Ухвала суду № 92627232, 04.11.2020, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/3659/20

Провадження № 1-кп/242/737/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2020 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Владимирської І.М., суддів Коліщук З.М., Переясловської Ю.А., при секретарі Сафроновій К.В., за участю прокурора Білобловського Р.В., захисників Косенок О.М., Старик А.О., Зінченко Б.Б., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове Донецької області кримінальне провадження № 12020050000000099 від 30.01.2020 року відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст.307 КК України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Селидівського міського суду Донецької області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, іншими способами перешкоджати встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні, не зменшились.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник Зінченко Б.Б. просять обрати відносно ОСОБА_3 домашній арешт не цілодобово, а з визначенням часу перебування за місцем мешкання в нічний час, вважають, що відсутні докази на підтвердження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та їх захисники у судовому засіданні підтримали позицію захисника Зінченко Б.Б. та ОСОБА_3 .

Згідно з вимогами ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.

Вислухавши думку учасників судового провадження, вирішуючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, суд вважає, що ризики, передбачені п.п.1, 3, 4 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого ОСОБА_3 переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які ще не допитані, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, не зменшились, а також оцінюючи сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, відсутність постійного місця роботи, постійного джерела доходів та міцних соціальних зв`язків, суд приходить до висновку, що застосування відносно ОСОБА_3 більш м`яких запобіжних заходів є недоцільним, оскільки не зможе запобігти встановленим ризикам кримінального провадження та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Посилання захисника на обставини, які захисник вказує як на підставу для застосування домашнього арешту з визначенням часу перебування за місцем мешкання в нічний час, суд знаходить не слушними, оскільки в судовому засіданні встановлено та не заперечується самим обвинуваченим, що він до обрання запобіжного заходу майже рік не працював, має батьків, які забезпечують його потреби, утриманців не має. Інші докази суду не надані.

З огляду на значимі для даного провадження обставини, суд приходить до висновку, що на даний час продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Згідно ч. 6 ст.181 КПК України строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 197 ч.1, 331, 369 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком до двох місяців, тобто до 29 грудня 2020 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до прокурора або суду за першою вимогою;

- не відлучатися з м. Українська Донецької області без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні.

Контроль за виконанням ухвали суду здійснює прокурор Білобловський Р.В.

В разі невиконання покладених судом обов`язків відносно обвинуваченого ОСОБА_3 може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід ніж домашній арешт і на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції, з метою контролю за поведінкою, мають право з`являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених зобов`язань.

Ухвала може бути оскаржена в Донецькому апеляційному суді протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя І.М. Владимирська

Судді З.М. Коліщук

Ю.А. Переясловська