Ухвала суду № 92645115, 05.11.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

05 листопада 2020 р.Справа №160/11401/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправними та скасування наказів та рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 26.02.2020р. №8 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю від 27.08.2004р. видане на ім`я ОСОБА_1 »;

- визнати протиправним та скасувати наказ №815/5 від 05.03.2020р. «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_1 » та наказ №922/5 від 12.02.2020р. «Про внесення змін до наказу Міністерства Юстиції України від 05.03.2020 року №815/5»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) №219/7 від 19.03.2020р. «Про припинення діяльності приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу ОСОБА_1 ».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року прийнято до свого провадження вказану справу та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

28.10.2020р. представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення адміністративного позову у задоволенні якої ухвалою суду від 29.10.2020р. відмовлено.

04.11.2020р. представник позивача на електронну адресу повторно звернувся до суду із заявою про забезпечення адміністративного позову в якій останній просить суд:

- зупинити дію наказів Міністерство юстиції України №818/5 від 05.03.2020р. «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_1 » та наказ №922/5 від 12.02.2020р. «Про внесення змін до наказу Міністерства Юстиції України від 05.03.2020 року №818/5» - до набрання законної сили рішенням суду у даній справі;

- зупинити дію наказу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) №219/7 від 19.03.2020р. «Про припинення діяльності приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу ОСОБА_1 » - до набрання законної сили рішенням суду у даній справ;

- зобов`язати Міністерство юстиції України та Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) вчинити необхідні дії, спрямовані на поновлення ОСОБА_1 у відомостях Єдиного реєстру нотаріусів, надання доступу до єдиних, та державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України для вчинення дій та виконання нотаріальних обов`язків, передбачених законом України «Про нотаріат».

Розглянувши вищевказану заяву представника позивача про забезпечення позову, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з частиною першою статті 152 та пункту 1 частини першої статті 153 КАС України заява про забезпечення позову подається у письмовій формі до суду до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

За правилом абзацу 2 частини восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Водночас суд зауважує, що Закон України «Про електронний цифровий підпис», який визначав статус електронного цифрового підпису, втратив чинність 07 листопада 2018 року на підставі Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII.

Отже, на сьогодні порядок використання електронного цифрового підпису врегульований Законом України «Про електронні довірчі послуги», який набрав чинності 07 листопада 2018 року.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.

У той же час абзацом 1 частини першої статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» передбачено, що кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Водночас, на підставі вимог наказу Державної судової адміністрації України № 628 від 22.12.2018 запроваджено тестову експлуатацію підсистеми Електронний суд, у всіх місцевих та апеляційних судах України, у зв`язку із чим учасникам процесу слід дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 у відповідній редакції.

Тобто, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу Електронний суд, розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Верховним Судом в ухвалі від 25.05.2020 у справі № 420/4632/19 зазначено, що альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, безумовно є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет. Обмеження, що пов`язані з використанням підсистеми «Електронний суд», у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.

Тобто альтернативним способом звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їхнім скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет користувача підсистеми «Електронний суд».

Із матеріалів заяви про забезпечення позову слідує, що вона надіслана на електронну поштову адресу суду, із використанням електронного цифрового підпису представника позивача Галкіна М.Г., на підтвердження чинності якого надано роздруківку результату перевірки електронного цифрового підпису (Протокол створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису).

Разом з тим, позивачем сформовано заяву про забезпечення позову на адресу суду не за допомогою підсистеми «Електронний суд», а електронною поштою, що свідчить про використання заявником способу звернення до суду із вказаною заявою, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.

Обмеження, пов`язанні з використанням підсистеми «Електронний суд», у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.

Також матеріали поданої заяви про забезпечення позову не містять відомостей про підписання документа електронним цифровим підписом із застосування посиленого сертифікату відкритого ключа та перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на заяву про забезпечення позову із використанням підсистеми "Електронний суд".

Зазначене свідчить про використання представником позивача непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду із заявою про забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція викладена в Ухвалі Верховного Суду від 26.10.2020р. по справі №9901/335/20, а також в ухвалах Верховного Суду від 09.10.2019 по справі № 333/2989/19, від 15.10.2019 по справі № 344/13462/16-а, від 09 липня 2020 року у справі № 520/940/2020, № 420/4617/19, від 07 липня 2020 року у справі №420/4890/19, від 02 вересня 2020 по справі №804/7733/16, яка повинна бути врахована адміністративним судом згідно ч. 5 ст. 242 КАС України.

Відповідно до частини сьомої статті 154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

Отже, позовна заява про забезпечення позову до розгляду не приймається і підлягає поверненню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.152, 154, 169, 248 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправними та скасування наказів та рішення, - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова