Ухвала суду № 9260492, 15.10.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"15" жовтня 2009 р.                                                            Справа № 10-14/1054

Господарський суд Черкаської області в особі судді Шумка В.В., при секретарі судового засідання Кравцовій Ю.А., за участю ліквідатора у справі Вінника С.В., представників кредиторів:

УПФУ в Золотоніському районі –Марсакової О.Б., за довіреністю,

Золотоніської ОДПІ –Коваля К.М., за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про банкрутство Золотоніського районного виробничого управління житлово-комунального господарства,-

ВСТАНОВИВ:

26.03.2004 р. господарський суд Черкаської області, за заявою ініціюючого кредитора –Золотоніської ОДПІ порушив провадження у справі про банкрутство боржника – Золотоніського районного виробничого управління житлово-комунального господарства.

29.01.2009 р. господарський суд виніс ухвалу якою затвердив поданий ліквідатором банкрута звіт та ліквідаційний баланс, ліквідував банкрута, як юридичну особу, припинив провадження у справі.

16.06.2009 р. за наслідком розгляду касаційної скарги одного із кредиторів –Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Вищий господарський суд України прийняв постанову, якою скасував вказану ухвалу, а справу передав до місцевого господарського суду на новий розгляд.

Розглянувши матеріали справи разом з висновками, викладеними у вказаній постанові Вищого господарського суду України, заслухавши доводи та пояснення представників кредиторів, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає продовженню судом у процедурі ліквідації підприємства-банкрута з таких мотивів.

Провадження у справі господарським судом здійснювалося з 26.03.2004 р., перебувало у процедурах підготовчого засідання, розпорядження майном боржника. Постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття процедури його ліквідації прийнята господарським судом 02.12.2004 р. Вказана постанова, всі рішення (ухвали) прийняті господарським судом до 29.01.2009 р. набрали законної сили, є чинними. Підстави для їх перегляду, нового розгляду вже вирішених судом питань відсутні.

16.01.2009 р. арбітражний керуючий –ліквідатор у справі Вінник С.В.на розгляд та затвердження суду подав звіт та ліквідаційний баланс боржника.

Згідно з ст. ст. 24, 32 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс мають бути розглянуті господарським судом з прийняттям відповідної ухвали.

Арбітражний керуючий –ліквідатор у справі Вінник С.В. повідомив суд, що він виконав усі передбачені чинним законодавством дії по ліквідації банкрута, подав суду додатковий детальний звіт про здійснення ліквідаційної процедури, підтримав клопотання про затвердження судом звіту, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі.

Представник ініціюючого кредитора –Золотоніської ОДПІ це клопотання підтримав.

Представник кредитора –Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі проти затвердження звіту заперечив, мотивуючи це тим, що ліквідатор, здійснюючи ліквідаційну процедуру необґрунтовано включив до ліквідаційної маси банкрута кошти в сумі 71021,57 грн., оскільки ці кошти були перераховані банкруту районною радою виключно для погашення заборгованості перед державними кредиторами. При цьому представник цього кредитора не вніс суду пропозицій, клопотань щодо перерозподілу ліквідаційної маси банкрута, не вказав підстав та порядку такого перерозподілу.

Представники інших кредиторів на виклик у засідання суду не з’явилися.

Розглянувши матеріали справи, додатково поданий звіт ліквідатора про проведену ним роботу в ході ліквідаційної процедури, заслухавши доводи та пояснення ліквідатора, представників кредиторів, суд вважає, що звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута підлягають затвердженню судом, а провадження у справі підлягає припиненню з таких підстав та мотивів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон у відмінках), провадження у справах про банкрутство регулюється названим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

При цьому, названий Закон слід розглядати як. законодавчий акт, що містить спеціальні норми, які мають пріоритет по відношенню до норм загальних щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство.

Статтею 23 Закону передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: зокрема, строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута та зобов’язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів) вважається таким, що настав, тобто мораторій припинив свою дію і розпочалась заключна стадія провадження у справі про банкрутство, як то продаж майна (у разі його наявності) формування ліквідаційної маси та проведення розрахунку із кредиторами, відповідно черговості задоволення кредиторських вимог, які зазначені у ст. 31 Закону.

Відповідно ст. 25 Закону, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред’являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту.

Як вбачається зі звіту ліквідатора банкрута й ліквідаційного балансу та встановлено судом першої інстанції, під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор здійснив всі заходи, передбачені ст. 25 Закону про банкрутство, а, отже, виконав всі вимоги цього Закону.

Зокрема, ліквідатором банкрута подано оголошення про визнання боржника банкрутом в офіційному друкованому органі, здійснено пошук та виявлення майна банкрута шляхом направлення запитів до відповідних органів та встановлено відсутність коштів або будь-якого майна банкрута.

Поряд з тим, відповідно до ст. 3-1 (п. п. 4, 10, 11, 12, 13, 14) Закону, арбітражний керуючий поряд з іншими правами має право залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їх діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами. Оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв’язку з виконанням ним своїх обов’язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору).

Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяці здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Також встановлено, що для здійснення ліквідаційної процедури ліквідатор неодноразово звертався до Золотоніської районної ради, як засновника банкрута, про надання фінансової допомоги для проведення ліквідаційної процедури.

19.11.2008 р. № 22-3/V Золотоніською районною радою прийнято рішення про виділення коштів підприємству банкрута для погашення вимог кредиторів. А 23.12.2008 р. на рахунок підприємства надійшла фінансова допомога в сумі 71021,57 грн., яку арбітражним керуючим Вінником С.В. було включено до ліквідаційної маси та скеровано на задоволення вимог кредиторів, здійснення ліквідаційної процедури, в тому числі оплати послуг ліквідатора, відповідно черговості їх задоволення на підставі ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Щодо правової природи цих коштів суд зазначає, що вони виділені із коштів місцевого бюджету і згідно з вказаним рішенням Золотоніської райради виділені на погашення заборгованості перед кредиторами, в тому числі і Пенсійним фондом України в особі його управління в Золотоніському районі.

Однак вказані кошти не були направлені безпосередньо кредиторам, а перераховані для завершення ліквідаційної процедури банкрута згідно з рішенням сесії Золотоніської районної ради від 19.11.2008р. № 22-3/5.

Майно, яке перебувало в оперативному управлінні боржника (банкрута) згідно з рішенням Золотоніської районної ради від 27.08.2009 р. № 11-4 передано у комунальну власність новоствореним комунальним підприємствам до порушення провадження у справі про банкрутство.

Однак Золотоніська районна рада, як засновник боржника-банкрута не здійснила всіх необхідних заходів по його ліквідації без застосувань процедур банкрутства. Натомість, 18.02.2004 р. районна рада прийняла рішення № 16-5, згідно з яким вирішила утриматись від виділення фінансових ресурсів боржнику в районному бюджеті і від виділення коштів для погашення податкового боргу та заборгованості до Пенсійного фонду.

Не даючи правової оцінки законності вказаного рішення районної ради від 18.02.2004 р. суд вважає, що саме це рішення та його виконання спричинило порушення провадження у справі про банкрутство комунального підприємства-боржника.

Згідно з п. 1 ст. 26 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об’єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об’єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

За викладених обставин суд вважає, що висновки кредитора –Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі про неправомірність включення ліквідатором виділених районною радою коштів для завершення ліквідаційної процедури банкрута до ліквідаційної маси є такими, що не відповідають чинному законодавству, матеріалам та фактичним обставинам справи.

Суд встановив, що ліквідатором було частково погашено грошові вимоги кредиторів, а саме, Золотоніської ОДПІ на суму 17762,00 грн., Управління ПФУ у Золотоніському районі на суму 2649,97 грн. та Золотоніського міськрайонного центру зайнятості на суму 450,09 грн., пропорційно щодо їх кредиторських вимог.

Крім того, повністю погашені вимоги кредитора –ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»на суму 233024,07 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, зборами комітету кредиторів на яких були присутні всі кредитори, (протокол № 3, т. 3 а.с. 146-147) звіт ліквідатора, у якому, зокрема зазначено, що фінансова допомога Золотоніської районної ради, спрямована у відповідності до вимог ст. 31 Закону, а частина кредиторських вимог, у тому числі і Управління ПФУ у Золотоніському районі, залишилась не погашеною, прийнято до відома, а роботу арбітражного керуючого визнано задовільною.

Звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджені рішенням комітету кредиторів (протокол зборів комітету кредиторів від 22.09.2008 р. № 2) та ухвалою місцевого господарського суду від 20.10.2008 р.

Вказана ухвала суду не оскаржувалася, набрала законної сили. Підстави для її скасування, чи зміни при новому розгляді справи, в тім числі нововиявленими обставинами відсутні.

Статтею 31 Закону встановлено, що на задоволення вимог кредиторів, спрямовуються кошти, одержані від продажу майна боржника. Вказана норма не містить обмежень щодо включення до ліквідаційної маси інших надходжень, в тім числі від стягнення дебіторської заборгованості боржника, коштів наданих іншими особами для погашення заборгованості перед кредиторами, тощо.

Черговість задоволення вимог кредиторів, встановлена вказаною нормою Закону ліквідатором не порушена.

За таких обставин, а також враховуючи те, що майно та кошти банкрута для задоволення решти вимог кредиторів відсутні суд вважає, що звіт ліквідатора, поданий ним ліквідаційний баланс банкрута підлягають задоволенню судом, а управління-банкрут, як юридична особа підлягає ліквідації.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 5, 24, 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України суд, –

УХВАЛИВ:

          Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника –Золотоніського районного виробничого управління житлово-комунального господарства, затвердити.

          Золотоніське районне виробниче управління житлово-комунального господарства, Черкаська область, Золотоніський район, с. Піщана, код 30366155, як юридичну особу, ліквідувати у зв’язку з банкрутством.

          Провадження у справі припинити.

          Ухвалу надіслати кредиторам, ліквідатору, державному реєстратору, Черкаському обласному сектору з питань банкрутства, відділу державної виконавчої служби Золотоніського районного управління юстиції.

Суддя В.В.Шумко