Ухвала суду № 92636594, 03.11.2020, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

03.11.2020

УХВАЛА

про відмову в задоволенні заяви про перегляд

судового рішення за нововиявленими обставинами

копія Справа № 401/1824/17 Провадження № 8/401/4/20

29 жовтня 2020 року м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Мельничика Ю.С.,

за участю секретаря судових засідань Пилипенко Т.Ю.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Світловодського міськрайонного суду від 27 листопада 2017 року, яке ухвалено в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Світловодський міськрайонний ВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області, про стягнення неповністю сплачених аліментів за період з 01 квітня 2015 року по 31 травня 2017 року включно та пені за несвоєчасну сплату аліментів за вказаний період, в частині вимоги про стягнення неповністю сплачених аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Процедура:

12 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася із зазначеною заявою до суду, та просить переглянути за нововиявленими обставинами рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Світловодський міськрайонний ВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області про стягнення боргу по аліментам за період з 27 червня 2015 року по 14 жовтня 2016 року та з 02 листопада 2016 року по 31 травня 2017 року включно, та пені за несвоєчасну сплату аліментів за вказаний період.

Ухвалою суду від 07 серпня 2020 року відкрито провадження в справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2017 року, яке було скасоване постановою Кропивницького апеляційного суду від 20 серпня 2019 року в частині вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за прострочення сплати аліментів, в частині вимоги про стягнення аліментів з відповідача на користь позивача. У відкритті провадження за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у даній справі в частині вимоги про стягнення пені за прострочення сплати аліментів відмовлено.

Ухвалою суду від 29 вересня 2020 року призначено судовий розгляд заяви у судовому засіданні на 29 жовтня 2020 року.

Аргументи позивача, ОСОБА_1 :

В обґрунтування заяви позивач, ОСОБА_1 , зазначала, що при первісному судовому розгляді судом не було враховано, що відповідач ОСОБА_3 в періоди з 27 червня 2015 року по 14 жовтня 2016 року та з 02 листопада 2016 року по 03 травня 2017 року перебував на території держави Ізраїль, де працював та отримував значні доходи. На думку позивача після отримання нею Листа Посольства Держави Ізраїль від 25 лютого 2020 року на її звернення, з`явилися вказані істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі їй як особі, яка звертається до суду. На підставі викладеного, позивачка просила суд:

1. Зробити запит в МВС Ізраїлю стосовно отримання робочої візи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Ізраїлі в періоди з 27 червня 2015 року по 14 жовтня 2016 року та з 02 листопада 2016 року по 03 травня 2017 року;

2. Зробити запит в Міністерство промисловості і праці Ізраїлю щодо сум оплати праці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в періоди з 27 червня 2015 року по 14 жовтня 2016 року та з 02 листопада 2016 року по 03 травня 2017 року;

3. Після отримання відповідей на вказані запити надати їй можливість зробити розрахунок боргу з уточненням суми позову;

4. Після подання розрахунку боргу з уточненням суми позову, задовольнити її заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог з урахуванням змін редакції статті 196 СК України з 08 липня 2017 року та з урахуванням відповідей МВС Ізраїлю та Міністерства промисловості і праці Ізраїлю щодо працевлаштування та отримання доходів ОСОБА_3 в Ізраїлі в період з 27 червня 2015 року по 14 жовтня 2016 року та з 02 листопада 2016 року по 03 травня 2017 року, та з урахуванням правової позиції щодо правильного розрахунку пені по аліментам, яка вказана в постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №572/1762/15-ц (том №5, а.с.1-4, 29-32, 50-55).

29 жовтня 2020 року позивач подала до суду заяву про уточнення вимог заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просить задовольнити заяву, та ухвалити судове рішення про нарахування і стягнення з відповідача ОСОБА_3 заборгованості по аліментам і пені за вказаний період виходячи з мінімальної заробітної плати в Ізраїлі по наявним в справі документам (том №5, а.с.77).

В обґрунтування свої вимог ОСОБА_1 надала суду такі докази: - копію листа Посольства Держави Ізраїль від 25 лютого 2020 року на її звернення (том №5, а.с.33, 56).

Позиція відповідача, ОСОБА_3 :

Відповідач ОСОБА_3 , та його представник, адвокат Задорожня Н.С., про час і місце судового розгляду заяви були повідомлені у встановленому порядку, проте в судове засідання не прибули. Від представника відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності та відмову в задоволенні заяви. (том №5, а.с.77).

Позиція третьої особи, Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро):

Третя особа про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, пояснень щодо заяви до суду не надіслала, без поважних причин явку представника в судове засідання не забезпечила, причини неявки представника суду не повідомила, заяви про розгляд справи за відсутності представника до суду не надходило.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи та заяву позивача про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення в частині вимоги про стягнення неповністю сплачених аліментів з відповідача на користь позивача,суд дійшов такого висновку.

Встановлені судом обставини справи:

З матеріалів справи видно, що у липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Світловодський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, про стягнення аліментів у сумі 294402,82 грн. та пені за несвоєчасну сплату аліментів у сумі 1324631,32 грн. за період з 01 квітня 2015 року до 31 травня 2017 року.

В обгрунтування позовних вимог зазначала, що відповідач ОСОБА_3 в періоди з 27 червня 2015 року по 14 жовтня 2016 року та з 02 листопада 2016 року по 03 травня 2017 року перебував на території держави Ізраїль, де працював та отримував значні доходи (том №1, а.с.2-7, 14, 104, 120).

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача пеню за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 4034,50 грн., відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення неповністю сплачених аліментів за період з 01 квітня 2015 року по 31 травня 2017 року (том №1, а.с.143-146).

Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2017 року залишено без змін (том №1, а.с.236-240).

Постановою Верховного Суду від 22 травня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 лютого 2018 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В решті рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 лютого 2018 року про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення неповністю сплачених аліментів за період з 01 квітня 2015 року по 31 травня 2017 року, - залишено без змін (том №2, а.с.35-40).

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 20 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2017 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів скасовано, та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 30 328,25 грн. (том №2, а.с.107-118).

Отже, рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2017 року у даній справі в частині відмови у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів у сумі 294 402,82 грн. за період з 01 квітня 2015 року до 31 травня 2017 року набрало законної сили 14 лютого 2018 року, оскільки в зазначеній частині його залишено без змін судовими рішеннями апеляційної та касаційної інстанцій.

При цьому, у березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області із заявою про перегляд рішення Світловодського міськрайонного суду від 27 листопада 2017 року за нововиявленими обставинами, в якій просила задовольнити її заяву, скасувати судове рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог з урахуванням змін редакції статті 196 Сімейного кодексу України з 08 липня 2017 року та з урахуванням відповідей МВС Ізраїлю та Міністерства промисловості і праці Ізраїлю щодо працевлаштування та отриманих доходів ОСОБА_3 в Ізраїлі в періоди з 27.06.2015 року по 14.10.2016 року та з 02.11.2016 року по 03.05.2017 року, з урахуванням Правової позиції щодо правильного розрахунку пені по аліментах, яка вказана в постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №572/1762/15-ц.

При цьому, позивачка до суду подала клопотання та просила:

1. Зробити запит в МВС Ізраїлю стосовно отримання робочої візи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Ізраїлі в періоди з 27 червня 2015 року по 14 жовтня 2016 року та з 02 листопада 2016 року по 03 травня 2017 року;

2. Зробити запит в Міністерство промисловості і праці Ізраїлю щодо сум оплати праці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в періоди з 27 червня 2015 року по 14 жовтня 2016 року та з 02 листопада 2016 року по 03 травня 2017 року.;

3. Зобов`язати відповідача надати докази мети його перебування за кордоном та вказати джерела його доходу з доказами.

(том №3, а.с.1-4, 93-95, 132-136).

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 жовтня 2019 року, яка постановлена судом першої інстанції без виходу до нарадчої кімнати та внесена до протоколу судового засідання, відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про витребування доказів (том№3 а.с.105).

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 жовтня 2019 року повернуто скаржнику без розгляду. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. (том №3 а.с.119-121).

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2019 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 (яка за змістом аналогічна заявленому клопотанню 01 жовтня 2019 року) про забезпечення доказів відмовлено (том №3 а.с.147-148).

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду від 12 грудня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2017 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору, Світловодський міськрайонний відділ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області, про стягнення неповністю сплачених аліментів та пені за несвоєчасну сплату аліментів (том №3, а.с.154-157).

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 18 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Світловодського міськрайонного суду від 12 грудня 2019 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишено без задоволення. Ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2019 року про відмову у перегляді рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2017 року за нововиявленими обставинами залишено без змін (том №3, а.с.227-231).

Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 18 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Світловодський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про стягнення неповністю сплачених аліментів та пені за несвоєчасну сплату аліментів, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосовування судами першої та апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 30 квітня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Світловодського міськрайонного суду від 04 жовтня 2019 року про відмову у витребуванні доказів залишено без задоволення.

При цьому, 12 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася повторно до суду з зазначеною заявою, яка є аналогічною заяві з якою вона зверталася до Світловодського міськрайонного суду 12 березня 2019 року, та у задоволенні якої було відмовлено ухвалою суду від 12 грудня 2019 року, яку було залишено судом апеляційної інстанції без змін, про що зазначено вище.

У заяві ОСОБА_1 від 12 березня 2020 року про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Світловодського міськрайонного суду від 27 листопада 2017 рокупозивачка просить суд переглянути рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2017 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Світловодський міськрайонний ВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області про стягнення неповністю сплачених аліментів за період з 27 червня 2015 року по 14 жовтня 2016 року та з 02 листопада 2016 року по 03 травня 2017 року, та пені за несвоєчасну сплату аліментів за вказаний період (том №5, а.с.1-4, 29-33).

При вирішенні питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_1 станом на 13 березня 2020 року було встановлено, що на ухвалу Світловодського міськрайонного суду від 12 грудня 2019 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2017 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору Світловодський міськрайонний відділ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області про стягнення неповністю сплачених аліментів та пені за несвоєчасну сплату аліментів, за нововиявленими обставинами, 23 грудня 2019 року заявницею ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.

За реєстраційними даними суду, цивільна справа № 401/1824/17 24 грудня 2019 року була направлена для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу суду від 12 грудня 2019 року до Кропивницького апеляційного суду, і станом на 13 березня 2020 року справа до Світловодського міськрайонного суду не надійшла.

12 травня 2020 року до Світловодського міськрайонного суду надійшла з Кропивницького апеляційного суду цивільна справа №401/1824/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Світловодський міськрайонний ВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області, про стягнення боргу по аліментам за період з 01 квітня 2015 року по 31 травня 2017 року включно та пені за несвоєчасну сплату аліментів за вказаний період.

Ухвалою суду від 18 травня 2020 року заяву ОСОБА_1 від 12 березня 2020 року про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення булозалишено без руху. Запропоновано позивачу до закінчення строку дії карантину привести заяву у відповідність до вимог ст.426 ЦПК України, та виправити недоліки заяви (том №5, а.с.43-47).

29 травня 2020 року позивачка подала до суду в новій редакції заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Світловодського міськрайонного суду від 27 листопада 2017 року. Посилаючись на те, що при первісному судовому розгляді судом не було враховано, що відповідач ОСОБА_3 в періоди з 27 червня 2015 року по 14 жовтня 2016 року та з 02 листопада 2016 року по 03 травня 2017 року перебував на території Держави Ізраїль, де працював та отримував значні доходи, просила суд:

1. Зробити запит в МВС Ізраїлю стосовно отримання робочої візи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Ізраїлі в періоди з 27 червня 2015 року по 14 жовтня 2016 року та з 02 листопада 2016 року по 03 травня 2017 року;

2. Зробити запит в Міністерство промисловості і праці Ізраїлю щодо сум оплати праці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в періоди з 27 червня 2015 року по 14 жовтня 2016 року та з 02 листопада 2016 року по 03 травня 2017 року;

3. Після отримання відповідей на вказані запити надати їй можливість зробити розрахунок боргу з уточненням суми позову;

4. Після подання розрахунку боргу з уточненням суми позову, задовольнити її заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог з урахуванням змін редакції статті 196 СК України з 08 липня 2017 року та з урахуванням відповідей МВС Ізраїлю та Міністерства промисловості і праці Ізраїлю щодо працевлаштування та отримання доходів ОСОБА_3 в Ізраїлі в період з 27 червня 2015 року по 14 жовтня 2016 року та з 02 листопада 2016 року по 03 травня 2017 року та з урахуванням правової позиції щодо правильного розрахунку пені по аліментам, яка вказана в постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №572/1762/15-ц. (том №5, а.с.50-56).

В той же час, 02 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Кропивницького апеляційного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2017 року, яке було змінене постановою Кропивницького апеляційного суду від 20 серпня 2019 року, в частині вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за прострочення сплати аліментів (том №4, а.с.93-99).

На вимогу апеляційного суду цивільна справа № 401/1824/17 03 червня 2020 року була направлена до Кропивницького апеляційного суду (том №4, а.с.102-104, том №5, а.с.57).

Ухвалою суду від 07 серпня 2020 року відкрито провадження в справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2017 року, яке було скасоване постановою Кропивницького апеляційного суду від 20 серпня 2019 року в частині вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за прострочення сплати аліментів, в частині вимоги про стягнення неповністю сплачених аліментів з відповідача на користь позивача. У відкритті провадження за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у даній справі в частині вимог про стягнення пені за прострочення сплати аліментів відмовлено (том №5, а.с.59-62).

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 21 вересня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Кропивницького апеляційного суду від 20 серпня 2019 року в частині вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за прострочення сплати аліментів, - відмовлено. Постанову Кропивницького апеляційного суду від 20 серпня 2019 року в частині вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за прострочення сплати аліментів залишено в силі (том №4, а.с.119,120).

Ухвалою суду від 29 вересня 2020 року, після повернення справи з апеляційного суду, призначено судовий розгляд заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у судовому засіданні на 29 жовтня 2020 року.

Оцінка суду (джерела права):

Згідно ч.3 ст. 12, ст.81 ЦПК України кожна особа зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 4, 5 ст.423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.424 ЦПК України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано, зокрема з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст.429 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію прозахист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), та позиції Європейського суду з прав людини сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принципу, який пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його неможна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Висновок суду:

Вирішуючи заяву позивача, ОСОБА_1 , про перегляд рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2017 року за нововиявленими обставинами у справі за її позовом до ОСОБА_3 , третя особа Світловодський міськрайонний ВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області про стягнення неповністю сплачених аліментів та пені за несвоєчасну сплату аліментів за нововиявленими обставинами, в частині вимог про стягнення неповністю сплачених аліментів, суд враховує, що вказане рішення суду в частині відмови у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача неповністю сплачених аліментів за період з 01 квітня 2015 року до 31 травня 2017 року набрало законної сили 14 лютого 2018 року, оскільки в зазначеній частині його залишено без змін судовими рішеннями апеляційної та касаційної інстанцій.

Позивач зазначає, що нововиявленою обставиною є відомості, які викладено у Листі Посольства Держави Ізраїль від 25 лютого 2020 року на її звернення, про необхідність для поїздок на роботу в Ізраїль на строк більше 90 днів протягом 180 днів спеціальної робочої візи категорії В-1, оскільки проживання громадян України в Ізраїлі на повному утриманні будь-якої особи протягом часу більше 90 днів без візи заборонено (том №5, а.с. 33).

Фактично зазначеною позивачем нововиявленою обставиною є умови поїздок громадянами України в державу Ізраїль, які є загальновідомими і не потребують доказуванню в силу ч.3 ст.82 ЦПК України.

Суд зазначає, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України свідчить, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Отже, суд зазначає, що необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявленими обставинами за своєю юридичною суттю є фактичні дані, що у встановленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення.

Для вирішення питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, необхідно розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи та докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі, або які могли бути встановлені при всебічному і повному з’ясуванні судом обставин справи, не є нововиявленими обставинами.

Оцінюючи обставини, на які посилається позивач, ОСОБА_1 , у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами від 12 березня 2020 року, суд зазначає, що позивачка фактично просить суд: по-перше - витребувати нові докази від органів виконавчої влади держави Ізраїль, якими може бути підтверджено факти працевлаштування відповідача в Ізраїлі в періоди з 27 червня 2015 року по 14 жовтня 2016 року та з 02 листопада 2016 року по 03 травня 2017 року та отримання відповідачем оплати праці, тобто інших доходів з яких він мав сплачувати, проте, як на думку позивача, не сплачував аліменти; по-друге, в подальшому на підставі цих нових доказів позивач зможе скласти новий розрахунок суми неповністю сплачених відповідачем аліментів, що і буде підставою для доведення нею нових фактичних обставин справи для перегляду вказаного судового рішення за нововиявленими обставинами.

Суд зазначає, що в разі задоволення судом клопотання про витребовування нових доказів, та в разі надходження до суду нових доказів, вони не можуть бути визнані судом як нововиявлені обставини, в розумінні приписів ст. 423 ЦПК України.

За змістом ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень ст. 77 ЦПК України.

За правилами ч.ч.2,4 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

При цьому, суд повторює, що необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч.5 ст.423 ЦПК України, при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розглядом при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Суд враховує, що переглядаючи судове рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, у суду відсутні повноваження зобов`язувати будь-яких суб`єктів надавати докази, які не були надані під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Крім цього, зі змісту рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2017 року, яке позивач просить переглянути за нововиявленими обставинами, слідує, що в обґрунтуванні своїх позовних вимог при зверненні до суду із позовом позивач, ОСОБА_1 , посилалася на ті ж самі обставини, що у період з квітня 2015 року по травень 2017 року відповідач працював у Ізраїлі тривалий час і отримував там заробітну плату, яка значно вища за рівень зарплати в Україні, а також додатково пояснювала у судовому засіданні, що відповідач систематично виїздив за кордон на заробітки, отримував там заробітну плату, а аліменти сплачував, як на її думку, не в повному розмірі.

Отже, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається позивач ОСОБА_1 у заяві про перегляд рішенням за нововиявленими обставинами,не можуть вважатися нововиявленими, оскільки про вказані обставини позивачка знала та повідомляла суду під час первісного розгляду справи по суті, під час оскарження вказаного судового рішення суду в апеляційному та касаційному порядку.

Фактично доводи позивача зводяться до необхідності витребування нових доказів про невстановлені на даний час факти, переоцінки раніше поданих доказів та встановлення обставин, які на думку заявника мають істотне значення для вирішення справи, що відповідно до п.1 ч.4 ст.423 ЦПК України не є припустимим.

Переглядаючи за нововиявленими обставинами рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2017 року за нововиявленими обставинами в частині вимоги про стягнення аліментів з відповідача на користь позивача, та приймаючи рішення про відмову у задоволенні вказаної заяви, суд також враховує той факт, що 12 березня 2019 року ОСОБА_1 вже зверталася до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області із аналогічною заявою з тими самими вимогами та з тих самих підстав.

При цьому, ухвалою суду від 12 грудня 2019 року у задоволенні заяви позивачки від 12 березня 2019 року було відмовлено, та вказана ухвала суду першої інстанції була залишена без змін судом апеляційної інстанції, а судом касаційної інстанції відмовлено у відкритті провадження з підстав необґрунтованості касаційної скарги та правильності застосовування судами першої та апеляційної інстанцій норм права.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata — принципу остаточності рішень суду. Цей принцип передбачає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду тільки тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

Таким чином, в зв`язку з недоведеністю позивачем існування нововиявлених обставин для перегляду рішення за нововиявленими обставинами достовірними доказами, судове рішення, яке набрало законної сили, не може бути поставлене під сумнів.

Крім того, зміни в законодавстві також не є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Враховуючи викладені вище обставини, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2017 року за нововиявленими обставинами слід відмовити.

Згідно ч.4 ст.429 ЦПК України, у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 260, 423-426, 429 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Світловодського міськрайонного суду від 27 листопада 2017 року, яке ухвалено в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Світловодський міськрайонний ВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області, про стягнення неповністю сплачених аліментів за період з 01 квітня 2015 року по 31 травня 2017 року включно та пені за несвоєчасну сплату аліментів за вказаний період, в частині вимог про стягнення неповністю сплачених аліментів.

Судові витрати у справі віднести за рахунок держави.

Складено повний текст ухвали суду 03 листопада 2020 року.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення, в порядку ст.ст. 351-356, п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, через Світловодський міськрайсуд.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Світловодського

міськрайонного суду Ю.С. Мельничик

Згідно з оригіналом