Ухвала суду № 92647045, 05.11.2020, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 363/2893/19

Провадження № 1-кп/361/270/20

05.11.2020

У Х В А Л А

05 листопада 2020 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді Селезньової Т.В.

суддів Дутчака І.М.

Радзівіл А.Г.

при секретарі Мельниченко Я.І.

за участю прокурора Матвєєва Д.В.

за участю обвинуваченого ОСОБА_1

за участю захисника обвинуваченого Сергієнка П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110140001097 від 06 червня 2018 року про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

05 листопада 2020 року під час судового засідання прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , мотивуючи тим, що розгляд судового провадження не закінчено, строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 06.11.2020р., на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду з урахуванням тяжкості обвинувачення і передбаченого покарання, крім того будучи не під вартою, зможе незаконно впливати на потерпілого та свідків.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, заперечують проти наявності ризику, зазначеного у п.3 ч.1 ст.177 КК, пославшись на те, що частина свідків вже допитана, а інші свідки за викликом до суду на протязі тривалого часу не з,являються, і можливості та наміру на них впливати обвинувачений не має. Посилаються на відсутність у обвинуваченого наміру ухилитись від суду, просили врахувати наявність позитивної характеристики, наявність постійного місця проживання, його поведінку у судових засіданнях, те, що обвинувачений не судимий і тривалий час знаходиться під вартою, вважали за можливе застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Потерпілий або його представник в судове засідання не з`явився.

Згідно частини 3 статті 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене.

Ухвалою суду від 08 вересня 2020 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 06 листопада 2020 року включно.

В даному випадку судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 не завершений і у зв`язку з заміною суддів колегії має проводитись з початку, тому очевидним є неможливість завершити судовий розгляд до вказаної дати.

Розглядаючи клопотання прокурора та вирішуючи питання про доцільність продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, суд враховує наступне:

Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Продовжуючи строк тримання під вартою обвинуваченому суд враховує наявність обґрунтованої підозри, тяжкість обвинувачення, дані про особу обвинуваченого, в тому числі вік, стан здоров,я, сімейний стан; суд враховує, що продовжують існувати ризики, зазначені в пунктах 1 та 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, можливість ухилитись та переховуватись від суду з урахуванням тяжкості обвинувачення під самим страхом тяжкості покарання, яке може бути до нього застосоване у разі доведення вини за таким обвинуваченням; а наявні у нього соціальні зв`язки не є настільки достатніми, що виключали б такий ризик. Також у разі знаходження не під вартою обвинувачений матиме можливість незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, яких є необхідність допитувати судом у новому складі.

Продовжуючи обвинуваченому строк тримання під вартою, суд враховує наявність обґрунтованої підозри, тяжкість обвинувачення, наявність наведених ризиків, зазначених у пунктах 1 та 3 частини першої статті 177 КПК України.

Суд бере до уваги практику ЄСПЛ, зокрема у рішенні Європейського суду у справі «Летельє проти Франції», щодо забезпечення не лише поваги до особистої свободи обвинуваченого, але і необхідності забезпечення високих стандартів охорони загальносуспільних інтересів.

Суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини, висловлену у своєму рішенні у справі «Харченко проти України», згідно якої тримання під вартою може бути виправданим за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканості, а також у рішенні у справі « Москаленко проти України», де Європейський Суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду.

Тримання обвинуваченого під вартою у даному кримінальному провадженні на даній стадії судового розгляду є виправданим.

Суд вважає, що лише застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ефективно запобігатиме наявним ризикам і є доцільним виправданим і таким, що забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків під час судового розгляду, і убезпечить від існуючих ризиків.

Таким чином, клопотання прокурора підлягає задоволенню, і є підстави для продовження обвинуваченому строку тримання під вартою у межах, визначених законом, тобто на 60 діб.

Враховуючи кваліфікацію обвинувачення та положення ст.183 КПК України, зокрема, ч.3 ст.183 КПК, суд, при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків , передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною 4 ст.183 КПК України, - які в даному випадку відсутні.

Суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків.

За правилами ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, має встановлюватися в межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у виключених випадках застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави, колегія суддів враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, наявність ризиків, передбачених п. 1 та п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Колегія суддів вважає доцільним визначити обвинуваченому ОСОБА_1 заставу в розмірі 85 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 186 745 гривень 00 копійок. Такий розмір застави на думку суду зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним у разі внесення застави обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177-178, 182-183, 197,199, 350, 331, 372 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Клопотання прокурора задовольнити.

Строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України у кримінальному провадженні № 12018110140001097 від 06 червня 2018 року, -

продовжити по 03 січня 2020 року та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, розташованій за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13.

Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_1 розмір застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України, у розмірі 85 (вісімдесят п`ять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 186745грн. (сто вісімдесят шість тисяч сімсот сорок п`ять) гривень, з покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Зазначена застава може бути внесена протягом строку дії ухвали суду, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок код ЄДРПОУ 26268119, номер рахунку UA 768201720355259001000018661, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, МФО банку: 820172).

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі внесення заставодавцем застави у визначеному в ухвалі суду розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України. Після отримання й перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 та повідомити про це Броварський міськрайонний суд Київської області та Прокуратуру Київської області.

Оскільки з моменту звільнення з під варти внаслідок внесення застави обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення в разі внесення застави згідно з ухвалою суду роз`яснити обвинуваченому його обов`язки і наслідки їх невиконання. Уповноважена службова особа місця ув`язнення також має роз`яснити заставодавцю у вчиненні якого злочину обвинувачується ОСОБА_1 , передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого і його явок за викликами, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, визначити в межах судового розгляду; після закінчення строку, на який на обвинуваченого покладено відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу та може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала на підставі Рішення Конституційного Суду України №4-р від 13.06.2019 може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя Т.В. Селезньова

Судді І.М. Дутчак

А.Г. Радзівіл