Рішення № 92620923, 03.11.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1984/20

03 листопада 2020 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до Державного підприємства "Тернопільське лісове господарство" про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Тернопільській області звернулося до суду з позовом до Державного підприємства "Тернопільське лісове господарство", в якому просить стягнути з рахунків у банках Державного підприємства «Тернопільське лісове господарство», що обслуговують такого платника та за рахунок готівки, що належить ДП «Тернопільське лісове господарство» кошти у розмірі податкового боргу в сумі 943265,58 грн, в тому числі по платежах: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 878285,58 грн; податок на прибуток підприємств - 12780,00 грн; частина чистого прибутку господарських організацій - 52200,00 грн.

Ухвалою суду від 05 серпня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено у справі судове засідання.

Від представника позивача на адресу суду 28.10.2020надійшла заява про зменшення позовних вимог у зв`язку із самостійним погашенням відповідачем частини податкового боргу, відповідно до якої вимоги позивач просить стягнути з рахунків у банках Державного підприємства «Тернопільське лісове господарство», що обслуговують такого платника та за рахунок готівки, що належить ДП «Тернопільське лісове господарство» кошти у розмірі податкового боргу в сумі 24394,62 грн, в тому числі по платежах: податок на прибуток підприємств - 8978,62 грн; частина чистого прибутку господарських організацій - 15416,00 грн. Також, представник позивача просить повернути Головному управлінню ДПС у Тернопільській області сплачений судовий збір у зв`язку із зменшенням позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 24394,62 грн. Відповідачем не вживаються заходи щодо погашення заборгованості самостійно. Так як відповідач, в порушення вимог податкового законодавства, добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобов`язання у встановлені законодавством строки, тому податковий борг необхідно стягнути в судовому порядку.

Представник позивача подала клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву не подавав.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог частини дев`ятої статті 205 КАС України перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Державне підприємство «Тернопільське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00993024) зареєстроване органами державної реєстрації, як юридична особа та знаходиться на обліку в Тернопільському управлінні Головного управління ДПС у Тернопільській області як платник податків.

З матеріалів адміністративного позову та доданих до нього матеріалів убачається, що податковий борг відповідача, який є предметом стягнення у даній адміністративній справі, виник у зв`язку з несплатою узгоджених податкових зобов`язань по платежах з податку на прибуток підприємств, частини чистого прибутку господарських організацій.

Заборгованість по податку на прибуток підприємств у відповідача виникла у зв`язку з несплатою узгодженого зобов`язання, нарахованого платником самостійно згідно податкової декларації з податку на прибуток №9097182398 від 06.05.2020 року звітний період І квартал 2020 року, в сумі - 12780,00 грн.

Заборгованість по платежу частина чистого прибутку господарських організацій у відповідача виникла у зв`язку з несплатою узгодженого зобов`язання, нарахованого платником самостійно згідно розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями №9097182353 від 06.05.2020 року звітний період І квартал 2020 року, в сумі - 52 200,00 грн.

Згідно з довідкою від 23.10.2020 про наявність податкового боргу, який підлягає стягненню з ДП "Тернопільське лісове господарство" станом на 21.10.2020 загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом становить 24394,62 грн., з яких: по платежу податок на прибуток - 8978,62 грн, по платежу частина чистого прибутку господарських організацій - 15416,00 грн.

Враховуючи те, що відповідач самостійно не сплатив податкові зобов`язання, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у даній справі, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України відповідач зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом.

Згідно зі статтею 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39. пункт 14.1. стаття 14 ПК України).

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк (підпункт 14.1.156. пункт 14.1. стаття 14 ПК України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (пп.14.1.175. п.14.1. стаття 14 ПК України).

Згідно з пунктом 56.11. статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Виконанням податкового обов`язку згідно пунктом 38.1 статті 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 Податкового кодексу України).

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податок на прибуток підприємства та правова регламентація останнього встановлюються Розділом ІІІ Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення податкового боргу із вказаного платежу).

Відповідно до підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України, платниками податку з числа резидентів є, зокрема, суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Згідно із підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, у цьому розділі об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 137.4 статті 137 Податкового кодексу України, податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

У свою чергу згідно пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Суд зазначає, що грошові зобов`язання з податку на прибуток підприємства, визначені відповідачем, не були сплачені, що підтверджується витягом із зворотного боку інтегрованої картки платника податку, довідкою про наявність податкового боргу, та на час розгляду справи становить 8978,62 грн.

Зі змісту статті 19-1 ПК України випливає, що до функцій контролюючих органів, зокрема, належить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність.

Відповідно до абзацу 3 пункту 46.1 ст. 46 ПК України розрахунки (у тому числі розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації.

Згідно з абзацом 8 пункту частини 46.2 статті 46 ПК України платники частини чистого прибутку (доходу) та/або дивідендів на державну частку, визначені Законом України "Про управління об`єктами державної власності", подають розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фінансову звітність.

Як випливає з матеріалів справи, грошові зобов`язання з платежу частина чистого прибутку господарських організацій, визначені відповідачем, не були сплачені, що підтверджується витягом із зворотного боку інтегрованої картки платника податку, довідкою про наявність податкового боргу, та на час розгляду справи становить 15416,00 грн.

Пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Відповідачу виставлялась податкова вимога №42-54 від 10.01.2020, з часу виставлення якої податковий борг платника не переривався.

Вказана податкова вимога платником податків у визначеному законом порядку не оскаржена та недійсною не визнана. В добровільному порядку заборгованість відповідач не погасив.

Згідно із пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до припису норми підпунктів 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі його недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Також відповідно до пункту 95.4 статті 95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Станом на день розгляду справи сума податкового боргу відповідача в розмірі 24394,62 грн є узгодженою та у встановлені законом строки не сплаченою, тому відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14 статті 14 ПК України визнається сумою податкового боргу.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про повернення судового збору.

Судом встановлено, що позивачем при поданні даного адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 14148,98 грн відповідно до платіжного доручення №1154 від 30.07.2020.

Разом з тим, судом прийнято до розгляду заяву про зменшення позовних вимог, у зв`язку з чим розмір судового збору, який підлягає зарахуванню до спеціального фонду за подання адміністративного позову Головного управління ДПС в Тернопільській області, з урахуванням зменшення позовних вимог, складає 2102,00 грн.

При цьому, позивачем подано заяву про повернення судового збору у зв`язку з зменшенням розміру позовних вимог.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність підставі для задоволення клопотання представника позивача про повернення суми судового збору в розмірі 12046,98 грн (14148,98 грн - 2102,00 грн).

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках Державного підприємства «Тернопільське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00993024), що обслуговують такого платника та за рахунок готівки, що належить ДП «Тернопільське лісове господарство» кошти у розмірі податкового боргу в сумі 24394 грн (двадцять чотири тисячі триста дев`яносто чотири гривні) 62 коп в тому числі по платежах:

- податок на прибуток підприємств - 8978 грн (вісім тисяч дев`ятсот шістдесят вісім гривень) 62 коп на р/р UA92899980313020002000019751, код одержувача 37977726, МФО 899998, код бюджетної класифікації 30 11020100;

- частина чистого прибутку господарських організацій - 15416 грн (п`ятнадцять тисяч чотириста шістнадцять гривень) на р/р UA318999980313090074000019751, код одержувача 37977726, МФО 899998, код бюджетної класифікації НОМЕР_1 .

Повернути з Державного бюджету України на користь Головного управління ДПС в Тернопільській області частину сплаченого судового збору згідно з платіжним дорученням №1154 від 30.07.2020, а саме, в сумі 12046 грн (дванадцять тисяч сорок шість гривень) 98 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003; код ЄДРПОУ: 43142763);

відповідач:

- Державне підприємство "Тернопільське лісове господарство" (місцезнаходження: вул. Багата, 5А, м. Тернопіль, 46001 код ЄДРПОУ: 00993024).

Головуючий суддя Баб`юк П.М.