Постанова № 92603496, 03.11.2020, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

03.11.2020

Провадження 1кп-932/424/20

Справа 932/15372/19

УХВАЛА

Іменем України

3 листопада 2020 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

Головуючого-судді Карягіної Н.О.

при секретарі Кошевой Л.І.

прокурора Бойка І.І.

захисника адвоката Готвянського І.В.

за участю:

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019042010000153, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковська Дніпропетровської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ

У провадженні Бабушкінського райсуду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України. Щодо обвинуваченого ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою суду від 10.09.2020 року продовжено на строк до 08.11.2020 року включно. Розгляд справи не закінчений.

Під час обговорення питання щодо доцільності продовження обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурором заявлено клопотання про продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 на строк два місяці з тих підстав, що з огляду на стадію процесу та особистість обвинуваченого ризики: продовжить займатися злочинною діяльністю або іншим чином буде перешкоджати кримінальному провадженню, буде переховуватися від суду, які враховувалися при обранні запобіжного заходу, продовжують існувати. Підстав для зміни запобіжного заходу на інший більш м`який не вбачає.

Захисник адвокат просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 та змінити запобіжний захід на інший більш м`який з тих підстав, що прокурором не надано жодного доказу існування ризиків, на які він послався.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника та просив його задовольнити і змінити запобіжний захід на домашній арешт, оскільки він є пенсіонером і йому достатньо його пенсії, щоб сидіти вдома і тому він не буде займатися злочинною діяльністю. У задоволенні клопотання прокурора просив відмовити.

Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає доцільним продовжити застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та задовольнити клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 до розгляду кримінальної справи по суті на строк шістдесят діб, а у задоволенні клопотання захисту про зміну запобіжного заходу на інший більш м`який або домашній арешт відмовити, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку.

Відповідно до ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України, положення якої передбачають, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, знищити, спотворити чи приховати документи і речі, які мають доказове значення у справі, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення і при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищезазначених ризиків суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; данні щодо особистості – міцність соціальних зв`язків, стан здоров`я, вік, наявність постійного місця роботи, репутацію, та інші відомості

ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні ряду тяжких злочинів, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів в Україні, за які передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі строком від шести до десяти років з конфіскацією майна та нетяжкого злочину, також пов`язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, він не має міцних соціальних зв`язків, оскільки проживав у квартирі один, і з врахуванням стадії процесу та особистості обвинуваченого, реально існують обґрунтовані ризики, що він буде переховуватися від суду, продовжить займатися незаконною діяльністю, або іншим чином буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема про те, що хоча тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

З урахуванням вищевикладеного та стадії судового провадження, підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який, не вбачається, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти вищезазначеним ризикам, а обраний відносно останнього запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Твердження сторони захисту, що з врахуванням стадії процесу, для запобігання ризиків та забезпечення належного виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків достатньо застосування до обвинуваченого іншого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, суд не вважає підставою для зміни запобіжного заходу обвинуваченому на іншій більш м`який з наступних підстав. З огляду на вищевикладене та з урахуванням тяжкості та обставин злочинів, серйозності обвинувачення, суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому у разі доведеності його провини, особистості обвинуваченого, який не має міцних соціальних зв`язків, переконливих даних, які б свідчили про наявність у останнього перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду та не перешкоджати здійсненню кримінального провадження, захистом суду не надано та судом не встановлено і тому більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти вищезазначеним ризикам.

На підставі викладеного суд, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора і продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на інший більш м`який або домашній арешт – відмовити

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 194, 196, 197, 331, 350 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ

Клопотання прокурора про продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на інший більш м`який або на домашній арешт – відмовити.

Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят діб, тобто до 1 січня 2021 року включно.

Суддя Бабушкінського районного суду

м. Дніпропетровська Н.О. Карягіна