Рішення № 92652172, 03.11.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3435/20

Номер провадження2/711/1559/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді Казидуб О.

при секретарі Зайцевій О.І.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідачів Попова В.О.,Чуприна В.А..

розглянувши у відкритому судовому в залі суду у м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради, Комунального підприємства «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» Черкаської міської ради про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 18.05.2020 року звернулася до суду з позовом до КП «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради, КП «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» Черкаської міської ради про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди, вказавши, що 19.09.2019 року близько 19.40 години вона керувала власним автомобілем SUBARU OUTBACK державний номер НОМЕР_1 , та рухалась по вул. Дахнівській в м. Черкаси в напрямку Черкаської обласної лікарні, де на ділянці дороги від вул. Можайського до вул. Менделєєва м. Черкаси, відбулося раптове падіння на її автомобіль тролейбусного електричного дроту (контактного дроту) під напругою електричного струму, внаслідок чого її автомобіль зазнав численні механічні пошкодження, чим їй було завдано майнову та моральну шкоду, яка підлягає відшкодування відповідачами.

Як вбачається із Статуту КП «ЧЕЛУАШ» утримання вулиць та автомобільних доріг в Черкаси, а також відповідних інженерних комунікацій і споруд покладено саме на даного Відповідача (відповідний уповноважений орган). При цьому власником та одноосібним Засновником даного підприємства є територіальна громада міста Черкаси в особі Черкас міської ради (орган місцевого самоврядування). Отже зазначений Відповідач відповідно до положень законодавства та покладних на нього обов`язків власником доріг міста має здійснювати постійний та безперервний контроль за станом вулиць і доріг м. Черкаси та у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів та несе відповідальність за відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.

Позивачка посилалась на правову позицію Верховного Суду наведену у постановах від 02.09.2019 року у справі 369/4095/16-ц (провадження № 61-27894св18), від 13.02.2019 року у справі 0508/1310/2012 (провадження № 61-5632св18), постанові від 30.10.2019 року у справі 639/2132/18, від 26.06.2018 року у справі № 323/4500/14-ц

Відповідно до статті 1192 ЦК України винна особа має відшкодувати завдану шкоду в повному обсязі, розмір якої визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Позивачка вважає, що оскільки наземні контактні мережі електротранспорту та їх облаштування є складовою частиною лінійного комплексу вулиць і доріг міста Черкаси, тому саме КП «ЧЕЛУАШ» (Відповідач 2) не забезпечив безпечність руху транспортних засобів по вул. Дахнівська в м. Черкаси 19.09.2019 року, де внаслідок падіння електричного дроту відбулося пошкодження її транспортного засобу, а відтак такі збитки підлягають стягненню із Відповідача у повному обсязі.

Як вбачається із висновку авто-товарознавчого дослідження № 425 від 29.09.2019 року, проведеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , протоколу огляду транспортного засобу від 25.09.2019 року, ремонтної калькуляції № 425 від 28.09.2019 вартість відновлювального ремонту автомобіля SUBARU OUTBACK державний номер НОМЕР_1 складає 57986,06 грн. Також, нею було понесено витрати на проведення такого товарознавчого дослідження в розмірі 2000,00 грн., що підтверджується актом наданих послуг від 28.09.2019 року та квитанцією ПКО № 425 від 28.09.2019 року.

Оскільки Відповідачі добровільно не відшкодували завдану шкоду, визначену результатами авто-товарознавчого дослідження, а транспортний засіб необхідно відновлювати для подальшої експлуатації, відповідно до рахунку фактури № 20-2 від 29.01.2020 року та акту приймання-передачі робіт № 20-2 від 13.02.2020 року було проведено відновлювальний ремонт автомобіля, який становив 67 315,00 грн.

Розмір майнової шкоди (реальних збитків), які були їй завдані внаслідок завдання шкоди становить 67 315,00 + 2000,00 = 69 315,00 грн.

Також позивачка вказувала, що відповідно до приписів ст. 1 ЗУ «Про міський електричний транспорт» міський електричний транспорт - складова частина єдиної транспортної системи, призначена для перевезення громадян трамваями, тролейбусами, поїздами метрополітену на маршрутах (лініях) відповідно до вимог життєзабезпечення населених пунктів. Об`єкти міського електричного транспорту - рухомий склад, контактні мережі, тягові підстанції, колії трамвайні та метрополітену, а також споруди, призначені для забезпечення надання транспортних послуг

За приписами статті 15 вказаного Закону, до складу міського електричного транспорту входять підприємства, що надають транспортні послуги, об`єкти міського електричного транспорту, системи електропостачання та зв`язку, будівлі та службові приміщення..

Правило відшкодування шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки сформульоване у частині другій статті 1187 ЦК України. Суб`єктом права вимоги (потерпілим) у зазначеному зобов`язанні може бути будь-яка особа, якій заподіяно шкоду. Крім того, дана норма не містить вичерпного переліку видів джерел підвищеної небезпеки.

Отже, підприємства, які здійснюють діяльність з надання послуг із перевезення електротранспортом та утримують відповідні об`єкти міського електротранспорту є володільцями джерела підвищеної небезпеки, внаслідок дії яких (джерел підвищеної небезпеки) може бути завдана шкода майну фізичної або юридичної особи.

Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право; договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Позивачка при вирішення питання про визначення особи, яка винна у завданні шкоди її майну, посилалась на те, що для притягнення тієї чи іншої особи до відповідальності за ст. 1187 ЦК України необхідно визначити дві основні ознаки володільця: юридичну та матеріальну (фактичну). Юридична ознака означає, що володільцем визнається тільки та особа, яка володіє об`єктом, діяльність з яким створює підвищену небезпеку, на відповідній правовій підставі: право власності, інше речове право, договір оренди, доручення, підряду тощо. Матеріальна або фактична ознака володільця джерела підвищеної небезпеки означає, що особа повинна здійснювати фактичне володіння (експлуатацію, використання, зберігання, утримання небезпечних об`єктів.

У даному випадку контакті мережі, як складова частина міського електротранспорту, перебуває у володінні та утриманні КП «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради (Відповідач 1), яке відповідно до приписів статті 13 ЗУ «Про міський електротранспорт» зобов`язано належно утримувати вказані об`єкти міського електричного транспорту та інші об`єкти міського електричного транспорту у належному стані.

Також за фактом вищевказаної ДТП було складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 227010 від 13.12.2019 р. стосовно директора КП «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради за ч. 4 ст. 140 КУпАП, відповідно до матеріалів даного протоколу Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 31.01.2020 року директора КП «Черкасиелектротранс» визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення. Постановою Черкаського апеляційного суду від 13.03.2020 року вказану постанову в частині визнання директора КП «Черкасиелектротранс» винним у скоєнні адміністративного за ч. 4 ст. 140 КУпАП залишено без змін, а провадження в справі закрито в зв`язку зі спливом строку накладення адміністративного стягнення.

Оскільки автомобіль позивача під час падіння електричного контактного дроту перебував у русі, вказана обставина свідчить про взаємодію кількох джерел підвищеної небезпеки.

Отже, Відповідач 1 - КП «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради, який є володільцем джерела підвищенної небезпеки, оскільки здійснює діяльність із утримання міського електротранспорту ( в т.ч. з утримання контактної тролейбусної мережі в межах м. Черкаси), утримання якої пов`язано із використанням електричного струму ( середня напруга мережі близько 600 Вольт), а отже утримання такої мережі створює підвищену небезпеку для людей, а відтак вказане підприємство, як володілець джерела підвищенної небезпеки має нести відповідальність за завдання шкоди позивачу внаслідок падіння контактного дроту на автомобіль позивача. Підстави для звільнення його від такої відповідальності, на думку позивача, відсутні.

Також, відповідно до приписів статті 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Позивач вважає, що шкода яка була їй завдана внаслідок падіння електричного контактного дроту сталася внаслідок спільної бездіяльності Відповідачів та пов`язана єдністю їх вини, яка хоча і регулюється окремими нормами законодавства деліктної відповідальності, проте з огляду на спільність такої бездіяльності вони мають нести солідарну відповідальність перед потерпілим з огляду на приписи ст.. 1190 ЦК

Обґрунтовуючи завдання моральної шкоди, позивачка посилалась на те, що електричний контактний дріт під час падіння на автомобіль перебував під високою напругою (в середньому напруга мережі 600 Вольт) та внаслідок - падіння такі електричні дроти могли з контактувати і зчинити коротке замикання, що є занадто небезпечним для людського життя, при цьому, падіння дроту на автомобіль позивача викликало іскріння внаслідок контакту із автомобілем, що в свою чергу спричинило душевні хвилювання, що пов`язані із небезпекою для життя та здоров`я. Крім цього, внаслідок пошкодження автомобіля вона змушена була витрачати додатковий час та кошти, для відновлення свого порушеного права (що пов`язано із викликом поліції та оформленням ДТП, ремонт автомобіля, звернення до суду) в той час коли до цього часу збитки понесені нею жодним із відповідачів не відшкодовані. А тому позивачка оцінює розмір завданої їй моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн., оскільки лише відшкодування матеріальної шкоди не призведе до ефективного та повного відновлення її порушеного права.

Позивачка вказувала, що орієнтовний розрахунок судових витрат становить 8000,00 грн., що складається із витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного просила стягнути солідарно з відповідачів завдану їй матеріальну шкоду в сумі 69315,00 грн., моральну шкоду в сумі 10000,00 грн., судові витрати покласти порівну на відповідачів.

Ухвалою суду від 21.05.2020 року позовну заяву ОСОБА_2 прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Кірса В.В., підтвердив обставини викладені у позові, а також у відповіді на відзиви та підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задоволити.

У відповіді на відзиви адвокат позивача – Кірса В.В. заперечував доводи відповідачів, викладені у відзивах на позов, та наполягав на задоволенні позовних вимог.

Зокрема зазначав, що факти дорожньо-транспортної пригоди за участі автомобіля позивача було досліджено та встановлено постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 31.01.2020 року, яка була залишено без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 13.03.2020 року. Тому ці факти не потребують повторного доказування.

Вказаними рішеннями було встановлено наявність вини КП «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради. Крім того на Відповідача-1, як на володільця джерела підвищеної небезпеки покладено відповідальність за шкоду, завдану таким джерелом небезпеки або внаслідок діяльності, що створює підвищену небезпеку. Докази того, що завдання шкоди відбулося внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого – відсутні.

Оскільки автомобіль позивача під час падіння електричного контактного дроту перебував у русі, вказана обставина свідчить про взаємодію кількох джерел підвищеної небезпеки. В зв`язку з цим шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах.

Вважав, що на Відповідача-1 слід покласти відповідальність за завдану шкоду як внаслідок презумпції вини, встановленої судами в справі про адміністративне правопорушення. Крім того Відповідач-1 несе відповідальність також і як спеціальний суб`єкт – володілець джерела підвищеної небезпеки, під час дії якого і було завдано шкоду позивачу.

Адвокат позивача заперечував доводи Відповідача-2, КП «ЧЕЛУАШ» вважаючи, що вони не ґрунтуються на вимогах законодавства.

Так посилався на те, що відповідно до норм ЗУ «Про автомобільні дороги», положення Статуту та рішення власника доріг (Черкаської міської ради) – на Відповідача-2, КП «ЧЕЛУАШ» Черкаської міської ради, як на уповноважений орган покладено обов`язки щодо утримання вулиць та автомобільних доріг в м. Черкаси, а також відповідних інженерних комунікацій і споруд. Отже, вказаний Відповідач відповідно до положень законодавства та покладених на нього обов`язків власником доріг та міста має здійснювати постійний та безперервний контроль за станом вулиць і доріг міста Черкаси, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів та нести відповідальність за відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку визначеному законом.

При цьому не перебування контактної мережі на балансі Відповідача-2 не звільняє його від обов`язку забезпечувати постійний та безперервний контроль за станом вулиць і доріг м. Черкаси задля забезпечення безпеки руху транспортних засобів та не звільняє його від відповідальності за відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан.

Таким чином, на Відповідачів, в силу вищевказаних приписів законодавства, та їх Статутів покладено спільний обов`язок щодо утримання елементів автомобільних доріг в м. Черкаси, а саме: на Відповідача 2 (КП «ЧЕЛУАШ» ЧМР) покладено обов`язок утримання доріг в м. Черкаси, як лінійного комплексу усіх інженерних споруд, призначеного для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів, як частини території, призначену для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розміщеними на ній спорудами, наземними та підземними мережами, шляхом здійснення постійного і безперервного контролю за їх станом, а на Відповідача 1 ( КП «Черкасиелектротранс» ЧМР) покладено обов`язок утримувати контакти: мережі, як об`єкти міського електротранспорту, діяльність з утримання яких внаслідок використання постійного електричного струму під напругою 600 Вольт, створює підвищену небезпеку для інших осіб, зокрема учасників дорожнього руху.

Таким чином, Відповідач 1 не забезпечив належне утримання контактної мережі внаслідок чого відбулося її падіння на автомобіль позивача, а Відповідач 2 не забезпечив постійного і безперервного контролю за утриманням дороги як єдиного інженерного комплексу та безпечність усіх її елементів для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів, а відтак завдана шкода пов`язана спільністю дій (бездіяльності) Відповідачів, та поєднана спільністю їх вини, а відтак охоплюється і спільністю відповідальності, ще кореспондується із приписами ст.. 1190 ЦК України, якою визначено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність пере; потерпілим.

За змістом зазначеної норми закону спільною вважається шкода як неподільний результат неправомірних дій або бездіяльності двох і більше осіб. При цьому не обов`язково, щоб дії або бездіяльність, які завдали шкоди іншим особам, співпадали за часом. Це правило поширюється на випадки, коли неможливо встановити, яка дія та в якій мірі спричинила настання такого наслідку.

При цьому, у заподіянні шкоди спільними діями має місце єдність дій заподіювачів, яка полягає у такому їх взаємозв`язку, при якому виключення хоча би однієї із цих дій із комплексу діянь співзаподіювачів не призводить до виникнення спільного шкідливого результату. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їх вини.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року справа № 607/16993/18-ц провадження № 61-1343св20.

Отже, при належному виконанні будь-яким із Відповідачів власних обов`язків, вищевказані обставини не трапилися, а відтак і завдання шкоди позивачу не відбулося.

За таких обставин доводи Відповідачів щодо відсутності вини кожного із них у заподіянні шкоди є безпідставними, а до останніх слід застосувати принцип солідарної відповідальності.

Відповідно до висновку авто-товарознавчого дослідження № 425 від 28 вересня 2019 року, проведеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , протоколу огляду транспортного засобу від 25.09.2019 року, ремонтної калькуляції № 425 від 28.09.2019 року вартість відновлювального ремонту автомобіля SUBARU OUTBACK державний номер НОМЕР_1 складає 57 986,06 грн.

Вказаний висновок містить протокол огляду транспортного засобу та детальну калькуляцію переліку та вартості робіт із відновлювального ремонту автомобіля. Також до позову подана рахунок-фактура на проведення відновлювального ремонту.

Заперечуючи щодо розміру відновлювального ремонту, Відповідачами не наводяться докази, в чому саме встановлена вартість відновлювального ремонту та перелік робіт є недоведеними або не відповідають характеру пошкоджень, які виникли в силу вищевказаних обставин ДТП. Тобто фактично такі заперечення Відповідачів є формальними.

Відповідачі вказують на відсутність в переліку документів, доданих до позову Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 20-2 від 13.02.2020 року щодо відновлювального ремонту автомобіля, хоча в позові мітилося посилання на такий Акт, та вказаний документ зазначений у додатках до позову. А таму просив на підставі положень норм ЦПК, зокрема Розділу XII (ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ) ЦПК України, просив долучити до справи Акт № 20-2 здачі-прийняття робіт?

Вважав, що розмір шкоди, завданої позивачу є доведеним та встановлюється належними та достатніми доказами.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та, з урахуванням інших обставин, зокрема тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках, ступеню зниження престижу і ділової репутації позивача. При цьому, виходити слід із засад розумності, виваженості та справедливості.

Обґрунтовуючи розмір завданої моральної шкоди в сумі 10 000,00 грн. позивач виходив із того, що електричний контактний дріт під час падіння на автомобіль позивача перебував під високою напругою (в середньому напруга контактної мережі становить 600 Вольт), та при падінні дроту на автомобіль відбулося іскріння струму внаслідок контакту із металевим корпусом автомобіля, в якому перебував позивач, що завдало значних душевних хвилювань позивачу, в зв`язку із небезпекою для свого життя та здоров`я. Також, такі електричні дроти могли з контактувати між собою і зчинити коротке замикання, що є занадто небезпечним для людського життя. Крім цього, внаслідок пошкодження автомобіля позивач змушений був витрачати додатковий час та кошти, для відновлення свого порушеного права (що пов`язано із викликом поліції та оформленням ДТП, ремонт автомобіля, доведення вини заподіювачів), в той час коли Відповідачами така шкода добровільно не відшкодовується, і навпаки, Відповідачі намагаються всіляко ухилитися від такого відшкодування, заперечуючи свою вину у завданні такої шкоди, попри очевидність останньої, що свідчить про обґрунтованість заявленої вимоги з відшкодування моральної шкоди та її розмір, що відповідає засадам розумності ті справедливості.

Представник відповідача – КП «Черкасиелектротранс» ЧМР – Попов В.О. заперечував проти задоволення позову в повному обсязі посилаючись на доводи викладені у відзиві на позов.

У відзиві на позов директор КП «Черкасиелектротранс» ЧМР Кучер П.С. заперечував проти позову ОСОБА_2 в повному обсязі. При цьому посилався на те, що пошкодження автомобіля позивача відбулося 19.09.2019 року близько 19 год. 40 хв. у м. Черкаси по вул. Дахнівській в напрямку Черкаської обласної лікарні на ділянці дороги від вул. Можайського до вул. Менделєєва внаслідок обриву дроту контактної мережі. Проте, Відповідач-1 виконує зобов`язання з утримання та обслуговування об`єктів міського електротранспорту належним чином відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до п.п. 5.5, 5.6 розділу IV Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 р. № 258, у споживача (в даному випадку Відповідача-1) повинна діяти система ТОР устаткування електрогосподарства, спрямована на забезпечення надійної і безпечної його роботи. Графіки ремонтів, технічного обслуговування і їх обсяги визначаються щорічними планами, які підписуються особою, відповідальною за електрогосподарство, та затверджуються керівником споживача. Зазначені графіки можуть складатися на основі проведеного діагностування технічного стану електроустановок. Термін технічного обслуговування і ремонту визначається цими Правилами, чинними галузевими нормами, інструкціями підприємств-виробників.

Згідно з п. 2.7.3.2.1 Правил експлуатації трамвая та тролейбуса, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 10.12.1996 р. № 103, утримання, технічне обслуговування і ремонт контактних мереж повинні здійснюватися відповідно до системи технічного обслуговування і ремонту, затвердженої Державним комітетом України з питань житлово-комунального господарства.

Отже, галузевими нормами, що регламентують періодичність проведення технічного обслуговування контактної мережі та спецчастин, є стандарт Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України «Контактна мережа трамвайних та тролейбусних ліній. Система технічного обслуговування та ремонту. СОУ 60.2-33886519- 0003:2006», згідно таблиці 6.1 якого відповідне технічне обслуговування повинно проводитись не рідше ніж 1 раз на місяць.

Так, на виконання вищезазначених норм, Відповідач-1 щорічно затверджує та виконує графік планово-попереджувального ремонту і обслуговування обладнання контактно-кабельної мережі служби енергогосподарства (надалі-Графік). Зокрема, "згідно п. 5 Графіку на 2019 рік і додаток № 1) яг. дільниці фідера б/в "Україна" здійснювалося технічне обслуговування контактної мережі, що згідно СОУ 60.2-33886519-0003:2006» включає в себе огляд обладнання контактної мережі (1 раз на 15 днів), профілактичний огляд (один раз на місяць), технічний ремонт і заміри (1 раз на 6 місяців) та огляд контактної мережі (1 раз на 2 місяці).

Відповідно перед обривом контактного дроту 13.09.2019 працівниками служби енергогосподарства Відповідача-1 проводився огляд контактної мережі з усуненням виявлених недоліків на ділянці, де відбулося 19.09.2019 р. пошкодження автомобіля Позивача. При цьому працівниками Відповідача-1 не було виявлено будь-яких пошкоджень, дефектів чи відхилень у технічному стані контактного дроту в точці, де стався обрив.

Згідно п. 4 Правил проведення державного технічного огляду об`єктів міського електротранспорту, затверджених Постановою КМУ від 06.02.1997 № 149, технічний огляд проводиться згідно з договорами між підприємствами міського електротранспорту та регіональними підрозділами технічної інспекції міського електротранспорту за графіками планового технічного огляду, які складаються ними щорічно до початку наступного року із зазначенням місця та дати його проведення. Отже, державний технічний огляд проводиться 1 раз на рік.

Відповідно до акту №1/52 державного технічного огляду контактної мережі (що перебуває на балансі Відповідача-1), проведеного 19.11.2018 року Державним підприємством «Київська державна регіональна технічна інспекція міського електротранспорту», висновки якого чинні протягом року до наступного проведення державного технічного огляду, тобто до 19.11.2019, недоліків контактного дроту державною технічною інспекцією не виявлено.

При цьому Постановою КМУ від 06.02.1997 №149 «Про вдосконалення системи державного контролю за технічним станом міського електротранспорту та забезпеченням безпеки руху трамвайних вагонів і тролейбусів» затверджено Положення про Головну державну технічну інспекцію міського електротранспорту, згідно п.п. 1, 3-5 якого саме Головдержтехінспекція здійснює наступні повноваження:

- державний контроль за технічним станом міського електротранспорту незалежно від форм власності підприємств та забезпеченням безпеки руху трамвайних вагонів і тролейбусів;

- контроль за додержанням підприємствами міського електротранспорту Закону України "Про дорожній рух", державних стандартів України, Правил дорожнього руху, Правил експлуатації трамвая та тролейбуса, інших нормативних актів, які регламентують роботу міського електротранспорту;

- участь у проведенні експертної оцінки відповідності конструкцій рухомого складу, обладнання та устаткування міського електротранспорту вимогам щодо забезпечення безпеки руху трамвайних вагонів і тролейбусів;

- проводить державний технічний огляд міського електротранспорту та аналізує рівень його технічного стану і безпеки експлуатації;

- проводить у встановленому порядку перевірку умов утримання і експлуатації рухомого складу, обладнання та устаткування міського електротранспорту;

- надсилає керівникам підприємств міського електротранспорту обов`язкові для виконання розпорядження (приписи) щодо усунення недоліків та порушень у роботі міського електротранспорту;

- забороняє використання рухомого складу, обладнання та устаткування міського електротранспорту, а також запасних частин у разі невідповідності їх вимогам нормативних актів.

Також діяльність Відповідача-1 у сфері надання послуг населенню з перевезення тролейбусами регулюється Законом України «Про міський електричний транспорт».

Згідно ст. 10 Закону України «Про міський електричний транспорт» основним завданням державного контролю у сфері міського електричного транспорту є забезпечення надання безпечних транспортних послуг та додержання перевізниками законодавства про міський електричний транспорт.

Державний контроль за технічним станом об`єктів міського електричного транспорту (крім метрополітену) здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (Укртрансбезпека), а також інші органи контролю згідно із законодавством.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, зокрема: контролює додержання перевізниками вимог законодавства про дорожній рух та міський електричний транспорт; здійснює контроль за технічним станом об`єктів міського електричного транспорту та забезпеченням безпеки руху трамвайних вагонів і тролейбусів; бере участь у проведенні технічної експертизи нових зразків трамвайних вагонів і тролейбусів, обладнання та устаткування міського електричного транспорту, а також вузлів і агрегатів, які безпосередньо впливають на безпеку руху.

Крім того, згідно п.п. 1, 5, 6 розділу II Порядку технічного розслідування дорожньо-транспортних пригод, катастроф, аварій на автомобільному та міському електричному (трамвай, тролейбус) транспорті, затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України від 23.06.2015 № 231, ДТП, катастрофи, аварії на автомобільному та міському електричному (трамвай, тролейбус) транспорті підлягають обов`язковому технічному розслідуванню згідно з цим Порядком. Технічне розслідування ДТП, катастроф, аварій на автомобільному та міському електричному (трамвай, тролейбус) транспорті включає збір та аналіз інформації щодо встановлення причин ДТП, катастроф, аварій на автомобільному та міському електричному (трамвай, тролейбус) транспорті, а також складання відповідного акта технічного розслідування ДТП, катастрофи, аварії. Організація та забезпечення проведення технічного розслідування ДТП, катастроф, аварій на автомобільному та міському електричному (трамвай, тролейбус) транспорті покладаються на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (Укртрансбезпека), або його територіальний орган, на території якого сталась ДТП, катастрофа, аварія на автомобільному та міському електричному (трамвай, тролейбус) транспорті.

Як висновок, розгляд питань щодо додержання перевізниками вимог законодавства про дорожній рух і міський електричний транспорт та здійснення контролю за технічним станом об`єктів міського електричного транспорту і забезпеченням безпеки руху тролейбусів є компетенцією не патрульної поліції, а Укртрансбезпеки та державної технічної інспекції міського електротранспорту. А тому в даному випадку встановить, що матеріальну шкоду нанесено Позивачу внаслідок винних дій (бездіяльності) Відповідача-1 без офіційного висновку Укртрансбезпеки та держтехінсиекції МЕТ, неможливо.

По факту обриву дроту контактної мережі 19.09.2019 о 19 год. 40 хв. по вул. Дахнівській, 32 в м. Черкаси Відповідачем-1 проведено службове розслідування.

Згідно висновків акту проведеного комісією Відповідача-1 (в рамках службового розслідування) обстеження місця та обставин обриву контактного дроту та фотографії фрагментів пошкодженого контактного дроту з ділянки обриву з очевидними ознаками удару і злому (додаток №3'), - обрив контактного дроту стався внаслідок удару по правій боковій поверхні електродроту в напрямку руху на санаторій "Україна" та злому електродроту на місці удару. Після падіння по обірваному дроту проїхало декілька транспортних засобів які змістили його на протилежну від осі падіння сторону дороги і лише після повного її перекриття надійшло повідомлення оперативному черговому поліції. Легкові автомобілі, які зазнали пошкоджень, зіткнулися з обірваним контактним дротом через 10-15 хвилин після його падіння та визвали коротке замикання лінії, що і зафіксовано автоматикою диспетчерського пункту СЕГ о 19:57. Це підтверджується тим фактом, що в повідомленні оперативного чергового патрульної поліції о 19:55 "про обрив контактного дроту" не вказувалося про ДТП з транспортними засобами, а інформація оперативному черговому патрульної поліції могла надійти не раніше 10-15 хвилин після обриву контактного дроту.

Згідно огляду стану зрізу контактного дроту, його самовільний обрив неможливий, так як наявний залишковий переріз в 73 мм.кв. дозволяє витримати найбільше навантаження (130 Н/мм.кв), передбачене Правилами експлуатації трамвая та тролейбуса, затвердженими наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 10.12.1996 № 103 (зі змінами).

Таким чином, обрив контактного дроту по вул. Дахнівській 19.09.2019 міг статися лише внаслідок неправомірних дій сторонніх осіб.

У зв`язку з цим Відповідачем-1 направлені відповідні повідомлення про розшук осіб, які пошкодили дріт контактної мережі на ділянці АДРЕСА_1 , що призвело до його падіння, до управління патрульної поліції в Черкаській області (вих. №1421 від 30.09.2019) та до Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області (вих. № 1424 від 30.09.2019).

Проте, згідно довідки Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області від 30.10.2019 про результати розгляду вищевказаного повідомлення Відповідача-1 (отримана підприємством 09.12.2019), зазначено, що за результатами перевірки за повідомленням встановити можливих свідків та очевидців даної події не представилося можливим, так як дана ділянка не являється житловим масивом, в ході спілкування з персоналом закладу санаторно-ресторанного комплексу «Україна» останні від дачі показів відмовилися та пояснили в усній розмові, що по даній події особисто їм нічого не відомо.

З метою доведення належного стану дроту контактної мережі в місці обриву, Відповідачем-1 передано фрагмент дроту, вирізаного з місця обриву, що стався 19.09.2019 по АДРЕСА_1 (фото фрагменту дроту надається в додатку 3 до відзиву), для дослідження атестованою лабораторією ТОВ «Черкасизалізобетонбуд» на розтягування дроту.

Відповідач-1 посилався на те, що проаналізувати висновки дослідження фрагменту контактного дроту згідно Протоколу лабораторії з контролю виробництва ТОВ «Черкасизалізобетонбуд» №12 від 24.10.2019 (додаток №7) вбачається наступне: - Висота фрагменту контактного дроту на місці злому становить 9 мм (в перерахунку на квадратуру 70 мм.кв. згідно ТОСТ 1044680), що дає змогу витримати тимчасовий опір на розтягування 2625 кгс (37,5 кгс/мм.кв для дроту МФ-85 згідно даних таблиці 5 ГОСТ 2584-86). Зразки контактного дроту, вилучені з частин обірваного дроту та направлені на лабораторні дослідження, витримали наступні навантаження: висотою 9 мм-2700 кгс.; висотою 10 мм-3400 кгс. Висота нового дроту згідно ГОСТ 2584-86 становить 10,8 мм.

Згідно п. 2.7.3.2.2 Правил експлуатації трамвая та тролейбуса передбачено забезпечення натягу контактних дротів в межах 35-130 ГПа (ІГПа =0,102 кгс./мм.кв.), що для нового проводу марки МФ-85 з перерізом 85 мм.кв. забезпечується прикладанням зусилля натягу 8,67 — 13,26 кгс. Тому теоретично даним зусиллям натягу можливе розірвання дроту марки МФ-85 перерізом менше 3-х мм.кв. Переріз дроту в місці злому становить 70 мм.кв., а тому без втручання сторонніх сил обірвати контактний дріт лише силою постійного натягу неможливо. Отже, контактний дріт не міг обірватися самовільно від дії натягу в системі підвіски.

Таким чином, підприємством у процесі експлуатації контактної мережі належним чином забезпечено виконання вимог чинних нормативних документів, зокрема п. 2.7.3.2 (Утримання, технічне обслуговування і ремонт контактних мереж) та п. 2.7.4.2 (Утримання і технічне обслуговування кабельної мережі) Правил експлуатації трамвая та тролейбуса, Відповідач-1 не порушив жодної норми чинного законодавства щодо утримання, технічного обслуговування та ремонту контактної мережі, що б могло бути причиною обриву контактного дроту та пошкодження автомобіля марки SUBARU OUTBACK державний номер НОМЕР_1 , що належить Позивачу, вживав усіх можливих заходів для попередження виходу з ладу контактної мережі та не міг передбачити ймовірність обриву контактного дроту на відповідній ділянці.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, на яку посилається Позивач у своїх вимогах, відшкодовується майнова шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особи, що її завдала. У даному випадку неправомірні рішення, дії чи бездіяльність Відповідача-1, що потягли за собою завдання матеріальної шкоди, з огляду на вищевикладене, відсутні.

Також звертав увагу суду на те, що дана позовна заява не підлягає до задоволення, так як в матеріалах справи відсутні докази, що доводять причинно-наслідковий зв`язок між завданою майновою шкодою Позивачу та діями власника джерела підвищеної небезпеки (Відповідача-1).

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 грн. зазначав, що обставини даної справи не відносяться до випадків, встановлених ч. 2 ст. 1167 ЦК України, оскільки в матеріалах даної справи відсутні докази вини Відповідача-1, відповідно немає підстав для відшкодування моральної шкоди.

Щодо заявлено розміру завданих позивачу збитків, то вказував що 18.02.2019 року судовим експертом автотоварознавцем СПД ОСОБА_3 було проведено автотоварознавче дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту та розміру матеріального збитку завданого власнику автомобіля SUBARU OUTBACK державний номер НОМЕР_1 у присутності представника Відповідача-1. Згідно висновку за результатами автотоварознавчого дослідження від 28.09.2019 №425, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля SUBARU OUTBACK державний номер НОМЕР_1 внаслідок пошкодження під час ДТП 19.09.2019 складає 38971,91 грн., що визнає й сам Позивач у своїй позовній заяві, а не 67315,00 грн., як заявляє Позивач у позовних вимогах.

А тому на думку Відповідача-1, суму майнової шкоди Позивачем у позовних вимогах неправомірно завищено у порівнянні з реальним розміром матеріального збитку, встановленим експертизою.

Крім того, в матеріалах справи відсутні документи, що засвідчують понесені Позивачем витрати на відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля в сумі 67315,00 грн. Також позивачем не було долучено до позову акт приймання-передачі робіт №20-2 від 13.02.2020. Отже, суму майнової шкоди Позивачем не обґрунтовано та не підтверджено документально, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення даного позову.

На підставі викладеного просив відмовити Позивачу в задоволенні позову в частині позовних вимог до Відповідача-1 КП «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради" повністю.

Представник Відповідача-2, КП «ЧЕЛУАШ» ЧМР – Чуприна В.А. заперечував проти задоволення позову ОСОБА_2 з підстав викладених у відзиві на позов.

У відзиві на позов представник КП «ЧЕЛУАШ» Чуприна В.А. посилався на те, що позов ОСОБА_2 є необґрунтованим та не підтвердженим доказами виходячи з наступного.

ОСОБА_2 у своїй позовній заяві зазначає, що 19.09.2019 року близько 19 години 40 хвилин позивач керувала власним автомобілем SUBARU OUTBACK державний номер НОМЕР_1 та рухалась по вул. Дахнівській в м. Черкаси в напрямку Черкаської обласної лікарні, де на ділянці дороги від вул. Можайського до вул. Менделєєва м. Черкаси, відбулося раптове падіння на її автомобіль тролейбусного електричного дроту (контактного дроту) під напругою електричного струму, внаслідок чого вищевказаний автомобіль зазнав численні механічні пошкодження, чим було завдано позивачу майнової та моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 13.03.2020 року у справі №712/16363/18 встановлено, що ОСОБА_4 є відповідальною посадовою особою за утримання контактної лінії електропередач м. Черкаси.

Крім того, згідно зазначеної постанови Черкаського апеляційного суду від 13.03.2020 року у справі № 712/16363/18, винуватість ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.. 140 КУпАП підтверджується доказами, які було досліджено районним судом, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 227010 від 13.12.2019 року, згідно якого 19.09.2019 року близько 19 год. 40 хв. у м. Черкаси, по вул. Дахнівській, 32 ОСОБА_4 будучи директором КП «Черкасиелектротранс» ЧМР та відповідальною посадовою особою, яка несе повну відповідальність за стан та діяльність підприємства, не вжив заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, допустивши неналежне утримання контактної лінії електропередач, що спричинило ДТП внаслідок падіння контактного дроту автомобілі Lexus д.н.з. НОМЕР_2 , Opel д.н.з. НОМЕР_3 , Subaru д.н.з. НОМЕР_1 отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. ОСОБА_4 своїми діями допустив порушення п. 13 Закону України «Про міський електричний транспорт», наказ № 103 від 10.12.1996 «Про застосування правил експлуатації трамвая та тролейбуса», за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 140 КУпАП.

Виходячи зі змісту ст..ст. 1166, 1187 ЦК України, саме на КП «Черкасиелектротранс» покладено обов`язок відшкодувати завдану шкоду ОСОБА_2 .

Виходячи зі змісту ст. ст. 1, 13 Закону України «Про міський електричний транспорт» обов`язок утримання контактної мережі трамваїв та тролейбусів покладається на перевізника, юридичну особу, яка в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, здійснюючи експлуатацію та утримання об`єктів міського електричного транспорту.

Згідно з ст. 34 Закону України «Про транспорт» до складу міського електротранспорту входять підприємства міського електротранспорту, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти, рухомий склад, трамвайні і тролейбусні лінії, ремонтно-експлуатаційні депо, службові приміщення, фунікулери, канатні дороги, ескалатори, заводи по ремонту рухомого складу і виготовленню запасних частин, споруди енергетичного господарства та зв`язку, промислові, ремонтно-будівельні, торговельні та постачальницькі організації, навчальні заклади, науково-дослідні та проектно-конструкторські установи, заклади охорони здоров`я, відпочинку, фізичної культури і спорту та інші культурно-побутові заклади і підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу міського електротранспорту.

Також зауважував, що згідно бухгалтерської довідки від 09.06.2020 року № 35 на балансі Комунального підприємства «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» Черкаської міської ради електричний контактний дріт не перебуває.

Виходячи зі змісту правової позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах, наведеної у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.11.218 року у справі № 201/4115/16-ц, КП «ЧЕЛУАШ» не є суб`єктом відповідальності в розумінні ст.. 1187 ЦК України.

ОСОБА_2 не зверталась до КП «ЧЕЛУАШ» ЧМР з приводу відшкодування шкоди завданої ДТП, що сталася 19.09.2019 року.

Розмір майнової шкоди, завданої позивачу внаслідок падіння на її автомобіль контактного електричного дроту на суму 67315,00 грн. ґрунтується виключно на припущеннях. Матеріали справи не містять квитанцій про сплату вартості робіт визначених рахунком-фактурою №20-2 від 29 січня 2020 року, акт приймання-передачі робіт № 20-2 від 13.02.2020 року на який посилається позивач не додано до позовної заяви.

Позивач посилається на те, що падіння дроту на автомобіль спричинило душевні хвилювання позивача, що пов`язані із небезпекою для життя та здоров`я. Також зазначає, що внаслідок пошкодження автомобіля позивач змушений був витрачати додатковий час та кошти, для відновлення свого порушеного права (що пов`язано із викликом поліції та оформленням ДТП, ремонт автомобіля, звернення до суду).

В той же час, позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження факту душевних хвилювань внаслідок ДТП.

На підставі викладеного просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши представників позивача та відповідачів, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Частиною 2 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини статті 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) шкоди. Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитки в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування в меншому або більшому розмірі.

За змістом ч. 6 ст. 82 ЦПК України, - постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 31.01.2020 року у справі № 712/16363/19 про адміністративне правопорушення, яку залишено без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 13.03.2020 року, - встановлено, що ОСОБА_4 , 19.09.2019 року близько 19 год.40 хв., будучи директором КП «Черкасиелектротранс» та відповідальною посадовою особою яка несе повну відповідальність за стан та діяльність підприємства, не вжив заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху допустивши неналежне утримання контактної лінії електропередач, що спричинило ДТП в наслідок падіння контактного дроту та наїзд на нього автомобілів : Lexus д.н.з. НОМЕР_2 , Opel д.н.з. НОМЕР_3 , Subaru д.н.з. НОМЕР_1 в м. Черкаси по вул. Дахнівська, 32, які отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Судом встановлено, що в діях ОСОБА_4 вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.140 ч.4 КУпАП.

За результатами розгляду даної справи ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.140 ч.4 КпАП України. Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ст.140 ч.4 КУпАП закрито в зв`язку зі спливом строку накладення адміністративного стягнення.

Постанови суду у справі № 712/16363/19 про адміністративне правопорушення набрали законної сили.

Відповідно до Свідоцтва серії НОМЕР_4 від 15.06.2012 про реєстрацію транспортного засобу, - ОСОБА_2 є власником автомобіля SUBARU OUTBACK державний номер НОМЕР_1 .

Також в судовому засіданні встановлено, що 19.09.2019 року близько 19 год. 40 хв. по вул. Дахнівська, 32 в м. Черкаси стався обрив дроту контактної мережі, в результаті падіння якого був пошкоджений автомобіль SUBARU OUTBACK державний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 .

Згідно акту обстеження місця та обставин обриву контактного дроту по вул. Дахнівській біля розв`язки на м. Золотоношу 19.09.2019 року було встановлено наступне: «обрив контактного дроту стався внаслідок удару по правій боковій поверхні по ходу на б/в. "Україна" та злому дроту на місці удару. Після падіння по обірваному дроту проїхало декілька транспортних засобів які змістили його на протилежну від осі падіння сторону дороги і лише після повного її перекриття надійшло повідомлення оперативному черговому поліції. Легкові автомобілі, які зазнали пошкоджень зіткнулися з обірваним контактним дротом через 10-15 хвилин після його падіння та визвали коротке замикання лінії, що зафіксовано автоматикою диспетчерського пункту СЕГ о 19:57. Це підтверджується тим фактом що в повідомленні оперативного чергового патрульної поліції о 19:55 "про обрив контактного дроту" не вказувалося про діл з транспортними засобами, а інформація оперативному черговому патрульної поліції могла надійти не раніше 10-15 хвилин після обриву контактного дроту».

30.09.2019 року КП «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради звернулось до Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області з заявою про проведення розшуку осіб, які пошкодили дріт контактної мережі на ділянці вул. Дахнівська, 32, що призвело до його падіння, подальшого зіткнення з ним транспортних засобів та простою руху тролейбусів з 19.55 до 24.00 19.09.2019 року.

За результатами розгляду вказаного повідомлення Черкаський ВП ГУНП в Черкаській області повідомив, що за результатами перевірки за повідомленням встановити можливих свідків та очевидців даної події не представилося можливим, так як дана ділянка не являється житловим масивом, в ході спілкування з персоналом закладу санаторно-ресторанного комплексу «Україна» останні від дачі показів відмовилися та пояснили в усній розмові, що по даній події особисто їм нічого не відомо.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду полягають в тому, що заподіяна шкода підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла за умови, що дії чи бездіяльність останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Зі змісту ч. 2 ст. 1192 ЦК України випливає, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Щодо визначення осіб, які мають відшкодовувати завдану ОСОБА_2 шкоду в результаті ДТП, що сталось 19.09.2019 року суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про міський електричний транспорт» міський електричний транспорт - це складова частина єдиної транспортної системи, призначена для перевезення громадян трамваями, тролейбусами, поїздами метрополітену на маршрутах (лініях) відповідно до вимог життєзабезпечення населених пунктів.

Об`єктами міського електричного транспорту є рухомий склад, контактні мережі, тягові підстанції, колії трамвайні та метрополітену, а також споруди, призначені для забезпечення надання транспортних послуг.

До складу міського електричного транспорту входять підприємства, що надають транспортні послуги, об`єкти міського електричного транспорту, системи електропостачання та зв`язку, будівлі та службові приміщення (ст. 15 ЗУ «Про міський електричний транспорт»).

Враховуючи викладене, встановивши що пошкодження автомобіля «SUBARU OUTBACK державний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 , сталося внаслідок неналежного технічного стану контактної мережі для руху тролейбусів, власником якої є КП «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради, суд приходить до висновку, що саме КП «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради має нести відповідальність за заподіяну шкоду позивачу в результаті дорожньо-транспортної пригоди 19.09.2019 року.

Вина КП «ЧЕЛУАШ» Черкаської міської ради в даному випадку відсутня, а тому не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_2 про стягнення розміру завданої матеріальної та моральної шкоди з КП «ЧЕЛУАШ» Черкаської міської ради.

Як вбачається з висновку експертного автотоварознавчого дослідження №425 від 28.09.2019 року, складеного судовим експертом Березовським А.А., розмір матеріальних збитків, заподіяних власнику автомобіля SUBARU OUTBACK державний номер НОМЕР_1 становить 38971,91 грн.

Також з матеріалів справи вбачається, що з метою відновлення пошкодженого транспортного засобу позивач ОСОБА_2 звернулася до ПП ОСОБА_5 , який здійснив відновлювальний ремонт завданих пошкоджень, вартість такого відновлювального ремонту становить 67315,00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою №20-2 від 29.01.2020 року, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №20-2 від 13.02.2020 року.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача – Комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради спричиненої йому матеріальної шкоди в сумі 67315,00 грн., завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 19.09.2019 року, оскільки саме ця сума була витрачена позивачем для відновлення пошкодженого автомобіля.

Доводи відповідача про проведення ним періодичних профілактичних оглядів, оглядів кабельних ліній та технічного обслуговування контактної мережі на дільницях, в тому числі і на дільниці, де відбулося 19.09.2019 року пошкодження автомобіля позивача, не спростовують факту існування такої події та факту завдання шкоди позивачу.

Крім того, суд вважає також і обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача понесених ним витрат за проведення автотоварознавчого дослідження пошкодженого автомобіля в розмірі 2000 грн., які підтверджуються наданими позивачем доказами, а саме квитанцією до прибуткового касового ордера №425 від 28.09.2019 року. При цьому суд зазначає, що висновок експертного автотоварознавчого дослідження №425 від 28.09.2019 року, суд враховує, як доказ, яким був визначений розмір матеріальних збитків, заподіяних власнику автомобіля SUBARU OUTBACK державний номер НОМЕР_1 , однак стягнув з відповідача фактично понесені позивачем збитки в результаті проведення відновлювального ремонту вищевказаного автомобіля. Тому, відповідно приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у вигляді витрат за проведення автотоварознавчого дослідження пошкодженого автомобіля в розмірі 2000 грн.

Вказані витрати підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем, оскільки ці витрати знаходяться в причинному зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою, яка мала місце 19.09.2019 року.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Таким чином під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Внаслідок неправомірних дій КП «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради (не вжиття заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, неналежне утримання контактної лінії електропередач), які перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із наслідками ДТП 19.09.2019, було пошкоджено майно ОСОБА_2 - автомобіль «SUBARU OUTBACK державний номер НОМЕР_1 , що призвело до душевних страждань позивача, пережитому стресі, оскільки небезпека, що виникла під час події несла загрозу не тільки майну, а й здоров`ю та життю ОСОБА_2 , так як стався обрив контактної лінії електропередач, яка перебувала під напругою, вимушених змін у її житті та необхідності застосовувати додаткові зусилля для організації свого життя.

З урахування обставин справи, виходячи із тривалості правопорушення та глибини душевних страждань, враховуючи вимоги розумності та справедливості суд приходить до висновку, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди у 10000 гривень є обґрунтованим, спів мірним та підлягає до стягнення з КП «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_2 звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях, оскільки є інвалідом другої групи, що підтверджується пенсійним посвідченням.

Оскільки вимоги ОСОБА_2 в частині відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди задоволено повністю, то з КП «Черкаселектротранс» Черкаської міської ради слід стягнути в прибуток держави судовий збір в розмірі 1681грн.60коп.( 840грн.80коп.х2=1681грн.60коп.)

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 22, 386,1166-1167, 1187, 1192 ЦК України, ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст. 12-13, 81-83, 89, 133,141, 259, 264-265, 268, 278, 279 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 67315,00 грн., моральну шкоду в розмірі 10000,00грн., витрати на проведення експертного дослідження від 28.09.2019 року в розмірі 2000,00 грн., а всього 79315,00грн.

Стягнути з Комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради в прибуток держави судовий збір в розмірі 1681,60 грн.

Решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повний текст рішення складено 03.11.2020 року (з врахуванням вихідних днів).

Головуючий: О. Г. Казидуб