Рішення № 92619995, 29.10.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/4298/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд:

в складі головуючої судді – Потабенко В.А.,

за участю секретаря судового засідання – Олійник Л.В.,

за участі:

представника позивача – Кушини П.І.,

представника відповідача – Круглія Ю.Б., згідно наказу,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львова за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач), в якому, враховуючи заяву про уточнення позовних вимог від 29.10.2020 (вх. №56647), просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення №12 від 31.07.2020 відділу з питань перерахунків пенсій №4 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги під час призначення пенсії за віком, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області виплатити ОСОБА_1 вказану грошову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має право на виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення згідно із п.7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Вказує, що звертався до відповідача із заявою про виплату грошової допомоги. Водночас, відповідач рішенням №12 від 31.07.2020 відмовив позивачу у призначенні такої допомоги у зв`язку з відсутністю інформації про медичний заклад в якому позивач проходив військову службу. Вважаючи таке рішення неправомірним, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Ухвалою судді від 04.06.2020 відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

23.06.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №31416).

15.07.2020 позивач подав відповідь на відзив (вх. №35175).

21.07.2020 відповідач подав заперечення (вх. №35972).

29.10.2020 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог (вх. №56647).

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги з підстав, що викладені у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засідання проти позову заперечив з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву. Наголосив, що ОСОБА_1 до заяви про призначення допомоги від 04.12.2019 долучив копію довідки №2385 від 08.07.2019, видану Стрийським об`єднаним міським військовим комісаріатом, в якій зазначено, що позивач проходив військову службу в Читинській області Забайкальський ВО на посаді лікаря медичного пункту військової частини 02262. З метою підтвердження вказаної інформації Стрийським відділом обслуговування громадян (сервісним центром) надіслано службову записку Відділу №3 контрольно-перевірочної роботи Управління контрольно - перевірочної роботи щодо проведення зустрічної перевірки, а саме довідок від 01.11.2018 №2848 та від 08.07.2019 №2385, виданих Стрийським об`єднаним міським військовим комісаріатом. Згідно службової записки відділу з питань перерахунків пенсій №4 від 31.03.2020 №5424/03-16 за результатами перевірки, які викладено в акті перевірки №61-1/3 від 26.02.2020, встановлено, що позивач проходив військову службу на посаді лікаря військової частини 02262 в Читинській області Забайкальський ВО. Інформація про медичний заклад (лікарнянийзаклад, амбулаторно-поліклінічний заклад тощо), в якому ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді лікаря, не підтверджується. Враховуючи вищевикладене, у відповідача відсутні правові підстави для нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги згідно п. 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Враховуючи наведене, просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 11.07.2017 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

04.12.2019 позивач звертався до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про виплату грошової допомоги.

Листом від 15.01.2020 №5655/К-20/11.03.06 позивачу було відмовлено у задоволенні вимог заяви з підстав недостатності страхового стажу, що дає право на виплату грошової допомоги.

24.07.2020 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із зверненням щодо видачі рішення про призначення одноразової грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій, як працівнику охорони здоров`я .

Відповідач листом №5681-5734/К-02/8-1300/20 від 20.08.2020 повідомив, що оскільки за даними трудової книжки стаж роботи становить 33 роки 04 місяці 23 дні, то відділом з питань перерахунків пенсій № 4 Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ у Львівській області прийнято рішення №12 від 31.07.2020 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги в розмірі десятимісячних пенсій.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся з позовом до суду.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.7-1 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е” ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги та механізм виплати цієї допомоги встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1911 “Про затвердження Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати” (далі - Порядок 1191).

Відповідно до п. 2 Порядку 1191, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е” і “ж” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 “Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років”.

Згідно із пунктом 7 Порядку №1191 виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Відповідно до пункту 5 Порядку 1191 грошова допомога надається особам, яким, починаючи з 01.10.2011призначається пенсія за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е”–“ж” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, і мають страховий стаж (для чоловіків – 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Судом з копії трудової книжки позивача встановлено, що ОСОБА_1 працював на таких посадах:

з 20.10.1981 по 16.09.1982 в Бориславській центральній міській лікарні на посаді чергового лікаря відділення швидкої медичної допомоги;

з 06.02.1985 по 11.03.1987 в Стрийській ЦРЛ на посаді лікаря хірурга та лікаря онколога;

з 12.03.1987 по 16.04.1998 в Стрийській ЦМЛ на посаді лікаря травматолога:

з 16.04.1998 по 31.08.2017 в Стрийській ЦРЛ на посаді лікаря травматолога.

З оскаржуваного рішення видно, що за матеріалами пенсійної справи в стаж роботи, що дає право на виплату грошової допомоги відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону №2148, не зараховано період військової служби, так як відсутні документи, які б уточнювали медичний заклад, в якому проходив військову службу ОСОБА_1 .

На запит відповідача від 21.08.2018 № 2584/02.06-10 Стрийським міським військовим комісаріатом надано відповідь за № 2385 від 08.07.2018, згідно якої ОСОБА_1 з 25.09.1982 по 10.11.1984 проходив військову службу в Читинські області Забайкальського ВО на посаді лікаря медичного пункту військової частини 02262.

Також в пенсійній справі міститься довідка № 2437 від 23.10.2017, де зазначено, що позивач проходив військову службу в Читинській області Забайкальський ВО на посаді лікаря медичного пункту військової частини 02262.

З метою перевірки вказаної інформації Стрийським відділом обслуговування громадян (сервісним центром) повторно надіслано запит № 3481/02.06-10 від 12.10.2018 в Стрийський об`єднаний міський військовий комісаріат щодо уточнення медичного закладу, в якому проходив військову службу ОСОБА_1 .

На даний запит надійшла довідка № 2848 від 01.11.2018, у якій зазначено, що ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді лікаря військової частини 02262 в Читинській області Забайкальський ВО (більш детальної назви медичного підрозділу при військовій частині 02262 не значиться).

З матеріалів справи і пояснень представника відповідача в судовому засіданні вбачається, що ГУ ПФУ у Львівській області не заперечує факту проходження позивачем військової служби на посаді лікаря військової частини 02262 в Читинській області Забайкальський ВО, водночас відмовив у нарахуванні позивачу грошової допомоги з підстав відсутності інформації про медичний заклад, у якому позивач проходив військову службу на посаді лікаря.

Суддя зазначає, що відповідно до Переліку закладів охорони здоров`я Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 18.12.2013 №871, до амбулаторно-поліклінічних закладів охорони здоров`я Збройних Сил України, віднесено зокрема, медичний пункт (військової частини, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, навчального центру, військового ліцею, державного підприємства, організації та установи Міністерства оборони України).

Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що період роботи позивача (проходження строкової служби) на посаді лікаря військової частини 02262 в Читинській області Забайкальський ВО входить до спеціального трудового стажу, що визначає право на пенсію за вислугу років, а відтак і на виплату грошової допомоги.

Відповідач жодних інших доводів щодо відсутності підстав для виплати позивачу грошової допомоги не вказав.

Таким чином, суд вважає необґрунтованим рішення №12 від 31.07.2020 відділу з питань перерахунків пенсій №4 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яким позивачу відмовлено у виплаті грошової допомоги під час призначення пенсії за віком та таким, що належить скасувати.

Враховуючи наведене, з метою належного відновлення порушеного права позивача, суд дійшов висновку зобов`язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Тобто, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Щодо судового збору, суд зазначає, що оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення позову, за правилами, визначеними ст. 139 КАС України, судові витрати позивача у вигляді судового збору компенсуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п.15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань перерахунків пенсій №4 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №12 від 31.07.2020.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10)призначити (нарахувати та виплатити) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) одноразову грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03.11.2020

Суддя Потабенко В.А.