Рішення № 92595607, 02.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2020 року м. Київ № 640/20327/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання протиправними дій, зобов"язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладене у листі від 17.07.2020 № 2600-0305-8/97938 про відмову здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 згідно з довідкою Офісу Генерального прокурора від 29.05.2020 року № 21-1110зп відповідно до вимог статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХП (в редакції від 12 липня 2001 року № 2663-ІІІ, чинній на час призначення пенсії) та частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» в первинній редакції, починаючи з 01 квітня 2020 року з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці Офісу Генерального прокурора від 29.05.2020 року № 21-1110зп про заробітну плату, без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити заборгованість, що виникне на день такого перерахунку з урахуванням раніше проведених виплат.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Конституцію України, закони України «Про прокуратуру», «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, та зазначає, що з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 у неї виникло право на перерахунок та виплату пенсії за вислугою років згідно з довідкою Офісу Генерального прокурора від 29.05.2020 року № 21-1110зп відповідно до вимог статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХП (в редакції від 12 липня 2001 року № 2663-ІІІ, чинній на час призначення пенсії) та частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» в первинній редакції, починаючи з 01 квітня 2020 року з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці Офісу Генерального прокурора від 29.05.2020 року № 21-1110зп про заробітну плату, без обмеження граничного розміру пенсії, проте відповідачем протиправно відмовлено у здійсненні перерахунку.

Відповідачем відзив на позов не подано.

Згідно з частиною четвертою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України з 29.09.2001 та отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90 % від суми заробітної плати.

Офісом Генерального прокурора позивачу видано довідку від 29.05.2020 № 21-1110зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії. Довідка видана на підставі рішень Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7(ІІ)2019 та від 26.03.2020 № 6-р/2020.

04.06.2020 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 29.05.2020 року № 21-1110зп.

Листом від 17.07.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з посиланням на положення частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» та статті 81 Закону України «Про прокуратуру» відмовило ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії з тих підстав, що після проведеного перерахунку розмір пенсії зменшується та становить 16 380 грн. Даний висновок органу Пенсійного фонду грунтується на тому, що пенсія підлягає перерахунку виходячи з 60 % від суми місячної заробітної плати та враховуючи обмеження максимального розміру пенсії.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

На час призначення позивачу пенсії (2001 рік) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ), яка передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються:

а) слідчим працівникам незалежно від віку з вислугою не менше 20 років на посадах слідчого, начальника або заступника начальника слідчого підрозділу (відділу, частини), що безпосередньо займається провадженням попереднього слідства, - у розмірі 50 відсотків місячного заробітку. За кожний рік вислуги понад 20 років пенсія збільшується: на слідчій роботі - на три відсотки, а на будь-якій прокурорській посаді - на два відсотки заробітку, з якого обчислюється пенсія;

б) працівникам, які займають прокурорські посади, перелічені у статті 56 цього Закону, після досягнення 55 років чоловіками і 50 років жінками з вислугою на цих посадах не менше 20 років - у розмірі 50 відсотків місячного заробітку. За кожний рік вислуги понад 20 років пенсія збільшується на два відсотки цього заробітку;

в) працівникам, зазначеним у пунктах "а" та "б" частини другої цієї статті, які не мають вислуги 20 років, якщо стаж служби в органах прокуратури становить не менше 12 років, після досягнення чоловіками 60 років при загальному стажі роботи 25 років і більше, а жінками - 55 років при загальному стажі роботи 20 років і більше - у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорсько-слідчих посадах з розрахунку 50 відсотків місячного заробітку за 20 років вислуги. За кожний рік загального стажу понад 25 років для чоловіків і 20 років - для жінок пенсія збільшується на один відсоток місячного заробітку, з якого вона обчислюється.

Загальний розмір пенсії за вислугу років, обчислений згідно з цією статтею, не може перевищувати 75 відсотків відповідного заробітку, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 відсотків, до категорії 2, - 80 відсотків.

З 26.07.2001 набрала чинності нова редакція статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, згідно з якою:

прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша статті 50-1);

обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1);

призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1).

До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону № 3668-VI з 01.10.2011 стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

14.10.2014 ухвалено новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ).

Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 - вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).

1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни:

частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»;

частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» № 1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: « 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

Отже, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні:

жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»;

законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.

Верховний Суд у зразковій справі № 560/2120/20 установив, що Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

Така бездіяльність Кабінету Міністрів України призвела до чисельних судових спорів між пенсіонерами, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та Пенсійним фондом України.

У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 та вирішив таке:

визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;

положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:

частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Зазначене рішення Конституційного Суду України стало підставою для звернення пенсіонерів, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру», за отриманням актуальних довідок про заробітну плату та згодом до органів Пенсійного фонду України із заявами про перерахунок пенсії.

Відповідно до правової позиції викладеної Верховним Судом у рішенні від 14.09.2020 у справі № 560/2120/20, постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» є чинною та є рішенням уряду про «підвищення заробітної плати прокурорським працівникам».

Разом з тим, як встановлено під час розгляду справи, відповідач не заперечує обставин щодо наявності права у позивача на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII та на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 29.05.2020 року № 21-1110зп.

Спірним є висновки Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо необхідності здійснення перерахунку пенсії із розрахунку 60 відсотків місячної заробітної плати за відповідну вислугу років, передбачену частиною першою цієї статті та щодо обмеження граничного розміру пенсії.

При цьому, суд зазначає наступне.

Частина друга статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII визначає, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що розмір пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

В свою чергу, частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII, яка регулює порядок перерахунку пенсії, не містить жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що при перерахунку пенсії позивача відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 86 Закону № 1697-VII, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.

З урахуванням наведеного та з огляду на встановлені у суді обставини суд зазначає про наявність у позивача права на перерахунок та отримання пенсії на підставі частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII з урахуванням її розміру визначеного як 90 відсотків місячної заробітної плати.

Разом з тим, суд зазначає про безпідставність вимоги про перерахунок розміру пенсії відповідно до вимог статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХП (в редакції від 12 липня 2001 року № 2663-ІІІ, чинній на час призначення пенсії), оскільки зазначена норма ще з 01.01.2015 є нечинною.

В даному випадку підлягає застосуванню діюче законодавство, зокрема стаття 86 Закону №1697-VII.

Щодо обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Зазначені положення Закону № 1697-VII неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов`язкові для застосування.

При цьому, суд критично ставиться до доводів позивача, що її пенсія не підлягає обмеженню максимальним розміром, оскільки частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VІ передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом, виходячи з наступного.

Як зазначено вище та відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у рішенні від 14.09.2020 у справі № 560/2120/20, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури підлягає застосуванню діюче законодавство, зокрема стаття 86 Закону №1697-VII, а не стаття 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХП (в редакції від 12 липня 2001 року № 2663-ІІІ, чинній на час призначення пенсії), яка втратила чинність.

Разом з тим, відповідно до правової позиції, висловленій в постанові Верховного Суду, ухваленій у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 24.06.2020 по справі № 580/234/19, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

З урахуванням наведеного суд зазначає про правомірність висновків відповідача щодо необхідності при перерахунку пенсії застосовувати обмеження пенсії максимальним розміром, що складає 16 380 грн.

При цьому, відповідно до рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 31.05.2016 у справі № 755/6672/16-а за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та перерахунок пенсії, пенсія позивачки підлягала перерахунку виходячи з розрахунку 90 % від середнього заробітку (27774,45 грн), без обмеження граничного розміру пенсії.

Таким чином, суд бере до уваги позицію відповідача, що внаслідок перерахунку розмір пенсії позивачки буде зменшеним та врахує, що за загальним правилом, якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Разом з тим суд зазначає, що наведене правило не є підставою для відмови у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки зменшення пенсії відбувається внаслідок обмежень встановлених Законом, а не внаслідок здійсненого перерахунку.

При цьому суд враховує, що в подальшому внаслідок збільшення розміру прожиткового мінімуму, встановлених для осіб, які втратили працездатність, розмір пенсії позивача підлягає збільшенню.

Таким чином, позивачка має право на перерахунок її пенсії на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 29.05.2020 року № 21-1110зп, проте її розмір не може бути меншим розміру призначеної пенсії на підставі рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 31.05.2016 у справі № 755/6672/16-а.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про протиправність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 та про наявність правових підстав для зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 згідно з довідкою Офісу Генерального прокурора від 29.05.2020 № 21-1110зп відповідно до вимог частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці Офісу Генерального прокурора від 29.05.2020 року № 21-1110зп.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню частково.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними дій, зобов"язання вчинити дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладене у листі від 17.07.2020 № 2600-0305-8/97938 про відмову здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 згідно з довідкою Офісу Генерального прокурора від 29.05.2020 № 21-1110зп відповідно до вимог частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру», починаючи з 01 квітня 2020 року з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці Офісу Генерального прокурора від 29.05.2020 № 21-1110зп про заробітну плату.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368)

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева