Ухвала суду № 92628924, 04.11.2020, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1574/20

Провадження №2-а/443/91/20

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

04 листопада 2020 року місто Жидачів

Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до сержанта поліції СРПП №4 ПП Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області Шабана Назара Петровича про скасування постанови серії БАБ №813178 від 10.10.2020 про накладення адмінштрафу, –

встановив:

Позов ОСОБА_1 до сержанта поліції СРПП №4 ПП Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області Шабана Назара Петровича про скасування постанови серії БАБ №813178 від 10.10.2020 про накладення адмінштрафу надійшов до суду 03.11.2020.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2020 автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Павліва А.І. для цього судового провадження.

Суд, вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, доходить переконання, що позивач подав до суду позовну заяву, яка не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України.

Так, відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Приписами статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено перелік справ про адміністративні правопорушення, які розглядаються органами Національної поліції (зокрема справи про адміністративне правопорушення, передбачені частиною 5 статті 122 та частиною 1 статті 126 КУпАП).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

На переконання суду, системний аналіз зазначених правових норм дає підстави вважати, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених частиною 5 статті 122 та частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, працівники органів (підрозділів) Національної поліції діють від імені органів Національної поліції, а отже не можуть виступати відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган (підрозділ) Національної поліції.

Цей висновок повністю узгоджується з правовим висновком, зробленим Верховним Судом 17 вересня 2020 року у справі №742/2298/17.

Суд звертає увагу на те, що визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову є обов`язком суду.

З огляду на викладене суд доходить переконання, що позивач належним чином не виконав вимоги пункту 2 частини 5 статті 160 КУпАП та не зазначив у позовній заяві належного відповідача (відповідний орган (підрозділ) Національної поліції).

Крім цього, у порушення вимог частини 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документ, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Застосовуючи цю норму КАС України як невід`ємну складову вимог до оформлення позовної заяви суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, зроблений 18 березня 2020 року у справі №543/775/17, згідно з яким у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, як пільги за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (420,40 грн).

Відповідно до частини 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведені обставини суд доходить переконання, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків поданої позовної заяви.

Керуючись статтями 169, 248, 256 КАС України, –

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до сержанта поліції СРПП №4 ПП Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області Шабана Назара Петровича про скасування постанови серії БАБ №813178 від 10.10.2020 про накладення адмінштрафу залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків поданої позовної заяви (шляхом подання позовної заяви із зазначенням у ній належного відповідача – відповідного органу, на який покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, а також подання документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документа, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, така підлягатиме поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя А.І. Павлів