Постанова № 92645986, 29.10.2020, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/776/20

Номер провадження: 3/156/386/20

Рядок статзвіту 156

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2020 року смт Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Федечко М.О., в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за участю захисника Лісневського В.Г., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, -

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , 01.08.2020 року о 13 год. 00 хв. в с. Риковичі, Іваничівського району, керував мопедом марки «Карпати» в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у Іваничівській ЦРЛ, чим порушив п.2.9а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні своєї вини у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння не визнав та пояснив, що того дня перебував на своєму полі, в с. Риковичі. Перебуваючи там, у нього зламався мопед, тому він сидячи на ньому відпихався ногами і таким чином пересувався, під час чого до нього під`їхали працівники поліції та запитали чому він без шолому та запропонували пройти тест на стан алкогольного сп`яніння нащо він спочатку не заперечив, однак працівники поліції повезли його до відділення, де дали для продування алкотестер. Так як він сумнівався у достовірності результату відмовився від продування, після чого вони поїхали у лікарню, де він пройшов огляд. Вини своєї у скоєному не визнає, так як не керував транспортним засобом.

Допитаний в судовому засіданні працівник поліції ОСОБА_2 надав покази про те, що того дня вони з напарником рухались в напрямку с. Топилище, по дорозі помітили два транспортні засоби, які рухались навпроти. Так як у водія першого транспортного засобу не було шолома це послугувало для його зупинки. Під час зупинки водій мопеду різко звернув на обочину та зупинився на траві. Після чого підійшовши до нього було відчутно запах алкоголю з порожнини рота та запропоновано пройти тест на стан алкогольного сп`яніння. Так як сам алкотестер знаходився в іншого екіпажу, то вони підїхали до відділення поліції, де ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння приладом Драгер та погодився пройти огляд в Іваничівській ЦРЛ, де лікарем було зроблено висновок про те, що ОСОБА_1 перебуває в стані гострої алкогольної інтоксикації.

Захисник Лісневський В.Г. просив провадження відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку із недоведеністю вини його підзахисного. Вважає, що згідно п.7 розділу І Інструкції факт відмови водія від проходження огляду на місці або його незгоди з результатами огляду в матеріалах не зафіксовані. Також поліцейські не склали акту огляду водія на місці його зупинки. Вважає, що поліцейськими порушено порядок проведення огляду ОСОБА_1 , є розбіжності у часі складання самого протоколу та протоколу затримання, а також на самому відео не зафіксовано дату та час події. Враховуючи вищевикладене просить провадження відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог, передбачених ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідка, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, також підтверджується наступними доказами, дослідженими судом:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 230028 від 01 серпня 2020 року, який складено при свідках ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

- протоколом про адміністративне затримання АЗ №161066 від 01.08.2020 року;

- висновком №56 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння складеного КНП «Іваничівською центральною районною лікарнею» згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані гострої алкогольної інтоксикації;

-актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №56 від 01.08.2020 року відповідно до якого ОСОБА_1 проходив огляд приладом Алкотестер, результат – 0,52%, крім цього у останнього виражений запах алкоголю з рота;

- свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки Alcotest 6510, чинне до 26 грудня 2020 року;

- відеодоказом з місця події, на якому зафіксовано, як ОСОБА_1 перебуває на узбіччі дороги за кермом мопеду, заперечень про те, що керував ним не висловлює, а також працівникам поліції підтверджує те, що випив пляшку пива, не заперечив пройти огляд на стан сп`яніння. За таких обставин, разом з показами свідка, що допитаний в судовому засіданні, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом, а його пояснення про те, що мопед був зламаний та він його штовхав суд розцінює, як намагання уникнути відповідальності за скоєне.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, які надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду не має.

Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

В даному випадку, підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, у інспектора поліції були в наявності. Так, інспектором поліції було встановлено, що у ОСОБА_1 відчувається запах алкоголю з порожнини рота.

Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п. 7 Розділу І у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків; не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви, - визначено п.6 Розділу ІІ згаданої Інструкції.

З вищевказаного слідує, що поліцейський зобов`язаний запропонувати водію транспортного засобу пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, а у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, провести такий огляд в найближчому закладі охорони здоров`я.

Як встановлено в судовому засіданні, дійсно на пропозицію пройти огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 погодився, однак в подальшому, як ствердив працівник поліції та не заперечив сам ОСОБА_1 відмовився проходити огляд та забажав поїхати у медичну установу, куди його і доставили працівники поліції та де він пройшов огляд, свідками такого огляду у протоколі про адміністративне правопорушення вказано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , лікарів Іваничівської ЦРЛ у присутності яких проходив огляд, що не заборонено законодавством. Крім цього слід зазначити, що присутність свідків в такому випадку – проходження огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я відповідно до чинного законодавства не є обов`язковою. Медичний висновок водієм у встановленому законом порядку не оскаржений. Підстав вважати, що даний медичний огляд проведений у порушення вимог Закону у суду немає.

Посилання захисника на те, що сам прилад Драгер пропонувався ОСОБА_1 не безпосередньо на місці зупинки, а у смт.Іваничі, куди був доставлений прилад іншим екіпажем, у сукупності з іншими доказами не впливає на висновок суду про наявність в його діях ознак правопорушення передбаченого ст.130 КУпАП, як і інші заперечення захисника, що викладені у його клопотанні.

Відповідно до п.10 вище вказаної Інструкції, дійсно передбачено, що результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі – акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду, однак такі вимоги встановлено до огляду на стан сп`яніння, що проводиться поліцейським, в той же час огляд ОСОБА_1 проводився у медичному закладі.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, у п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При накладенні стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорії порушень підвищеної суспільної небезпечності в сфері безпеки дорожнього руху, особу порушника, ступінь його вини.

Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.

Водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, яке містить в собі суспільно-небезпечне діяння, особу та майновий стан порушника, ступінь його вини, вважаю за необхідне накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33-35, 221, 251, 252, 268, 283, 284, 130 ч. 1 КУпАП, Законом України «Про судовий збір»,

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів : ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету : 22030106.) судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу.

У разі несплати штрафу у встановлений строк стягнути суму штрафу у порядку примусового виконання постанови у подвійному розмірі.

Строк пред`явлення постанови для виконання 3 (три) місяці згідно ЗУ «Про виконавче провадження».

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд.

Суддя М. О. Федечко