Ухвала суду № 92649873, 05.11.2020, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/3096/17

Провадження № 1-кп/242/55/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2020 року м. Селидове

Селидівський міський суду Донецької області у складі головуючого судді Хацько Н.О., за участю секретаря судового засідання Дурової Н.Г., прокурора Прокопова П.В., обвинувачених ОСОБА_1 ОСОБА_2 , захисника Бєлікової Є.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Селидівського міського суду Донецької області об`єднане кримінальне провадження № 242/3096/17 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка, Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, не одруженого, раніше судимого 14 вересня 2012 року Селидівським міським судом Донецької області за ст. 185 ч.1 КК України до 80 годин громадських робіт, 13 березня 2013 року Селидівським міським судом Донецької області за ст. 185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, 17 грудня 2013 року Селидівським міським судом Донецької області за ст. 190 ч.2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, 19 березня 2014 року Селидівським міським судом Донецької області за ст. 185 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі, 14 лютого 2019 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ст.. 185 ч. 2 КК України до 3 місяців арешту, звільнено 21 листопада 2019 року за відбуттям строку покарання, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживав до затримання за адресою АДРЕСА_2 ,

за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Селидове, Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, не одруженого, раніше не судимого який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 та проживає за АДРЕСА_4 ,

за ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Селидівського міського суду Донецької області знаходиться об`єднане кримінальне провадження № 242/3096/17 відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання щодо продовження відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Бєлікова Є.Я. в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою, вважають, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Як вбачається з вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів повинно містити посилання на один або кілька ризиків, передбачених ст. ст. 177, 194 КПК України.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у п.79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, згідно якої питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Суд також звертає увагу, що згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні нетяжких та тяжких злочинів, неодноразово судимий, та у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу може переховуватися від суду, впливати на свідків та потерпілих.

Європейський суд з прав людини підкреслює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Крім того при вирішенні клопотання, суд також враховує, що обвинувачений до затримання ніде не працював, немає стійких соціальних зв`язків та осіб, які перебуваються на його утриманні, міру покарання, яка загрожує йому у разі визнання винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень.

Слід також зазначити, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора та неможливості на теперішній час застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу.

Таким чином, виходячи з положень ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 60 діб, тобто до 30 грудня 2020 року включно.

Керуючись ст. ст. 177-178, 331 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою -задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» до 60 діб, тобто до 30 грудня 2020 року включно.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Н.О. Хацько