Рішення № 92631150, 29.10.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/20923/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2020 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі судді Бердія М.А.,

при секретарі Хлуд І.П.,

з участю представника позивача Станкевича В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ПАТ «СК «Країна» про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обгрунтування позовних вимог вказує на те, що 20 грудня 2017 року в м. Рівне, по вул. Г.Сковороди сталась ДТП за участю транспортного засобу «AUDI A6», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу «Lexus LX 570», д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є він, під керуванням водія ОСОБА_3 . В результаті ДТП його автомобіль отримав механічні пошкодження. Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 29 грудня 2017 року ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Згідно висновку експерта вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Lexus LX 570» д.н.з. НОМЕР_2 становить 65012,39 грн,. фактично ним понесено 65466,90 грн. витрат на відновлювальний ремонт автомобіля. Зазначає, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ПАТ « СК «Країна», згідно полісу № АК/6582682. Відповідачем згідно його заяви відшкодовано йому збитки з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу за вирахуванням ПДВ та франшизи в розмірі 28541,78 грн. Просить стягнути з відповідача ПАТ «Страхова компанія «Країна» 36470,61 грн. в рахунок недоплаченого відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної в результаті ДТП.

Позивач ОСОБА_1 , повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання не з`явився. Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримав в повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовільнити.

Представник відповідача ПАТ «СК «Країна», повідомлений належним чином про дату час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. До початку судового засідання представник ПАТ «СК «Країна» О.Ю. Алієва подала до суду відзив на позовну заяву, просила суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі, розгляд справи провести у відсутності представника ПАТ «СК «Країна». Свої заперечення обгрунтовує тим, що відповідно до ст. 29 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством. Відповідно до наданого позивачем звіту № 793К від 13 лютого 2018 року про оцінку автомобіля «Lexus LX 570» реєстраційний номер НОМЕР_2 , складеного суб`єктом оціночної діяльності СПД-фізичною особою ОСОБА_5 вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 35450 грн.13 коп. Відповідно до п.36.2 ст. 36 та п. 12.1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ОСОБА_1 виплачено страхове відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в розмірі 28541,78 грн. з вирахуванням суми ПДВ та франшизи, яка відповідно до полісу АК/6582682 становить 1000 грн., тобто в повному обсязі.

Суд, заслухавши, представника позивача ОСОБА_4 , дослідивши письмові докази по справі приходить до наступного:

Як було встановлено в судовому засіданні, 20 грудня 2017 року о 10 год. 05 хв. по вул. Г.Сковороди, 23 в м. Рівне сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «AUDI A6», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Lexus LX 570» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 .

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області, копія якої міститься в матеріалах справи, ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля «Lexus LX 570» д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «AUDI A6» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_6 застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» АК №6582682, копія якого міститься в матеріалах справи, яким передбачено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб в сумі 100 000 грн., розмір франшизи 1000 грн. Строк дії договору з 22.05.2017 року до 21.05.2018 року.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована в АТ «СК «АХА Страхування» за полісом №6841841, термін дії якого з 25.06.2017 року по 26.06.2018 року.

26 грудня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Страхова компанія «Аха Страхування» з повідомленням від 21.12.2017 року про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталась 20.12.2017 року. 05 лютого 2018 року ним надіслана на адресу ПАТ «Страхова компанія «Аха Страхування» заява про виплату страхового відшкодування з копіями документів для здійснення страхового відшкодування в порядку прямого врегулювання збитків, що передбачено Угодою про пряме врегулювання збитків між страховиками-членами МТСБУ та МТСБУ від 25.03.2016 року.

Листом від 06.03.2018 року за вих.№ 01761/14 АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» повідомила позивача ОСОБА_1 про відсутність підстав для подальшого врегулювання заявленої ОСОБА_1 події в рамках ПВЗ, у зв`язку з його незгодою з розміром визначеного страхового відшкодування, позивачу роз`яснено право на звернення до страховика відповідального за заподіяні збитки, яким є ПАТ «СК «Країна».

15 березня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «СК «Країна» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про виплату страхового відшкодування в розмірі вартості пошкодженого майна - 65012,39 грн.

Відповідно до копії платіжного доручення № 6943 від 11 липня 2018 року, що міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 ПАТ «СК «Країна» 11 липня 2018 року виплачено відшкодування по страховому акту № 58/47988/3.2.29 від 25.05.2018 року в розмірі 28541,78 грн.

Листом від 05 липня 2018 року № 6138, копія якого міститься в матеріалах справи, позивачу роз`яснено, що виплата страхового відшкодування здійснена з урахуванням зносу транспортного засобу та з вирахуванням суми ПДВ та франшизи, згідно п. 36.2 ст. 36 та п. 12.1 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», окрім того наведено порядок розрахунку розміру страхового відшкодування, який було обраховано відповідно до Закону: 35450,13 грн (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу згідно Звіту №973К) - 5908,35 грн. (зменшення суми страхового відшкодування на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість) - 1000 грн (розмір франшизи за полісом АК/6582682) = 28541,78 грн (виплачене страхове відшкодування).

Згідно звіту про оцінку автомобіля «Lexus LX 570» д.н.з. НОМЕР_2 , складеного 13 лютого 2018 року суб`єктом оціночної діяльності СПД-фізичною особою ОСОБА_5 , вартість відновлювального ремонту автомобіля «Lexus LX 570» д.н.з. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП складає з ПДВ 65012,39 грн. Вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «Lexus LX 570» д.н.з. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП складає з ПДВ 35450,13 грн.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статі 8, 9 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

В силу положень пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

В статті 1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" міститься визначення страхового полісу - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Згідно зі статтею 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Отже, наведені положення законодавства передбачають, що страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зобов`язаний відшкодувати завдані застрахованим транспортним засобом збитки з відновлювального ремонту транспортного засобу з обов`язковим урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно, страховик за полісом страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки. Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Тобто страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує лише шкоду, яка визначена та оцінена в порядку, встановленому цим законом.

Відповідно до статті 28 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

За змістом пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з положеннями ст. 4 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" професійна оціночна діяльність - діяльність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна. Статтею 6 вказаного Закону визначається, що оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до п.1.2, п.1.3, методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 № 1335/5/1159), ця методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ. Вимоги Методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.

Пунктом 4.3 Методики передбачено, що за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ.

В п.7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів передбачено, що значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ, 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.

Як вбачається із розділу 3.1 «Ідентифікація КТЗ» звіту про оцінку автомобіля «Lexus LX 570» д.н.з. НОМЕР_2 , складеного 13 лютого 2018 року суб`єктом оціночної діяльності СПД-фізичною особою ОСОБА_5 , строк експлуатації досліджуваного колісного транспортного засобу становить 4,75 роки.

Із викладеного вбачається, що для оцінки вартості відновлювального ремонту автомобіля позивача значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю, а отже позивачу повинна бути виплачена сума страхового відшкодування в розмірі вартості відновлювального ремонту автомобіля «Lexus LX 570» д.н.з. НОМЕР_2 без врахування коефіцієнту фізичного зносу, тобто 65012,39 грн.

Оскільки відповідачем ПАТ «СК «Країна» згідно платіжного доручення № 6943 від 11 липня 2018 року частково виплачено ОСОБА_1 відшкодування в розмірі 28541,78 грн. сума недоплаченого страхового відшкодування становить 36470,61 грн.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд зокрема вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтями 12, 13, 77 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити докази, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд, оцінюючи подані сторонами докази та вищевикладені обставини вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача ПАТ «СК «Країна» на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати по справі понесені позивачем по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (місцезнаходження: м.Київ, вул.Електриків, 29А, код ЄДРПОУ 20842474) про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 36 470,61 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі понесені позивачем по сплаті судового збору в розмірі 704,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду (відповідно до п.п. 15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147 - VIII від 03 жовтня 2017 року). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рівненського

міського суду Бердій М.А.