Ухвала суду № 92614727, 03.11.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/9199/19

н/п 2/766/297/20

УХВАЛА

про задоволення заяви про відвід

03 листопада 2020 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого – судді Ус О.В., секретар судового засідання Казеєва Ю.В., з участю позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Акордбанк" про стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 10.05.2019 року звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ПАТ КБ "Акордбанк" своєчасно невиплачених йому сум за грошовими вкладами про банківський строковий вклад (депозит) "Пенсійний" від 11.04.2016 р., 11.04.2017 р., 11.04.2018 р. та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що за Податковим Кодексом України ст. 170.8.3 не оподатковуються суми регулярних виплат, якщо вкладнику не менш ніж 70 років. Оскільки банк не доплатив йому кошти, то почав ними незаконно користуватися, а тому за договором №ДІХ-110416/10-02 повинний доплатити йому 9146,42 грн. з врахуванням щомісячної капіталізації. Крім того, за вказаним договором банк зобов`язаний сплатити йому за ч. 5 ст. 1061 ЦК України 14692,79 грн. 11.04.2017 року між ним та банком укладено договір-заяву №ДІ-110417/002-02 про банківський вклад (депозит) "Пенсійний" строком на 365 днів у сумі 135000 грн. під 17% річних з щомісячною їх виплатою. Банк видав йому відсотки в сумі лише 1597,29 грн., замість належних 1914,17 грн. 11.04.2018 року між ним та банком укладено договір-заяву №ДІ110418/006-21 про банківський строковий вклад (депозит) "Пенсійний". 12.05.2018 року банк виплатив йому лише 1635,75 грн. відсотків. Після більше детального ознайомлення з Податковим Кодексом України він звернувся до банку з заявою надати виписки по рахункам. Отримав формальну відповідь від 13.06.2017 р. з порушенням, ще чотири рази звертався до банку із заявами однак відповіді не отримав. Крім того, просив стягнути моральну шкоду в розмірі 2 мінімальних заробітних плат.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15.05.2019 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання, витребувано у відповідача докази.

18 червня 2020 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого позов не визнає, оскільки позивачем відкриті вкладні (депозитні) банківські рахунки про банківський страховий вклад (депозит) "Пенсійний", що оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%. Кошти на депозитних рахунках не набували статусу пенсії, оскільки вносилися безпосередньо ОСОБА_1 .

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15.08.2019 року підготовче засідання відкладено, витребувано у відповідача докази.

09 липня 2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вважає, що відповідач у відносинах з ним є суб`єктом недержавного пенсійного забезпечення, а тому у відносинах з ним до його депозитних вкладів не оподатковуються суми регулярних та послідовних виплат за договором пенсійного вкладу через те, що йому більше 70 років.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 30.09.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за суттю на 02.12.2019р.

02.12.2019 р. судове засідання не відбулося через перебування головуючого у нарадчій кімнаті у справі № 766/15072/19, розгляд справи за суттю перенесений на 23.04.2020 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 03.12.2019 року відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті до розгляду заяви про збільшення позовних вимог, повернуто заяву та додані до неї документи, оскільки підготовче провадження у справі завершене.

Розгляд справи за суттю 23.04.2020 року перенесено на 11.09.2020 року за заявою представника відповідача через оголошення карантину.

05.08.2020 року від позивача надійшла заява про витребування доказів.

11.09.2020 року через канцелярію суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід головуючому, відповідно до якої головуючим порушується ст. 12 ЦПК України щодо змагальності процесу, оскільки відповідач не приймає участь в судових засіданнях та він, як позивач позбавлений можливості задати йому питання. Крім того, суд не відреагував на його заяву про витребування додатку до Статуту Акорд-Банк, згідно з Законом України № 1057 п.7.4 тощо.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Кузьміної О.І. у задоволенні заяви про відвід головуючому відмовлено.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 17.09.2020 року поновлено провадження у справі, продовжено судовий розгляд, призначено судове засідання на 03.11.2020 року.

В підготовче засідання представник відповідача не прибув – судова повістка передана на відправку 17.09.2020 року до теперішнього часу канцелярію суду не відправлена адресату через обмежене фінансування.

Позивач в судовому засіданні заявив усно про відвід головуючому у справі, посилаючись на те, що суддею Кузьміною О.І. його заява про відвід головуючому Ус О.В. не розглянута, оскільки вона розглядала не існуючу заяву від 21.05.2020 року, а складу суду він не довіряє та вимагає відвід головуючого.

Суд, заслухав думку позивача, дослідивши матеріали справи в межах заявленого відводу, приходить до наступного.

Головуючий у справі прийшов до висновку про відсутність підстав для відводу, які викладені в заяві від 11.09.2020 року, що підтверджено ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Кузьміної О.І. Описка у даті надходження заяви про відвід не змінює суті прийнятого рішення.

В той же час, відповідно до ст. 6 Європейської конвенції «Про захист прав людини та основних свобод», ст. 9 Конституції України, суддя не може брати участь у розгляді справи у випадку наявності обставин, які викликають сумнів в його безсторонності, а отже і об`єктивності.

Згідно п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме: вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. В цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони в будь-якій суперечці.

Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін по конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб`єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства» і «Томанн проти Швейцарії», а також «Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції» і «Дактарас проти Литви») наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд. Отже, незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав.

Разом з існуючими у вітчизняному судочинстві підходами встановлення об`єктивності і безсторонності суддів на основі окреслених у процесуальному законі підстав, ЄСПЛ вимагає брати до уваги дещо ширше коло обставин, в тому числі і зовнішнього характеру, за яких дедалі більше враховуються думки підсудного та сторін у справі, що свідчить про необхідність досягнення відповідності національних принципів правозастосування до західноєвропейських стандартів.

У преамбулі «Бангалорських принципів поведінки суддів» йдеться про те, що «компетентність, незалежність і неупередженість судових органів має велике значення у питанні захисту прав людини, оскільки здійснення всіх інших прав цілком залежить від належного здійснення правосуддя». Тобто, коли немає незалежного суду - можна забути про права людини, бо немає кому їх захищати.

Авторитет судової влади служить загальному зміцненню авторитету влади державної: саме на судову владу покладається місія обмежувати владу державних органів при втручанні останніх у права і свободи людини.

У справі ОСОБА_2 Суд піддав сумніву незалежність суддів Вищого адміністративного суду України, який здійснював перегляд постанов Вищої ради юстиції і Верховної Ради України, оскільки ці судді не "змогли проявити належну «незалежність і неупередженість», яких вимагає стаття 6 Конвенції». Це означає, що законодавство побудоване таким чином, що були відсутні зовнішні ознаки незалежності, адже, як відомо, «правосуддя має не тільки здійснитися, але і має сприйматися таким, що здійснилося».

У справі Morris v. the United Kingdom Суд пояснив: «Щодо питання «безсторонності» існують два аспекти: по-перше, суд має бути суб`єктивно вільним від особистої упередженості чи необ`єктивності; по-друге, він має також бути безстороннім з об`єктивної точки зору, для чого він повинен надати істотні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви стосовно цього (Findlay v. the United Kingdom)».

Людина не буде впевнена у правосудді, якщо не довіряє тій особі, яка його здійснює. А довірятиме громадянин суду тільки тоді, коли буде впевнений у незалежності судді під час розгляду справи та усвідомлення неможливості тиску на суд.

При цьому, не виключається суспільна довіра до суду, яка, хоча і не обмежується думкою та ставленням окремих громадян - сторін у конкретних справах.

Консультативна рада європейських суддів у пункті 12 Висновку № 1 (2001) наголошує, що «судовій владі повинні довіряти не лише сторони судової справи, а й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто повинен насправді бути вільним від будь-яких зв`язків, прихильностей, упередженості, він чи вона також повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку довіру до судової влади може бути підірвано».

Таким чином, сам факт недовіри особи може створити враження необ`єктивності та упередженості судді при розгляді справи, а відтак в майбутньому стане причиною недовіри до об`єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі та сумніву щодо реалізації права особи на справедливий судовий розгляд.

Оцінюючи доводи позивача, викладені в заяві про відвід, суд дійшов висновку, що вказані доводи як окремо, так і в сукупності, не є такими, що об`єктивно свідчать про наявність необ`єктивності та упередженості судді.

З метою зняття у сторін будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, запобігання нарікань на необ`єктивність та неупередженість головуючого судді позивачем у зв`язку з наявним у нього сумнівом щодо зовнішньої незалежності конкретного суді за вказаних ним підстав, з метою відновлення довіри до судової влади та виключення будь-якого сумніву у його залежності, суд вважає за необхідне відвід головуючому – судді Ус О.В. задовольнити, справу слід передати для перерозподілу.

На підстави викладеного керуючись ст. 36, 40, 258-261, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому у справі за його позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Акордбанк" про стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди задовольнити.

Цивільну справу № 766/9199/19 передати до канцелярії суду для визначення іншого судді для розгляду справи в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

СуддяО. В. Ус