
Справа № 420/7637/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини - польової пошти А0666 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
11.08.2020 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини - польової пошти А0666, в якому позивач просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність в/ч А0666 щодо ненадання ОСОБА_1 інформації стосовно його грошового забезпечення за період проходження служби;
2) зобов`язати в/ч А0666 видати ОСОБА_1 довідку та/або розрахункові листи про нараховане та виплачене грошове забезпечення позивача з розшифровкою всіх виплат помісячно за період служби у в/ч А0666;
3) стягнути з в/ч А0666 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 15 000,00 грн.
Ухвалою суду від 17.08.2020 року судом залишено без руху адміністративний позов ОСОБА_1 .
У вказаній ухвалі судом роз`яснено, що виявлені недоліки повинні бути усунуті шляхом надання до суду:
- інформації про місцезнаходження оригіналів доказів, копії яких додані до позовної заяви;
- уточненої позовної заяви.
26.08.2020 року за вх. №33582/20 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом із уточненим адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини - польової пошти А0666, в якому позивач просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність в/ч А0666 щодо ненадання інформації на адвокатський запит від 13.02.2020 року №103-24/20, від 06.07.2020 року №103-75/20 стосовно грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження служби у в/ч А0666;
2) зобов`язати в/ч А0666 видати ОСОБА_1 довідку та/або розрахункові листи про нараховане та виплачене грошове забезпечення позивача з розшифровкою всіх виплат помісячно за період служби у в/ч А0666;
3) стягнути з в/ч А0666 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 15 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині - польова пошта А0666 (В0095) з 02.12.2015 05.12.2017.
У позові вказано, що 13.02.2020 року на адресу відповідача було направлено адвокатський запит № 103-24/2 з проханням надати довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення позивача, довідку-розрахунок сум індексації грошового забезпечення позивача, інформацію про надання додаткових оплачуваних відпусток за період служби. Даний запит отримано відповідачем 18.02.2020. Відповіді на даний запит від відповідача не отримано. 12.03.2020 на адресу командування Сухопутних військ ЗСУ було направлено адвокатом скаргу № 103-32/20 на бездіяльність відповідача. У відповіді від 18.05.2020 № 116/14/4/778 на дану скаргу фінансово-економічним управлінням Командування ЗСУ повідомлено, що в/ч А0666 відповідну інформацію направлено на адресу адвоката, хоча, як стверджує позивач, фактично ніякої відповіді відповідачем на направлялось. 14.04.2020 року на ім`я Верховного Головнокомандувача ЗСУ направлено адвокатом скаргу № 103-46/20 на бездіяльність відповідача та командування Сухопутних військ ЗСУ, яку було скеровано на розгляд Міноборони України. 01.06.2020 року на адресу командування Сухопутних військ ЗСУ знову направлена адвокатом скарга № 103-67/20 з проханням зобов`язати відповідальних осіб в/ч А0666 надати інформацію на адвокатський запит стосовно нарахованого та виплаченого грошового забезпечення з розшифровкою всіх виплат помісячно за періоди служби позивача, надати копії відповідей в/ч А0666 вих. № 35/фес від 16.03.2020, вих. № 103/фес від 18.05.2020. Відповіді на дану скаргу не отримано. 06.07.2020 на адресу відповідача було направлено адвокатський запит № 103-75/20 з проханням надати довідку та/або розрахункові листи про нараховане та виплачене грошове забезпечення позивача з розшифровкою всіх виплат помісячно за період служби в/ч А0666 (В0095). Відповіді на даний запит не отримано.
Як стверджує позивач, станом на теперішній час інформації щодо свого грошового, забезпечення позивач не отримав.
Зважаючи на вищевикладене та посилаючись на положення ст.24, ст.25, ст.40 Конституції України ст.1, ст.7, ст.14, ст.20 Закону України «Про звернення громадян», ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», п.1 Указу Президента України «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органі державної влади та органів місцевого самоврядування» від 07 лютого 2008 року №109/2008, п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової)шкоди», позивач просить суд задовольнити його позовні вимоги.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 року судом прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини - польової пошти А0666 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди (в редакції уточнень за вх.№33582/20) і відкрито провадження в адміністративній справі.
Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.262 КАС України.
21.09.2020 року (вх. №ЕП/14914/20) від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, оскільки відповідач умисно ухиляється від надання інформації про грошове забезпечення позивача.
Ухвалою суду від 30.09.2020 року судом залишено без задоволення клопотання позивача про розгляд справи №420/7637/20 в порядку загального позовного провадження.
Станом на дату вирішення даної адміністративної справи відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
13.02.2020 року на адресу відповідача було направлено адвокатський запит № 103-24/2 з проханням надати довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 , довідку-розрахунок сум індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період служби у в/ч пп А0095, інформацію (довідку) про надання ОСОБА_1 додаткових оплачуваних відпусток за період служби у в/ч пп А0095 (а.с.10).
До адвокатського запиту було додано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, договору про надання правої допомоги від 12.02.2020 року №8/20 та ордеру ДН №099827 від 12.02.2020 року.
Як стверджує позивач, даний запит отримано відповідачем 18.02.2020 року та відповіді на нього від відповідача не отримано.
12.03.2020 на адресу командування Сухопутних військ ЗСУ було направлено скаргу № 103-32/20 на бездіяльність відповідача, зокрема, щодо ненадання відповіді на вищевказаний адвокатський запит.
18.05.2020 року фінансово-економічним управлінням Командування ЗСУ повідомлено складено лист 116/14/4/778, в якому повідомлено, що в/ч А0666 відповідну інформацію направлено на адресу адвоката (а.с.12).
Як стверджує позивач, фактично ніякої відповіді відповідачем на направлялось.
14.04.2020 року на ім`я Верховного Головнокомандувача ЗСУ направлено адвокатом скаргу № 103-46/20 на бездіяльність відповідача та командування Сухопутних військ ЗСУ, яку було скеровано на розгляд Міноборони України (а.с.13-14).
01.06.2020 року на адресу командування Сухопутних військ ЗСУ знову направлена адвокатом скарга № 103-67/20 з проханням зобов`язати відповідальних осіб в/ч А0666 надати інформацію на адвокатський запит стосовно нарахованого та виплаченого грошового забезпечення з розшифровкою всіх виплат помісячно за періоди служби позивача, надати копії відповідей в/ч А0666 вих. № 35/фес від 16.03.2020, вих. № 103/фес від 18.05.2020 (а.с.15).
Як стверджує позивач, відповіді на дану скаргу не отримано.
06.07.2020 на адресу відповідача було направлено адвокатський запит № 103-75/20 з проханням надати довідку та/або розрахункові листи про нараховане та виплачене грошове забезпечення позивача з розшифровкою всіх виплат помісячно за період служби в/ч А0666 (В0095) (а.с.16).
До адвокатського запиту було додано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, договору про надання правої допомоги від 12.02.2020 року №8/20 та ордеру ДН №099827 від 12.02.2020 року.
Як стверджує позивач, відповіді на даний запит не отримано.
Як стверджує позивач, станом на теперішній час інформації щодо свого грошового, забезпечення позивач не отримав.
Вважаючи бездіяльність в/ч А0666 щодо ненадання інформації на адвокатський запит від 13.02.2020 року №103-24/20, від 06.07.2020 року №103-75/20 стосовно грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження служби у в/ч А0666 протиправною, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з статтею 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
У статті 1 Закону України «Про інформацію» визначено, що інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
За частинами першою, другою статті 7 цього Закону право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.
Статтею 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» закріплено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Відповідно до частини першої статті 20 названого Закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється. Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз`яснень положень законодавства.
Відповідно до частини другої цієї статті орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту. У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом (частина третя статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, від імені позивача було скеровано адвокатські запити до відповідача. До адвокатських запитів додано копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордеру на ведення справи.
Отже, адвокатські запити відповідали вимогам статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», направлялися в інтересах позивача та мали бути розглянуті відповідачем у встановленому законом порядку. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25.04.2018 у справі №826/22531/15.
Відповідачем не надано до суду доказів складення та направлення на адресу позивача чи адвоката, який діяв в його інтересах відповідей на адвокатський запит від 13.02.2020 року №103-24/20, від 06.07.2020 року №103-75/20 стосовно грошового забезпечення ОСОБА_1 .
Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про визнання протиправною бездіяльність в/ч А0666 щодо ненадання інформації на адвокатський запит від 13.02.2020 року №103-24/20, від 06.07.2020 року №103-75/20 стосовно грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження служби у в/ч А0666 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Оскільки, як вже встановлено судом, відповідачем була допущена протиправна бездіяльність щодо ненадання інформації на адвокатський запит від 13.02.2020 року №103-24/20, від 06.07.2020 року №103-75/20 стосовно грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження служби у в/ч А0666, суд вважає, що похідна вимога позивача про зобов`язання в/ч А0666 видати ОСОБА_1 довідку та/або розрахункові листи про нараховане та виплачене грошове забезпечення позивача з розшифровкою всіх виплат помісячно за період служби у в/ч А0666 також є обгрунтвоаною та такою, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи вимоги позивача про стягнення з в/ч А0666 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 15 000,00 грн., суд виходить з наступного.
Так, позивач зазначає, що він є учасником бойових дій, з 2015 по 2019 рік ніс військову службу, в тому числі на лінії зіткнення в районі проведення АТО/ООС. З лютого 2020 року протягом п`яти місяців позивач не в змозі отримати від відповідача - суб`єкта владних повноважень інформацію щодо свого грошового забезпечення через протиправне ухилення від надання даної інформації. Протиправною бездіяльністю відповідача, яка полягає у ненаданні позивав інформації, яка стосується його особисто, позивачу завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних переживаннях. Позивач змушений турбуватись, витрачати свій час та кошти на юридичну допомогу, яка полягає у направленні запитів та скарг на неправомірну бездіяльність відповідача, на відновлення в судовому порядку порушених прав. Моральну шкоду від протиправної бездіяльності відповідача позивач оцінює в 100 грн. в день (що складає в середньому 3 000 грн. на місяць) за період ненадання інформації щодо грошового забезпечення з березня 2020 року по липень 2020 року включно, а разом 15000 грн. (3000 грн. х 5 місяців).
Загальні підстави відшкодування моральної шкоди визначені Цивільним кодексом України.
Статтями 23 та 1167 Цивільного кодексу України визначено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка відшкодовується незалежно від майнової шкоди.
Виходячи з положень ст. 23 Цивільного кодексу України слід зауважити, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; - у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги твердження позивача, що протиправною бездіяльністю відповідача йому було завдано моральної шкоди, оскільки відповідач затягує процес отримання ним інформації нараховане та виплачене грошове забезпечення позивача, суд вважає за доцільне позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн. задовольнити.
Решта доводів позивача висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини - польової пошти А0666 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність в/ч А0666 щодо ненадання інформації на адвокатський запит від 13.02.2020 року №103-24/20, від 06.07.2020 року №103-75/20 стосовно грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження служби у в/ч А0666.
Зобов`язати в/ч А0666 видати ОСОБА_1 довідку та/або розрахункові листи про нараховане та виплачене грошове забезпечення позивача із зазначенням всіх виплат помісячно за період служби ОСОБА_1 у в/ч А0666.
Стягнути з в/ч А0666 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок).
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ).
Відповідач - військова частина - польова пошта А0666 (смт.Чорноморське, Лиманський район, Одеська обл., 67570, код ЄДРПОУ 07805221).
Суддя С.М. Корой
.
Судове рішення № 92620261, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 02.11.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/7637/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: