Рішення № 9259410, 30.03.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" березня 2010 р.Справа № 15/31 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Мохонько К.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ВАТ "Кіровоградобленерго" від імені якого діє Устинівський район електричних мереж смт. Устинівка

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 смт. Устинівка

про стягнення 1415 грн. 32 коп.

Представники сторін:

від позивача - Кравець О.В. довіреність № 8324/07 від 25.12.09р.

від відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 1415 грн. 32 коп. двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Відповідач до суду не зявився, про причини неявки не повідомив, ніяких клопотань не подавав, хоча належним чином сповіщений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Відзив на позов не надав, позовні вимоги не заперечив.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами та при даній явці сторін.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд зясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами укладений договір на постачання електричної енергії № 36 від 01.03.04р. За умовами договору постачальник (позивач) електричної енергії постачає її споживачу (відповідачу), а споживач оплачує її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору. За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності визначених згідно з вимогами розділу 5 договору, споживач сплачує постачальнику електричної енергії п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. Договір підписаний представником позивача і відповідачем та посвідчений печатками сторін.

Додатком до договору є обсяг постачання електричної енергії споживачу на 2009 рік, який підписаний сторонами і посвідчений печатками.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона /постачальник/ зобовязується надавати другій стороні /споживачеві, абонентові/ енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач /абонент/ зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона /продавець/ передає або зобовязується передати майно /товар/ у власність другій стороні /покупцеві/, а покупець приймає або зобовязується прийняти майно /товар/ і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно розділу 2 договору сторони домовились, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”, споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

В силу ч. 9 ст. 27 названого Закону санкції, передбачені ч. 5 ст. 26 застосовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пункт 4.2.2 договору передбачає можливість стягнення пятикратної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електроспоживання.

На січень 2009 року договірна величина споживання для відповідача встановлена в розмірі 1000 кВт/год, що зафіксовано в додатку до договору. Фактично відповідачем спожито 3258 кВт/год., що підтверджується актом про використану електричну енергію. Різниця становить 2258 кВт/год.

13.02.09р. позивач надіслав відповідачу повідомлення про перевищення договірної величини споживання електричної енергії за січень 2009 року. Доказом його отримання є ксерокопія повідомлення про вручення поштового відправлення від 17.02.09р.

Позивач надіслав відповідачу рахунок-фактуру № 36/1 від 23.12.09р. на сплату 1415 грн. 32 коп. за перевищення граничного рівня споживання, строк оплати до 30.12.09р. Доказом його отримання є ксерокопія повідомлення про вручення поштового відправлення від 25.12.09р.

Доказів сплати рахунку сторони суду не надали.

Сторони не подали господарському суду доказів про визнання недійсним повністю або частково укладеного між ними договору на постачання електричною енергією від 01.03.04р. Докази про розірвання вказаного договору в добровільному порядку теж відсутні.

Сторони не подали господарському суду доказів про визнання недійсним пункту 4.2.2 договору, яким передбачена відповідальність споживача /відповідача/.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню двократна вартість різниці фактично спожитої і договірної величини споживання за січень 2009 року в сумі 1320 грн. 02 коп. ((2258 кВт/год. х (0,584600 тарифу х1)) = 1320 грн. 02 коп.

Позовні вимоги в частині стягнення 95 грн. 30 коп. (5 % за експлуатацію електролічильників при температурі нижче 0 градусів С) задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Ухвалою суду від 26.02.10р. від позивача вимагалось надати докази експлуатації електролічильника відповідача при температурі нижче 0 градусів С. Позивач таких документів не надав. Посилання в тексті договору та в додатках до нього на подібну експлуатацію електролічильників також відсутнє.

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст. ст. 47-1, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 193 ГК України, ст. ст. 526, 625, 655, 692, 712, 714 ЦК України, ст. ст. 26, 27 Закону України “Про електроенергетику” ст. ст. 32 34, 43, 44, 47-1, 49, 75, 82 85, 116, 117 ГПК України господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ВАТ "Кіровоградобленерго" м. Кіровоград пр. Комуністичний 15 від імені якого діє Устинівський район електричних мереж смт. Устинівка вул. Калініна 1-а на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260333221425 в Кіровоградському облуправлінні ВАТ ДОБУ м. Кіровоград МФО 323475 код ЄДРПОУ 23226362 - 1320 грн. 02 коп. боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії; на поточний рахунок № 26009019000865 у ВАТ "Перший інвестиційний банк" м. Київ МФО 300506 код ЄДРПОУ 23226362 - 95 грн. 13 коп. сплаченого державного мита, 220 грн. 10 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

В задоволенні решти позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.

Суддя Мохонько К.М.

дата підписання

06.04.10р.