Рішення № 92606537, 02.11.2020, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 183/2139/20

Провадження № 2-а/183/158/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2020 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Майної Г. Є., розглянувши в письмовому, спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника командира взводу 3 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Семенець Дар`ї Володимирівни, треті особи – Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, Новомосковський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання неправомірними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

15 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним адміністративним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 15 грудня 2019 року заступником командира взводу 3 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Семенець Д.В. винесено постанову серії ЕАК № 1864872 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. У постанові зазначено про те, що він, нібито, 15 грудня 2019 року на вул. Любарського у м. Дніпро, керуючи автомобілем Toyota Camry, д/н НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 та не надав перевагу у русі транспортним засобам, що рухалися по головній дорозі.

Позивач зазначає, що він дійсно 15 грудня 2019 року знаходився в місті Дніпро та пересувався на авто Toyota Camry 405, д/н НОМЕР_1 . В районі набережної річки Дніпро на вул. Малиновського його зупинили працівники патрульної поліції, один з яких попросив пред`явити посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу і повідомили, що він нібито порушив Правила дорожнього руху України, не виконав вимогу дорожнього знаку та не надав перевагу у русі іншому транспортному засобу, який рухався по головній дорозі. Позивач пояснив відповідачу, що правил дорожнього руху не порушував та рухався по крайній правій смузі з дотриманням вимог ПДР України, інших автомобілів на дорозі не було. Після цього працівник поліції повідомив, що відносно позивача буде складено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 255 грн. Позивач вважає, що відповідач не з`ясував всіх обставин адміністративного правопорушення, порушив його права, встановлені ст. 268 КУпАП, при складанні оскаржуваної постанови та фактично виніс її без дослідження доказів, а сама постанова винесена з порушенням чинного законодавства, у зв`язку з чим він звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Ухвалою судді від 16 квітня 2020 року вищезазначений адміністративний позов залишено без руху з наданням строку для усунення його недоліків протягом семи днів з дня отримання копії такої ухвали (а.с. 13,14). 23 квітня 2020 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви, викладені у вищезазначеній ухвалі суду (а.с. 16).

Ухвалою суду від 24 квітня 2020 року було постановлено про прийняття цієї позовної заяви до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та відкрито провадження у адміністративній справі, цією ж ухвалою було залучено до розгляду у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (а.с. 17-19).

28 травня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання представника третьої особи, у якому він просить залишити позов ОСОБА_1 без розгляду, посилаючись на прийняття її судом без сплати позивачем судового збору за подання позову до суду (а.с. 37-38). Ухвалою суду від 02 червня 2020 року у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду відмовлено, позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків (а.с. 40-42). 02 липня 2020 року позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі суду від 28 травня 2020 року (а.с. 52-53).

Законом України № 540-ІХ від 30 березня 2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" доповнено Розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України пунктом 3, згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Відповідно до Закону України № 731-ІХ від 18 червня 2020 року, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" пункт 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України викладено у новій редакції, а саме: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ вищезазначеного Закону України установлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, відзиву на позов та буд-яких доказів суду не подав.

Представник третьої особи - Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції надав письмові пояснення, у яких зазначив, що вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Оскаржувана постанова відповідачем винесена з дотримання чинного законодавства, оскільки нормами ст. 258 КУпАП передбачено притягнення особи до адміністративної відповідальності у скороченому провадженні у випадку вчинення правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху. У такому разі протокол про адміністративне правопорушення не складається, на місці вчинення правопорушення виноситься постанова. На думку представника третьої особи доказом вчинення правопорушення позивачем є показання поліцейських, які безпосередньо бачили факт порушення.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає адміністративний позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи убачається, що 15 грудня 2019 року заступником командира взводу 3 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Семенець Д.В. винесено постанову серії ЕАК №1864872 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1 15 грудня 2019 року о 14 год. 21 хв. по вул. Любарського, 98Б у м. Дніпро, керуючи автомобілем Toyota Camry, д/н НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 та не надав перевагу у русі транспортним засобам, що рухалися по головній дорозі (а.с. 10).

Розглядаючи вимоги позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Відповідно до ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як встановлено ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до положень Розділу 33 ПДР, знак 2.1 "Дати дорогу" є знаком пріоритету. Виконуючи вимоги цього дорожнього знаку водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під`їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем будь-яких допустимих доказів щодо правомірності винесеної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суду не надано, будь-які докази, що підтверджують його винність у вчиненні вказаного в постанові правопорушення, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Суд вважає, що позивач звернувся до суду із дотриманням строку, встановленого КУпАП та КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині скасування постанови про адміністративне правопорушення обґрунтовані і підлягають задоволенню, постанова серії ЕАК № 1864872 у справі про адміністративне правопорушення від 15 грудня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Що стосується вимог позивача про визнання дій відповідача неправомірними, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Наведений перелік є вичерпним, у зв`язку з чим вимоги про визнання дій відповідача неправомірними не ґрунтуються на вимогах Закону, а тому позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції слід стягнути судовий збір в сумі 420,40 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 120, 132, 134, 139, 229, 241-246, 250, 268-271, 286 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до заступника командира взводу 3 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Семенець Дар`ї Володимирівни (60995, м. Запоріжжя, вул. Перемоги,96), треті особи – Новомосковський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (ЄДРПОУ 34893684, 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 7), Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пл. Троїцька, 2а) про визнання неправомірними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити частково.

Постанову заступника командира взводу 3 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Семенець Дар`ї Володимирівни серії ЕАК № 1864872 від 15 грудня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП – скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП – закрити.

У задоволенні іншої частини вимог – відмовити.

Стягнути з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду складено і підписано 02 листопада 2020 року.

Суддя Г.Є. Майна