Ухвала суду № 92631976, 26.10.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10183/20

провадження № 2/753/6470/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Сирбул О.Ф., за участю секретаря Лаптєвої Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 02.09.2020 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна Максима Анатолійовича про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на підставі договору іпотеки, про скасування державної реєстрації щодо нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дарницького районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа ОСОБА_2 до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна Максима Анатолійовича про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на підставі договору іпотеки, про скасування державної реєстрації щодо нерухомого майна.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 02.09.2020 накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2021672680000.

У жовтні 2020 року представник позивача ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з заявою, в якій просить суд роз`яснити ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 02.09.2020 шляхом зазначення даних стягувача та боржників. Посилавшись на те, що після звернення позивачем даної ухвали до виконання, державний виконавець виніс повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання з підстав невідповідності виконавчого документа вимогам, встановленим п.3 ч.1 ч. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не зазначено повне найменування стягувача та боржника

У судове засідання учасники справи не з`явились, про розгляд вказаної заяви повідомлені у встановленому законом порядку, поважності причин відсутності не повідомили, проте неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи з наступного.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 02.09.2020 накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2021672680000.

Відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 та ч. 4 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року, роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Виходячи з даної норми, роз`яснення рішення - це засіб усунення його недоліків, тобто уточнення і більш ясний виклад дійсного змісту рішення з метою уникнення помилок при його виконанні.

За своєю правовою суттю роз`яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, роз`яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, а лише має роз`яснити положення постановленого рішення, які нечітко сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення. Роз`яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. При цьому не підлягають роз`ясненню судові рішення, прийняті з процесуальних питань, які не стосуються предмета спору, що виник між сторонами у справі, а лише вказує на ту чи іншу процесуальну дію, прийняту судом у межах наданих йому повноважень.

Разом із тим, ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 02.09.2020 є повністю зрозумілою, її резолютивна частина жодним чином не допускає різних варіантів її тлумачення, таким чином, наведена ухвала суду не потребує роз`яснення, у зв`язку із чим, підстави для роз`яснення ухвали суду відсутні.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Вимоги до виконавчого документа передбачені ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». А ч. 1 цієї статті передбачено, що у виконавчому документі зазначаються : назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності) ; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Так, судом встановлено, що у резолютивній частині ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 02.09.2020 про вжиття заходів забезпечення позову не було зазначено відповідних даних про стягувача та боржника необхідних для її виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

З огляду на вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, про доцільність виправлення помилки в ухвалі Дарницького районного суду м. Києва від 02.09.2020 про забезпечення позову ОСОБА_2 до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна Максима Анатолійовича про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на підставі договору іпотеки, про скасування державної реєстрації щодо нерухомого майна, допущеної при її оформленні, шляхом приведення вказаної ухвали у відповідність до вимог ст. 157 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», доповнивши резолютивну частину ухвали відомостями які ідентифікують стягувача (позивача) та боржника, оскількиїх відсутність унеможливлює виконання даної ухвали.

Керуючись ст.ст. 157, 227, 260, 269, 271, ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 02.09.2020-відмовити.

Виправити описку в ухвалі Дарницького районного суду м. Києва від 02.09.2020 про забезпечення позову ОСОБА_2 до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна Максима Анатолійовича про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на підставі договору іпотеки, про скасування державної реєстрації щодо нерухомого майна, шляхом приведення її у відповідність до вимог ст. 157 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», зазначивши у другому та третьому абзаці резолютивної частини ідентифікуючі відомості про стягувача та боржника, а саме:

Стягувач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Боржник:Акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання до Дарницького районного суду м. Києва апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: