Ухвала суду № 92619752, 02.11.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

02 листопада 2020 року справа № 320/8700/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Департамент патрульної поліції з позовом до ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Департаменту патрульної поліції (р/р UA 578201720313261001202092745 в Держказначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 40108646) вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився у сумі 2993,65 грн. Вказана позовна заява підписана представником Департаменту патрульної поліції Борисовим Михайлом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 позовну заяву залишено без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу був встановлений строк для усунення недоліків позовної заяви, протягом якого позивачу необхідно надати докази на підтвердження повноважень Борисова М.О. як представника Департаменту патрульної поліції на підписання позовної заяви; а також надати копію усіх заповнених сторінок паспорта громадянина України – ОСОБА_1 або довідку про зареєстроване місце проживання відповідача.

23.10.2020 на адресу суду від позивача Департаменту патрульної поліції надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви від 15.10.2020, яка підписана представником позивача - Олександром Радеєм.

Заяву про усунення недоліків позовної заяви від 15.10.2020 разом із доданими до неї документами передано судді 26.10.2020.

Дослідивши заяву про усунення недоліків позовної заяви від 15.10.2020, яка підписана представником Департаменту патрульної поліції Олександром Радеєм, суд зазначає таке.

Так, позовна заява від 20.09.2020 підписана представником Департаменту патрульної поліції Борисовим Михайлом.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд в ухвалі від 30.09.2020 зазначив, що на підтвердження повноважень Борисова Михайла Олександровича до позовної заяви від 20.09.2020 додано копію довіреності від 14.01.2020 №541/41/3/01-2020, виданої начальником Департаменту патрульної поліції Жуковим Є.О.

Водночас, суд звернув увагу на те, що додана до позовної заяви копія довіреності не є належним документом на підтвердження повноважень Борисова М.О. представляти в суді інтереси Департаменту патрульної поліції ані в порядку самопредставництва суб`єкта владних повноважень, ані в якості залученого представника (адвоката).

Зокрема, до матеріалів позовної заяви не додано доказів того, що Борисов М.О. уповноважений діяти від імені Департаменту патрульної поліції відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва суб`єкта владних повноважень, або того, що вказана особа є адвокатом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №826/5500/18 зазначила, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР - 86877130).

У зв`язку з цим, суд в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначив, що позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно було надати суду докази на підтвердження повноважень Борисова М.О. здійснювати представництво (самопредставництво) Департаменту патрульної поліції (копію наказу про прийняття на роботу; копію посадової інструкції; копію Положення тощо; або копію довіреності чи ордеру, видані відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", у разі наявності у представника статусу адвоката).

При цьому суд зауважив, що у разі, якщо представник діє в порядку самопредставництва юридичної особи обов`язковому наданню підлягає витяг із Єдиного державного реєстру, в якому має бути відображена інформація про особу, яка підписала позов.

Проте, усуваючи зазначені недоліки, до суду звернувся інший представник позивача, а саме - Олександр Радей.

Вирішуючи питання щодо усунення недоліків позовної заяви, суд зазначає наступне.

Частиною третьою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина четверта статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд зауважує, що підпунктом 11 пункту 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Отже, суб`єкт владних повноважень має право на звернення до адміністративного суду в порядку самопредставництва або через представника, яким може бути виключно адвокат.

При цьому, самопредставництво органу державної влади/суб`єкта владних повноважень, згідно з положеннями статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). Повноваження адвоката як представника, згідно зі статтею 59 КАС України, підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Поряд з тим, залишаються чинними і такими, що підлягають обов`язковому виконанню, приписи ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі Закон №755-IV) з наступними змінами та доповненнями.

Так, держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом (ч.2 ст.167 ЦК України). До юридичних осіб публічного права, що створені державою, слід віднести й органи влади та управління: Верховну Раду України, КМУ, міністерства, відомства, державні комітети, інспекції, і т і.

Частиною першою статті 82 ЦК України визначено, що на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації ( ч.4 ст.87 ЦК України).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім ЦК України, спеціальним Законом № 755-IV.

Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов`язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі.

З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі Єдиний державний реєстр, Реєстр) (ч.1 ст. 7 Закону № 755-IV) .

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (ч.3 ст.9 Закону).

При цьому, відповідно до пункту другого частини першої статті першої цього Закону Витяг з Єдиного державного реєстру (далі Витяг) містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 Закону № 755-IV, яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.

Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Аналогічної правової позиції притримується Верховний Суд в ухвалах від 21.01.2020 у справі №2140/1691/18, від 10.02.2020 у справі №420/1462/19, від 03.02.2020 у справі №160/6823/19.

При цьому, Верховний Суд в зазначених ухвалах відзначив, що у сфері державної реєстрації діє принцип мовчазної згоди, згідно з яким державний реєстратор набуває право на проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій навіть без одержання від державних органів у порядку та випадках, визначених цим Законом, відповідних документів (крім судових рішень та виконавчих документів) або відомостей, за умови, що відповідні державні органи у встановлений цим Законом строк не направили до державного реєстратора такі документи або відомості.

На підтвердження повноважень Олександра Радея на підписання заяви про усунення недоліків позовної заяви від 15.10.2020 додано довіреність від 17.03.2020 №4986/41/3/01-2020, видану начальником Департаменту патрульної поліції Є.О.Жуковим на представництво інтересів Департаменту патрульної поліції в усіх державних органах, зокрема, в судових установах, яка дійсна до 31.12.2020.

Водночас, суд звертає увагу на те, що враховуючи наведені вище норми, додана до позовної заяви копія довіреності не є належним документом на підтвердження повноважень Олександра Радея представляти в суді інтереси Департаменту патрульної поліції ані в порядку самопредставництва суб`єкта владних повноважень, ані в якості залученого представника (адвоката).

Зокрема, до матеріалів позовної заяви не додано доказів того, що Радей О.А. уповноважений діяти від імені Департаменту патрульної поліції відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва суб`єкта владних повноважень, або того, що вказана особа є адвокатом.

При цьому у разі, якщо представник діє в порядку самопредставництва юридичної особи обов`язковому наданню підлягає витяг із Єдиного державного реєстру, в якому має бути відображена інформація про особу, яка підписала документ.

Суд зазначає, що на виконання вимог ухвали суду від 30.09.2020 до заяви про усунення недоліків позову позивачем в якості доказу на підтвердження повноважень представника Борисова Михайла Олександровича на підписання позовної заяви в порядку самопредставицтва суб`єкта владних повноважень додано:

- копію витягу з наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 25.05.2020 №327-о/с про призначення лейтенанта поліції ОСОБА_2 на посаду старшого інспектора з особливих доручень відділу претензійно-позовної роботи управління правового забезпечення та міжнародного співробітництва Департаменту патрульної служби,

- копію Посадової інструкції старшого інспектора з особливих доручень відділу претензійно-позовної роботи управління правового забезпечення та міжнародного співробітництва Департаменту патрульної служби, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 22.12.2016 №4937,

- копію наказу Департаменту патрульної служби від 22.12.2016 №4937 "Про затвердження посадових інструкцій",

- копію Положення про Департамент патрульної служби, затвердженого наказом Національної поліції України від 06.11.2015 №73 (у редакції наказу Національної поліції України 01.04.2020 №272),

- копію наказу Департаменту патрульної служби від 01.04.2020 №272 "Про внесення змін до Положення про Департамент патрульної поліції".

Суд зазначає, що пунктом 11 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України врегульовані саме питання представництва. Про «самопредставництво» в Конституції України не йдеться, воно передбачено лише відповідними положеннями процесуальних кодексів.

За загальним правилом, підтримуваним у теорії права, самопредставництво юридичної особи – це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Принаймні, таке розуміння цих правовідносин закладене у частині 10 статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII. Таке ж визначення означеного поняття було відображено у попередній редакції статті 55 КАС України.

Разом з тим, змінами, внесеними до КАС України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18 грудня 2019 року № 390-IX розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що «юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені» та визначено вичерпний перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: «відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту)» (ч. 3 ст. 55 КАС України у чинній редакції). Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина 4 цієї статті).

З аналізу змісту цієї норми закону вбачається, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 КАС України процесуальних прав можливий за умови сукупної наявності обох цих умов. Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Судом встановлено, що згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Департаменту патрульної поліції (ідентифікаційний код 40108646) з 07.11.2015 є Жуков Євгеній Олександрович. Відомості про особу, що підписала позовну заяву, в Реєстрі відсутні.

Таким чином, відповідачем не надано доказів належного уповноваження ОСОБА_2 на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені Департаменту патрульної поліції у розумінні статей 55, 59 КАС України ані в порядку представництва, ані в порядку самопредставництва суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що посилання у заяві про усунення недоліків позовної заяви на норми статті 131-2 Конституції України, відповідно до яких законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, є безпідставними, оскільки умова щодо можливості представництва в суді у малозначних спорах не застосовується до державних органів та органів місцевого самоврядування, для яких обов`язковими є норми "Перехідних положень" Конституції України щодо представництва в суді.

Отже, позивачем станом на день постановлення цієї ухвали вимоги ухвали суду від 30.09.2020 не виконано, недоліки, зазначені в ухвалі суду, не усунуто, будь-яких клопотань про продовження строку про усунення недоліків позовної заяви позивачем до суду не було надано.

Суд роз`яснює, що у разі відсутності можливості внести відомості про особу, яка представляє інтереси державного органу в порядку самопредставництва юридичної особи до Єдиного державного реєстру, єдиною уповноваженою особою на представницвто інтересів такого державного органу в суді в порядку самопредставництва є керівник такого державного органу.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч.5 ст.169 КАС).

З огляду на невиконання позивачем вимог ухвали суду від 30.09.2020, суд вважає за необхідне позовну заяву Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення коштів, - повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.

Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення коштів, - повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.

2. Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст ухвали підписано – 02.11.2020.

Суддя Кушнова А.О.