Рішення № 92594881, 30.10.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1599/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Альошиній І.В.,

за участю:

представника позивача - Верещаки О.М.,

представника відповідача - Дунаєва М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Херсонської обласної ради, треті особи: Херсонська міська рада, Антонівська селищна рада про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Херсонської обласної ради (далі - відповідач), треті особи: Херсонська міська рада, Антонівська селищна рада, в якій просить визнати протиправним та нечинним рішення Херсонської обласної Ради народних депутатів від 10.03.1994 р. № 311 "Про затвердження технічної документації по встановленню адміністративних меж Антонівської селищної Ради народних депутатів, а також населених пунктів на території цієї Ради".

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що йому на праві власності належить об`єкт нерухомості за адресою: м.Херсон, вул.20 Східна, 30, який має намір реконструювати. З метою оформлення права користування земельною ділянкою під цим об`єктом, звернувся до Херсонської міської ради, Антонівської селищної ради, Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області із заявами про визначення розпорядника земель під об`єктом нерухомості. Антонівська селищна рада листом від 21.04.2020 р. № 02-13/4 повідомила, що вказана земельна ділянка розташована в адміністративних межах населеного пункту смт.Антонівка. Виконавчий комітет міської ради в особі Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради листом від 24.04.2020 р. № 23-122-20/23 повідомив, що земельна ділянка розташована в адміністративних межах населеного пункту м.Херсон. Листами Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 14.05.2020 р. № ПІ-38/0/43/0/63-20, від 20.05.2020 р. № ПІ-41/0-47/0/63-20 позивача повідомлено про те, що межі смт.Антонівка встановлені відповідно до "Технічної документації по встановленню адміністративних меж Антонівської селищної Ради народних депутатів м.Херсона", яка затверджена рішенням обласної Ради народних депутатів від 10.03.1994 р. № 311. Враховуючи викладене, позивач обмежений реалізувати право на отримання в користування чи у власність земельної ділянки під власним об`єктом нерухомого майна з огляду на те, що об`єкт знаходиться в адміністративних межах м.Херсона, а земельна ділянка під ним - в межах смт.Антонівка. Вважає, що рішення Херсонської обласної Ради народних депутатів від 10.03.1994 р. № 311 не відповідає нормам закону, так як оскаржуваним рішенням було змінено межі міста, що не відноситься до компетенції обласної ради. Крім того, рішення від 10.03.1994 р. № 311 прийнято з порушенням вимог ст.21 Закону України "Про інформацію", оскільки не було опубліковано в офіційних друкованих виданнях.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2020 р. адміністративну справу № 540/1599/20 передано судді Войтовичу І.І.

Ухвалою від 23.06.2020 р. позовну заяву ФОП ОСОБА_1 разом з доданими документами повернуто позивачу.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 р. скасовано ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 р. про повернення позовної заяви, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

До Херсонського окружного адміністративного суду адміністративна справа № 540/1599/20 надійшла 12.08.2020 р.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2020 р. у зв`язку з перебуванням судді Войтовича І.І. у відпустці адміністративну справу № 540/1599/20 передано для розгляду судді Бездрабку О.І.

Ухвалою від 14.08.2020 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений суддею строк позивач усунув недоліки позовної заяви і ухвалою від 21.08.2020 р. відкрито провадження в адміністративній справі, призначено підготовче засідання на 18.09.2020 р. на 10:00 год.

17.09.2020 р. від третьої особи - Антонівської селищної ради надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що оскаржуване рішення не порушує права та інтереси позивача, оскільки право власності у ФОП ОСОБА_1 на об`єкт нерухомості виникло 13.03.2008 р., а рішення обласної ради прийнято 10.03.1994 р.

Протокольною ухвалою від 18.09.2020 р. підготовче засідання відкладено на 02.10.2020 р. на 09:00 год.

01.10.2020 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що обставини, викладені в позовній заяві неодноразово розглядалися судами. Так, згідно постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 21.05.2015 р. по справі № 821/1258/15-а, яку залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2015 р., визначено "відсутність у позивача права на оскарження рішення". Відповідно до постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 05.03.2012 р. по справі № 2а-6394/11/2170, залишеної без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2013 р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.12.2013 р. встановлено, що "рішенням № 311 не встановлювалися межі Антонівської селищної ради народних депутатів, а затверджувалася технічна документація". Вказані обставини в силу ч.4 ст.78 КАС України є преюдиційними та не підлягають доказуванню. Враховуючи зазначене, рішення № 311 прийнято відповідно до законодавства, яке діяло на момент його прийняття з дотриманням встановленої процедури та не порушує права ФОП ОСОБА_1 .

Протокольною ухвалою від 02.10.2020 р. підготовче засідання відкладено на 09.10.2020 р. на 09:30 год.

09.10.2020 р. від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій вказує на безпідставність викладених у відзиві обставин, так як відповідач не спростував доводи позовної заяви. Оскаржуване рішення безпосередньо порушує права позивача, який є членом територіальної громади міста та не може реалізувати право на вільне розпорядження своєю нерухомістю через неправомірні дії відповідача.

Ухвалою від 09.10.2020 р. відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів, відкладено підготовче засідання на 20.10.2020 р. на 09:30 год.

Протокольною ухвалою від 20.10.2020 р. відмовлено в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою від 20.10.2020 р. закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 30.10.2020 р. на 10:00 год.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову з вказаних у відзиві підстав.

Від представника третьої особи - Херсонської міської ради надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи - Антонівської селищної ради в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справу.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Херсонською філією Українського науково-дослідницького і проектно-вишукувального інституту землеустрою "Укрнііземпроект" розроблено Технічну документацію по встановленню меж населених пунктів Антонівської селищної Ради народних депутатів міста Херсона.

Рішенням Херсонської обласної Ради народних депутатів від 10.03.1994 р. № 311 "Про затвердження технічної документації по встановленню адміністративних меж Антонівської селищної Ради народних депутатів, а також населених пунктів на території цієї ради" затверджено розроблену технічну документацію по встановленню адміністративних меж Антонівської селищної Ради народних депутатів, а також меж населених пунктів на її території, якою передбачено: загальна площа території цієї Ради 4575,6 га, в тому числі: смт.Антонівка 1547,4 га та селище Молодіжне 37,5 га.

Вважаючи дане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовною заявою про його скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.12 Земельного кодексу УРСР від 18.12.1990 р. (який був чинним на час прийняття оскаржуваного рішення) до відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить: 1) надання земельних ділянок у користування в порядку, встановленому статтею 19 цього Кодексу; 2) вилучення земель відповідно до статті 31 цього Кодексу; 3) організація ведення земельно-кадастрової документації; 4) здійснення державного контролю за використанням і охороною земель та їх моніторингу, додержанням земельного законодавства; 5) сприяння створенню екологічно чистого середовища і поліпшенню природних ландшафтів, охороні пам`яток історії та культури; 6) розробка і виконання разом з районними та міськими Радами народних депутатів обласних програм щодо раціонального використання земель, підвищення родючості ґрунтів, охорони земельних ресурсів; 7) організація землеустрою; 8) видача висновків про надання або вилучення земельних ділянок, яке провадиться Верховною Радою України; 9) координація діяльності місцевих землевпорядних органів; 10) вирішення земельних спорів у межах своєї компетенції; 11) вирішення інших питань у галузі земельних відносин у межах своєї компетенції.

Відповідно до ч.4 ст.52 Закону УРСР "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування" від 07.12.1990 р. № 533-XII (який був чинним на час прийняття оскаржуваного рішення) обласна Рада розглядає і вирішує питання адміністративно-територіального поділу: віднесення населених пунктів до категорії селищ міського типу; утворення сільрад, перенесення їх центрів, найменування і перейменування сільрад; уточнення найменувань селищ міського типу і сільських населених пунктів; зміна меж районів, селищ міського типу, сільрад; об`єднання сільських населених пунктів; затвердження подань до Верховної Ради України та її Президії з питань адміністративно-територіального поділу відповідно до законодавства.

Статтею 64 Земельного кодексу УРСР від 18.12.1990 р. (який був чинним на час прийняття оскаржуваного рішення) встановлено, що до земель селища міського типу належать усі землі в межах селища. Землі селища міського типу перебувають у віданні селищної Ради народних депутатів. Межі селищ міського типу встановлюються і змінюються обласною Радою народних депутатів або за її дорученням відповідною районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів. Включення земельних ділянок до межі селища міського типу не тягне за собою припинення права власності та права користування цими ділянками, якщо не буде проведено їх вилучення (викуп) відповідно до статті 31 цього Кодексу. Використання земель селища міського типу здійснюється відповідно до проектів планіровки та забудови селища міського типу і планів земельно-господарського устрою території.

На виконання вказаних приписів Херсонською обласною Радою народних депутатів 10.03.1994 р. прийнято рішення № 311 "Про затвердження технічної документації по встановленню адміністративних меж Антонівської селищної Ради народних депутатів, а також населених пунктів на території цієї Ради".

Позивач просить визнати протиправним та нечинним вказане рішення у зв`язку з тим, що цим рішенням змінено межі міста, що не відноситься до компетенції обласної ради, порушення порядку прийняття регуляторного акта внаслідок його не оприлюднення.

З цього приводу суд зауважує, що згідно ст.9 Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР, затвердженого Указом Президії ВР Української РСР від 12.03.1981 р. (яке було чинним на час прийняття оскаржуваного рішення), віднесення населених пунктів до категорії селищ міського типу, встановлення, зміна їх меж, а також зміна їх підпорядкованості проводяться виконавчим комітетом обласної Ради народних депутатів за поданням виконавчих комітетів відповідних районних, міських (міст обласного підпорядкування) Рад народних депутатів.

Відповідно до ст.24 цього Положення рішення виконавчих комітетів обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів з питань адміністративно-територіального устрою, зазначених у ст.ст.3, 4, 9, 11, 13, 21 цього Положення, набирають чинності через 10 (десять) днів після опублікування повідомлення про них у "Відомостях Верховної Ради Української РСР".

Таким чином, опублікуванню підлягають рішення, якими встановлюються або змінюються межі селищ міського типу.

Між тим, рішенням від 10.03.1994 р. № 311 не встановлювалися межі Антонівської селищної Ради народних депутатів, а лише затверджено технічну документацію.

Дані обставини встановлено постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 05.03.2012 р. по справі № 2-а-6394/11/2170, яку залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2013 р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.12.2013 р.

За змістом ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Надаючи оцінку порушення оскаржуваним рішенням прав та інтересів позивача, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Згідно п.п.1, 8 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Статтею 19 КАС України визначено юрисдикцію адміністративних судів. Так, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (р.1 ч.1 ст.19 КАС України).

У зв`язку з цим слід зазначити, що право на захист - це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього; судовому захисту у передбаченому КАС України порядку підлягають виключно порушені або оспорені права позивача - фізичної чи юридичної особи; порушення таких прав відбувається з боку суб`єкта владних повноважень та повинно бути наслідком прийняття ним по відношенню до позивача юридично значимих рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності.

Як зазначено Конституційним Судом України у п.4.1 рішення від 14.12.2011 р. № 19-рп/2011, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

З огляду на положення ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.8, 55 Конституції України, ст.5 КАС України кожен має право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

В абз.10 п.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. № 3-рп/2003 вказано, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Однак реалізація права на звернення до суду не гарантує обов`язкового і ефективного поновлення прав особи, якщо таке право, на захист якого подано позов, насправді не порушено.

Враховуючи наведене, обов`язковою умовою захисту в адміністративному суді прав, свобод, інтересів фізичних або юридичних осіб є одночасна наявність двох факторів: існування публічно-правових відносин між позивачем - фізичною (юридичною) особою та відповідачем - суб`єктом владних повноважень; наявність факту порушень прав, свобод, інтересів позивача, вчинених або допущених відповідачем у таких правовідносинах.

Як вбачається з матеріалів справи та виходячи зі змісту позовної заяви, фактично позивачем подано даний позов на захист свого права користування земельною ділянкою, яка розташована під об`єктом нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 . Між тим, право власності на даний об`єкт виникло у ФОП ОСОБА_1 13.03.2008 р., а оскаржуване рішення Херсонської обласної ради № 311 прийнято 10.03.1994 р.

Суд вважає, що у даному випадку між позивачем та відповідачем відсутні публічно-правові відносини, оскільки в ході судового розгляду не доведено обставин прийняття відповідачем по відношенню безпосередньо до позивача будь-яких рішень або вчинення дій чи допущення бездіяльності.

Таким чином, відсутність у ФОП ОСОБА_1 прав чи обов`язків у зв`язку із оскаржуваним рішенням, не породжує для нього і права на захист, тобто права на звернення із цим позовом до суду.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає безпідставними посилання позивача на порушення його прав, оскільки спірне рішення не порушує його прав та інтересів безпосередньо.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що позивачем не наведено, а судом не встановлено конкретного його права, свободи чи інтересу, які порушені відповідачем. Відсутність порушеного права позивача з огляду на завдання адміністративного судочинства позбавляє суд можливості здійснити його судовий захист та задовольнити позовні вимоги.

За таких обставин позовна заява ФОП ОСОБА_1 є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд -

вирішив:

Відмовити в задоволенні позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Херсонської обласної ради (73003, м.Херсон, площа Сводоби, 1, код ЄДРПОУ 24121079), треті особи: Херсонська міська рада (73003, м.Херсон, просп.Ушакова, 37, код ЄДРПОУ 26347681), Антонівська селищна рада (73485, Херсонська область, м.Херсон, смт.Антонівка, вул.Центральна, 48-а, код ЄДРПОУ 35120813) про визнання протиправним та нечинним рішення Херсонської обласної Ради народних депутатів від 10.03.1994 р. № 311 "Про затвердження технічної документації по встановленню адміністративних меж Антонівської селищної Ради народних депутатів , а також населених пунктів на території цієї Ради".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 03 листопада 2020 р.

Суддя О.І. Бездрабко

кат. 109020100