Рішення № 92620904, 28.10.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1511/20

28 жовтня 2020 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (надалі, відповідач), в якому просив, з урахуванням нової редакції позовної заяви, визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Тернопільській області про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 №Ф-30944-17 У та зобов`язати Головне управління ДПС у Тернопільській області внести коригування до особового рахунку ОСОБА_1 шляхом виключення з особового рахунку такого платника недоїмки з єдиного внеску в сумі 15337,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувана вимога є протиправною, оскільки він звільнений від сплати єдиного соціального внеску, так як є інвалідом та отримує соціальну допомогу. Відтак, вказує, що помилково подав звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік, форма Д5 (річна).

Ухвалою суду від 06.07.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху. У вказаний судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Ухвалою суду від 16.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 28.07.2020 о 11:00 год. Даною ухвалою визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачу строк звернення до суду, а також встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що відповідно до інформації щодо позивача, яка міститься в інформаційній системі "Податковий блок. Облік платників податків", а саме: розділ "Реєстраційні дані", відомо, що позивач був зареєстрований як суб`єкт господарювання станом на 14.06.2016 Тернопільською ДПІ за кодом ВЕД 49.32 "надання послуг таксі", взятий на облік Тернопільською ДПІ (м.Тернопіль); припинено підприємницьку діяльність позивача 28.07.2020, однак він не знятий з обліку. Вказав, що згідно з інформацією щодо ОСОБА_1 , яка міститься в інформаційній системі "Податковий блок. Реєстрація платників податків", а саме: розділ "Реєстр страхувальників", відомо, що позивач взятий на облік за реєстраційним номером 191816111908 за 81 категорією "ФО - яка отримувала доходи від підприємницької діяльності". Вважає, що у разі самостійного визначення бази нарахування єдиного соціального внеску фізичними особами - підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, та які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію за віком або соціальну допомогу, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт (згідно з Додатком5 Порядку №454) самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом; у разі самостійного визначення такими платниками бази нарахування єдиного соціального внеску, сплата єдиного соціального внеску здійснюється на загальних підставах.

Ухвалою суду від 28.07.2020 розгляд справи відкладено до 14.09.2020 о 10:00 год.

Ухвалою суду від 14.09.2020 розгляд справи відкладено до 01.10.2020 о 11:00 год.

01.10.2020 розгляд даної справи відкладено до 28.10.2020 о 10:00 год. у зв`язку із перебуванням головуючої судді на лікарняному.

Позивач та його представник в судове засідання не прибули, представник позивача подав письмову заяву, в якій просив справу розглядати в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, подав письмове клопотання письмове клопотання, в якому просив справу розглядати в порядку письмового провадження, без участі представника відповідача.

Враховуючи положення частини третьої ст.194, частини дев`ятої ст.205 та частини четвертої ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований як фізична особа - підприємець, код ВЕД 49.32 "Надання послуг таксі" та взятий на облік Тернопільською ДПІ.

Згідно посвідчення № НОМЕР_1 , виданого Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради, позивач є особою з інвалідністю ІІІ групи.

09.08.2019 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-30944-17 У, у відповідності до якої станом на 16.09.2019 заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені становить 15337,08 грн.

Вважаючи вказану вимогу протиправною, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464), Інструкцією про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. № 449, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 р. №508/26953 (далі - Інструкція №449).

Згідно підпункту 2 частини першої ст. 1 Закону №2464, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 та підпункту 4 пункту 1 розділу ІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. № 21-5, платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Нормами частини четвертої ст. 4 Закону №2464 визначено, що особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Абзац 17 статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" непрацездатними особами визнає осіб, які досягли встановленого статтею 26 цього Закону пенсійного віку, або осіб з інвалідністю, у тому числі дітей з інвалідністю, а також осіб, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника відповідно до закону.

Розглядаючи у системному взаємозв`язку вказані норми Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та положення частини четвертої статті 4 Закону № 2464, досягнення пенсійного віку (визначеного статтею 26 Закону № 1058-IV) є загальним страховим ризиком, який поруч із інвалідністю, вказує на втрату особою працездатності та передбачає право на отримання відповідного соціального забезпечення за рахунок системи загальнообов`язкового державного соціального страхування у порядку та на умовах, визначених чинним законодавством.

У зв`язку з цим застрахована особа у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування замість обов`язку подальшої сплати внесків набуває право на отримання відповідних страхових виплат у вигляді пенсій (за наявності необхідного страхового стажу), що логічно виключає можливість покладення на неї обов`язку одночасної сплати єдиного внеску та є нормативно визначеною підставою для звільнення такої особи від його подальшої сплати.

Вищенаведене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду висловленою у постанові від 10.04.2019 року по справі № 814/779/17, провадження №11-1379апп18.

З матеріалів справи слідує, що позивач є особою з інвалідністю, тому враховуючи його статус, він може бути платником єдиного внеску виключно за умови його добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому, судом не здобуто, а учасниками справи не подано до суду доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 укладав договір про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Водночас, вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги пояснення позивача, викладені у позовній заяві, про те, що Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік ним подано помилково.

Разом з цим, на думку суду, помилкова подача позивачем звіту за 2018 рік не свідчить про його добровільну участь у системі страхування.

Крім цього, суд враховує те, що Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, не передбачено виправлення помилки у звіті щодо нарахованих сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, а тому позивач не мав можливості самостійно виправити таку помилку.

Отже, враховуючи те, що позивач довів факт його звільнення від сплати єдиного внеску та відсутність підстав для його нарахування, поряд із цим відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, спірна у даній справі вимога про сплату боргу (недоїмки) підлягає до скасування.

Щодо позовної вимоги внести коригування до особового рахунку позивача шляхом виключення з особового рахунку такого платника недоїмки з єдиного внеску у сумі 15337,08грн., суд зазначає, що така вимога є передчасною, оскільки належних доказів про звернення позивача до контролюючого органу з відповідною заявою про вчинення таких дій та відмову у цьому позивачем не надано, а судом не здобуто, а тому дана позовна вимога до задоволення не підлягає.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення. Розподіл судовий витрат здійснюється у відповідності до частини третьої ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - задовольнити частково.

2.Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Тернопільській області про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 №Ф-30944-17.

3.У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп., сплачений у відповідності до квитанції №0.0.1727622902.1 від 05.06.2020 на суму 840 (вісімсот сорок) грн. 80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Повне судове рішення складене та підписане 28 жовтня 2020 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач - Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження:вул. Білецька,1, м. Тернопіль,46003 ЄДРПОУ:43142763).

Головуюча суддя Дерех Н.В.