Рішення № 92600235, 29.09.2020, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/9905/20

пр. № 2/759/4321/20

29 вересня 2020 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Гродського П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовними вимогами Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (49027, м. Дніпро, а/с 1800) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

у червні 2020 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 17.10.2013 у розмірі 12699 грн 70 коп. та судові витрати у розмірі 2102 грн 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, відповідно до укладеного договору №б/н від 17.10.2013 ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 300 грн 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, внаслідок чого спадкоємці ОСОБА_2 мали право подати заяву про прийняття або відмову від спадщини у строк з 13.08.2017 по 13.02.2018, при цьому спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 , тому позивач 26.07.2018 була направлена претензія кредитора до Дванадцятої КДНК, на яку 08.08.2018 позивачем було отримано відповідь в якій зазначалося, що спадкоємці померлого із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не зверталися та спадкова справа була заведена на підставі претензії АТ КБ «Приватбанк», внаслідок чого відповідач прийняла спадщину, оскільки не відмовилася від прийняття спадщини в 6 місяців від дня прийняття спадщини, а тому позивач 25.11.2019 надіслав до ОСОБА_1 було направлено лист-претензія, згідно яких позивач пред`явив свої вимоги, але ніякий дій не було виконано, при цьому станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором №б/н від 17.10.2013 становить 12699 грн 70 коп.

Ухвалою суду від 17.06.2020 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 59).

17.06.2020 ухвалою судді витребувано з Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9) належним чином завірену копію спадкової справи заведеної після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 (а.с. 61).

Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Заявлена позивачем до стягнення сума складає 12699 грн 70 коп., що за своїм розміром не перевищує п`ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначених граничним за вимогами ч. 5 ст. 274 ЦПК України.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 17.10.2013 ОСОБА_2 уклала договір з позивачем №б/н від 17.10.2013 на підставі чого отримала кредит у розмірі 300 грн 00 коп. (а.с. 8).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 73).

26.07.2018 АТ «КБ «Приватбанк» надіслав на адресу Дванадцятої КДНК претензію кредитора вих.№SAMDN52000114173178 від 10.06.2018 (а.с. 41).

Згідно відповідді Дванадцятої КДНК від 30.07.2018 №6806/02-14 повідомило, що 30.07.2018 було заведено спадкову справу №964/18 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та дану претензію долучено до спадкової справи (а.с. 42).

25.11.2019 представником АТ КБ «Приватбанк» було надіслано на адресу ОСОБА_1 лист-претензію вих. №SAMDN52000114173178 від 07.11.2019 в якому просив останню звернутися до будь-якого відділення Банку та сплатити заборгованість по договору (а.с. 43-45).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала за адресою: АДРЕСА_2 , відомості про заявника ОСОБА_1 (а.с. 46).

Станом на дату смерті ОСОБА_2 заборгованість перед банком за кредитним договором б/н від 17.10.2013 становить 12699 грн 70 коп., яка складається із: 112 грн 92 коп., 9891 грн 15 коп. заборгованість за відсотками; 2695 грн 63 коп. заборгованість з пені (а.с. 6, 7).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 608, 1218, 1219 ЦК України у зв`язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов`язання, які нерозривно пов`язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинялися у наслідок смерті.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з 28.01.1980 по 28.01.2019 була зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 66).

Так відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

З матеріалів справи вбачається що відповідач у встановлений шестимісячний строк не подала заяву про відмову від спадщини, а тому внаслідок зазначеної обставини нею було прийнято спадщину після померлої ОСОБА_2 .

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, що додана представником до позовної заяви, вказана анкета-заява підписана ОСОБА_2 17.10.2013, в якій вона заявила, що ознайомилася із Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами Приватбанку.

Проте заяв про оформлення на своє ім`я будь-якої із платіжних карток (карта «Універсальна», зарплатний пакет чи будь-якої іншої картки) вищевказана заява-анкета не містить. Будь-яких даних про бажаний кредитний ліміт в анкеті-заяві також не зазначено.

Отже, анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приват-Банку не містить відомостей, яку саме кредитну картку та за яким тарифом з обслуговування кредитних карток просила надати відповідач.

Відтак, жодних належних доказів тих обставин, про які заявляє позивач у позовній заяві, а саме - що ОСОБА_2 отримала кредит.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17, також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Однак матеріали справи не містять підтверджень, що підписуючи заяву- анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент підписання анкети-заяви взагалі містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Також Велика Палата Верховного Суду вважала, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети, яка не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Будь- яких доказів на підтвердження видачі банком ОСОБА_2 кредитної картки, її номер та ПІН-код, зарахування на цю картку суми кредиту, зняття таких коштів відповідачем, відкриття рахунків на ім`я відповідача (виписки з особового рахунку, копії квитанції, меморіального ордеру тощо) позивачем до позовної заяви не надано.

Розпорядившись своїми процесуальними правами на власний розсуд, представник банку до позовної заяви копію картки позичальника не долучив, доказів щодо строку дії картки та її типу, що є істотними умовами договору, не надав, доказів зарахування кредитних коштів на картку та виписки з рахунків ОСОБА_2 , позивачем також надано не було, що позбавляє суд можливості перевірити строк дії договору та фактично отриману суму.

У позовній заяві не вказано, що представник банку не мав змоги надати відповідні докази разом з позовною заявою. Надалі будь - яких письмових звернень до суду із зазначенням доказів, які бажає долучити позивач із зазначенням об`єктивних причин неможливості їх надання останній не подавав.

З огляду на викладене, суд на підставі ч. 3 ст. 367 ЦПК України, позбавлений процесуальної можливості прийняти зазначені документи до уваги як належні та допустимі докази.

Доводи позовної заяви про те, що ОСОБА_2 підтвердила згоду про те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між відповідачем та банком договір, суд до уваги не приймає, оскільки зазначені посилання представника позивача не відповідають змісту анкети-заяви, в якій зазначено лише загальну назву Умов та Правил, без їх ідентифікації відповідно до дати, коли вони були затверджені, або станом на яку вони були чинні.

Відсутність підпису позичальника на умовах надання споживчого кредиту фактично надає можливість банку надавати умови у будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови погоджені з останньою. Зазначення у заяві на видачу кредиту про ознайомлення з умовами надання кредиту, без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом ОСОБА_2 , не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк. При цьому, із наданої позивачем копії анкети- заяви не можна зробити висновок, на які саме умови та тарифи обслуговування карт, запропонованих банком, погодилася ОСОБА_2 .

Сам по собі розрахунок заборгованості без надання доказів отримання кредитних коштів ОСОБА_2 не свідчить про укладення між сторонами кредитного договору та досягнення згоди щодо вищевикладених істотних умов. Виписка по картковому рахунку, на яку також посилається представник банку в матеріалах справи і представником позивача до суду не подавалась, а тому доводи позивача в цій частині суд вважає необґрунтованими.

Оцінивши всі зібрані у справі докази, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів досягнення між позивачем та ОСОБА_2 згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, зокрема щодо суми кредиту, розміру та порядку сплати процентів за користування ним, строку дії договору. Підписання однієї анкети-заявки з відміткою про ознайомлення з Умовами та Правилами кредитування не може свідчити про зворотнє, оскільки вказані Умови та Правила не містять підпису позичальника Докази, які б вказували на те, що саме ці Умови та Правила є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови були узгоджені між сторонами правочину відсутні.

Таким чином, враховуючи відсутність належних доказів щодо досягнення сторонами кредитного договору згоди щодо всіх істотних умов на момент його укладання 17.10.2013 суд вважає, що кредитний договір між сторонами є неукладеним, що унеможливлює вирішення питання про належність виконання відповідачем своїх зобов`язань за таким договором, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог. З цих підстав суд приймає рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в даній справі.

У зв`язку з тим, що суд дійшов ґрунтовного висновку про відмову у задоволенні позову, судом не вбачається підстав для відшкодування судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 207, 626, 628, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 274, 280-283, 353 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

у позовних вимогах Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (49027, м. Дніпро, а/с 1800) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Ул`яновська

Повний текст судового рішення складено 01.10.2020.