Рішення № 9260580, 21.10.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          "21" жовтня 2009 р.                                                                                 Справа № 02/2206

          Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Давиденко В.Г., за участю представників:

позивача: Пікуль А.Б. - за довіреністю, відповідача: Скляренко О.О. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу

за позовом відкритого акціонерного товариства "УХЛ-МАШ"

до товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями "Еконія"

про стягнення 36185 грн. 81 коп.,

                    ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 36185 грн. 81 коп., в тому числі 31740 грн. боргу за придбаний ним у позивача товар відповідно до договору купівлі-продажу № 153 С від 22 квітня 2009 року, 476 грн. 10 коп. індексу інфляції, 317 грн. 40 коп. три відсотки річних та 3652 грн. 31 коп. пені за прострочення розрахунку із 06.05.2009 по 24.08.2009.

У судовому засіданні 21.10.2009, до прийняття рішення у справі, представник позивача подав суду заяву від 21 жовтня 2009 року про зменшення розміру позовних вимог в частині основного боргу до 21740 грн. в зв’язку з тим, що перед початком судового засідання було з’ясовано, що відповідач перерахував позивачу 16.10.2009 кошти в сумі 10000 грн. на часткове погашення боргу. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в сумі 26185,81 грн., просив повністю відшкодувати судові витрати, оскільки борг частково погашений після подання позовної заяви.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав позовні вимоги частково –в частині основного боргу в сумі 21740 грн. та пояснив, що він вважає договір № 153 С від 22 квітня 2009 року недійсним, оскільки він викладений не у формі єдиного документа (договір складений на двох аркушах); відповідачу незрозуміло, що за штрафна санкція вказана у договорі, її розмір завищений, просить не стягувати неустойку.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив наступне.

          Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями "Еконія" (покупець за договором, відповідач у справі) в особі президента компанії Варагаш І.Ю., що діє на підставі статуту, та відкрите акціонерне товариство "УХЛ-МАШ" (продавець за договором, позивач у справі) в особі директора Приходько В.Р., що діє на підставі Статуту підприємства, 22 квітня 2009 року уклали договір № 153С (далі - договір), відповідно до якого, п.п.1.1. п.1, позивач продає, а відповідач купує вироби (далі - товар), згідно Додатку, який є невід’ємною частиною даного договору.

          У Специфікації яка є Додатком № 1 від 22 квітня 2009 року до Договору № 153 С від 22 квітня 2009 року вказаний перелік товару, його кількість, вартість та загальна ціна –66405 грн. 60 коп., в тому числі 20% НДС у сумі 11067 грн. 60 коп.

          В п.п.2.2. п.2 договору встановлено, що оплата товару здійснюється відповідачем шляхом перерахування на рахунок позивача грошових коштів у два етапи:

перший етап –платіж у розмірі 50% від суми, вказаної у специфікації, покупець сплачує на розрахунковий рахунок позивача впродовж 10-ти банківських днів з дати одержання рахунку-фактури;

другий етап –платіж у розмірі, що залишився –50% від суми специфікації, покупець сплачує на розрахунковий рахунок позивача протягом 5-ти банківських днів з дати одержання покупцем товару.

          Проаналізувавши договір № 153С від 22 квітня 2009 року, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором поставки, оскільки він укладений господарюючими суб’єктами між собою, предметом договору є поставка товару. Умови передачі товару у Договорі № 153 С від 22 квітня 2009 року відповідають умовам поставки, викладеним у статті 265 Господарського кодексу України.

Згідно частини 6 статті 265 Господарського Кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

          Статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Як вбачається із матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар згідно укладеного договору № 153С від 22 квітня 2009 року та відповідно до додатку № 1 від 22 квітня 2009 року (специфікації) загальною вартістю 66405 грн. 60 коп.

          Відповідач свої зобов’язання перед позивачем виконав частково, а саме сплатив позивачу за поставлений товар кошти в сумі 34665 грн. 60 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1107 від 22 квітня 2009 року. Залишок боргу відповідача станом на день подання позову складав 31740 грн.

          До прийняття рішення у справі представник позивача подав суду заяву від 21 жовтня 2009 року про зменшення розміру позовних вимог в частині основного боргу до 21740 грн. в зв’язку з тим, що перед початком судового засідання було з’ясовано, що відповідач перерахував позивачу 16.10.2009 кошти в сумі 10000 грн. на часткове погашення боргу. Суд приймає заяву позивача про часткове зменшення розміру позовних вимог, оскільки це відповідає праву позивача, не порушує права інших осіб.

Із матеріалів справи вбачається та представником відповідача підтверджено у судовому засіданні факт отримання товару відповідачем та наявність основного боргу в сумі 21740 грн. Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 21740 грн. є законною і обгрунтованою, підтвердженою належними доказами, не спростованою відповідачем, тобто такою, що підлягає до задоволення.

Згідно статті 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до пункту 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За приписом частини 4 статті 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено факт несплати відповідачем боргу в сумі 31 740 грн., який він повинен був сплатити позивачу не пізніше 05 травня 2009 року.

Відповідно до п.п.7.2. договору у разі прострочення терміну платежу, зазначеного в п.2.2.2. договору, відповідач несе матеріальну відповідальність у вигляді неустойки в розмірі 0,05% вартості замовлених товарів за кожний день затримки платежу. Оскільки визначений у договорі розмір неустойки відповідає праву сторони, встановленому законом (ч.4 ст. 231 ГК України), тому така умова договору відповідає закону, отже, вимога позивача у позовній заяві є правомірною. Розрахунок неустойки виконано вірно. З відповідача підлягає стягненню неустойка в сумі в 3 652 грн. 31 коп. за прострочення розрахунку в період з 06 травня 2009 року по 24 серпня 2009 року.

Доводи представника відповідача про недійсність договору суд вважає безпідставними, оскільки судом встановлено відповідність форми та змісту договору чинному законодавству, його терміни чіткі, зрозумілі, воля сторін виражена однозначно. Відповідач не вказав законних підстав для визнання договору недійсним. Встановлений договором розмір неустойки відповідає умові частини 4 статті 231 ГК України.

В статті 625 Цивільного кодексу України вказано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає правомірною вимогу позивача про стягнення з відповідача відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України встановленого індексу інфляції за прострочення розрахунку за період з травня 2009 року по липень 2009 року, однак, позивач невірно вказав індекс інфляції за цей період, тому, в результаті належного розрахунку, із відповідача підлягає стягненню індекс інфляції в сумі 445 грн. 09 коп.

За період прострочення розрахунку із 06.05.2009 по 06.09.2009 із відповідача підлягає також стягненню три проценти річних в межах заявленої позивачем суми 317 грн. 40 коп.

Таким чином, позов підлягає до часткового задоволення.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу, пропорційно розміру задоволених вимог, понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 361 грн. 55 коп. та 235 грн. 80 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

                                                   В И Р І Ш И В :

1. Заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог в частині основного боргу до 21740 грн. прийняти.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями "Еконія" (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 24, ідентифікаційний код 35233190) на користь відкритого акціонерного товариства "УХЛ-МАШ" (03680, м. Київ, вул. Боженка 66, ідентифікаційний код 14311749) борг в сумі 21 740 грн., 445 грн. 09 коп. індексу інфляції, 317 грн. 40 коп. три проценти річних, 3 652 грн. 31 коп. пені, 361 грн. 55 коп. витрат на сплату державного мита, 235 грн. 80 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          4. В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя                                         А.Д.Пащенко

          Рішення підписане суддею 28.10.2009