Ухвала суду № 92649518, 01.11.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/11042/20

Провадження № 1-кс/234/7659/20

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

01 листопада 2020 року м. Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Кравченко О.Ю., за участю секретаря судового засідання Малушка С.В., прокурора Малишева Д.О., слідчого Косенка С.О., підозрюваного ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Донецькій області Косенка С.О. у кримінальному провадженні №12019050220000191 від 11.02.2019 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Торецьк Донецької області, громадянина України, не одруженого, має неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2020 року старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Донецькій області Косенко С.О. звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Клопотання погоджене з процесуальним керівником - прокурором відділу управління нагляду Донецької обласної прокуратури Малишевим Д. О.

Підозрюваний отримав копію клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання - 31.10.2020 року о 15 годині 50 хвилин, підтвердженням вручення є особистий підпис на клопотанні.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що слідчим відділом ГУНП в Донецькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019050220000191 від 11.02.2019 за попередньою правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , діючи умисно, зазіхаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, а так само суспільні стосунки, що охороняють здоров`я населення України, ігноруючи вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 60/95-ВР (в редакції Закону № 530-v від 22.12.2006) із подальшими змінами та доповненнями, Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» із подальшими змінами та доповненнями, а як наслідок і охоронювані Конституцією України і Законом України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» права громадян, достовірно розуміючи, що їх незаконна діяльність спричиняє шкоду здоров`ю населення країни вчинили кримінальні правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_2 у невстановлений в ході досудового розслідування час, зазіхаючи на встановлені законодавством України суспільні стосунки у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, а так само суспільні стосунки, що охороняють здоров`я населення України, усвідомлюючи, що операції з наркотичними засобами та психотропними речовинами є незаконними, в порушення вимог ст. 7, 12, 17, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» № 530-v від 22.12.2006, вирішив займатися на території м. Торецька Донецької області збутом психотропної речовини, обіг якої обмежено - «метамфетаміну».

Надалі, ОСОБА_2 відповідно до його злочинного наміру, спрямованого на збут психотропної речовини, при невстановлених під час проведення досудового розслідування обставинах, незаконно придбав у невстановленої в ході досудового розслідування особи речовини, для виготовлення психотропної речовини, обіг якого обмежено - «метамфетаміну», які переніс до приміщення гаражу АДРЕСА_3., де діючи умисно, виготовив психотропну речовину - обіг якої обмежено «метамфетамін», де став зберігати зазначену речовину з метою подальшого збуту.

У подальшому, ОСОБА_2 , продовжуючи свої злочинні наміри, пов`язані з незаконним збутом психотропної речовини, обіг якої обмежено - «метамфетамін», запропонувавсвоєму знайомому - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , незаконно збувати раніше незаконно виготовлену ним психотропну речовину, обіг якої обмежено - «метамфетамін», з метою отримання спільного прибутку.

При цьому, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що він буде забезпечувати виготовлення психотропної речовини обіг якого обмежено - «метамфетамін», у приміщенні гаражу АДРЕСА_3., для його подальшого збуту, а ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримані від нього психотропну речовину, обіг якої обмежено - «метамфетамін», повинні незаконно збувати на території м. Торецька Донецької області, на що останні надали свою згоду.

Так, 09.09.2020 ОСОБА_1 діючи спільно та узгоджено, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконний збут психотропної речовини, обіг якої обмежено - «метамфетаміну», попередньо домовився про продаж зазначеної психотропної речовини, з «оперативним покупцем» ОСОБА_5 та у той же день, в період часу з 17 год 11 хв. до 18 год. 34 хв. підійшов до буд. АДРЕСА_2 , де ОСОБА_5 передав ОСОБА_1 за психотропну речовину - «метамфетамін» грошові кошти в сумі 800 гривень, які були вручені співробітниками поліції в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, на що ОСОБА_1 , повідомив «оперативного покупця» про передачу йому психотропної речовини - «метамфетаміну» в обідній час доби 10.09.2020.

10.09.2020 ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконний збут психотропної речовини, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 , в період часу з 15 год. 21 хв до 16 год. 02 хв. незаконно збув «оперативному покупцю» ОСОБА_5 шляхом скидання з балкону АДРЕСА_4 зазначеного будинку - 4 (чотирьох) фальгованих згортків з порошкоподібною речовиною в них, масою 0,0282 г., 0,0376 г., 0,0423 г., 0,0305 г., яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - «метамфетамін», маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,0086 г., 0,0169 г., 0,0172 г., 0,0127 г., які отримав від ОСОБА_2 , для подальшого збуту.

Крім того, 24.09.2020, ОСОБА_1 діючи умисно, спільно та узгоджено, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 керуючись корисливим мотивом, попередньо домовився про продаж психотропної речовини, обіг якої обмежено - «метамфетамін» з «оперативним покупцем» ОСОБА_6 , після чого ОСОБА_1 перебуваючи у приміщенні гаражу АДРЕСА_3, де в порушення вимог ст. ст. 7, 12, 25, 27, Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» № 530-v від 22.12.2006, отримав від ОСОБА_2 з метою подальшого збуту психотропну речовину, обіг якої обмежено - «метамфетамін», і попрямував з ним до входу центральної міської лікарні, розташованої по вул. Центральній в м. Торецьку Донецької області.

У той же день, в період часу з 17 год 01 хв. до 18 год. 09 хв. ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 перебуваючи біля входу до центральної міської лікарні, розташованої по вул. Центральній в м. Торецьку Донецької області, зустрівся з «оперативним покупцем» ОСОБА_6 та діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 , керуючись корисливим мотивом, незаконно збув ОСОБА_6 з рук в руки 5 (п`ять) фальгованих згортків з порошкоподібною речовиною в них, візуально схожою на психотропну речовину, за що ОСОБА_6 у свою чергу передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1000 гривень, які ОСОБА_6 були вручені співробітниками поліції в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у збуті наркотичного засобу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

31.10.2020 ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному проваджені наявними доказами, якими обґрунтовується злочинна діяльність підозрюваного.

Згідно статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно враховувати у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, яке загрожує підозрюваній за інкримінований злочин, а також наявність ризиків визначених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

З приводу ризику переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, то на думку сторони обвинувачення існує ризик, що підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке згідно чинного законодавства передбачає позбавлення волі на строк від шести до десяти років із конфіскацією майна, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в тому числі покинути територію України.

Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою є також забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігання його спробам незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, у тому числі оперативних покупців, які є місцевими мешканцями м. Торецька Донецької області, приймали участь у документуванні злочинної діяльності ОСОБА_1 . Оскільки ОСОБА_1 скоріш за все, розуміє хто його викрив, є підстави вважати, що підозрюваний буде намагатися у будь - який спосіб впливати на цих свідків чи погрожувати їм.

Також встановлено, що ОСОБА_1 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, ніде не працює, його протиправні дії зі збуту психотропних речовин носили тривалий характер та фактично являлись єдиним заробітком. У зв`язку з цим, наявний також ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

Інші запобіжні заходи не зможуть запобігти наведеним ризикам, а відтак застосування більш м`яких запобіжних заходів є недоцільним.

З метою запобігання вищенаведеним ризикам сторона обвинувачення вважає за доцільне застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з визначенням підозрюваному заставу у розмірі 80 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 162160 грн. із покладанням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили його задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував свою причетність до вчинення злочину, зазначив, що він розкаюється у вчиненому, не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування. Просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши доводи, якими обґрунтовується клопотання, а також докази, надані стороною обвинувачення, які містяться у матеріалах справи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів клопотання, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

Надані стороною обвинувачення докази, а саме:витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; протоколи про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 03.07.2020 року та від 03.05.2019 року; протоколи оглядів від 10.09.2020 року та від 24.09.2020 року грошових коштів, покупця за участю свідка ОСОБА_6 ; висновок експерта №3/12-883 від 22.10.2020 року судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 07.09.2020 року; протокол про результати проведення аудіо-відеоконтролю особи від 30.06.2020 року; протокол огляду файлів з відеофіксацією результатів проведення аудіо-відеоконтролю особи; протоколи допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 25.09.2020 року; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_6 від 12.09.2020 року; відповіді на доручення слідчого, свідчать про наявність обґрунтованої підозри за вказаним кримінальним правопорушенням.

Санкція ст. 307 ч. 2 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

31 жовтня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.307 КК

Слідчий суддя також вважає, що органом досудового розслідування у клопотанні та прокурором у судовому засіданні доведена наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

-підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, враховуючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним, а також враховуючи те, що він не одружений, не має дітей, не має постійного місця роботи, отже не має сталих соціальних зв`язків;

-підозрюваний може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, використовуючи своє коло знайомих та особисто, може чинити тиск на свідків, у тому числі оперативних покупців, які є місцевими мешканцями м. Торецька Донецької області, а також ту обставину, що свідки у цьому кримінальному провадженні в суді ще не допитувались;

-підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється, оскільки ніде не працює та не має постійного джерела доходу, його протиправні дії зі збуту психотропних речовин носили тривалий характер та фактично являлись єдиним заробітком.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії», затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликали підозру, не обов`язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

В інших рішеннях «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001, «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Згідно з правовою позицію, яка закріплена у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення від 28.10.1994), факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини та наведені норми Кримінального процесуального кодексу України, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, його вік, стан здоров`я (хронічними захворюваннями не страждає, стаціонарного лікування поза межами слідчого ізолятора не потребує, групи інвалідності не має), сімейний стан (не одружений, неповнолітніх дітей не має), не має постійного місця роботи, особу підозрюваного, який є наркозалежною особою, не судимий в силу ст.89 КК України, вагомість наведених доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, та приходить до висновку про те, що є всі підстави вважати, що застосування підозрюваному більш м`якого запобіжного заходу, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.

При вирішені питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але на даній стадії досудового розслідування, з урахуванням положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, наявні по справі реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає над принципом поваги до особистої свободи підозрюваного.

За наведених вище обставин інший, враховуючи інтереси суспільства у відношенні суспільної безпеки більш м`який запобіжний захід застосований бути не може; саме такий запобіжний захід сприятиме забезпеченню виконанню підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, з урахуванням викладеного та зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне, клопотання слідчого про застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 4 ст.182 КК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, наявних ризиків, майнового стану підозрюваного, який не одружений, не має постійного місця роботи та майна у власності, слідчий суддя вважає доцільним визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 30 х 2102 =63060 грн., з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатньою мірою гарантувати виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого та прокурора; не відлучатись із м.Торецьк Донецької області без дозволу слідчого або прокурора; повідомляти слідчого або прокурора про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 193,194,196, 197, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Арештному домі Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6» на строк 60 (шістдесят) днів, а саме - з 01 листопада 2020 року до 30 грудня 2020 року включно.

Ухвала про обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала втрачає силу 30 грудня 2020 року, якщо строк тримання під вартою не буде продовжено.

Продовження цього строку можливе у порядку передбаченому ст.199 КПК України.

Одночасно обрати ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 63 060 (шістдесят три тисячі шістдесят) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквізитами: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26288796, Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, рахунок отримувача: UA828201720355259003000011792.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого та прокурора; не відлучатись із м.Торецьк Донецької області без дозволу слідчого або прокурора; повідомляти слідчого або прокурора про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_1 наслідки невиконання покладених зобов`язань. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення грошових коштів на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі арештного дому ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа арештного дому ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні та слідчого суддю Краматорського міського суду Донецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити в арештний дім ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Слідчий суддяО. Ю. Кравченко