членом якої являється ОСОБА_1 До профспілки надійшло подання на звільнення юрисконсульта Краснодонської філії ЛОКСТП ОСОБА_1 по п.1 ст.40 КЗпП України. Засідання профспілки відбулось 29.01.2009р., й одноголосно директору підприємства надано згоду на звільнення ОСОБА_1 по п.1 ст.40 КЗпП України. Вона сама проводила зазначене засідання та писала його протокол.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що ОСОБА_1 26.12.2008р. під розпис був попереджений про скорочення одиниці юрисконсульта Краснодонської філії, також йому запропоновувалась інша робота на цьому ж підприємстві.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що до 2008р. він займав посаду директора Краснодонської філії ЛОКСТП. Прийом та звільнення на роботу згідно з Положенням про Краснодонську філію здійснював він, тому в.о.директора ЛОКСТП «Луганськтеплокомуенерго» ОСОБА_3 не мав права видавати накази про скорочення штату працівників.

Суд, вислухавши сторони, пояснення свідків, розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши надані по справі докази, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 24.09.2007р. був прийнятий на посаду юрисконсульта Краснодонської філії Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго», про що свідчить копія трудової книжки (а.с.6). Наказом директора ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» ОСОБА_3 №145 від 25.12.2008р. у звязку зі зміною в організації виробництва та праці, зменшенням обєму виконуваних робіт було вирішено скоротити згідно з п.1 ст.40 КЗпП України по філії «Краснодонтеплокомуненерго» одиницю юрисконсульта (а.с.7, 23). 26.12.2008р. ОСОБА_1 ознайомлений з даним наказом, про що є його особистий підпис про ознайомлення в наказі (а.с.23). 19.01.2009р. в профспілку ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» в.о. директора ОСОБА_3 направив подання на звільнення юрисконсульта Краснодонської філії «Краснодонтеплокомуненерго» ОСОБА_1 по п.1 ст.40 КЗпП України з 02.03.2009р. (а.с.54). 29.01.2009р. на засіданні профспілки ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» було розглянуто подання ОСОБА_3 та одноголосно вирішено надати згоду на звільнення ОСОБА_1 по п.1 ст.40 КЗпП України у звязку зі скороченням чисельності штату працівників з 02.03.2009р. (а.с.80, 51). 27.01.2009р. ОСОБА_1 була запропонована інша робота на цьому ж підприємстві (а.с.10). З запропонованою роботою ОСОБА_1 не погодився, у звязку з чим наказом в.о.директора ОСОБА_3 від 02.03.2009р. №45к він був звільнений з посади юрисконсульта Краснодонської філії ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» з 02.03.2009р. по п.1 ст.40 КЗпП України у звязку зі скороченням штату працівників, про що зроблений відповідний запис в трудовій книжці ОСОБА_1 (а.с.9, 6).

Згідно з п.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ст.43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених п.1 ст.40 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації.

Постанова Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992р. зі змінами (п.19 вказаної Постанови) вказує судам на те, що розглядаючи трудові спори, повязані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП України, суди зобовязані зясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва та праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержання власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що в.о.директора ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» ОСОБА_3 при звільненні юрисконсульта Краснодонської філії ЛОКСТП ОСОБА_1 по п.1 ст.40 КЗпП України виконав всі істотні умови розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого їм органу, передбачені ст.ст.40,43,49-2 КЗпП України, а саме: в.о.директора ОСОБА_3, якому надано право визначати чисельність і штат працівників, видано наказ про скорочення штату працівників Краснодонської філії ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго», а саме: одиниці юрисконсульта Краснодонської філії ЛОКСТП; юрисконсульта ОСОБА_1 попереджено за два місяці про звільнення по п.1 ст.40 КЗпП України; підприємством направлено звіт до центру зайнятості про вивільнення працівників; отримана згода профспілки на звільнення ОСОБА_1; ОСОБА_1 була запропонована інша робота на цьому ж підприємстві, від якої він відмовився, у звязку з чим в.о.директора ОСОБА_3 02.03.2009р. видав наказ №45к про звільнення юрисконсульта Краснодонської філії ЛОКСТП ОСОБА_7 з 02.03.2009р. по скороченню штату працівників по п.1 ст.40 КЗпП України.

Оцінюючи показання допитаних у судовому засіданні свідків суд приходить до наступного.

Показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обєктивно підтверджуються зібраними по справі доказами, а саме: наказом від 25.12.2008р. №145 , в якому є особистий підпис ОСОБА_1 про ознайомлення 26.12.2008р. з наказом, листом з переліком запропонованої ОСОБА_1 роботи (а.с.10), протоколом засідання профкому від 29.01.2009р. та постановою профкому від 29.01.2009р., в яких є підписи всіх його членів (а.с.51, 80). З урахуванням наведеного, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Дані про їх заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні. Суд приймає до уваги показання цих свідків та використовує їх у даній справі як докази.

Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_6 в частині, що в.о.директора ЛОКСТП «Луганськтеплокомуенерго» ОСОБА_3 не мав права видавати накази про скорочення штату працівників, оскільки вони суперечать зібраним по справі доказам, а саме: розпорядженню голови обласної ради від 05.10.2007р. №103-к, яким в.о.директора ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» призначено ОСОБА_3 з 05.10.2007р. (а.с.122); Статуту ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго», в якому зазначено, що директор підприємства наділений адміністративно-розпорядчими функціями; наказу про дотримання на підприємстві законодавства про працю від 05.02.2008р. №9, в якому зазначено, що укладання трудових договорів та їх розірвання з усіма працівниками підприємства, в тому числі його структурних підрозділів, провадити безпосередньо службою по роботі з персоналом ЛОКСТП «Луганськтеплокомуенерго» (а.с.78), тому твердження ОСОБА_6, що ОСОБА_3 не мав права звільняти ОСОБА_1, є необґрунтованими, й суд їх оцінює як неналежний доказ.

Доводи позивача ОСОБА_1 в тій частині, що він несвоєчасно був попереджений про наступне звільнення, є необґрунтованими, оскільки вони суперечать наявним у справі доказам, а саме: наказу №145 від 25.12.2008р. про скорочення штату, з якого вбачається, що 26.12.2008р. ОСОБА_1 ознайомлений з даним наказом, про що є його особистий підпис в наказі (а.с.23).

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що звільнення позивача по п.1 ст.40 КЗпП України у звязку зі скороченням штату працівників відбулось на законних підставах, тому вимоги позивача про його поновлення на роботі є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Розглядаючи питання про правильність дати звільнення позивача з роботи, тобто 02.03.2009р., суд вважає її правильною та такою, що зміні не підлягає, оскільки згідно з ч.8 ст.43 КЗпП України власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації. Так, встановлено, що ОСОБА_3 отримав згоду на звільнення ОСОБА_1 29.01.2009р., тому датою звільнення повинно бути 29 лютого 2009 року, але у лютому кількість днів у місяці 28, а перший робочий день у березні 02 березня 2009р., тому відповідачем правильно вказана дата звільнення ОСОБА_1 як 02.03.2009р., тому зміні зазначена дата не підлягає.

Оскільки суд прийшов до висновку про необґрунтованість основних вимог позивача про поновлення його на роботі, то вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди також задоволенню не підлягають.

Судовий збір відповідно до ст.88 ЦПК України компенсуються за рахунок держави, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на підставі ст.81 ЦПК України підлягають стягненню з позивача.

Керуючись ст.ст.5-11,60,81,88,208,209,214,215,218, 292 ЦПК України, на підставі ст.ст.40,43,49-2 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго», третя особа ОСОБА_3 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у Краснодонському міськрайонному суді Луганської області у сумі 37 (тридцять сім) гривень на р/р 31211259700028 в УДК в Луганській області, код 24048922, МФО 804013.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з моменту проголошення рішення та апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або апеляційна скарга протягом 10 днів з моменту проголошення рішення в апеляційний суд Луганської області через Краснодонський міськрайонний суд.

Головуючий: