Рішення № 9260477, 26.10.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2009 р.                                                                                 Справа № 07/2191

За позовом державного підприємства “Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості “Кривбаспроект”

до товариства з обмеженою відповідальністю “ТіоФаб, ЛТД”

про стягнення 482302грн. 82коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін:

від позивача: Малая Н.Ю. –за довіреністю від 01.06.2009р.;

від відповідача: Хлівненко П.В. –за довіреністю від 01.10.2009р.

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 482302грн. 82коп., у тому числі: 399534грн. 80коп. основного боргу за виконані проектно-пошукові роботи, 67862грн. 08коп. інфляційних втрат та 14905грн. 94коп. процентів річних за прострочення виконання грошового зобов’язання.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошового зобов’язання за договором на виконання проектних і пошукових робіт (послуг) від 30.01.2008р. №1026/04390 щодо оплати виконаних позивачем робіт.

У засіданні суду представник позивача підтримав позов з викладених у ньому підстав та повідомив суд про сплату відповідачем після подання позову 200000грн. основного боргу.

Відзив на позов до господарського суду не надійшов.

У судовому засіданні представник відповідача вказав на сплату відповідачем позивачу 200000грн. основного боргу і заявив письмове клопотання про проведення сторонами звірки взаємних розрахунків.

Представник позивача проти клопотання представника відповідача про проведення звірки взаємних розрахунків заперечив, оскільки з огляду на незначний обсяг здійснених між сторонами розрахунків не вбачає у ній необхідності.

Господарський суд залишив клопотання відповідача про проведення звірки взаємних розрахунків без задоволення як недостатньо обґрунтоване.

З 21 жовтня по 26 жовтня 2009р. у засіданні суду оголошувалась перерва.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, господарський суд встановив наступне.

30 січня 2008р. державне підприємство “Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості “Кривбаспроект”, як виконавець, і товариство з обмеженою відповідальністю “ТіоФаб, ЛТД”, як замовник, уклали договір на виконання проектних і пошукових робіт (послуг) №1026/04390, згідно з яким виконавець зобов’язався виконати для відповідача техніко –економічне обґрунтування раціонального вибору схем розкриття Носачевського родовища апатит –ільменітових руд”, а відповідач –прийняти та оплатити науково –технічну продукцію

Відповідно до п. 2.1 договору від 30.01.2008р. №1026/04390 та протоколу узгодження договірної ціни на науково-технічну продукцію вартість останньої сторонами була визначена у сумі 670764грн.

У пунктах п. 2.2 та 2.3 договору від 30.01.2008р. №1026/04390 його сторони передбачили зобов’язання замовника в 5 –денний строк після підписання договору сплатити виконавцю авансовий платіж у сумі 201229грн. 20коп.

Згідно з п.3.2. договору від 30.01.2008р. №1026/04390 відповідач зобов’язався в строк не пізніше 10 днів з дня отримання (чи передачі безпосередньо) науково –технічної продукції розглянути її, підтвердити прийомку актом приймання –передачі виконаних робіт і провести їх оплату.

6 лютого 2008р. товариство з обмеженою відповідальністю “ТіоФаб, ЛТД” перерахувало на поточний рахунок державного підприємства “Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості “Кривбаспроект” в установі банку авансовий платіж у сумі 201229грн. 20коп.

25 квітня 2008р. державне підприємство “Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості “Кривбаспроект” і товариство з обмеженою відповідальністю “ТіоФаб, ЛТД” підписали акт здачі-приймання проектно –пошукових робіт (послуг науково –технічної продукції) №163. У цьому акті його сторони зазначили, що виконані замовником проектно-пошукові роботи належним чином оформлені та задовольняють замовника і, що останній має сплатити виконавцю за ці роботи 469534грн. 80коп.

22 вересня 2008р. товариство з обмеженою відповідальністю “ТіоФаб, ЛТД” перерахувало на поточний рахунок державного підприємства “Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості “Кривбаспроект” в установі банку 70000грн. плати за виконані проектно –пошукові роботи.

Станом на 12.08.2009р. –день подання позивачем позову борг товариства з обмеженою відповідальністю “ТіоФаб, ЛТД” перед державним підприємством “Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості “Кривбаспроект” за виконані за виконані проектно –пошукові роботи становив 399534грн. 80коп. (469534грн. 80коп. –70000грн.).

За прострочення оплати виконаних проектно –пошукових робіт державне підприємство “Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості “Кривбаспроект” нарахувало товариству з обмеженою відповідальністю “ТіоФаб, ЛТД” 67862грн. 08коп. інфляційних втрат за травень 2008р. – травень 2009р. та 14905грн. 94коп. - три проценти річних за дні прострочення з 06.05.2008р. по 23.07.2009р.

Після подання державним підприємством “Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості “Кривбаспроект” позову станом на день прийняття господарським судом цього рішення товариство з обмеженою відповідальністю “ТіоФаб, ЛТД” сплатило ще 200000грн. боргу за виконані проектно–пошукові роботи, що підтверджується проведені банком платіжними дорученнями від 31.08.2009р. №113 і від 20.10.2009р. №147. Відповідно непогашений товариством з обмеженою відповідальністю “ТіоФаб, ЛТД” перед державним підприємством “Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості “Кривбаспроект” залишок боргу становить 199534грн. 80коп. (399534грн. 80коп. –200000грн.).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд прийшов до таких висновків.

Відповідач не належним чином виконав грошове зобов’язання щодо оплати позивачу виконаних проектно-пошукових робіт, припустившись при цьому прострочення. Тому позивач вправі вимагати стягнення з відповідача боргу, нарахованого з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Заявлені позивачем до стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та трьох процентів річних, нараховані у відповідності з фактичними обставинами виконання відповідачем грошового зобов’язання за договором від 30.01.2008р. №1026/04390, умовами цього договору та вимогами законодавства.

За таких обставин позов підлягає задоволенню в частині стягнення 199534грн. 80коп. основного боргу, 67862грн. 08коп. інфляційних втрат та 14905грн. 94коп. процентів річних.

В частині стягнення 200000грн. основного боргу, сплаченого відповідачем після подання позивачем позову, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з відсутністю предмету позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача позивачу підлягають відшкодуванню витрати на сплату державного мита у сумі 4823грн. 03коп. і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ТіоФаб, ЛТД” (вул. Дашковича, 20, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код 31782369, поточний рахунок №260091942001 у Дніпропетровській філії АТ “Укрінбанк”, МФО 354336) на користь державного підприємства “Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості “Кривбаспроект” (пр. Карла Маркса, 40, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50000, ідентифікаційний код 04689369, поточний рахунок №26005150129001 у КФ “ПриватБанк”, МФО 305750) –199534грн. 80коп. основного боргу, 67862грн. 08коп. інфляційних втрат, 14905грн. 94коп. процентів річних, 4823грн. 03коп. витрат на сплату державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 200000грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Це рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ Дорошенко М.В.