Ухвала суду № 92619749, 02.11.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі

без проведення судового засідання

02 листопада 2020 року справа № 320/8943/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, скасування вимоги, стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Київській області по складанню та надсиланню позивачу вимоги про сплату боргу (недоїмки), №Ф-119665-53 на загальну суму 27004,08 грн. від 02.09.2020 та зобов`язати відповідача утриматись від таких дій в подальшому;

- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки), №Ф-119665-53 на загальну суму 27004,08 грн. від 02.09.2020;

- визнати відсутність у позивача будь-яких боргів зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, штрафів та пені з такого виду платежу;

- стягнути з Головного управління ДПС у Київській області спричинену позивачу моральну шкоду у розмірі 10000,00 (десять тисяч) грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 позовну заяву залишено без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу був встановлений строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: - надати докази сплати судового збору у розмірі 1643,60 грн. за подання даного адміністративного позову; надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

23.10.2020 на адресу суду надійшли заява про усунення недоліків позовної заяви від 15.10.2020 разом із додатками, які були передано судді Кушновій А.О.

До заяви про усунення недоліків позивачем додано, зокрема, заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду від 15.10.2020.

В обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначає, що строк на звернення до адміністративного суду з даним позовом пропущено ним з поважних причин, просить суд поновити строк звернення до суду з даним позовом.

Так, позивач вказує, що оскаржувана вимога про сплату боргу з єдиного внеску надійшла позивачу та ним отримана 07.09.2020. Позивач вказує, що після ознайомлення з вимогою відповідача, позивач пережив сильні душевні страждання, сильний стрес, у нього стався гіпертонічний криз, після чого він звернувся до лікаря-кардіолога за медичною допомогою. Виписку з історії хвороби позивач отримав 15.09.2020, а 16.09.2020 знову відчув погіршення свого стану здоров`я та погіршення самопочуття, 17.09.2020 вдруге звернувся за медичною допомогою до лікаря. У зв`язку із погіршенням стану здоров`я позивач не зміг завчасно підготувати позовну заяву та направити її до суду, тому лише 22.09.2020 позивач зміг підготувати позов та всі необхідні документи, та відправити на адресу суду.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI (зі змінами та доповненнями, далі - Закон №2464-VI ).

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина 1 статті 2 Закону №2464-VI).

В частині 2 статті 2 Закону №2464-VI закріплено, що принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску визначаються виключно цим Законом.

При цьому пунктом 4 частини 1 статті 6 Закону №2464-VI передбачено право платника єдиного внеску оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.

Відповідно до абзацу 4 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку (абзац 5 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI).

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску (абзац 6 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI).

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI).

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку (абзац 9 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI).

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки (абзац 10 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI).

Отже положення частини 4 статті 25 Закону №2464-VI передбачають такі способи оскарження вимоги, як адміністративний або судовий порядок, при цьому навіть у випадку обрання адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з органом доходу і зборів не досягнуто, у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплату внеску ще і в суді й таке право має бути реалізоване нею протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДФС.

Частиною 3 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є вимога Головного управління ДПС у Київській області від 02.09.2020 №Ф-119665-53 про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ у розмірі 27004,08 грн.

З матеріалів справи вбачається, що до суду з даним позовом позивач звернувся 22.09.2020, відправивши позов до суду у рекомендованому поштовому відправленні №0730200724559.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

02.09.2020 Головним управлінням ДПС у Київській області складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-119665-53, відповідно до якої заборгованість ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску станом на 31.08.2020 складає 27004,08 грн. (з них 24281,21 грн. - недоїмка; 1657,74 грн. - штраф; 1065,13 грн. - пеня).

Вказану вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-119665-53 направлено на податкову адресу позивача, яка отримана останнім 07.09.2020, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0730104292036).

У заяві від 15.10.2020 позивач зазначає, що про порушення своїх прав він дізнався 07.09.2020, однак через погіршення стану здоров`я мав змогу підготувати позовну заяву разом з доказами, направивши їх до суду лише 22.09.2020.

На підтвердження доказів погіршення стану здоров`я позивачем до заяви про поновлення строку звернення до суду додано копію виписки з медичної карти амбулаторного хворого від 15.09.2020 та копію запису про прийом лікарем хворого із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 від 17.09.2020.

Принцип юридичної визначеності та право на суд заявника, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97, полягає в тому, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним та підлягає дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, й щодо строків звернення до суду за захистом порушеного права. Норми, що регулюють строки подачі адміністративного позову, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту, в тому числі й у разі наявності певних обставин, які зумовили порушення встановлених процесуальних строків.

Така позиція була зазначена Європейським судом з прав людини у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Bellet v. France зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У той же час, як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Згідно з ч.1 ст.121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Аналізуючи в сукупності вищевикладене та з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, суд вважає за можливе поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду з позовом про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Київській області від 14.11.2018 №Ф-135760-53.

Відповідно до ч.6 ст.121 Кодексу адміністративного судочинства України про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Спір виник з публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.

Відповідно до частини 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до вимог статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Враховуючи предмет позову та положення статей 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 121, 171, 243, 248, 257, 261-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 02.09.2020 №Ф-119665-53.

2. Відкрити провадження в адміністративній справі. Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

3. Витребувати належним чином засвідчені докази у справі від позивача:

- копії всіх доданих до позовної заяви документів у належній якості;

від відповідача:

- зворотній бік інтегрованої картки платника на позивача з єдиного соціального внеску з повним описом графи "Опис операції";

- копію вимоги про сплату боргу (недоїмки) із доказами направлення позивачу;

- витяг з Державного реєстру фізичних осіб на позивача (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2017;

- докази направлення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 02.09.2020 №Ф-119665-53 на суму 27004,08 грн. до органів ДВС та відкриття виконавчого провадження.

4. Запропонувати відповідачеві протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

5. Роз`яснити відповідачеві, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

6. Запропонувати позивачеві протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив.

7. Запропонувати відповідачеві подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

8. Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.

9. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.