Рішення № 92629648, 20.10.2020, Вишгородський районний суд Київської області

20.10.2020 Справа № 363/3590/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Петранюк П.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , в тому числі як законного представника малолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особи - Служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, Вишгородський районний відділ Державної виконавчої служби, про визнання осіб таким, що втратили право користування житловим приміщенням,

встановив:

представник позивача звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на необхідність визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1 та зняття їх з реєстрації у вказаному місці проживання.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідачка ОСОБА_1 , в порушення умов іпотечного договору зареєструвала у вказаному будинку, що є предметом іпотеки відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без отримання попередньої письмової згоди іпотекодержателя.

Представник позивачка подав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив про задоволення позову з викладених у ньому підстав.

Представник Служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської районної державної адміністрації Київської області подала заяву про розгляд справи за її відсутності, при ухваленні рішення просила врахувати інтереси малолітньої дитини.

Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України, повторно в судове засідання не з`явилися.

Оскільки суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи на підставі ст. 223 ЦПК України, в межах строку встановленого ст. 210 ЦПК України, дану справу слід розглянути на підставі наявних доказів в заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Встановлено, що 23 травня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», в подальшому - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 014/9408/82/72063.

Згідно даного договору ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» зобов`язувався надати ОСОБА_1 споживчий кредит за програмою «Кредит під заставу нерухомості» у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 255 000,00 доларів США, терміном на 120 місяців з 23 травня 2008 року по 23 травня 2018 року, з відсотковою ставкою 14 % річних, а ОСОБА_1 зобов`язалася отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії згідно умов договору та тарифів, а також виконати всі інші обов`язки, визначені кредитним договором.

24 березня 2009 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №96-05/13/547 до Кредитного договору згідно умов якої ОСОБА_1 надано кредитні канікули, а саме тимчасово на період з 24 березня 2009 року по 24 березня 2010 року зменшено розмір щомісячного платежу до розміру процентів.

22 травня 2009 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 96-05/13/754, згідно якої позичальнику зменшено розмір щомісячного платежу до розміру, визначеного в графіку погашення кредиту. Тимчасово на період з 22 травня 2009 року по 22 травня 2010 року ОСОБА_1 надавалися кредитні канікули.

Також, 15 липня 2010 року між сторонами укладено додаткову угоду № 96-05/13/1101 відповідно до умов якої позичальнику збільшено строк кредиту на 21 календарний місяць, у зв`язку з чим датою остаточного погашення кредиту є 23 лютого 2020 року. На період з 23 липня 2010 року по 22 липня 2011 року позичальнику надавалися кредитні канікули.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 23 травня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, згідно умов якого ОСОБА_1 передала в іпотеку банку

- земельну ділянку для будівництва житлового будинку - 0,100 га (кадастровий № 32 218 860 00 01 065 0116), ведення особистого підсобного господарства - 0,016 га (кадастровий № 32 218 680 00 01 065 0117), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,116 га;

- житловий будинок, огорожа, трубчатий колодязь, каналізаційні споруди, загальною площею 321,60 кв. м., житловою площею 167,20 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку для будівництва житлового будинку - 0,100 га (кадастровий № 32 218 860 00 01 065 0118), ведення особистого підсобного господарства - 0,014 га (кадастровий № 32 218 860 00 01 065 0119), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,114 га.

Загальна вартість предмета іпотеки визначається сторонами у сумі 3 343 678, 00 грн.

Як передбачено п. 1.1 договору іпотеки іпотекодержатель маж право у випадку невиконання іпотекодавцем своїх зобов`язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок предмету іпотеки.

Житловий будинок що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 , виданого Вишгородською міською радою від 04 квітня 2008 року.

Відповідно до п. 1.6 договору іпотеки на строк дії цього договору предмет іпотеки залишається у володінні (користуванні) іпотекодавця.

Згідно з п. 2.1.1 договору іпотеки іпотекодавець гарантує, що предмет іпотеки знаходиться у його власності, до моменту укладення цього договору, нікому не відчужений, а також заставною, у тому числі податковою, під забророною відчудження чи під будь-яким іншим обтяженням, крім встановленого в цьому договорі, не перебуває, як внесок до статутного фонду юридичних осіб не внесений, судового спору щодо нього, а також прав третіх осіб (за договорами найму, оренди тощо) як у межах України, так і за межами України немає.

Іпотекодавець має право володіти та користуватися предметом іпотеки на протязі дії цього договору відповідно до його призначення (п. 4.2.1 договору іпотеки).

Відповідно до пп. И) п. 5.1 договору іпотеки іпотекодавець стверджує, що за адресою місцезнаходження предмету іпотеки не зареєстровані та не проживають малолітні та неповнолітні особи, а також відсутні малолітні та неповнолітні діти, що мають право користування предметом іпотеки.

Як передбаченого п. 5.3 договору іпотеки іпотекодавець має право вчиняти будь-які юридичні дії щодо предмету іпотеки виключно на підставі письмової згоди іпотекодержателя.

15 липня 2010 року сторонами укладено договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки, згідно якого сторони домовились викласти пункт 1.1 розділу І «Предмет договору» іпотеки в наступній редакції: «Цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з кредитних договорів № 014/9408/81/57718 від 11.07.2007 року, № 014/9408/82/72063 від 23.05.2008 року та додаткової угоди № 96-05/13/1101 від 15.07.2010 року укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому, за умовами якого іпотекодавець зобов`язується перед іпотекодержателем повернути кредит в розмірі 454 845,00 доларів США до 23 лютого 2020 року, сплатити проценти за його користуванням, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору.

Як вбачається з довідки виконавчого комітету Вишгородської міської ради Київської області №06 від 24 травня 2017 року в будинку АДРЕСА_1 зареєстровані: з10 листопада 2011 року ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_4 , з 12 квітня 2012 року її дочка ОСОБА_3 та з 20 липня 2012 року малолітній онук ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в квітні 2014 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 02 березня 2016 року скасовано заочне рішення Вишгородського районного суду Київської області від 06 жовтня 2014 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та ухвалено нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитом у розмірі 514 203,72 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 4 110 030, 33 грн., яка складається: з заборгованості за кредитом 274 509,54 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 2 194 154, 75 грн., в тому числі прострочена заборгованість за кредитом 45 603, 52 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ- 364 508,94 грн., за відсотками 97 045,33 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 775 683,32 грн., пеню за прострочення погашення кредиту та відсотків - 142 648, 85 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 1 140 192,25 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір у розмірі 3 654, 00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Як передбачено ч. 1 та 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», в редакції чинній на момент реєстрації місця проживання відповідачів у житловому будинку реєстрація - внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», в редакції чинній на момент реєстрації місця проживання відповідачів у житловому будинку, громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов`язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», в редакції чинній на момент реєстрації місця проживання відповідачів у житловому будинку, вільний вибір місця проживання обмежується щодо осіб, які не досягли 16-річного віку.

Відтак, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 з дотриманням вимог законодавства, правомірно зареєструвала в житловому будинку, що належить їй на праві власності членів своєї сім`ї.

Разом з тим, в ході розгляду справи, рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 07 жовтня 2019 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/9408/82/72063 від 23.05.2008 року укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 сумі 4 000 000, 00 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку для будівництва житлового будинку - 0,100 га (кадастровий № 32 218 860 00 01 065 0116), ведення особистого підсобного господарства - 0,016 га (кадастровий № 32 218 680 00 01 065 0117 ), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,116 га; земельну ділянку для будівництва житлового будинку - 0,100 га (кадастровий № 32 218 860 00 01 065 0118), ведення особистого підсобного господарства - 0,014 га (кадастровий № 32 218 860 00 01 065 0119 ), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,114 га та Ѕ частину житлового будинку, загальною площею 321,60 кв. м., житловою площею 167,20 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності належать ОСОБА_1 , встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Стягнути з ОСОБА_1 користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір у сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

09 вересня 2020 року постановою Київського апеляційного суду рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07 жовтня 2019 року в частині відмови в задоволенні вимог про звернення стягнення на 1/2 частину будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення. В рахунок погашення заборгованості у розмірі 4 000 000, 00 грн. за кредитним договором №014/9408/82/72063 від 23.05.2008 року, укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 звернути стягнення на 1/2 частину будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 . Стягнуто з ОСОБА_4 на користь акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» витрати по сплаті судового збору в сумі 2067 (дві тисячі шістдесят сім) гривень.

Згідно п. 26 Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207 зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, серед іншого, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1, 2 та 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Як передбачено ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі

20 жовтня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи постанови Київського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У вказаному клопотання представник позивача посилався на ст. 40 Закону України «Про іпотеку» згідно якої звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов`язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Сам тільки факт реєстрації членів сім`ї власника в його житлі без згоди іпотекодержателя всупереч вимог п. 5.4 Договору іпотеки від 23 травня 2008 року підставою для визнання цих осіб такими, що втратили право користування житлом бути не може, є неналежним способом захисту і на вимогах ЦК України та ЖК України не ґрунтується.

Водночас позовну заяву з підстав передбачених ст. 40 Закону України «Про іпотеку» з огляду на звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі судового рішення, в цій справі суду не подано і ці підстави не стали предметом судового вирішення, і тому не можуть бути враховані судом.

Самостійно застосовувати як підставу позову ст. 40 Закону України «Про іпотеку», на яку позивач при подачі позову не посилався, суд не вправі, оскільки в такому випадку вийде за межі позовних вимог з порушенням вимог ЦПК України.

Таким чином вказаний позов з цих підстав задоволений бути не може.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268, 280 ЦПК України,

вирішив:

в задоволенні позову відмовити.

Повне судове рішення складено 02 листопада 2020 року.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його підписання.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його підписання.

Позивач: ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», код ЄДРПОУ 14305909, знаходиться за адресою м. Київ, вул. Лєскова, 9.

Відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 25 квітня 1996 року Мінським РУ ГУ МВС України в м. Києві, РНОКПП - НОМЕР_3 , проживає за адресою АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий 16 травня 1996 року Мінським РУ ГУ МВС України в м. Києві, РНОКПП - НОМЕР_5 , проживає за адресою АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспортні дані та РНОКПП невідомі, проживає за адресою АДРЕСА_1 .

Треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, код ЄДРПОУ 21680105, знаходиться за адресою Київська область, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1.

Вишгородський районний відділ Державної виконавчої служби, знаходиться за адресою Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 6.

Суддя