Вирок № 92609454, 02.11.2020, Вовчанський районний суд Харківської області

Справа № 616/135/20

Провадження № 1-кп/617/167/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2020 року Вовчанський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Глоби М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Радченко І.Ю.,

прокурора - Шестакової К.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Вовчанську Харківської області кримінальне провадження № 12020220250000018 від 24.01.2020 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мотевичі Лідського району Гродненської області Білорусі, громадянина України, освіта базова загальна середня,непрацюючого, холостого, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , іден. номер НОМЕР_1 ,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,

в с т а н о в и в:

23.01.2020 року, близько 11 год. 30 хв. ОСОБА_1 , маючи умисел спрямований на незаконну порубку дерев у лісі, пішов до лісу, розташованого поблизу с. Голубівка Великобурлуцького району Харківської області, узявши із собою, належну йому бензопилу марки «Урал-2». Перебуваючи у кварталі № 76, виділу № 14 , в урочищі «Голубове Плоске», у лісовому масиві Великобурлуцького лісництва ДП «Куп`янське лісове господарство», у період часу з 14 год. 00 хв. до 15 год. 50 хв., діючи всупереч п.п. 2, 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою КМУ № 761 від 23.05.2007 року «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», не маючи лісорубного квитка, ордера на здійснення лісорубних робіт, реалізуючи свій умисел, спрямований на здійснення незаконної порубки дерев у лісових насадженнях, в порушення вимог ст. ст. 4, 69 Лісового кодексу України, розуміючи протиправність своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, заздалегідь заготовленим та прилаштованим майном, бензопилою марки «Урал-2», здійснив незаконну вирубку шістьох сироростучих дерев породи «Дуб» діаметром 21 см., 33 см., 42 см., 29 см., 24 см. та 29 см. відповідно, до ступеня припинення росту, відділивши стовбур дерев від коріння.

Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_1 заподіяв істотну шкоду, адже спиляв дерева, що є багаторічними рослинами з чітко вираженим твердим стовбуром з гілками, які утворюють крону, становлять основу ландшафту у лісових зонах, відіграють головну роль у формуванні лісових біоценозів, чим порушив сукупність рослин, що населяють певну ділянку суші та характеризуються певними відносинами між собою та заподіяв майнову шкоду державі в особі Державне підприємство «Куп`янське лісове господарство» на загальну суму 28622 грн. 14 коп., відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 2893 від 25.02.2020 року, проведеної згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23,07.2008 року № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу», що є істотною шкодою та підтверджується Актом огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 23.01.2020 року, виданого Державним підприємством «Куп`янське лісове господарство».

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 246 КК України, як незаконна порубка дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся. Фактичні обставини справи не оспорював, пояснив при цьому, що оскільки йому потрібні були дрова для опалення оселі, він 23.01.2020 року, близько 11 год. 30 хв. узяв належну йому бензопилу марки «Урал-2» та пішов до лісу, розташованого поблизу с. Голубівка Великобурлуцького району Харківської області. У лісовому масиві, у період часу з 14 год. 00 хв. до 15 год. 50 хв. він спиляв шість стовбурів дерев породи «Дуб». Він не отримував лісорубного квитка та ордера на здійснення лісорубних робіт. Цивільний позов щодо стягнення з нього шкоди у розмірі 28622 грн. 14 коп. визнав у повному обсязі.

Пояснення ОСОБА_1 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, визнаних судом встановленими та викладених у вироку, беручи до уваги, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду не оспорювали фактичні обставини справи, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та розглядає справу у відповідності до ст. 349 КПК України.

Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів, суд як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_1 , кримінальне правопорушення було вчинено обвинуваченим, в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, а тому вина ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження - незаконна порубка дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він в силу ст. 89 КК України не судимий, має базову загальну середню освіту, не працює, холостий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно.

Згідно досудової доповіді про обвинуваченого ОСОБА_1 , складеної начальником Великобурлуцького районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області 04.09.2020 року, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, а ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній, виправлення без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд керується ст. 65 КК України та виходить з положень ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» якими передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Враховуючи практику Європейського суду щодо призначення покарання, приймаючи до уваги наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , критичну оцінку ним своєї протиправної поведінки, враховуючи умови його життя, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе без реального відбування покарання у виді обмеження волі, при застосуванні ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього додаткових обов`язків, передбачених ст. 76 КК України при звільненні від відбування покарання з випробуванням.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року).

Законом України № 1019-VIII від 18.02.2016 року доповнено статтею 96-1 КК України, відповідно до якої спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За положеннями п. п. 1, 4 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішуються судом під час ухвалення судового рішення.

Під час досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Великобурлуцького районного суду Харківської області від 29.01.2020 року було застосовано заходи забезпечення кримінального провадження - накладено арешт на бензопилу ТМ «Урал-2» (визначено місце зберігання - Великобурлуцький ВП Вовчанського ВП ГУ НП в Харківській області за адресою: Харківська область, Великобурлуцький район, смт. Великий Бурлук, вул. Центральна, 55).

Згідно із ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Цивільний позов, пред`явлений у даному кримінальному провадженні Великобурлуцьким відділом Чугуївської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства та ДП «Куп`янське лісове господарство» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, в сумі 28622 грн. 14 коп., підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного..

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, вид і розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням підлягає доказуванню у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно положень ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Частиною першою ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як вбачається з матеріалів справи, сума спричиненої шкоди становить 28622 грн. 14 коп.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що цивільний позов Великобурлуцького відділу Чугуївської місцевої прокуратури, щодо стягнення з винного на користь Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства та ДП «Куп`янське лісове господарство» майнової шкоди на загальну суму 28622 грн. 14 коп. є обґрунтованою та доведеною, а тому цивільний позов про стягнення майнової шкоди підлягає задоволенню у вказаній сумі.

Визнання ОСОБА_1 позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Суд, відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України стягує з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта за проведення судово-економічної експертизи № 2893 від 25.02.2020 року у сумі 3268 грн. 00 коп.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 96-1, 96-2, 100, 349, 368, 370 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України і призначити покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

У відповідності до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного за даним вироком покарання з іспитовим строком два роки.

У відповідності до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 в період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати до ОСОБА_1 спеціальну конфіскацію майна, яке було одержане внаслідок вчинення злочину, а також використано як знаряддя вчинення злочину, в зв`язку з чим речові докази по справі - бензопилу ТМ «Урал-2», шість стовбурів деревини - конфіскувати у власність держави.

Цивільний позов Великобурлуцького відділу Чугуївської місцевої прокуратури - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства та ДП «Куп`янське лісове господарство», матеріальну шкоду у розмірі 28622 (двадцять вісім тисяч шістсот двадцять дві) грн. 14 коп.

Арешт з бензопили ТМ «Урал-2», накладений ухвалою слідчого судді Великобурлуцького районного суду Харківської області від 29.01.2020 року - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта за проведення судово-економічної експертизи № 2893 від 25.02.2020 року у сумі 3268 (три тисячі двісті шістдесят вісім) грн. 00 коп.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вовчанський районний суд Харківської області протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий -