Рішення № 92594702, 03.11.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

03 листопада 2020 р. справа № 520/9731/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради (61060, м. Харків, проспект Льва Ландау, буд.48, код ЄДРПОУ 03196653) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, яка полягає у ненаданні ОСОБА_1 інформації за запитом від 15 липня 2020 року;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради надати інформацію чи виплачена ОСОБА_1 допомога у зв`язку з вагітністю та пологами у розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу та допомога при народженні першої дитини у розмірі 41280 гривень, а одноразово у сумі 10320 гривень.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2020 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвалено здійснювати розгляд та вирішення справи одноособовим складом суду у порядку ст.263 КАС України.

15.10.2020 року адміністративну справу №520/9731/2020, за наслідками повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями за розпорядженням керівника апарату Харківського окружного адміністративного суду №03-05/64 від 15.10.2020 року, передано в провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Біленського О.О.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 року прийнято до розгляду адміністративну справу №520/9731/2020 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвалено здійснювати розгляд та вирішення справи одноособовим складом суду у порядку ст.263 КАС України.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ч.2 ст.263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.1 та ч.2 ст.262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 15.07.2020 року відповідно до ст.ст. 3,19,20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" Управлінню праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради позивачем надіслано запит на отримання інформації, в якому позивач просив надати інформацію чи виплачена ОСОБА_1 допомога у зв`язку із вагітністю, пологами у розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу та допомога при народженні першої дитини у розмірі 41280 гривень, а одноразово у розмірі 10320 гривень. Відповідач листом від 22.07.2020 року №М-1-8/1/20.01-42 повідомило позивача про відмову у наданні інформації, у зв`язку із невідповідності форми запиту вимогам чинного законодавства. Позивач вказав, що перелік випадків, у яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. З огляду на викладене вважає порушеними права через незаконну відмову у наданні інформації.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що запит позивача від 15.07.2020 року не відповідає приписам чинного законодавства (відсутні реквізити документу, що посвідчує фізичну особу, яка подає запит) також зазначено, що позивачу не було відмовлено у наданні запитуваної інформації, а запропоновано подати запит з дотримання приписів чинного законодавства. Оформленого належним чином запиту від позивача на адресу Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради не надходило, у зв`язку з чим відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства, з метою не порушення прав та законних інтересів позивача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 15.07.2020 року позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, в якому просив надати інформацію чи виплачена ОСОБА_1 допомога у зв`язку із вагітністю, пологами у розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу та допомога при народженні першої дитини у розмірі 41280 гривень, а одноразово у розмірі 10320 гривень.

Листом від 22.07.2020 року №М-1-8/1/20.01-42 Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради повідомило позивача, що запит позивача буде розглянуто у разі надходження відповідного запиту оформленого з дотриманням приписів чинного законодавства.

Позивач вважає дії відповідача протиправними, незаконними, а тому позовні вимоги просить задовольнити.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 8, 19 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно із ст. 19 Конституції України, ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (зі змінами) органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією і законами України.

Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, а виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень.

Згідно зі ст.1,19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» кожна особа має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.

Пунктом 1 частини 3 статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов`язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.

Згідно із п. 1 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» вказує, що інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація.

Частиною 2 статті 21 Закону України "Про інформацію" конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про захист персональних даних" цей Закон регулює правові відносини, пов`язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв`язку з обробкою персональних даних.

Відповідно до абз. 9 ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Пунктами 2, 3 ст. 5 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою.

Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, яка займає посаду, пов`язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових осіб або службових повноважень.

Персональні дані, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, оформленій за формою, визначеною відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", не належать до інформації з обмеженим доступом, крім відомостей, визначених Законом України "Про запобігання корупції".

Згідно із ст.14 Закону України «Про захист персональних даних» поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб`єкта персональних даних.

Поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється лише у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Сторона, якій передаються персональні дані, повинна попередньо вжити заходів щодо забезпечення вимог цього Закону.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, визначено, що органи державної влади не можуть втручатися у здійснення права на повагу до приватного і сімейного життя людини, до його житла і кореспонденції, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до ст. 32 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про інформацію», рішення Конституційного Суду України від 20.02.2012 № 2-рп/2012 у справі № 1-9/2012 щодо офіційного тлумачення положень частин 1,2 ст. 32, частин 2, 3 ст. 34 Конституції України не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім`ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у рішенні Конституційного Суду України від 20.01.2012 № 2-рп/2012, чинне законодавство передбачає вичерпні підстави можливого правомірного втручання, у тому числі відносно осіб, які займають посади, пов`язані з функціями органів місцевого самоврядування.

Пунктами 2, 3, 4, ст. 16 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що доступ до персональних даних третіх осіб не надається, якщо зазначена особа відмовляється взяти на себе зобов`язання щодо забезпечення виконання вимог цього Закону або неспроможна їх забезпечити, а саме вимог щодо нерозголошення персональних даних.

Суб`єкт відносин, пов`язаних з персональними даними, подає запит щодо доступу до персональних даних володільцю персональних даних.

У запиті зазначаються: прізвище, ім`я та по-батькові, місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує фізичну особу, яка подає запит (для фізичної особи - заявника); найменування, місцезнаходження юридичної особи, яка подає запит, посада, прізвище ім`я та по-батькові особи, яка засвідчує запит, підтвердження того, що зміст запиту відповідає повноваженням юридичної особи (для юридичної особи - заявника); прізвище, ім`я та по-батькові, а також інші відомості, що дають змогу ідентифікувати фізичну особу, стосовно якої робиться запит; відомості про базу персональних даних, стосовно якої подається запит, чи відомості про володільця чи розпорядника персональних даних; перелік персональних даних, що запитуються; мета та/або правові підстави для запиту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що запит ОСОБА_1 був розглянутий відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», але з урахуванням приписів Закону України «Про захист персональних даних» та Рішення Конституційного суду України від 20.01.2012 № 2-рп/2012, у зв`язку з тим, що запитувана інформація у запиті позивача містить характер персональних даних.

Відповідно до ч.6 ст.16 Закону України «Про захист персональних даних» суб`єкт персональних даних має право на одержання будь-яких відомостей про себе у будь-якого суб`єкта відносин, пов`язаних з персональними даними, за умови надання інформації, визначеної у пункті 1 частини четвертої цієї статті, крім випадків, установлених законом.

Пунктом 1 частини 4 статті 16 Закону у запиті зазначаються: прізвище, ім`я та по батькові, місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує фізичну особу, яка подає запит (для фізичної особи - заявника).

Згідно із ч.1 ст.13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України; 2) документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус: а) посвідчення водія; б) посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; в) посвідка на постійне проживання; г) посвідка на тимчасове проживання; ґ) картка мігранта; д) посвідчення біженця; е) проїзний документ біженця; є) посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; ж) проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.

У зв`язку з тим, що поданий ОСОБА_1 , запит не відповідав вищезазначеним приписам чинного законодавства (відсутні реквізити документа, що посвідчує фізичну особу, яка подає запит), позивачу було не відмовлено у наданні запитуваної інформації, а запропоновано подати запит з дотриманням вказаних приписів. Оформленого належним чином повторного запиту від ОСОБА_1 на адресу відповідача не надходило. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради (61060, м. Харків, проспект Льва Ландау, буд.48, код ЄДРПОУ 03196653) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 03.11.2020 року.

Суддя Біленський О.О.