Рішення № 92645721, 05.11.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2020 р. справа № 300/1251/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання до їх вчинення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання неправомірними дії щодо не включення до заробітку суми усіх виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування при обчисленні, призначенні та перерахунку пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" та зобов`язання відповідно до ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" (в редакції станом на момент призначення мені пенсії) здійснити з 01.02.2008 перерахунок та виплату пенсії, призначеної відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу", в зв`язку з збільшенням заробітної плати починаючи з 01.02.2008 з розрахунку 80 відсотків від суми заробітної плати з урахуванням усіх сум виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з проведенням коригування заробітної плати згідно п.2 Порядку коригування розміру виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України 11.08.2003 N 226/509, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 вересня 2003 за N 758/8079, за період з 01.04.2003 по 31.08.2003 при перерахунку пенсії з 01.02.2008 повинні коригуватись за коефіцієнтом підвищення посадового окладу та надбавки до нього за ранг - 9,38, за період з 01.09.2003 по 31.10.2004 - за коефіцієнтом підвищення посадового окладу та надбавки до нього за ранг 7,85, за період з 01.11.2004 по 31.12.2004 - за коефіцієнтом підвищення посадового окладу та надбавки до нього за ранг 5,61 та за період з 01.01.2005 по 31.03.2005 - за коефіцієнтом підвищення посадового окладу та надбавки до нього за ранг 5,21 з проведенням нарахування і виплати індексації пенсії згідно Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" без зміни базового місяця для обчислення індексації, визначеного при перерахунку пенсії з 01.02.2008.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 05.04.2005 призначено пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" в розмірі 80% заробітної плати, однак при здійсненні розрахунку заробітної плати для призначення позивачу пенсії, відповідачем не було враховано суми усіх видів виплат, на які були нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. В зв`язку з підвищенням заробітної плати позивачу проводились перерахунки пенсії згідно статті 37-1 Закону України "Про державну службу" відповідно до вимог пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 31.05.2000 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії", останній перерахунок було проведено з 01.02.2008. Проте, позивач звертає увагу суду, що неодноразово зверталася до відповідача з відповідними заявами, в яких просила повідомити з урахуванням яких виплат та за який період позивачу здійснено розрахунок та нарахування пенсії, які складові заробітної плати було враховано, який вид пенсії на даний час призначено та виплачується. Згідно листа відповідача № 364 від 24.12.2019 позивачу стало зрозуміло, що розмір її пенсії обчислено з порушенням чинного законодавства, оскільки при здійсненні розрахунку заробітної плати для призначення позивачу пенсії, відповідачем не було враховано суми усіх виплат, на які були нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а також не проведено коригування виплат. Відтак на думку, позивача дії відповідача щодо не включення до заробітку суми усіх виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування при обчисленні пенсії є протиправними, оскільки в заробіток для обчислення пенсії мають бути включені всі суми виплат з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

30.06.2020 позивачкою зазначений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недолік усунуто та подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

У зв`язку із усуненням позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду 03.07.2020 поновлено строк звернення до адміністративного суду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 КАС України.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 27.07.2020. Щодо заявлених позовних вимог заперечив, зокрема зазначив, що 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" № 889-VII від 10.12.2015, згідно якого втратили чинність норми Закону України "Про державну службу" № 3723-XІІ від 16.12.1993, окрім статті 37 цього закону, у зв`язку із чим безпідставною є вимога провети перерахунок пенсії відповідно до статті 37-1 Закону України № 3723-XІІ. Крім того, на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 34 від 01.02.2008 на підставі заяви позивача від 20.03.2008 та довідки про заробітну плату від 14.03.2008 № 341 ОСОБА_1 проведено з 01.02.2008 перерахунок пенсії. При цьому, вся сума заробітної плати, яка зазначена в довідці від 14.03.2008 № 341, включена в розрахунок пенсії. Щодо вимоги про проведення коригування пенсійних виплат згідно з пунктом 2 Порядку коригування розміру виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", то представник відповідача зазначив, що розмір виплат, нарахованих працівникові з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України про підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, не коригується. Окрім цього, представник відповідача зазначив, що такі види виплат, як матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, допомога на оздоровлення, компенсації за невикористані відпустки, індексація заробітної плати не включаються до заробітної плати державного службовця при обчисленні пенсії. Додатково представник відповідача звернув увагу на те, що позивач пропустила шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом. В зв`язку із наведеним, позовні вимоги позивача заявлені у позовній заяві є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню (а.с.52-58).

Відповідачем вищенаведений відзив на позовну заяву надісланий позивачу 23.07.2020, що підтверджується квитанцією про відправлення (а.с.108). Однак, відповіді на відзив у строк, встановлений судом та інших заяв позивач не подав, поважних причин ненадання відповіді на відзив у встановлений судом строк не повідомив.

31.07.2020 на адресу суду від представника представником ГУ ПФУ в Івано-Франківській області надійшли письмові пояснення, згідно яких зазначено, що відповідно до підпункту 2 п. 4 ( втратив чинність) постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" ОСОБА_2 проводилися перерахунки у зв`язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям з 01.01.2006, 01.05.2007, 01.02.2008. Зокрема, згідно заяви від 20.03.2008 та довідки від 14.03.2008 №341 виданій виконавчим комітетом Рахинянської сільської ради, проведено перерахунок у зв`язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям з 01.02.2008. Враховуючи вищезазначене, проводити будь-яке коригування при перерахунку пенсії позивачу з 01.02.2008 підстав немає.

Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.

Як слідує із запису трудової книжки ОСОБА_1 в період з 13.07.1994 по 14.04.2006 працювала на посаді секретаря Рахинянської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області (а.с.25-26).

З 05.04.2005 ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" в розмірі 80% заробітної плати, що підтверджується копією протоколу № 75 від 12.08.2005. Станом на 30.09.2006 загальний стаж позивача становив 38 років 16 місяців 24 дні (а.с.15).

ОСОБА_1 для розрахунку розміру пенсії, разом із заявою про призначення пенсії надала органу Пенсійного фонду України довідку Рахинянської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області від 11.05.2006 № 525 про заробіток для обчислення пенсії станом на 05.04.2005 квітня (а.с.16).

Для перерахунку розміру пенсії, позивач надала органу Пенсійного фонду України довідку Рахинянської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області від 19.05.2006 № 573 (а.с.18).

ОСОБА_1 09.07.2007 також до органу Пенсійного фонду України подала заяву про перерахунок пенсії, до якої долучила довідку від 26.06.2007 про заробітну плату за посадою секретаря сільської ради станом на 01.05.2007, за результатом розгляду яких позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.06.2007 (а.с. 86-87).

20.03.2008 ОСОБА_1 подала до органу Пенсійного фонду України заяву про перерахунок пенсії, до якої долучила довідку від 24.06.2008 року про заробітну плату за посадою секретаря сільської ради станом на 01.02.2008, за результатом розгляду якої позивачу здійснено перерахунок пенсії (а.с. 71-72).

Також згідно копій розпоряджень позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2011, 01.12.2011, 01.01.2012, 01.12.2012, 01.12.2013, 01.05.2016, 01.05.2017, 01.10.2017, 23.04.2018 (а.с.96-102).

15.11.2019 позивач звернулась до відповідача із заявою про надання інформації щодо врахування при розрахунку пенсії всіх видів доходу, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, та у випадку не врахування таких, провести відповідне нарахування. (а.с.12).

В подальшому, 16.12.2009, представник позивача звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із запитом, в якій просила надати копію протоколу про призначення пенсії, копії всіх розпоряджень про проведені перерахунки пенсії з моменту її призначення, розрахунки заробітної плати для обчислення пенсії, вказавши суми та період, що були включені в розрахунок суми заробітної плати для призначення пенсії на підставі Закону України "Про державну службу".

Листом від 24.12.2019 № 364 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомило представника позивача, що при зверненні за призначенням пенсії ОСОБА_1 надала довідки від 11.05.2005 № 10525 про складові заробітної плати за останні 24 календарні місяці роботи підряд перед звільненням за призначенням пенсії, видані виконавчим комітетом Рахинянської сільської ради. Відповідно до вказаної довідки в розрахунок для призначення пенсії включені: посадовий оклад - 245,00 грн, надбавка за ранг - 70,00 грн, надбавка за вислугу років - 63,00 грн, середньомісячна сума премії - 139,87 грн, надбавок - 204,93 грн. Відповідно до підпункту 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" позивачу проводились перерахунки у зв`язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям з 01.01.2006, 01.05.2007 та з 01.02.2008 (а.с. 14).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не включення до заробітку суми усіх виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування при обчислені та призначенні та перерахунку позивачу пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" з коефіцієнтом підвищення посадового окладу та надбавки до нього за ранг та з проведенням нарахування і виплати індексації пенсії згідно Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" без зміни базового місяця для обчислення індексації, визначеного при перерахунку пенсії з 01.02.2008, ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідними позовними вимогами.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення державних службовців визначалися Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (надалі - Закон № 3723-ХІІ), який був чинний на момент призначення ОСОБА_1 пенсії за віком.

Так, пенсійне забезпечення і грошова допомога державним службовцям була регламентована статтею 37 Закону № 3723-ХІІ.

Відповідно до частини 2 статті 37 Закону № 3723-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Крім того, порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців визначала стаття 37-1 Закону № 3723-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії).

Відповідно до вказаної статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв`язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Разом с тим, структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України "Про оплату праці", згідно якої:

Основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), що встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;

Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, що включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

При цьому, ч. 2, 6 ст. 33 Закону № 3723-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Відтак, доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю. Надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України (частини 4-7 статті 33 Закону № 3723-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії).

Частиною 1 статті 66 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон № 1788-ХІІ) передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 червня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону № 1058-IV, визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Тобто отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку, що отримані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

Вищенаведений висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 31.01.2019 в справі № 275/160/17, від 20.02.2019 в справі № 460/3772/16-а, від 26.03.2019 в справі № 712/14740/16-а.

Суд зазначає, що позивач вважає протиправними дії відповідача щодо не включення до заробітку суми усіх виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування при обчисленні пенсії, оскільки в заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_1 мають бути включені всі суми виплат з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, в тому числі суми виплаченої заробітної плати за невідпрацьований час (основні та додаткові відпустки), матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати.

Що стосується заробітної плати за невідпрацьований час (основні та додаткові відпустки), то суд зазначає наступне.

Державні гарантії права на відпустки, визначення умов, тривалості і порядку надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров`я, а також для виховання дітей, задоволення власних потреб та інтересів, всебічного розвитку особи встановлені Законом України "Про відпустки".

Відповідно до статті 2 Закону України "Про відпустки" право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Право на відпустки забезпечується: гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом; забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону.

Порядок оплати відпусток регламентований статтею 21 Закону України "Про відпустки".

Так, заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку. Порядок обчислення заробітної плати працівникам за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, відпустки у зв`язку з усиновленням дитини, відпустки для підготовки та участі в змаганнях, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи та компенсації за невикористані відпустки, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відтак, за час відпустки особа отримує заробітну плату, з якої, в свою чергу, сплачуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, доводи відповідача про те, що грошова компенсація за невикористані відпустки не входить до системи оплати праці державних службовців, з якої обчислюється пенсія є не обґрунтованими, оскільки, позивач не отримувала компенсації за невикористані дні відпустки при звільненні, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Рахинянської сільської ради від 09.12.2019 за № 815 про нараховані виплати за період з 01.04.2003 по 31.03.2005 (а.с.28).

Згідно вказаної довідки від 09.12.2019 за № 815 ОСОБА_1 в жовтні 2003 року була у відпустці та отримала 298,00 грн відпускних виплат, в жовтні 2004 року позивач була у відпустці та отримала 462,10 грн. відпускних виплат. З наведених виплат утримано внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Будь-яких інших відомостей про отримання позивачем в період з 01.04.2003 по 31.03.2005 компенсації за невикористані дні відпустки вказана довідка від 09.12.2019 за № 815 не містить.

В зв`язку із наведеним, висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 31.08.2018 у справі № 720/770/17, на які посилається відповідач у відзиві на позов, зроблені за інших обставин справи, ніж в даній адміністративній справі.

Відтак, в заробіток для обчислення пенсії позивачу при призначенні пенсії мала бути включена виплачена заробітна плата за невідпрацьований час (за основні та додаткові відпустки), з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Що стосується матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації, то суд вказує на таке.

Частиною 7 статті 33 Закону № 3723-ХІІ встановлено, що умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, прокуратури, судів та інших органів" керівникам цих органів надано право у межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

Також Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачено, що об`єктом індексації грошових доходів населення є в тому числі заробітна плата, підстави для індексації грошових доходів населення наявні у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка, те що індексація грошових доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи.

Аналіз наведених положень, що діяли в період роботи позивача, дає підстави для висновку, що допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати входить до системи оплати праці державного службовця.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 31.01.2019 в справі № 275/160/17 та від 26.03.2019 в справі № 712/14740/16-а.

Відтак, згідно довідки від 06.11.2019 за № 736 позивач у березні 2006 отримала матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 972,84 грн, з якої утримано внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування(а.с.23).

В зв`язку із наведеним, в заробіток для обчислення пенсії позивачу має бути включена матеріальна допомога на оздоровлення, з якої було фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Щодо доводів представника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про те, що довідка Виконавчого комітету Рахинської сільської ради від 09.12.2019 за № 815 не була предметом розгляду відповідача та не відповідає формі, яка затверджена постановами правління Пенсійного фонду України № 5-1 від 14.02.2011 та № 3-1 від 17.01.2017, суд зазначає наступне.

Індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб, які використовується органами Пенсійного фонду для призначення (перерахунку) пенсії, формуються з 2000 року в електронному вигляді у формі довідки ОК-5, яка містить дані щодо суми заробітку особи для нарахування пенсії, страхового стажу, сплати страхових внесків.

В матеріалах пенсійної справи позивача наявні індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 (довідка ОК-5) за період з 1999 року по 2002 рік. В суду відсутні докази, що такі відомості не відповідають дійсності. (а.с.27).

Суд зазначає, що в разі сумнів в змісті довідки ОК-5, невідповідності її даних відомостям про застраховану особу, пенсійний орган при обчисленні розміру пенсії вправі провести відповідну звірку з роботодавцем та страхувальником позивача.

Відтак, відповідачу була відома інформація про суми заробітку ОСОБА_1 , в тому числі суми виплаченої заробітної плати за невідпрацьований час (основні та додаткові відпустки), матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати, що входять до системи оплати праці державного службовця, та з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування для обрахунку розміру пенсії при її призначенні.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області при призначенні та перерахунку позивачу пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" протиправно не включено дохід, з якого були фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Разом з тим, за змістом вимог частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В даному випадку, ОСОБА_1 в позовній заяві просила суд визнати неправомірними дії відповідача щодо не включення до заробітку суми усіх виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування при обчислені та призначенні та перерахунку позивачу пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу".

Проте, суд звертає увагу на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не діями, а саме бездіяльністю не врахувало позивачу при перерахунку позивачу пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" до заробітку суми усіх виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Отже, позивач помилково ототожнив протиправні дії відповідача з бездіяльністю, однак вказане не впливає на суть спірних правовідносин.

Відтак, з метою ефективного способу захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не врахування позивачу при призначенні та перерахунку пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XІІ від 16.12.1993 до заробітку суми усіх виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Що стосується доводів представника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про те, що 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" № 889-VII від 10.12.2015, згідно якого втратили чинність норми Закону України "Про державну службу" № 3723-XІІ від 16.12.1993, а тому відсутні підстави для перерахунку пенсій державних службовців, які призначені відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-XІІ від 16.12.1993, то суд не погоджується з ними, з огляду на те, що спірні правовідносини у справі виникли внаслідок неправильного обчислення розміру пенсії позивачу при її призначенні через неврахування всіх складових заробітку, з яких утримано внесок на державне соціальне страхування, на які позивач мала право до набрання чинності Законом №889-VIII.

Вищезазначений правовий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 31.01.2019 у справі № 275/160/17.

Стосовно вимоги позивача про здійснення перерахунку пенсії з проведенням коригування заробітної плати згідно з пунктом 2 Порядку коригування розміру виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України 11.08.2003 № 226/509, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.09.2003 за № 758/8079 (надалі - Порядок № 226/509), за період з 01.04.2003 по 31.08.2003 при перерахунку пенсії з 01.02.2008 повинні коригуватись за коефіцієнтом підвищення посадового окладу та надбавки до нього за ранг - 9,38, за період з 01.09.2003 по 31.10.2004 - за коефіцієнтом підвищення посадового окладу та надбавки до нього за ранг 7,85, за період з 01.11.2004 по 31.12.2004 - за коефіцієнтом підвищення посадового окладу та надбавки до нього за ранг 5,61 та за період з 01.01.2005 по 31.03.2005 - за коефіцієнтом підвищення посадового окладу та надбавки до нього за ранг 5,21, суд зазначає наступне.

У зв`язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" від 16.01.2003 та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" із змінами і доповненнями, розроблений Порядок коригування розміру виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України 11.08.2003 № 226/509, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.09.2003 за № 758/8079.

Відповідно до пункту 2 Порядок № 226/509 розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), які нараховані виходячи з посадового окладу та рангу до прийняття постанови Кабінету Міністрів України про підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям і включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", коригується за коефіцієнтом підвищення посадового окладу та надбавки до нього за ранг, що визначається окремо для кожного працівника шляхом ділення суми посадового окладу і надбавки за ранг, встановлених йому постановою Кабінету Міністрів України про підвищення заробітної плати, на суму посадового окладу і надбавки до нього за ранг, які працівник мав до підвищення заробітної плати.

Інші виплати, які розраховуються виходячи з посадового окладу, коригуються на коефіцієнт підвищення, який визначається у вищезазначеному порядку шляхом ділення посадових окладів.

Розміри посадових окладів і надбавок за ранги за станом на останній день до підвищення заробітної плати визначаються за довідками установ чи організацій.

Якщо з моменту підвищення заробітної плати працівника було переведено на іншу посаду, то коефіцієнт підвищення визначається з урахуванням посадового окладу та надбавки до нього за ранг відповідно до постанови Кабінету Міністрів України про підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям за займаною посадою за станом на останній день перед підвищенням заробітної плати.

Розмір виплат, нарахованих працівникові з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України про підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, не коригується.

Так, ОСОБА_1 призначено пенсію з 05.04.2005 як державному службовцю. Водночас, відповідно до рішення Рахинської сільської сільської ради від 14.04.2006 № 228-23/2006 позивача звільнено з посади секретаря сільської ради відповідно до ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». На виконання постанов Кабінету Міністрів України № 1207 від 06.08.2003, № 1481 від 04.11.2004, № 37 від 15.01.2005, № 268 від 09.03.2006 позивачу як державному службовцю в 2003-2006 роках здійснювались підвищення заробітної плати, а тому відсутні підстави для коригування пенсії позивача на підставі даних про заробітню плату за вказаний страховий період відповідно до пункту 2 Порядок № 226/509.

Окрім цього, вищевказана постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865 втратила чинність з 23.09.2016 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 62 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб".

Судом з даного питання також враховано висновок Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.05.2018 в справі № 344/16515/16-а.

Частина 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відтак, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

Відтак, в зв`язку із вищенаведеним, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії з 01.02.2008 урахуванням усіх сум виплат, з яких фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, оскільки внаслідок протиправної бездіяльності відповідача не враховано позивачу при перерахунку пенсії усіх сум виплат, з яких фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Щодо вимоги позивача про проведення нарахування і виплати індексації пенсії згідно Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" без зміни базового місця для обчислення індексації, визначеного при перерахунку пенсії з 01.02.2008, то суд вказує на те, що на даний час перерахунок пенсії позивачу на виконання цього рішення суду ще не проведений, відповідно відсутній як факт не проведення індексації перерахованої пенсії, так і її виплати. Суд звертає увагу на те, за змістом частини 1 статті 2, частини 2 статті 5, статті 245, пункту 4 частини 4 статті 246 КАС України захисту підлягає саме порушене суб`єктом владних повноважень право фізичної особи. Відтак на час розгляду цієї справи відсутній факт порушення прав позивача відповідачем, а тому позов в цій частині не може бути задоволений.

Щодо доводів відповідача про пропуск строку звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більш як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії; суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Системний аналіз наведених норм дає підстави дійти до висновку, що, за загальним правилом, не існує строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини відповідного суб`єкта владних повноважень - органу, що призначає або виплачує пенсію, а відтак позивачем не пропущено строк звернення до суду.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, слід задовольнити частково шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не врахування ОСОБА_1 при перерахунку 01.02.2008 пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XІІ від 16.12.1993 до заробітку суми усіх виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та зобов`язання відповідача відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" (в редакції, станом на момент призначення ОСОБА_1 пенсії) здійснити з 01.02.2008 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням вже виплачених сум, призначеної відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XІІ від 16.12.1993, в зв`язку з збільшенням заробітної плати з розрахунку 80 (вісімдесять) відсотків від суми заробітної плати з урахуванням усіх сум виплат, з яких фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. В задоволенні решти позову слід відмовити.

Щодо здійснення розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволення позовних вимог.

Відтак, підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 420,40 грн, що пропорційно становить 50 відсотків задоволених позовних вимог від загального розміру сплаченого судового збору, згідно з квитанцією №41.19049.1/201552072 від 25.02.2020 (а.с.1).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код - 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) щодо не врахування ОСОБА_1 при перерахунку 01.02.2008 пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XІІ від 16.12.1993 до заробітку суми усіх виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код - 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" (в редакції, станом на момент призначення ОСОБА_1 пенсії) здійснити з 01.02.2008 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням вже виплачених сум, призначеної відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XІІ від 16.12.1993, в зв`язку з збільшенням заробітної плати з розрахунку 80 (вісімдесять) відсотків від суми заробітної плати з урахуванням усіх сум виплат, з яких фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців 15, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя /підпис/ Микитин Н.М.