Рішення № 9259333, 30.03.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" березня 2010 р.Справа № 16/23 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 16/23

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт", смт Приютівка Олександрійського району Кіровоградської області

до відповідача: фермерського господарства "Валерія-ЛЛЛ", с. Богданівка Кіровоградської області

про стягнення 143 446,35 грн.,

представники сторін:

від позивача - представник Вишневецький А.В. , довіреність № 140 від 03.03.10 р.;

від відповідача - участі не брав.

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості в розмірі 143 446,35 грн.

23.03.10 р. позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 149399,09 грн., де 96148,88 грн. - заборгованість за договором, 18177,82 грн. - інфляційні втрати, 15798,62 грн. - 10% річних, 19273,77 грн. - пеня.

Відповідно до змісту ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи те, що збільшення розміру позовних вимог є правом позивача, передбаченим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що позивачем дотримано вимог процесуального законодавства щодо сплати державного мита та надання доказів надсилання копії заяви іншій стороні, господарський суд приймає до розгляду подану позивачем заяву про збільшення позовних вимог і розглядає вимоги позивача в редакції заяви, поданої до суду 23.03.10 р. (а.с. 58-60).

Відповідач відзив не подав, позовні вимоги не заперечив, в судовому засіданні 30.03.10 р. участі не брав.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 928060 (а.с. 57).

Разом з цим, 29.03.10 р. на адресу господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на інший час та дату, у зв'язку із знаходженням повноважного представника фермерського господарства на стаціонарному лікуванні (а.с. 64).

Враховуючи вимоги ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

14.02.10 р. між товариством з обмеженою відповідальністю НВФ "Агросвіт" (далі - Продавець) та фермерським господарством "Валерія ЛЛЛ" (далі - Покупець) укладено договір постачання товару сільськогосподарського призначення в товарний кредит № 03 ТК 14/02-1 (далі - Договір, а.с.13-14).

Відповідно до умов Договору Продавець здійснює постачання насіння, засобів захисту рослин (далі - товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, вказаний в п. 1.2. цього Договору на умовах товарного кредиту, із ставкою 0,1% від суми фактично поставленого товару, на весь час кредитування відповідно до п. 4.1. Договору (п. 1.1. Договору).

За даним Договором постачається наступний товар: насіння соняшнику Карамба в кількості 11 п.о. на суму 5878,13 грн., насіння соняшнику Флексілол в кількості 90 п.о. на суму 676,70 грн. на суму 60903,00 грн., гербіцид Євро-Лайтинг в кількості 220 л. на суму 41536,00 грн.

Вартість даного Договору становить загальну суму 129980,56 грн. (п. 2.4. Договору).

У розділі 3 Договору сторони обумовили строки та умови поставки товару.

Так, відповідно до п. 3.1. Договору постачання відбувається шляхом передання товару Покупцю на складі Продавця за адресою: 28020, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Приютівка, вул. Свердлова, 2/1.

Пунктом 3.5. Договору передбачено можливість, за згодою Покупця, відпуску товару з перевищенням кількості та асортименту, узгодженого сторонами. В такому випадку Покупець зобов'язується прийняти та оплатити фактично відвантажену кількість товару на умовах даного Договору.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (п. 9.1. Договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками позивача та відповідача.

09.06.08 р. між сторонами укладено Доповнення № 1/тк до Договору, відповідно до умов якого сторони дійшли згоди про постачання наступного товару: гербіцид Дерозал у кількості 270 л на суму 18954,00 грн., Вимпел в кількості 50 л на суму 3725,00 грн. (а.с. 15).

Загальна вартість Доповнення № 1/тк становить 27124,80 грн. (п. 2.4. Доповнення).

Відповідно до п. 4.1. Доповнення № 1/тк, Покупець зобов'язується сплатити кошти за отриманий товар в такому порядку:

- до 15 січня 2009 р. перерахувати на розрахунковий рахунок Продавця 27214,80 грн.

Також сторонами укладено Доповнення до Договору № 2/тк від 11.06.08 р. (а.с. 16).

За даним Доповненням постачається наступний товар: Інсектицид Карате Зеон у кількості 5 л на суму 654,75 грн., Добр. Новалон 13*40*13 у кількості 0,35 т на суму 5565,00 грн., Вимпел у кількості 25 л на суму 1862,50 грн., всього на суму 9698,70 грн.

Покупець зобов'язався сплатити кошти за отриманий товар в сумі 9698,70 грн. до 05.01.09 р. (п. 4.1. Доповнення № 2/тк).

Доповнення № 1/тк та № 2/тк набувають чинності з моменту їх підписання і діють до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даними Доповненнями та основним Договором (п. 9.1. Доповнення № 1/тк та № 2 /тк).

Доповнення № 1/тк та № 2/тк підписані повноважними представниками Продавця та Покупця, скріплені круглими печатками сторін.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за якими регулюються параграфом 3 Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 4.1. Договору, Покупець зобов'язується сплатити за поставлений товар на розрахунковий рахунок Продавця в такому порядку:

- до 10.01.09 р. перерахувати на розрахунковий рахунок Продавця 64990,28 грн.;

- до 15.01.09 р. перерахувати на розрахунковий рахунок Продавця 64990,28 грн.

У разі прийняття Покупцем товару, що не вказаний в п. 1.2. Договору, Покупець тим самим надає свою згоду, щодо ціни, кількості та асортименту прийнятого ним товару, зазначеної в видатковій накладній (п. 4.2. Договору).

Згідно п.п. 4.3., 4.4. Договору Покупець оплачує товар, що був прийнятий ним, згідно з п. 3.5. Договору у строк, що указано в п. 4.1. Договору. Сторони погоджуються, що в разі невиконання або неналежного виконання Покупцем зобов'язань за Договором та Доповненнями до нього щодо оплати за отриманий товар, то строк оплати, визначений у п. 4.1. Договору та Доповненнях вважати таким, що настав за всіма Договорами та Доповненнями з моменту прострочення першої дати оплати.

14.02.08 р. відповідачем проведено попередню оплату за товар та перераховано на розрахунковий рахунок позивача суму в розмірі 112000,00 грн. (а.с. 40).

На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 11889,86 грн., що підтверджується наступними накладними на отримання ТМЦ: № 02-111 від 22.02.08 р. на суму 31500,00 грн. та № 04-389 від 18.04.08 р. на суму 80389,86 грн. (а.с. 38, 21).

Отримання Покупцем вказаного товару підтверджується підписом повноважної особи відповідача на вказаних накладних у графі "Отримав", а також довіреністю відповідача серії ЯОЦ № 514610 від 18.04.08 р. (а.с. 22).

Крім того, на підставі видаткової накладної № 04-390 від 18.04.08 р. та довіреності серії ЯОЦ № 514610 від 18.04.08 р. Продавець передав, а Покупець отримав товар на суму 129980,56 грн.(а.с. 21, 22).

У відповідності до п. 3.5. Договору Продавцем за згодою Покупця проведено відпуск товару з перевищенням кількості та асортименту, що вказані в Договорі.

Так, згідно видаткових накладних № 04-679 від 29.04.06 р. на суму 8120,40 грн. та № 07-24 від 03.07.08 р. на суму 157,56 грн. відповідачу поставлено товар на загальну суму 8277,96 грн. (а.с. 19, 20).

Отримання вказаного в накладних товару відповідачем підтверджується довіреностями серії ЯОЦ № 514613 від 26.04.08 р. та серії ЯМП № 526282 від 27.06.08 р. (а.с. 23-24).

Таким чином, на виконання умов Договору Продавцем поставлено Покупцю товар на загальну суму 250148,38 грн., відповідачем сплачено 112 000,00 грн., заборгованість складає 138 148,38 грн.

На виконання умов Доповнення № 1/тк до Договору Продавцем поставлено Покупцю товар на загальну суму 27214,80 грн., що підтверджується видатковою накладною № 06 -151 від 11.06.08 р. (а.с. 17).

Отримання вказаного товару відповідачем підтверджується довіреністю серії ЯМП № 526278 від 11.06.08 р. (а.с. 39).

Однак, відповідач за отриманий товар не розрахувався, а тому за ним рахується заборгованість за Доповненням № 1/тк до Договору в сумі 27214,80 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.06.08 р. відповідачем здійснено попередню оплату за Доповненням № 2/тк до Договору та перераховано на рахунок Продавця 8913,00 грн. (а.с. 45).

На виконання умов Доповнення № 2/тк до Договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 9698,70 грн., що підтверджується видатковими накладними № 06-150 від 11.06.08 р., № 06-316 від 27.06.08 р. та довіреностями серії ЯМП № 526278 від 11.06.08 р. та № 526282 від 27.06.08 р. (а.с. 17, 19, 24, 39).

Відповідач свій обов'язок щодо належного виконання умов Договору та Доповнення № 2/тк до нього в частині розрахунків виконав не в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 785,70 грн. (9698,70 грн. - 8913,00 грн. = 785,70 грн.).

Як вбачається з банківських виписок, наданих позивачем, Покупцем здійснювались часткові проплати за отриманий товар в сумі 30000,00 грн. та 40000,00 грн. (а.с. 42-44)

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість за Договором та Доповненнями до нього в сумі 96 148,88 грн. (138148,38 грн.( заборгованість за Договором) + 27214,80 грн. (заборгованість за Доповненням № 1/тк) + 785,70 грн. (заборгованість за Доповненням № 2/тк) - 30000,00 грн. - 40000,00 грн. = 96148,88 грн.).

Оскільки заборгованість в сумі 96148,88 грн. відповідачем сплачено не було, позивач з метою захисту порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за отриманий товар в розмірі 96148,88 грн., а тому вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 19273,77 грн. пені, 15798,62 грн. 10% річних та 18177,82 грн. інфляційних втрат.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.2. Договору, за порушення строків оплати переданого товару Покупець виплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Оскільки розрахунок пені в сумі 19273,77 грн. є обґрунтованим, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню (а.с. 59).

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони дійшли згоди, що за порушення грошового зобов'язання Покупець зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 10% річних від простроченої суми (п. 8.4. Договору).

Так як розрахунок інфляційних втрат в розмірі 18177,82 грн. та 10 % річних в розмірі 15798,62 грн. відповідає фактичним обставинам справи, а також вимогам чинного законодавства та умовам договору (а.с. 26), вказана вимога підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

29.03.10 р. на адресу господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на інший час та дату. Клопотання обґрунтоване перебуванням повноважного представника відповідача на стаціонарному лікуванні.

Господарський суд відхиляє заявлене відповідачем клопотання, враховуючи наступне.

У судовому засіданні 15.03.10 р. представник відповідача участі не брав, вимог ухвали суду не виконав, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 30.03.10 р. та повторно витребувано у відповідача необхідні матеріали.

Ухвалу суду від 15.03.10 р. відповідач отримав 17.03.10 р., що підтверджується відповідним повідомленням про отримання відповідачем поштового відправлення (а.с.57).

Враховуючи належне повідомлення про дату, час та місце судових засідань, відповідач черговий раз мав реальну можливість виконати вимоги ухвали суду, подати свої пояснення по суті спору або відповідні заперечення (з дати порушення провадження у справі 19.02.10 р. по 30.03.10 р.), а у разі неможливості керівника господарства взяти участь в судовому засіданні особисто, не позбавлений права уповноважити будь-яку іншу особу на участь у справі. Однак відповідач своїм правом не скористався, витребуваних ухвалою суду документів не подав, позов не заперечив.

Господарський суд також враховує і те, що ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлює право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

З огляду на викладене, враховуючи те, що участь відповідача в господарських засіданнях належить до прав сторін, визначених ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а також враховуючи те, що участь представника відповідача в судовому засіданні не визнана судом обов'язковою, господарський суд вважає, що неявка останнього в судове засідання не є перешкодою для вирішення даного спору по суті, а також те, що в справі достатньо матеріалів для вирішення даного спору по суті.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

У відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалась перерва до 16 год. 45 кв.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства "Валерія-ЛЛЛ" (Кіровоградська область, с. Богданівка Петрівського району, вул. Леніна, 117, код 34869803, р/р 26009301121136 ф-я від. ПІБ в м. Жовті Води, МФО 305363) на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" (28034, Кіровоградська область, смт. Приютівка Олександрійського району, вул. Свердлова, 2/1, код 23233729, р/р 260008056 в ОД "Райффайзен Банк Аваль" м. Кіровоград, МФО 323538) заборгованість в сумі 149 399,09 грн., з них 96 148,88 грн. - основний борг, 18 177,82 грн. - інфляційні втрати, 15 798,62 грн. - 10% річних, 19 273,77 грн. - пеня, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 1 493,99 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

До набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку та строк, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Л.С. Коротченко

Дата підписання рішення - 06.04.2010 року.