Рішення № 92594701, 28.10.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

28 жовтня 2020 р. справа № 520/12654/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., за участі секретаря судового засідання Блудової А.І.,

представника позивача - Кізілова О.В.,

представника відповідача - Бирки Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГПАПІР" (вул. Гімназійна набережна, буд. 24, оф. 803/2, м. Харків, 61010, код ЄДРПОУ 40269187) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГПАПІР", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення від 05.04.2019 № № 00001221403,00001231403, 00001211403, 00001201403.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що податкові повідомлення - рішення прийняті контролюючим органом не аргументовано та безпідставно, а тому є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки висновки акту податкового органу відносно заниження ТОВ "ТОРГПАПІР" суми доходів у розмірі 11117286,00 грн в результаті не включення до складу доходу від реалізації продукції (товарів) невстановленим особам, а також не нарахування податкових зобов`язань з ПДВ на дану суму, не відповідають дійсності, оскільки розбіжності залишків сировини (макулатури) між актом інвентаризації та даними звіту про фінансовий стан (баланс) виникли у зв`язку з надмірною її передачею у виробництво, тобто на момент складання звіту про фінансовий стан (баланс) сировина знаходилась на підприємстві та обліковувалась у виробництві в складі готової продукції, при цьому на момент проведення інвентаризації сировина була повернута на склад та обліковувалась як на бухгалтерському рахунку 201 "Сировина та матеріали", отже розбіжності виникли у зв`язку з специфікою діяльності підприємства (різні місцезнаходження позивача, виробництва та складу). В свою чергу облік надлишків сировини на суму 1748561,00 грн у складі готової продукції призвело до розбіжностей між залишками готової продукції згідно з актом інвентаризації та даних звіту про фінансовий стан (баланс). Тобто на момент перевірки різницю на суму 2705693,72 грн складає сировина (макулатура) на суму 1748561 грн, яку в подальшому повернуто з виробництва на склад та враховано в бухгалтерському обліку.

Стосовно завищення собівартості готової продукції позивач зазначив, що підприємством надано до перевірки бухгалтерські документи, а саме: договори, прибуткові, податкові та товарно - транспортні накладні на придбання сировини, а також її складський облік, договори та акти наданих послуг на виготовлення готової продукції з придбаної сировини та її складський облік, а також договори, видаткові, податкові та товарно-транспортні накладні щодо постачання готової продукції на адресу контрагентів, виготовленої з придбаної сировини, а також документи щодо здійснення розрахунків між ТОВ "ТОРГПАПІР" та його контрагентами, які в свою чергу відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність України", Податковому кодексу України не містять жодних дефектів або недоліків, а відповідно є підставою для відображення таких операцій в бухгалтерському обліку та формування податкових показників з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Також позивач зазначив, що ТОВ "ТОРГПАПІР" не нараховувало податкові зобов`язання з ПДВ на постачання офісної техніки, тому як даний товар з моменту його придбання та станом на 30.09.2019 використовувався у господарській діяльності підприємства.

Відповідачем надано відзив на позов, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що при порівнянні даних актів контрольної перевірки інвентаризації цінностей на 30.09.2018, наданих підприємством до перевірки, оборотно-сальдовим відомостям по рахункам бухгалтерського обліку 201, 206, 26, 281 ТОВ «ТОРГПАПІР» та наданому до податкової інспекції за місцем реєстрації балансу (Звіт про фінансовий стан) на 30.09.2018 (реєстр. № 9243473815 від 07.11.2018), встановлені розбіжності у сумі 11117286 грн, при цьому факт наявності розбіжностей визнається підприємством у позовній заяві. Зазначені розбіжності призвели до заниження показників рядку 04 податкової декларації з податку на прибуток підприємства «Об`єкт оподаткування» на суму 11117286 грн, у т.ч. за 9 місяців 2018 у сумі 11117286 грн в результаті невключення до складу доходів доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) невстановленим особам.

Відповідач зазначив, що також перевіркою встановлено завищення собівартості реалізованої продукції (товарiв, робіт, послуг) за рахунок зайвого віднесення собівартості запасів до складу витрат, визначених за правилами бухгалтерського обліку на суму 74071982,00 грн, у т.ч. за 2017 року в сумі 43168422,00 грн, за 9 місяців 2018 в сумі 30903560,00 грн.

Крім цього відповідачем вказано, що у перевіряємому періоді позивачем придбані комп`ютерна техніка і кондиціонери в асортименті та в значній кількості, оприходувані на бухгалтерському рах. 15 «Капітальні інвестиції» станом на 30.09.2018 за даними перевірки та проведеної інвентаризації жодного дня не використовувалось у господарській діяльності підприємства, а ні в частині випуску готової продукції, а ні в частині отримання доходу від оренди (лізингу) даних ТМЦ (у підприємства відсутності власні та орендовані приміщення для використання такої кількості оргтехніки та кондиціонерів, незначна чисельність працівників (2 особи – директор та бухгалтер) та фактично відсутнє виробництво власними силами).

Представником позивача надано до суду письмові пояснення, в яких зазначено, що послуги з виготовлення ТОВ "Кронекс-Харків" та ТОВ "Зміївська паперова фабрика" готової продукції фактично включають витрати на придбання виконавцями додаткових комплектуючих та допоміжних матеріалів для її виготовлення (передбачено умовами договорів на виготовлення продукції) витрати працівниками на оплату праці, витрати на утримання, експлуатацію та ремонт основних засобів, витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень, а також витрати на обслуговування виробничого процесу. Таким чином ТОВ "ТОРГПАПІР" формував витрати з податку на прибуток по придбанню послуг з переробки сировини (макулатури) у готову продукцію (папір) у відповідності до вимог ПСБО № 16. При цьому виготовлена продукція в подальшому була продана контрагентам, внаслідок чого отримано дохід, сума якого перевищує суму витрат, тобто за результатом здійснення господарських операцій.

Щодо формування собівартості послуг позивач зазначив, що собівартість виготовлення продукції по кожній номенклатурі фактично аргументована та погоджена сторонами додатками №1 до договорів про виготовлення готової продукції від 01.06.2017 № 0617 та від 01.04.2017 № 0104/17 та підтверджується бухгалтерськими довідками.

Представником відповідача надано додаткові письмові пояснення, в яких зазначено, що як до перевірки та і до суду ТОВ "ТОРГПАПІР" не було надано документи бухгалтерського обліку, що підтверджують формування собівартості реалізованої готової продукції, чим порушено вимоги абз.1 п.44.6 ст. 44 ПКУ. Документи запитувалися у підприємства окремими запитами, а факт ненадання засвідчено актами. Таким чином, ТОВ "ТОРГПАПІР" не було доведено формування собівартості реалізованої готової продукції, тобто підприємством зайво віднесено собівартість запасів до складу витрат, визначених за правилами бухгалтерського обліку.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у відзиві, та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ТОРГПАПІР" щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства, а також єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 10.02.2016 по 30.09.2018, за результатами якої складено акт перевірки 11.03.2019 № 737/20-40-14-03-06/40269187, яким встановлено порушення:

1. п. 44.1, п.44.2 ст. 44, п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), п.3 П(С)БО № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Мінфіну України від 07.02.2013 № 73 та зареєстрованого в Мінюсті України 28.02.2013 за № 336/22868, П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 25.02.2000 № 39 (із змінами та доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.02.2011 за № 189/18927, Наказу «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань», затвердженої Міністерством фінансів України № 879 від 02.10.2014, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142 (із змінами та доповненнями), п.5 П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Мінфіну України від 29 листопада 1999 р. N 290 та зареєстрованого в Мінюсті України 14 грудня 1999 р. за N860/4153, п.5 П(С)БО № 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Мінфіну України від 31.01.2000 №20 та зареєстрованого в Мінюсті України 11.02.2000 за №85/4306, П(С)БО 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за № 751/4044, п.11 П(С)БО 16 «Витрати», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 року за № 27/4248, п.2 ст.3, ст.4 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, що призвело до заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 15 141 814 грн., у т.ч.: за 2017 року в сумі 7 757 403 грн., за 9 місяців 2018 в сумі 7 384 411 грн. (податкове повідомлення-рішення №00001201403);

2. - п.44.1 ст.44, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПКУ, підприємство занизило податкові зобов`язання з податку на додану вартість за вересень 2018 року в сумі 577 726 грн;

- п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПКУ, підприємством не нараховано податкові зобов`язання при реалізації товару іншій невстановленій особі за вересень 2018 на суму 1 873 745 грн. (податкове повідомлення-рішення №00001211403);

3. порушення пункту статті 201 Податкового кодексу України - відсутність реєстрації податкових накладних всього на суму ПДВ 2 451 471 грн., в т.ч. за вересень 2018 на суму 2 451 471 грн., чим порушено п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України. (податкове повідомлення-рішення №00001221403);

4. порушення пункту статті 201 Податкового кодексу України - здійснено не своєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (відсутня реєстрація) в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або виявлено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів (податкове повідомлення-рішення №00001231403).

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення - рішення від 05.04.2019 № 00001221403, №00001231403, № 0001211403, № 00001201403.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до пунктів 44.1, 44.2 ст. 44 ПК України вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Юридичні особи - платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об`єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує сорок мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Для платників податку, визначених підпунктом 133.1.5 пункту 133.1 статті 133 цього Кодексу, не є об`єктом оподаткування прибуток із джерелом походження за межами України.

Згідно з п. 16 розд. II Наказу «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань», затвердженої Міністерством фінансів України № 879 від 02.10.2014, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142 (із змінами та доповненнями) в інвентаризаційних описах активи відображають за найменуваннями в кількісних одиницях виміру, прийнятих в обліку, з можливим виділенням за субрахунками і номенклатурою, окремо за:

— місцезнаходженням таких цінностей;

— особами, відповідальними за їх зберігання.

На кожній сторінці інвентаризаційного опису вказують словами число порядкових номерів активів і загальну кількість у натуральних вимірниках усіх активів, записаних на цій сторінці, незалежно від того, в яких одиницях виміру (штуках, метрах, кілограмах тощо) вони відображені.

Акти інвентаризації заповнюють з урахуванням об`єктів інвентаризації. При цьому мають бути забезпечені їх ідентифікація і порівнянність з даними бухобліку.

Форма інвентаризаційних документів Положення № 879 не встановлює типових форм описів, актів і звіряльних відомостей, але вона повинна оформлюватись відповідно до вимог Положення № 88.

Відповідно до акту ГУ ДФС у Харківській області № 737/20-40-14-03-06/40269187 від 11.03.2019 перевіркою встановлено заниження ТОВ «ТОРГПАПІР» суми доходів в розмірі 11117286,00 грн., у т.ч. за 9 місяців 2018 у сумі 11117286,00 грн в результаті невключення до складу доходів доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) невстановленим особам.

Під час проведення перевірки підприємству було вручено лист № 8035/10/20-40-14-03-16 від 18.02.2019 з проханням провести інвентаризацію основних засобів, залишків товарно – матеріальних цінностей, коштів, готівки та інших активів, що належать підприємству ТОВ «ТОРГПАПІР» та/або знаходяться в його користуванні із урахуванням вимог п.п. 20.1.13 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України в терміни відведені для проведення перевірки, а саме – до 22.02.2018 року, яку провести в присутності фахівців Головного управління ДФС у Харківській області, про що повідомити заздалегідь, який було отримано о 13 год.00 хв. 19.02.2019 уповноваженим представником ТОВ «ТОРГПАПІР» Матвєєвим С.І.

ТОВ «ТОРГПАПІР» було надано лист № 01/03 від 01.03.2019 «Щодо проведення інвентаризації» з наданням копії наказу про проведення інвентаризації та акти інвентаризації, а саме:

На підставі наказу директора ТОВ «ТОРГПАПІР» Литовка А.В. «Про проведення інвентаризації станом на 30.09.2018» від 01.09.2018 № 01/09-і комісією у складі голови комісії – ОСОБА_1 – директор, члена комісії - ОСОБА_2 – бухгалтер, проводилась повна інвентаризація основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження станом на 30.09.2018, за результатами якої нестач та надлишків не встановлено.

Згідно з наданими актами контрольної перевірки інвентаризації цінностей на 30.09.2018 встановлено наявність товарів які підприємство придбало для подальшої реалізації:

- 2 найменувань цінностей на суму 75764,02 грн. (ноутбуки DELL);

- 58 найменувань цінностей на суму 2288630,74 грн. (кондиціонери Delfa – 2 шт., Ergo – 5 шт., TCL – 4 шт., Sensei – 1 шт., Idea – 1 шт., Supra – 1 шт., ноутбуки Acer – 9 шт., Asus – 11 шт., DELL – 4 шт., HP – 6 шт., Lenovo – 10 шт., сервер НРЕ, системний блок серверний, ультрабук Xiaomi – 2 шт.);

- 3 найменувань цінностей на суму 271975,00 грн. (сітка сушильна АД-57);

- 20 найменувань цінностей на суму 5003861,04 грн. (макулатура, картон кольоровий, відходи ламінованої бумаги, кромка комбінованого матеріалу, зрізи комбінованого матералу, заготовки Пюр-Пак тощо);

- 63 найменувань цінностей на суму 20464438,98 грн. (гофролист, картон, папір мішковий, папір писальний, папір мішковий крафт, папір обгортковий, папір офсетний);

- 82 найменувань цінностей на суму 8 457 598,50 грн. (Акварель, Блокнот, Газонокосарка бензинова, Гуаш, Контур по склу та кераміці, Крейда кольорова, Маркер для дошки, Лінійка, Лак, Ластик, Олівці, Пакувальний матеріал, Ножиці, Підшипник, Профнастил, Маркер, Масло льняне, Точилка, Циркуль, Щоденник, Чорнила, Фоторамка, Набір акварельних олівців, Набір акрилових фарб для вітражу, Папка для зошитів картонна, Фломастери, Фарба, Папка-портфель на блискавці з тканинними ручками тощо).

При порівнянні даних Актів контрольної перевірки інвентаризації цінностей на 30.09.2018, наданих підприємством до перевірки, Оборотно-сальдовим відомостям по рахункам бухгалтерського обліку 201, 206, 26, 281 та наданому Балансу (Звіт про фінансовий стан) на 30.09.2018 контролюючим органом встановлені розбіжності у сумі 11117286,00 грн, а саме:

- рах.201 «Сировина й матеріали»: згідно даним оборотно-сальдових відомостях в сумі 6289486,33 грн, згідно даним Актів контрольної перевірки інвентаризації цінностей в сумі 628961,23 грн, згідно даним Балансу станом на 30.09.2018 в сумі 4541000,00 грн, різниця склала -1748561,23 грн;

- рах.26 «Готова продукція»: згідно даним оборотно-сальдових відомостях в сумі 11010622,65 грн, згідно даним Актів контрольної перевірки інвентаризації цінностей в сумі 11115306,28 грн, згідно даним Балансу станом на 30.09.2018 в сумі 13821000,00 грн., різниця склала 2705693,72 грн;

- рах.281 «Товари на складі»: згідно даним оборотно-сальдових відомостях в сумі 16625714,73 грн., згідно даним Актів контрольної перевірки інвентаризації цінностей в сумі 16521031,01 грн., згідно даним Балансу станом на 30.09.2018 в сумі 9858000,00 грн., різниця склала (-6 663 031,01) грн.

Суд зазначає, що факт наявності розбіжностей визнається позивачем, про що вказано у позовній заяві.

Зазначені розбіжності призвели до заниження показників рядку 04 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства «Об`єкт оподаткування» на суму 11117286,00 грн, у т.ч. за 9 місяців 2018 у сумі 11117286,00 грн в результаті невключення до складу доходів доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) невстановленим особам.

Таким чином, позивач займався виготовленням готової продукції, без належно ведення бухгалтерського обліку, зокрема в жодному бухгалтерському документі не відображено реалізації товару. Первинні документи надані під час перевірки та до судового розгляду не відображені в бухгалтерській документації позивача ТОВ «ТОРГПАПІР», всупереч нормам п. 44.1, п.44.2 ст. 44, п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п.3 П(С)БО № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», п.5 П(С)БО 15 «Дохід», п.5 П(С)БО № 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Мінфіну України від 31.01.2000 №20 та зареєстрованого в Мін`юсті України 11.02.2000 за №85/4306, п.2 ст.3, ст.4 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Крім того, судом встановлено, що вказані акти контрольної перевірки інвентаризації цінностей на 30.09.2018 складені з порушенням Наказу «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань», затвердженої Міністерством фінансів України № 879 від 02.10.2014, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142 (із змінами та доповненнями) та Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, а саме: не вказано субрахунки по яким проведено інвентаризацію, місцезнаходження таких цінностей, особи, відповідальні за їх зберігання, що унеможливлює достовірно визначити матеріальні цінності.

Твердження позивача про те, що розбіжності залишків сировини (макулатури) між актом інвентаризації та даними звіту про фінансовий стан (баланс) виникли у зв`язку з надмірною її передачею у виробництво, тобто на момент складання звіту про фінансовий стан (баланс) сировина знаходилась на підприємстві та обліковувалась у виробництві в складі готової продукції, при цьому на момент проведення інвентаризації сировина була повернута на склад та обліковувалась на бухгалтерському обліку 201, отже розбіжності виникли у зв`язку з специфікою діяльності підприємства, не спростовують вищенаведених висновків суду.

Судом встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ «ТОРГПАПІР» здійснювало виробництво паперу згідно укладених договорів про виготовлення продукції з давальницької сировини, а саме:

- договір про виготовлення продукції з давальницької сировини № 0104/17 від 01.04.2017, укладений з ТОВ «Кронекс-Харків», підписаний генеральним директором ТОВ «Кронекс-Харків» ОСОБА_3 та директором ТОВ «ТОРГПАПІР» ОСОБА_1 , скріплено печатками обох підприємств. (Умовами договору про виготовлення продукції з давальницької сировини № 0104/17 від 01.04.2017 не передбачено передачу додаткової необхідної сировини та матеріалів, які необхідні для виготовлення паперу, їх кількісні та вартісні показники.);

- №0617 від 01.06.2017 з ТОВ «Зміївська паперова фабрика» (податковий номер 40487681);

- договір про виготовлення продукції з давальницької сировини № 0103/18 від 01.03.2018, укладений з ТОВ «Зміївська паперова фабрика», підписаний генеральним директором ТОВ «Зміївська паперова фабрика» ОСОБА_3 та директором ТОВ «ТОРГПАПІР» ОСОБА_1 , скріплено печатками обох підприємств.

На виконання вищеперелічених договорів про виготовлення продукції з давальницької сировини ТОВ «ТОРГПАПІР» передавало Виконавцям (ТОВ «Кронекс-Харків», ТОВ «Зміївська паперова фабрика») давальницьку сировину (макулатури) згідно актів прийому-передачі сировини в виробництво.

В свою чергу, Виконавці виготовляли папір з давальницької сировини (макулатури) та наприкінці місяця звітували про виготовлення паперу, про що свідчать акти виконаних робіт та акти приймання передачі.

Аналізуючи акти виконаних робіт, наданих Виконавцями, судом встановлено, що в них вказано тільки найменування роботи (послуга з виробництва паперу), кількість виготовленої продукції та загальна вартість послуги. З акту виконаних робіт неможливо встановити вартість виготовленої готової продукції кожного найменування продукції.

Як під час перевірки, так і під час судового розгляду справи позивачем не було обґрунтовано використання сировини під час виготовлення готової продукції.

Крім того, позивачем до перевірки не було надано первинних документів, які складаються при здійсненні таких господарських операцій, а саме:

- калькуляцію виготовлення паперу в асортименті з давальницької сировини;

- замовлення на кількість, асортимент готової продукції, вимоги до її якості (додаток № 1), що є невід`ємною частиною Договорів про виготовлення продукції з давальницької сировини (п.п. 1.2. Договорів);

- звіти Виконавців (ТОВ «Кронекс-Харків», ТОВ «Зміївська паперова фабрика») про витрачену давальницьку сировину за формою, наведеною в додатку № 4, що є невід`ємною частиною Договорів про виготовлення продукції з давальницької сировини (п.п. 2.2.3. Договорів);

- специфікації про виготовлення готової продукції (папір), асортимент, кількість та строк виконання якої указані в Специфікації (додаток № 1), яка є невід`ємною частиною цього Договору. (п.п. 4.1. Договорів);

- документ про сплату вартості виконаних робіт по переробці давальницької сировини по договірній ціні та додаткової необхідної сировини та матеріалів які входять до загальної вартості наданої послуги з виготовлення готової продукції. (додаток № 2) Виконавцю (п.п. 1.1.1. Договорів).

Згідно з наданим документам бухгалтерського обліку ТОВ «ТОРГПАПІР» собівартість реалізованої готової продукції (рах.901згідно оборотно-сальдових відомостей) складає:

- за 2017 - 43168421,66 грн.

- за 9 місяців 2018 - 30903560,54 грн, що підтверджено Актом про засвідчення залишків по рахункам бухгалтерського обліку ТОВ «ТОРГПАПІР» (податковий номер 4029187) за період з 10.02.2016 по 30.09.2018 від 26.02.2019 № 1312/20-40-14-03-06/40269187. (витяг).

Під час проведення перевірки контролюючий орган неодноразово звертався до позивача з проханням надати документи бухгалтерського обліку, однак позивачем такі документи не надано, зокрема:

1. журнал-ордер і відомість по рахунку в розрізі контрагентів та субрахунків по наступних рахункам (субрахункам): 36,63, 10, 15 за 2016 рік;

2. журнал-ордер і відомість по рахунку в розрізі контрагентів та субрахунків по наступних рахункам (субрахункам): 36,63, 10, 15 за 2017 рік;

3. журнал-ордер і відомість по рахунку в розрізі контрагентів та субрахунків по наступних рахункам (субрахункам): 36,63, 10, 15 за 9 місяців 2018 року;

4. оборотно-сальдову відомість за 2016 рік;

5. оборотно-сальдову відомість за 2017 рік;

6. оборотно-сальдову відомість за 9 місяців 2018 року;

7. обороти рахунку 79 в розрізі місяців за період з 10.02.2016 по 30.09.2018рр.;

8. журнал-ордер і відомість по рахунку (субрахунках): 701,702, 703, 704, 71, 901, 902, 903, 91, 92, 93, 94 за 2016 рік;

9. журнал-ордер і відомість по рахунку (субрахунках): 701,702, 703, 704, 71, 901, 902, 903, 91, 92, 93, 94 за 2017 рік;

10. журнал-ордер і відомість по рахунку (субрахунках): 701,702, 703, 704, 71, 901, 902, 903, 91, 92, 93, 94 за 9 місяців 2018 року;

11. оборотно-сальдову відомість по рахункам (субрахунках): 201, 209, 26, 281, 231, 701,702, 703, 901, 902, 903, 91, 92, 93, 94 за 2016 рік;

12. оборотно-сальдову відомість по рахункам (субрахунках): 201, 206, 23, 26, 281, за 2016 рік;

13. оборотно-сальдову відомість по рахункам (субрахунках): 201, 206, 23, 26, 281, за 2017 рік;

14. оборотно-сальдову відомість по рахункам (субрахунках): 201, 206, 23, 26, 281, за 9 місяців 2018 року;

15. калькуляції на кожен вид готової продукції за період з 10.02.2016 по 30.09.2018 року;

16. специфікації, замовлення до договорів про виготовлення продукції з давальницької сировини за період з 10.02.2016 по 30.09.2018;

17. договори про виготовлення продукції з давальницької сировини за період з 10.02.2016 по 30.09.2018.

Контролюючим органом складено Акт про ненадання оригіналів документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «ТОРГПАПІР» (податковий номер 4029187) за період з 10.02.2016 по 30.09.2018 № 1185/20-40-14-03-06/40269187 від 19.02.2019.

В акті зазначено, що станом на 16 год. 30 хв. 19.02.2019 документи, які зазначені в листі № 6131/10/20-40-14-03-16 від 06.02.2019 та у запиті б/н від 19.02.2019 представникам ГУ ДФС у Харківській області не надані. У зв`язку з вищезазначеним, неможливо перевірити відображення первинних документів в реєстрах кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників фінансового результату до оподаткування в Податковій декларації з податку на прибуток і Фінансовому звіті суб`єкта малого підприємництва, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що твердження позивача надано контролюючому органу до перевірки повний пакет бухгалтерських документів, які підтверджують правомірність формування платником у перевіряємому періоді витрат на виготовлення готової продукції, не відповідають дійсності.

Таким чином, ТОВ «ТОРГПАПІР» не доведено формування собівартості реалізованої готової продукції, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що підприємством зайво віднесено собівартість запасів до складу витрат, визначених за правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, визначено: «Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу».

Пунктом 44.6 ст. 44 ПК України встановлено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно з п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, визначено: «Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу…»

Проведення будь-якої господарської операції підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч.2 ст.3 Закону України від 16.07.1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на дані бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основа для податкового обліку. Згідно п.2.7 Положення про документальне забезпечення запису в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №88, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами України.

У частині першій статті 9 вказаного Закону зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у ст.1 зазначеного Закону: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні містити такі обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якої складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи вищевикладене, в порушення п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями, П(С)БО 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за № 751/4044, п.11 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 року за № 27/4248, підприємством ТОВ «ТОРГПАПІР» завищено суму витрат, визначених за правилами бухгалтерського обліку, без підтвердження формування собівартості реалізованої готової продукції (зайвого віднесення собівартість запасів до складу витрат) на загальну суму 74071982,00 грн, в т.ч. за 2017 у сумі 43168422,00 грн, за 9 місяців 2018 у сумі 30903560,00 грн.

Також суд зазначає, що в результаті перевірки встановлено, що згідно Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва розділ 2 Звіт про фінансові результати (форма № 2-м) ТОВ «ТОРГПАПІР» за 2017 (реєстр. № 9299353598 від 28.02.2018) по рядку 2180 «Інші операційні витрати» відображена сума 1605000,00 грн, згідно даним бухгалтерського обліку - 1676736,54 грн, тобто підприємство занизило показник «Інші операційні витрати» на суму 71736,54 грн.

При цьому позивачем не надано до суду будь-яких пояснень чи документів на спростування вказаних порушень.

Згідно з п.18 Національного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Витрати» до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо); витрати на зв`язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо); амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; витрати на врегулювання спорів у судових органах; податки, збори та інші передбачені законодавством обов`язкові платежі (крім податків, зборів та обов`язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг); плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати, пов`язані з купівлею-продажем валюти; інші витрати загальногосподарського призначення.

Відповідно до п.19 Стандарту витрати на збут включають такі витрати, пов`язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг): витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції; витрати на ремонт тари; оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг); витрати на передпродажну підготовку товарів; витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов`язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; витрати на страхування призначеної для подальшої реалізації готової продукції (товарів), що зберігається на складі підприємства; витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів (філій, представництв) підприємства; інші витрати, пов`язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

До складу витрат на збут у торговельних організаціях включаються витрати обігу, за винятком витрат, наведених у пунктах 18, 20 і 27 цього Положення (стандарту).

Пункт 20 визначає, що до інших операційних витрат включаються: витрати на дослідження та розробки відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи»; собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов`язаних з їх реалізацією; сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів; втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов`язаннями, що пов`язані з операційною діяльністю підприємства); втрати від знецінення запасів; нестачі й втрати від псування цінностей; визнані штрафи, пеня, неустойка; витрати на утримання об`єктів соціально-культурного призначення; інші витрати операційної діяльності.

До складу елемента «Інші операційні витрати» включаються витрати операційної діяльності, які не увійшли до складу елементів, наведених в пп. 22 - 25 цього Положення (стандарту), зокрема витрати на відрядження, на послуги зв`язку, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо (п.26 Стандарту).

Судом встановлено та не спростовано позивачем у ході судового розгляду, що відповідно до Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) (форма № 2) ТОВ «ТОРГПАПІР» за 9 місяців 2018 (реєстр. № 9243473845 від 07.11.2018) по рядку 2130 «Адміністративні витрати» відображена сума 66000,00 грн., згідно даним бухгалтерського обліку – 920783,79 грн., тобто підприємство занизило показник «Адміністративні витрати» на суму 854783,79 грн., по рядку 2150 «Витрати на збут» відображена сума 669000,00 грн., згідно даним бухгалтерського обліку – 1186016,73 грн., тобто підприємство занизило показник «Витрати на збут» на суму 517016,73 грн., по рядку 2180 «Інші операційні витрати» відображена сума 439000,00 грн., згідно даним бухгалтерського обліку – 63539,95 грн., тобто підприємством завищено показник «Інші операційні витрати» на суму 375460,05 грн.

Вищезазначені порушення призвели до заниження/завищення об`єкту оподаткування, що, на думку контролюючого органу, свідчить про перекручення даних фінансової звітності та дає підстави для висновку суду про те, що вказане є порушенням п.4 розділу І П(С)БO 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за № 336/22868, П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 25.02.2000 № 39 (із змінами та доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.02.2011 за № 189/18927.

Що стосується порушень по податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

В ході проведення перевірки встановлені порушення:

- п.44.1 ст.44, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПКУ, підприємство занизило податкові зобов`язання з податку на додану вартість за вересень 2018 року в сумі 577726,00 грн;

- п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПКУ, підприємством не нараховано податкові зобов`язання при реалізації товару іншій невстановленій особі за вересень 2018 на суму 1873745,00 грн,

- п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, відсутність реєстрації податкових накладних всього на суму ПДВ 2451471,00 грн, в т.ч. за вересень 2018 на суму 24551471,00 грн.

Судом встановлено, що ТОВ «ТОРГПАПІР» придбало у ТОВ «ДіСі Лінк» ноутбуки та кондиціонери в асортименті згідно рахунків-фактур (Договір на придабання ТМЦ не укладався), отримання ТМЦ підтверджено видатковими та податковими накладними, розрахунки між суб`єктами господарювання проведені у безготівковій формі через розрахунковий рахунок в сумі 3557273,70 грн.

Станом на 30.09.2018 вищеперелічена оргтехніка рахується на рах. 15 «Капітальні інвестиції», що підтверджено актом інвентаризації, проведеної ТОВ «ТОРГПАПІР» відповідно до наказу на проведення інвентаризації від 01.09.2018 року та наданої до перевірки, детальний перелік наведено в акті перевірки.

Відповідач вважає, що придбання комп`ютерів і кондиціонерів без використання їх в фінансово-господарській діяльності підприємства (даний факт підтверджено позивачем у запереченнях, наданих до ГУ ДФС у Харківській області №23068/10 від 22.03.2019 та до ДФСУ №27994/10 від 11.04.2019), дозволило підприємству не сплачувати до бюджету податок на додану вартість задеклароване податкове зобов`язання по операціям купівлі-продажу ТМЦ у повному обсязі.

Суд зазначає, що у перевіряємому періоді придбані комп`ютерна техніка і кондиціонери оприходувані на бухгалтерському рах. 15 «Капітальні інвестиції» станом на 30.09.2018 та за даними перевірки та проведеної інвентаризації жодного дня не використовувалось у господарській діяльності підприємства а ні в частині випуску готової продукції, а ні в частині отримання доходу від оренди (лізингу) даних ТМЦ.

Вищевказані обставини під час розгляду справи позивачем не спростовано та підтверджено у позовній заяві.

Окрім того, наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, актом перевірки, що є носієм доказової інформації, підтверджено, що у позивача відсутні власні та орендовані приміщення для використання такої кількості оргтехніки та кондиціонерів, незначна чисельність працівників (2 особи – директор та бухгалтер) та фактично відсутнє виробництво власними силами.

Згідно з п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як зазначено в п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до п.189.1 ст.189 ПКУ 189.1. у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що позивачем занижено податкові зобов`язання всього в загальній сумі 577726,00 грн, в т.ч. за вересень 2018 року в сумі 577726,00 грн, при цьому контролюючим органом встановлено відсутність реєстрації податкових накладних всього на суму ПДВ 577726,00 грн, в т.ч. за вересень 2018 року в сумі 577726,00 грн, чим порушено п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

При порівнянні даних Актів контрольної перевірки інвентаризації цінностей на 30.09.2018, наданих підприємством до перевірки, оборотно-сальдових відомостей по рахункам бухгалтерського обліку 201, 206, 26, 281 ТОВ «ТОРГПАПІР» та наданого позивачем до податкової інспекції Балансу (Звіт про фінансовий стан) на 30.09.2018 (реєстр. № 9243473815 від 07.11.2018), контролюючим органом під час проведення перевірки встановлені розбіжності у сумі 11117285,96 грн.

Таким чином, по рах. 201 «Сировина й матеріали» згідно даних Актів контрольної перевірки інвентаризації цінностей більше, ніж згідно даних Балансу станом на 30.09.2018 на 1 748 561,23 грн, по рах. 26 «Готова продукція» згідно даних Актів контрольної перевірки інвентаризації цінностей менше, ніж згідно даних Балансу станом на 30.09.2018 на 2 705 693,72 грн, по рах. 281 «Товари на складі» згідно даних Актів контрольної перевірки інвентаризації цінностей більше, ніж згідно даних Балансу станом на 30.09.2018 на 6 663 031,01 грн.

Доказів протилежного позивачем до суду не надано, а тому суд приходить до висновку про те, що контролюючим органом правомірно встановлено факт ненарахування позивачем податкових зобов`язань всього на суму 1 873 745 грн., в т.ч. за вересень 2018 на суму 1 873 745 грн. при реалізації товару іншій невстановленій особі, що свідчить про порушення позивачем п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України та п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (відсутність реєстрації податкових накладних всього на суму ПДВ 1 873 745 грн, в т.ч. за вересень 2018 на суму 1 873 745 грн).

Стосовно ненадання позивачем документів до перевірки, суд зазначає, що податковим законодавством передбачено вичерпний перелік обставин, які можуть бути підставою для ненадання документів, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, у встановлені ПКУ терміни.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абз. 1 цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у п. 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1 095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (абз. 1 п. 44.3 цієї статті).

Абзацом першим пункту 44.6 статті 44 ПКУ встановлено, що у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (абзац другий цього пункту).

Зміст наведених правових норм свідчить, що обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.09.2018 у справі № 815/7386/16 та від 29.08.2018 у справі № 815/2119/17.

Ненадання таких документів нормами п. 44.6 ст. 44 ПКУ прирівнюється до їх відсутності.

Відповідно до ч. 1 п. 85.2 ст. 85 ПКУ платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Оскільки позивачем не надано документи для проведення перевірки, що було належним чином зафіксовано, а також жодним чином не спростовується позивачем в позовній заяві та не наводиться жодних аргументів і поважних підстав неможливості надання таких документів податковому органу, то контролюючим органом було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення та враховано факт відсутності документів під час проведення перевірки.

Зважаючи на наведене податковий орган прийшов до правомірних висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що вказані у висновках акту перевірки, на підставі яких прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, а тому у суду відсутні правові підстави для скасування таких рішень.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГПАПІР" (вул. Гімназійна набережна, буд. 24, оф. 803/2, м. Харків, 61010, код ЄДРПОУ 40269187) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 03 листопада 2020 року.

Суддя О.Г. Котеньов