Рішення № 92653128, 05.11.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2020 року справа № 340/3461/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі – Управління) про визнання протиправною та скасування рішення, визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з заявою до Управління про протиправною та скасування відмови від 30 червня 2020 року у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Водночас, просив суд зобов`язати відповідача надати дозвіл.

Разом з тим, прагне визнати протиправними дії Управління щодо ненадання адміністративної послуги.

Також, просить суд стягнути з Управління маральну шкоду у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

У позовній заяві зазначає, що Управління незаконно відмовило надати дозвіл на розробку проекту землеустрою та не надіслало наказ, як того вимагають вимоги закону.

Стверджує, що земельна ділянка, яку прагне отримати у власність не відноситься до земель водного фонду.

Пояснив, що протиправні дії Управління спричинили моральні страждання.

Управління не подало відзив на позов, хоча про розгляд справи повідомлене належним чином (а.с.55).

03 вересня 2020 року суд прийняв ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.51-52).

Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.

Так, 23 травня 2020 року позивач звернувся до Управління із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність (в межах норм безкоштовної приватизації) для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 2 га (за межами Потоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області) за рахунок вільних земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності (земельна ділянка є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 5322484400:05:000:0532) (а.с.26).

Разом із заявою ОСОБА_1 надав графічні матеріали бажаного місця розташування земельної ділянки, де чітко наведено її контури (а.с.31-32).

Управління отримало звернення 28 травня 2020 року (а.с.29).

30 червня 2020 року Управління склало лист, у якому зазначило про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у зв`язку із відсутністю повноважень розпорядження землями водного фонду (а.с.33).

ОСОБА_1 отримав лист 30 липня 2020 року (а.с.35).

Управління не надало доказів стосовно дати отримання позивачем листа.

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Перш за все, приписами частин 6 та 7 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, вирішуючи заяву позивача, Управління мало прийняти управлінське рішення у формі наказу упродовж місяця.

Такий висновок зробив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 30 квітня 2020 року (справа №812/1313/18) (а.с.57-62).

Верховний Суд зробив такий висновок: «За результатами розгляду будь-яких основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, останнім має видаватися відповідний наказ, відтак рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмова в наданні такого дозволу повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру в області.

Відсутність належним чином оформленого рішення відповідача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки чи відмову у його наданні у формі наказу, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.».

Суд, керуючись приписами частини 5 статті 242 КАС України, застосовує цей висновок, оскільки погоджується з ним.

Підсумовуючи, суд зробив висновок про протиправну бездіяльність Управління щодо вирішення заяви позивача.

Захист порушеного права полягає у зобов`язанні відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 .

Обраний судом захист порушеного права узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у тій же справі.

Верховний Суд зробив такий висновок: «Тобто, застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов`язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, є правильним, коли уповноважений орган розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким відмовив в його задоволенні.

В такому разі, суд під час перевірки підстав прийняття рішення, перевіряє конкретні підстави відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. У разі визнання незаконності підстав, що стали причиною прийняття рішення про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, доцільним способом захисту є власне зобов`язання уповноваженого суб`єкта прийняти конкретне рішення, а не зобов`язання повторно розглянути клопотання. Оскільки клопотання вже було розглянуто, рішення прийнято, тому повторний розгляд клопотання не захистить прав заявника,

Відсутні підстави для зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, якщо уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.».

Водночас, відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адміністративні послуги» (далі – Закон) адміністративна послуга – результат здійснення владних повноважень суб`єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків такої особи відповідно до закону.

Отже, розглядаючи заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, Управління надавало адміністративну послугу.

Приписами частини 5 статті 10 Закону передбачено, що адміністративна послуга вважається наданою з моменту отримання її суб`єктом звернення особисто або направлення поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) листа з повідомленням про можливість отримання такої послуги на адресу суб`єкта звернення. У випадках, передбачених законодавством, відповідний документ може бути надісланий поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або за допомогою засобів телекомунікаційного зв`язку. При цьому строк доставки поштової кореспонденції не зараховується до строку надання адміністративної послуги.

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що Управління не надало такої адміністративної послуги, чим допустило протиправну бездіяльність, оскільки не прийняло відповідного наказу.

Щодо стягнення моральної шкоди, то суд зазначає наступне.

Протиправна бездіяльність органу державної влади безумовно спричинює моральні страждання, оскільки держава існує завдяки людини і для останньої.

Керуючись принципом розумності, врахувавши характер спірних правовідносин, суд зробив висновок, що спричинення моральної шкоди компенсується сумою у 2000 грн.

Отже, позов належить задовільнити частково.

Сторони не понесли судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо надання адміністративної послуги ОСОБА_1 на підставі заяви від 23 травня 2020 року.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства від 23 травня 2020 року з урахуванням правового висновку суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 2000 грн.

В іншій частині позову відмовити у задоволенні.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. Брегей