Рішення № 92645600, 04.11.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2020 року Справа № 280/6950/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Стовбур А.Ю., розглянувши за правилами, визначеними статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича (02094, м.Київ, вул.Поправки Юрія, 6, офіс 31),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» (04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, буд.37-41; код ЄДРПОУ 39508708)

про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича (далі - відповідач, Приватний виконавець Клименко Р.В.), у якій позивач просить суд:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо відкриття та ведення виконавчого провадження №63086644, внесення відомостей про позивача до Єдиного реєстру боржників, та винесені ним постанови: постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.09.2020, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 21.09.2020, постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 21.09.2020;

2) скасувати постанови Приватного виконавця Клименка Р.В. у виконавчому провадженні №63086644: постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.09.2020, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 21.09.2020, постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 21.09.2020, як протиправні;

3) виключити відомості про позивача, як боржника у виконавчому провадженні №63086644, з Єдиного реєстру боржників.

В обґрунтування позовних вимог позивач з посиланням на норми Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) зазначає, що приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Вважає, що відповідач при відкритті виконавчого провадження №63086644 порушив вимоги статті 24 Закону №1404-VIII щодо місця виконання рішення, оскільки компетенція Приватного виконавця Клименка Р.В. поширюється на виконавчий округ у м.Києві, однак позивач зареєстрований та проживає в смт.Веселе Веселівського району Запорізької області, майна у місті Києві не має. Крім того, вважає, що розмір основної винагороди приватного виконавця залежить від фактично стягнутої суми, а не від суми, зазначеної у виконавчому документі, а тому постанова про стягнення витрат виконавчого провадження є протиправною. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 06.10.2020 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 26.10.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статей 12, 257, 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), призначено судове засідання на 04.11.2020, витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС», запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву та документи на його обґрунтування, запропоновано третій особі подати письмові пояснення щодо позову.

02.11.2020 відповідач подав до суду засобами електронної пошти відзив на позовну заяву разом із витребуваними доказами (вх.№52437), в якому просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що 18.09.2020 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» звернулося до Приватного виконавця Клименка Р.В. із заявою про примусове виконання рішення, в якій просило відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №46794 від 14.09.2020, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , коштів у розмірі 60 657,79 грн. У вказаному виконавчому написі було вказано місце проживання боржника: АДРЕСА_2 , а в заяві про примусове виконання рішення стягувачем зазначено аналогічну інформацію щодо місця проживання боржника. У зв`язку з цим, керуючись статтями 26, 24 Закону №1404-VIII, приватний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №63086644, а підстави для повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з пред`явленням не за місцем виконання були відсутні. Звертає увагу, що чинною редакцією Закону №1404-VIII не передбачено проведення виконавчих дій, спрямованих на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження. Зазначає, що місце реєстрації не є підтвердженням того, що особа проживає за даною адресою, тому зазначена у паспорті позивача адреса не є підтвердженням того, що позивач на день відкриття виконавчого провадження проживав саме в смт.Веселе Веселівського району Запорізької області, адже норми чинного законодавства вказують на те, що громадяни України мають право вільно пересуватися по території України та передбачають право вільного вибору місця проживання без офіційної реєстрації. Також зазначає, що відповідно до норм Закону №1404-VIII постанова про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження та постанова про стягнення основної винагороди державного виконавця виносяться одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Учасники справи у судове засідання 04.11.2020 не з`явились, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином у відповідності до положень статті 268 КАС України.

Позивач 02.11.2020 звернувся до суду із заявою, в якій зазначає про неможливість прибуття у судове засідання з причин віддаленості місця постійного проживання від Запорізького окружного адміністративного суду, просить відкласти розгляд справи на інший день, ознайомити його з витребуваними судом матеріалами виконавчого провадження, а також відзивом на позовну заяву, поясненнями третьої особи, шляхом направлення їх сканкопій на електронну адресу позивача, для можливості подати відповідь на відзив та відповідь на пояснення третьої особи.

Відповідач про причини неявки суду не повідомив, заяв або клопотань не подавав.

Третя особа про причини неявки суду не повідомила, заяв або клопотань не подавала, правом на подання письмових пояснень не скористалась.

Щодо клопотання позивача про відкладення розгляду справи, суд зазначає, що відповідно до статті 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Отже, статтею 268 КАС України визначено особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду окремих категорій адміністративних справ, у тому числі тих, розгляд яких здійснюється відповідно до статті 287 КАС України, як у даній справі, а також встановлено, що неприбуття у судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. При цьому зазначене положення не ставить можливість розгляду справи у залежність від причин неявки учасника справи у судове засідання.

Таким чином, враховуючи наявність в матеріалах справи доказів належного повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового розгляду, суд дійшов висновку, що неявка учасників справи у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду, не залежно від причин такої неявки.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до положень статей 162 - 165 КАС України обов`язок направляти іншим учасникам справи копії заяв по суті справи, що подаються, покладено на особу, яка подає відповідну заяву по суті справи, а не на суд.

Також необхідно зазначити, що ознайомлення з матеріалами справи, у тому числі долученими до них письмовими доказами, наданими на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, проводиться виключно у приміщенні суду, у визначеному наказом голови суду місці, протягом усього робочого часу суду та в присутності працівника апарату суду, що передбачено пунктом 2 розділу Х Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 №814, зі змінами. Також суд зауважує, що нормами КАС України не передбачено направлення на адресу учасників справи копій письмових доказів, наданих на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів.

У зв`язку з наведеним, вимоги позивача про направлення на його адресу копій витребуваних судом письмових доказів, відзиву на позовну заяву та пояснень третьої особи (до суду не надходили), не ґрунтуються на вимогах чинного процесуального законодавства та є безпідставними.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 269 КАС у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Отже, подання позивачем відповіді на відзив та/або письмові пояснення третьої особи у справах даної категорії не передбачено.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкладення судового розгляду.

Оскільки всі учасники справи не з`явились у судове засідання, у відповідності до положень частини 9 статті 205, частини 4 статті 299 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

На підставі наявних матеріалів, судом встановлено такі обставини.

14.09.2020 Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований за №46794, про звернення стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» заборгованості в розмірі 60 657,79 грн.

18.09.2020 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» подало до Приватного виконавця Клименка Р.В. заяву про примусове виконання рішення, в якій просило:

- відкрити за місцем проживання (перебування) боржника виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №46794 від 14.09.2020, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , коштів у розмірі 60 657,79 грн.;

- у випадку встановлення доходу боржника, яким є ОСОБА_1 , звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на його майно та без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування) боржника.

Також в заяві про примусове виконання рішення вказані реквізити стягувача, на які мають перераховуватися авансовий внесок та стягнуті з боржника грошові кошти.

У якості додатку до заяви про примусове виконання рішення зазначені платіжне доручення про сплату авансового внеску, оригінал виконавчого напису та копія довіреності представника стягувача.

21.09.2020 Приватний виконавець Клименко Р.В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №63086644 з примусового виконання виконавчого напису №46794 від 14.09.2020, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , коштів у розмірі 60 657,79 грн. Відкриваючи виконавче провадження, відповідач керувався статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону №1404-VIII.

В рамках виконавчого провадження №63086644 відповідач, крім іншого, 21.09.2020 виніс постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою визначено для боржника ОСОБА_1 розмір мінімальних витрат виконавчого провадження 669,00 грн, а також постанову про стягнення з боржника основної винагороди, якою стягнуто з позивача основну винагороду в сумі 6 065,78 грн.

Не погоджуючись діями відповідача щодо відкриття та ведення виконавчого провадження №63086644, внесення відомостей про позивача до Єдиного реєстру боржників, а також постановою про відкриття виконавчого провадження від 21.09.2020, постановою про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 21.09.2020, постановою про стягнення з боржника основної винагороди від 21.09.2020, прийнятими у виконавчому провадженні №63086644, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII (тут й надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин) відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Статтею 4 Закону №1404-VIII встановлені вимоги до виконавчого документу та підстави, за яких виконавчий документ повертається стягувачу.

Так, за приписами пункту 10 частини 4 статті 4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Відповідно до положень статті 5 Закону №1404-VIII приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім: 1) рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною; 2) рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету; 3) рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону; 4) рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи; 5) рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини; 6) рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності; 7) рішень про виселення та вселення фізичних осіб; 8) рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена; 9) рішень про конфіскацію майна; 10) рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання; 11) інших випадків, передбачених цим Законом та Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Стаття 24 Закону №1404-VIII визначає місце виконання рішення, зокрема частиною 2 цієї статті передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

За приписами статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення, в якій стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Як зазначено у статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 №1403-VIII (далі - Закон №1403-VIII) приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що приватний виконавець може здійснювати здійснює примусове виконання рішень на підставі виконавчих написів нотаріусів. При цьому чинним законодавством визначено вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження, якими є місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника. Крім того право приватного виконавця на відкриття виконавчого провадження може бути реалізоване з урахуванням правил підвідомчості, оскільки обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює свою діяльність, та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

Таким чином, якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи або місце знаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність, та відповідно на який розповсюджується компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх примусового виконання.

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що ОСОБА_1 з 29.12.2005 мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою №193 від 10.02.2020, виданою Відділом «Центр надання адміністративних послуг» Виконавчого комітету Веселівської селищної ради Запорізької області.

Крім того, у виконавчому написі нотаріуса №46794 від 14.09.2020 та у заяві ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» про примусове виконання рішення адресу місця реєстрації боржника також визначено: Запорізька область, Веселівський район, смт.Веселе, вул.Ворошилова, 14.

Відповідно до інформації з відкритих джерел - Єдиного реєстру приватних виконавців України, розміщеного на сайті https://erpv.minjust.gov.ua, виконавчим округом Приватного виконавця Клименка Р.В. визначено місто Київ.

З матеріалів справи встановлено, що, приймаючи до виконання виконавчий напис нотаріуса №46794 від 14.09.2020, відповідач виходив з того, що у вказаному виконавчому документі та у заяві стягувача про примусове виконання рішення зазначено фактичне місце проживання боржника за адресою: АДРЕСА_2 .

На цій підставі Приватний виконавець Клименко Р.В. відкрив виконавче провадження №63086644 за своїм виконавчим округом у місті Києві.

Разом з тим, суд зазначає, що матеріали справи, в тому числі заява стягувача про примусове виконання рішення, не містять доказів, які б підтверджували фактичне проживання боржника за вказаною адресою у місті Києві.

Як зазначалось вище, частиною 3 статті 26 Закону №1404-VIII визначено, що у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Згідно з частиною 5 статті 24 Закону №1404-VIII у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.

Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України.

Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Суд зазначає, що у виконавчому документі вказано місце реєстрації позивача в смт.Веселе Веселівського району Запорізької області, про що було відомо відповідачу на час прийняття заяви про примусове виконання рішення.

Крім того, у Кредитному договорі №15/2008/1248/Фпкп від 27.06.2008, на підставі якого вчинено виконавчий напис нотаріуса, відсутня інформація про жодну іншу адресу реєстрації та/або проживання позивача, окрім адреси в смт.Веселе Веселівського району Запорізької області.

При цьому, з виконавчого напису нотаріуса також неможливо встановити джерела інформації про місце проживання боржника у місті Києві.

Отже, подані до примусового виконання матеріали не містять підтвердженої інформації про місце проживання боржника у місті Києві, а зареєстрована адреса місця проживання боржника свідчить про те, що виконавчий документ пред`явлений не за місцем виконання рішення.

Відповідачем не надано доказів вжиття заходів перевірки даних обставин.

Суд зазначає, що інформація у заяві про примусове виконання рішення про адресу місця проживання позивача у м.Києві, не може слугувати належним доказом на підтвердження місця проживання позивача та спростовується наявними у матеріалах справи доказами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.06.2019 року у справі №826/7969/16.

Таким чином, оскільки наявні в матеріалах справи матеріали виконавчого провадження не містять будь-яких документальних доказів фактичного проживання боржника ОСОБА_1 , або знаходження належного їй майна у місті Києві, що надавало б відповідачу підстави прийняти до виконання виконавчий напис №46794 від 14.09.2020 та відкрити виконавче провадження з його примусового виконання, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача компетенції з примусового виконання виконавчого напису нотаріусу №46794 від 14.09.2020 та, відповідно, відсутність правових підстав для винесення оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.09.2020.

Посилання відповідача на те, що чинне законодавство не покладає на виконавця обов`язку здійснювати перевірку місця проживання боржника до відкриття виконавчого провадження, в контексті спірних правовідносин є незмістовними з тих підстав, що виконавцем у будь-якому разі порушено вимоги Закону №1404-VIII в частині відкриття виконавчого провадження не за місцем виконання, оскільки матеріали справи не містять доказів проживання позивача у місті Києві, а саме лише зазначення у виконавчому документі інформації про проживання боржника у місті Києві без відповідного підтвердження не може слугувати достатньою підставою для відкриття виконавчого провадження з примусового виконання цього виконавчого документу не за місцем виконання.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що постанова приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Р.В. про відкриття виконавчого провадження №63086644 від 21.09.2020 є протиправною, необґрунтованою та такою, що прийнята без врахування усіх обставин, що мають значення для її прийняття, а тому підлягає скасуванню.

Враховуючи те, що постанова про відкриття виконавчого провадження №63086644 від 21.09.2020 є протиправною та підлягає скасуванню, всі інші постанови, винесені у зв`язку з протиправним відкриттям виконавчого провадження №63086644, у тому числі постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 21.09.2020, постанова про стягнення з боржника основної винагороди від 21.09.2020, також підлягають скасуванню.

При цьому, суд не надає оцінку аргументам позивача щодо відсутності підстав для стягнення основної винагороди приватного виконавця та мінімальних витрат виконавчого провадження, оскільки визнання протиправною та скасування в судовому порядку постанови про відкриття виконавчого провадження є першочерговою та самостійною підставою для скасування всіх інших рішень приватного виконавця, прийнятих у такому виконавчому провадженні.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо відкриття та ведення виконавчого провадження №63086644, суд зазначає, що зазначені дії реалізовані відповідачем шляхом прийняття відповідних постанов у виконавчому провадженні №63086644, отже вичерпали своє юридичне значення. Таким чином, належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними та скасування постанов приватного виконавця, прийнятих в результаті реалізації оскаржуваних дій, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо внесення відомостей про позивача до Єдиного реєстру боржників та виключення запису про нього з Єдиного реєстру боржників, суд зазначає, що за приписами частин 1 та 2 статті 9 №1404-VIII єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України. Реєстрація боржника в Єдиному реєстрі боржників не звільняє його від виконання рішення.

Частинами 5, 7 статті 9 Закону передбачено, що відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження. Відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Отже дії щодо внесення до Єдиного реєстру боржників відомостей про позивача, як боржника, вчинені відповідачем на виконання вимог Закону №1404-VIII, а тому підстави для визнання таких дій протиправними відсутні.

Разом з тим, суд зазначає, у відповідності до абзацу першого пункту 7 Розділу Х Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.08.2016 за № 1126/29256, у разі скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників.

Зважаючи на те, що судом встановлено відсутність підстав для відкриття виконавчого провадження №63086644 та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.09.2020, тому наявні підстави для зобов`язання відповідача виключити інформацію про позивача з Єдиного реєстру боржників, у зв`язку з чим позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Сукупність вищенаведених встановлених обставин справи дає підстави визнати позовні вимоги частково обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн. відповідно до квитанції 0.0.1853548185.1 від 30.09.2020, за подання заяви про забезпечення позову в сумі 630,60 грн відповідно до квитанції 0.0.1853557168.1 від 30.09.2020, а також на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 06.10.2020 в сумі 1 681,60 грн відповідно до квитанції 0.0.1868645035.1 від 14.10.2020. Таким чином, у зв`язку з розглядом даної справи позивачем понесено витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 3 153,00 грн, які підлягають стягненню на користь позивача з відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 77, 139, 143, 194, 243-246, 255, 272, 287 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 21 вересня 2020 року, прийняту Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Романом Васильовичем у виконавчому провадженні №63086644.

Визнати протиправною та скасувати постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 21 вересня 2020 року, прийняту Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Романом Васильовичем у виконавчому провадженні №63086644.

Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 21 вересня 2020 року, прийняту Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Романом Васильовичем у виконавчому провадженні №63086644.

Зобов`язати Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романам Васильовича виключити з Єдиного реєстру боржників відомості про ОСОБА_1 як боржника у виконавчому провадженні №63086644.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 153,00 грн. (три тисячі сто п`ятдесят три гривні 00 коп.).

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, місцезнаходження: 02094, м.Київ, вул.Поправки Юрія, 6, офіс 31.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС», місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, буд.37-41; код ЄДРПОУ 39508708.

Повне судове рішення складено 04 листопада 2020 року.

Суддя М.О. Семененко