Рішення № 92654901, 28.10.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1263/20

28 жовтня 2020 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.

представника позивача Костишин В.М.

представника відповідачів Калашник Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги з врахуванням уточнених позовних вимог обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (далі - Позивач), отримує пенсію за віком в Королівстві Іспанія з 07.06.2017 відповідно до Угоди між Україною і Королівством Іспанія про соціальне забезпечення з урахуванням страхового (трудового) стажу набутого на території України, переказ якої здійснюється Пенсійним фондом (далі - Відповідач) до Королівства Іспанія.

21.06.2019 ОСОБА_1 звернувся із заявою в Пенсійний фонд України з проханням повідомити чи зараховано йому до страхового стажу період проходження військової служби у лавах Збройних Сил СРСР з 09.05.1971 по 30.05.1974 та роботи з 08.08.1980 по 25.01.1984 в Острогозькому районному споживчому товаристві Воронежської області.

Листом Пенсійного фонду України від 25.07.2019 № 17277/Я-11 повідомлено позивача про те, що період проходження військової служби у лавах Збройних Сил СРСР з 09.05.1971 по 30.05.1974 та роботи з 08.08.1980 по 25.01.1984 в Острогозькому районному споживчому товаристві Воронежської області, не зараховано Пенсійним фондом України Позивачу до страхового (трудового стажу).

З діями Відповідача щодо неврахування періодів проходження військової служби у лавах Збройних Сил СРСР з 09.05.1971 по 30.05.1974 та роботи з 08.08.1980 по 25.01.1984 в Острогозькому районному споживчому товаристві Воронежської області, ОСОБА_1 не згідний, вважає вказані дії Відповідача незаконними.

Ухвалою від 03.06.2020 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

24 червня 2020 року ухвалою суду було призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 23.07.2020 о 09:30 год.

Відповідач Пенсійний фонд України скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 24.06.2020. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові.

Ухвалою суду від 23.07.2020 відкладено розгляд справи на 05.08.2020 о 11:00 год., у зв`язку із неявкою сторін.

Ухвалою суду від 05.08.2020, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) оголошено перерву до 09.09.2020 о 10:30 год. для підготовки до надання нових пояснень по справі.

Ухвалою суду від 09.09.2020, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) залучено до участі у справі, в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та відкладено розгляд справи на 05.10.2020 о 10:30 год. для підготовки до надання нових пояснень по справі.

Ухвалою суду від 05.10.2020 відкладено розгляд справи на 28.10.2020 о 11:00 год.

06.10.2020 до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, а саме: визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до трудового (страхового стажу) періодів проходження військової служби в Збройних Силах СРСР з 09.05.1971 по 30.05.1974 та роботи з 08.08.1980 по 25.01.1984 в Острогозькому районному споживчому товаристві, з 07.06.2017, а також непроведения перерахунку пенсії з врахуванням періодів проходження військової служби в Збройних Силах СРСР з 09.05.1971 по 30.05.1974 та роботи з 08.08.1980 по 25.01.1984 в Острогозькому районному споживчому товаристві, з 07.06.2017, протиправними;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до трудового (страхового стажу) періоди проходження військової служби в Збройних Силах СРСР з 09.05.1971 по 30.05.1974 та роботи з 08.08.1980 по 25.01.1984 в Острогозькому районному споживчому товаристві, з 07.06.2017;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок пенсії з урахуванням трудового (страхового) стажу за періоди проходження військової служби в Збройних Силах СРСР з 09.05.1971 по 30.05.1974 та роботи з 08.08.1980 по 25.01.1984 в Острогозькому районному споживчому товаристві, з 07.06.2017;

зобов`язати Пенсійний фонд України здійснити виплату пенсії з урахуванням трудового (страхового) стажу за періоди проходження військової служби в Збройних Силах СРСР з 09.05.1971 по 30.05.1974 та роботи з 08.08.1980 по 25.01.1984 в Острогозькому районному споживчому товаристві, з 07.06.2017 з врахуванням виплачених сум.

27 жовтня 2020 року від відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначається, що до стажу роботи не можуть бути враховані періоди роботи позивача, набуті не на території України, та період проходження строкової військової служби за її межами. А тому відповідач просив в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачів в судовому засіданні заперечила проти позовних вимог, просила в позові відмовити, посилаючись на відзив на позовну заяву.

Суд, заслухавши в судовому засіданні думку представника позивача та представника відповідачів, з`ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримує пенсію за віком в Королівстві Іспанія з 07.06.2017, відповідно до Угоди між Україною і Королівством Іспанія про соціальне забезпечення з урахуванням страхового (трудового) стажу набутого на території України, переказ якої здійснюється Пенсійним фондом (далі - Відповідач) до Королівства Іспанія.

21.06.2019 ОСОБА_1 звернувся із заявою в Пенсійний фонд України з проханням повідомити чи зараховано йому до страхового стажу період проходження військової служби у лавах Збройних Сил СРСР з 09.05.1971 по 30.05.1974 та роботи з 08.08.1980 по 25.01.1984 в Острогозькому районному споживчому товаристві Воронежської області.

Листом Пенсійного фонду України від 25.07.2019 № 17277/Я-11 повідомлено, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Угоди між Україною і Королівством Іспанія про соціальне забезпечення із врахуванням страхового (трудового) стажу набутого на території України, який становить 21 рік 07 місяців і 16 днів. Також надано копію протоколу про призначення пенсії та розрахунку стажу, із яких вбачається, що період проходження військової служби у лавах Збройних Сил СРСР з 09.05.1971 по 30.05.1974 та роботи з 08.08.1980 по 25.01.1984 в Острогозькому районному споживчому товаристві Воронежської області, не зараховано Пенсійним фондом України Позивачу до страхового (трудового стажу).

Намагаючись у досудовому порядку врегулювати вказаний спір, 28.01.2020 ОСОБА_2 , представник за довіреністю ОСОБА_1 , звернувся із заявою про зобов`язання Пенсійного фонду України зарахувати Позивачу періоди проходження військової служби у лавах Збройних Сил СРСР з 09.05.1971 по 30.05.1974 та роботи з 08.08.1980 по 25.01.1984 в Острогозькому районному споживчому товаристві Воронежської області до страхового стажу, набутого на території України, та здійснити переказ різниці пенсії із врахуванням вищевказаних періодів і виплачених раніше сум до Королівства Іспанія.

Проте відповіді на свою заяву від 28.01.2020 до Пенсійного фонду України ОСОБА_2 , як представник за довіреністю Янко С.М., не отримав з невідомих причин.

11.03.2020 ОСОБА_2 , як представник за довіреністю Янко С.М., звернувся із скаргою на бездіяльність Пенсійного фонду України в Міністерство соціальної політики України.

У листі Пенсійного фонду України від 06.04.2020 № 9053-9078/Я-03/5-2800/20 зазначено, що відповідно до Угоди між Україною і Королівством Іспанія про соціальне забезпечення громадян та пенсійного законодавства України, ОСОБА_1 з 07.06.2017 призначено пенсію за віком з урахуванням страхового стажу, набутого на території України; та повідомлено, що п. 1 ст. 10 Угоди передбачено, що компетентні органи кожної договірної Сторони визначають право на допомогу та обчислюють її, враховуючи тільки трудовий чи страховий стаж, який був набутий під час поширення на працівника дії законодавства цієї Сторони. У зв`язку із цим, для зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії періоду роботи та військової служби на території Російської Федерації немає законних підстав.

З діями Відповідача щодо неврахування періодів проходження військової служби у лавах Збройних Сил СРСР з 09.05.1971 по 30.05.1974 та роботи з 08.08.1980 по 25.01.1984 в Острогозькому районному споживчому товаристві Воронежської області, Позивач не згідний та вважає вказані дії Відповідача незаконними. А тому і звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058) законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України “Про недержавне пенсійне забезпечення”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України , а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Призначення і виплата пенсій громадянам України, які проживають за її межами, та громадянам інших країн, які переїхали на постійне проживання до України, здійснюється згідно із пенсійним законодавством України, яке складається із Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів (угод), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

Ч. 2 ст. 4 Закону № 1058 визначено, якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України “Про міжнародні договори України” чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Законом України від 17.12.1997 № 741/97-ВР “Про ратифікацію Угоди між Україною та Королівством Іспанія про соціальне забезпечення громадян” ратифіковано Угоду між Україною і Королівством Іспанія про соціальне забезпечення громадян, підписану 07.10.1996 (далі - Угода).

Угода базується на пропорційному принципі, за якими кожна договірна сторона призначає та виплачує пенсію за відповідний страховий (трудовий) стаж, набутий на її території.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Угоди компетентні органи кожної Договірної Сторони визначають право на допомогу та обчислюють її, враховуючи тільки трудовий чи страховий стаж, який був набутий під час поширення на працівника дії законодавства цієї Сторони.

Згідно з п. "є” ст. 1 Угоди "Трудовий чи страховий стаж” - це період, який зараховується згідно із законодавством кожної з Договірних Сторін при визначенні права на відповідну допомогу з боку соціального забезпечення, а також періоди, які вважаються аналогічними з боку відповідного законодавства кожної з Договірних Сторін.

Пунктом "а” ч. 1 ст. 21 Угоди визначено, що Уповноважені органи Договірних Сторін повинні: укласти Адміністративні договори, необхідні для виконання цієї Угоди.

17.01.2001 укладено Адміністративний договір про порядок застосування Угоди між Україною та Королівством Іспанія про соціальне забезпечення громадян (далі - Договір).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Договору клопотання про призначення пенсій по інвалідності, за віком та у зв`язку із втратою годувальника подаються до Компетентного органу Договірної Сторони, на території якої проживає позивач заяви, відповідно до вимог її законодавства.

Тому, суд вважає, що до стажу роботи не можуть бути враховані періоди роботи позивача, набуті не на території України, та період проходження строкової військової служби за її межами.

Щодо посилання позивача на Угоду про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, суд зазначає, що ця Угода є багатостороннім договором колишніх республік СРСР, крім Литви, Латвії, Естонії. При цьому в Угоді між Україною та Королівством Іспанія про соціальне забезпечення громадян, яка є міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, тому повинні застосовуватися норми Угоди між Україною та Королівством Іспанія.

Посилання позивача на статтю 9 Закону України “Про правонаступництво України” є безпідставним, оскільки ця стаття регламентує набуття громадянства України за територіальним походженням.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 23.04.199 № 4-5 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 20.05.2015 № 10-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.06.1999 за № 413/3706, затверджено Інструкцію про порядок переказування пенсій громадянам, які виїхали за кордон, та виплати пенсій пенсіонерам іноземних держав, які проживають в Україні (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 1.3 розділу І “Загальні положення” Інструкції переказування пенсій за кордон здійснюється Пенсійним фондом України через публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України”, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

Згідно п. 2.1 розділу II “Порядок переказу пенсій за кордон” у разі призначення частини пенсії відповідно до міжнародного договору головне управління Фонду надсилає пенсійну справу та відповідні формуляри структурному підрозділу з питань міжнародного співробітництва.

Після надходження пенсійної справи з усіма необхідними документами структурний підрозділ з питань міжнародного співробітництва готує розпорядження про переказування пенсії за кордон і подає його керівництву Фонду для затвердження.

Таким чином вимога Позивача до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов`язання зарахувати певні періоди до страхового стажу не ґрунтується на законодавстві.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, перерахунок пенсії позивачу може бути проведено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області до якого позивач не звертався з заявою про зарахування періодів проходження військової служби та роботи, а відтак вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області є безпідставними.

Щодо вимог позивача до Пенсійного фонду України, то вони є безпідставними з огляду на те, що Пенсійного фонду України не проводить зарахування спірних періодів до трудового стажу, а лише після надходження пенсійної справи з усіма необхідними документами готує розпорядження про переказування пенсії закордон і передає його керівництву для затвердження.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, досліджені в судовому засіданні докази, норми законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, доказів, які б спростовували правомірність дій відповідачів позивачем не представлено, а судом таких доказів не здобуто, в зв`язку з чим суд приходить до переконання, що в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, щодо зарахування трудового стажу, здійснення перерахунку та виплати пенсії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 листопада 2020 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Пенсійний фонд України (місцезнаходження/місце проживання: вул. Бастіонна, 9,м. Київ,Центральна Частина Києва, Київ,01601, код ЄДРПОУ/РНОКПП 00035323).

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001, код ЄДРПОУ 14035769).

Головуючий суддя Подлісна І.М.