Рішення № 9260380, 15.10.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2009 р.                                                                      Справа № 11/2325

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого –судді Довганя К.І., при секретарі –Нужній А.Г., за участю представників сторін: позивача –Костенко П.Ф. за довіреністю, відповідача –не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Тальнівський завод "Мінводи" до товариства з обмеженою відповідальністю "Агропром-В" про стягнення 25677 грн. 46 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 25677 грн. 46 коп. боргу за проданий, на умовах укладеного сторонами договору, товар з урахуванням пені, інфляційних та 30% річних. В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що на виконання укладеного 06 квітня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю Тальнівський завод "Мінводи" ( позивач ) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агропром-В" ( відповідач ) договору №61 позивач продав відповідачу товар в асортименті, за який останній повного розрахунку не провів.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у позові та заявив про зменшення розміру позовних вимог в зв’язку з частковим погашенням відповідачем заявленої до стягнення заборгованості та просить суд стягнути з відповідача 15848 грн. основного боргу, 1867 грн. 65 коп. пені, 427 грн. 33 коп. інфляційні збитки та 2534 грн. 48 коп. 30 % річних.

Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання. Однак в судове засідання не з’явився, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, письмового відзиву на позов суду не подавав.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне:

На підставі укладеного сторонами договору №61 від 06 квітня 2009 року позивач продав відповідачу мінеральну воду „Тальнівська” в асортименті на загальну суму 68904 грн. 00 коп., що підтверджується товарно-транспортними накладними №714 від 07.05.2009 року, №746 від 12.05.2009 року, №770 від 15.05.2009 року, №811 від 21.05.2009 року, №848 від 26.05.2009 року. Товар отримала представник відповідача Загородня Тамара Миколаївна по довіреностям №388 від 05.05.2009 року, №399 від 11.05.2009 року, №416 від 15.05.2009 року, №430 від 20.05.2009 року, №443 від 25.05.2009 року.

Згідно п. 5.1, 5.2 договору, відповідач був зобов’язаний здійснювати розрахунки за кожну поставлену партію товару в безготівковому порядку з відстрочкою оплати в 14 календарних днів. Також відповідач був зобов’язаний провести повний розрахунок за отриману за накладною партію товару після прийняття зазначеної партії на складі продавця протягом строку розрахунків, установленого сторонами у накладній.

Відповідач провів лише часткову оплату за отриманий товар по даному договору.

Позивачем була направлена та отримана відповідачем претензія №205 від 26.06.2009 року про оплату боргу, яку останній залишив без відповіді та задоволення.

Згідно п. 7.1. Договору сторонами передбачена відповідальність за затримку оплати вартості придбаного товару у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобов'язання, діючої у період, за який сплачується пеня.

Також згідно п. 7.4. Договору сторони передбачили, що у разі коли прострочення платежу триватиме більше тридцяти календарних днів, Продавець має право додатково стягнути з Покупця 30% річних від простроченої суми за весь період прострочення.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. ст.ст. 525, 526, 530, 536, 546, 549, 625, 655, 692 ЦК України містять такі положення:

„Господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати:

-          з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов’язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору №61 від 06 квітня 2009 року. Даний договір, виходячи з його умов, є договором купівлі-продажу. Свої зобов’язання за цим договором позивач виконав належним чином та передав відповідачу мінеральну воду „Тальнівська” в асортименті.

Таким чином, у відповідача виникло зобов’язання щодо оплати вартості переданого товару на умовах договору. Однак відповідач в порушення даних умов свої зобов’язання щодо оплати вартості переданого товару належним чином не виконав, заборгувавши позивачу 15848 грн.

Виходячи з викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за переданий товар є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Крім того, у відповідності до умов договору відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 1867 грн. 65 коп. та 30% річних, що становлять 2534 грн. 48 коп., а згідно ст. 625 ЦК України інфляційні в розмірі 427 грн. 33 коп. Розрахунок зроблено вірно.

З відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агропром-В", 20250, Черкаська обл., м. Ватутіне, вул. Кірова, 26-а, код 30264848 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Тальнівський завод "Мінводи", 20400, Черкаська обл., м. Тальне, вул. Вокзальна 139-а, код 00380787 –15848 грн. боргу, 1867 грн. 65 коп. пені, 427 грн. 33 коп. інфляційних, 2534 грн. 48 коп. річних, 206 грн. 77 коп. відшкодування витрат на оплату державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя                                         К.І.Довгань