Вирок № 92593129, 02.11.2020, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 556/1969/18

Провадження № 1-кп/565/85/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2020 року м.Вараш

Колегія суддів Кузнецовського міського суду Рівненської області в складі:

головуючого судді Незнамової І.М.,

суддів: Мануляка Ю.В.,

Демчини Т.Ю.,

з участю:

секретаря судових засідань Нафєєвої Н.В.,

прокурорів Піщука Д.О., Чеберяка Є.В.,

обвинуваченого - цивільного відповідача ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого Крестинської Л.А.,

потерпілого - цивільного позивача ОСОБА_2 ,

представника потерпілого Бабіка К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кузнецовського міського суду Рівненської області виділене кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017180230000037 від 17 січня 2017 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кузнецовськ, Рівненської області, громадянина України, з повною середньою освітою, непрацюючого, на підставі ст.89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , утримуваного в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор», обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , переслідуючи корисливий мотив, спрямований на заволодіння чужим майном, вступив у попередню змову з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з метою вчинення розбійного нападу на ОСОБА_5 , шляхом протиправного, відкритого заволодіння майном останнього, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи та проникненням у житловий будинок.

Усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, з метою реалізації протиправного наміру, ОСОБА_1 , разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , прибули 16 січня 2017 року, до домогосподарства, розташованого по АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_2 .

У той же день, близько 23 год., ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , замаскувавши свою зовнішність, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , через вхідні двері проникли до будинку ОСОБА_2 , де з метою заволодіння чужим майном здійснили напад на останнього із застосуванням фізичного насильства, яке є небезпечним для здоров`я, що виразилось у нанесенні множинних ударів ножем, дерев`яним бруском, руками та ногами у різні частини тіла, чим спричинили потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді політравми, закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, множинних ножових поранень лівого плеча, задньої поверхні лівого стегна, непроникаючого поранення грудної клітки, поперекової ділянки, закритої тупої травми грудної клітки, забою легень, органів середостіння, закритого перелому 4-го ребра справа, 8-9-го ребер зліва, закритої тупої травми живота, множинних розривів брижі тонкої кишки, множинних забоїв брижі тонкої кишки, внутрішньочеревної кровотечі середньої важкості, травматичного шоку, обширних гематом і саден обличчя, травматичного ушкодження 1-2-го зубів зліва зверху, закритого перелому кісток носа зі зміщенням, носової кровотечі, що відповідно до висновку експертизи №63 від 15 березня 2017 року відносяться до розряду тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння, та заволоділи грошовими коштами в сумі 700 грн, 17 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 16 січня 2017 року, становить 470 грн 37 коп., ящиком пива «Свіжий розлив», у кількості 20 пляшок, вартістю 240 грн, спричинивши потерпілому майнової шкоди на загальну суму 1410 грн 37 коп.

Вироком Володимирецького районного суду Рівненської області від 12 грудня 2018 року в справі №556/1025/17, ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на дев`ять років, з конфіскацією майна, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на одинадцять років, з конфіскацією майна. Також за цим вироком cтягнуто з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_2 2805 (дві тисячі вісімсот п`ять) грн в рахунок відшкодування матеріальних збитків та 30000 (тридцять тисяч) грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, стягнуто з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_2 2805 (дві тисячі вісімсот п`ять) грн в рахунок відшкодування матеріальних збитків та 50000 (п`ятдесят тисяч) грн в рахунок відшкодування моральної шкоди. Окрім цього, з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь держави стягнуті витрати на залучення експертів по 660 грн 43 коп. з кожного, в рівних частках та вирішено питання про долю речових доказів.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року вирок Володимирецького районного суду Рівненської області від 12 грудня 2018 року стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишено без змін, а апеляційні скарги ОСОБА_4 , його захисника - адвоката Слободіна А.С., Ясинського О.В. - без задоволення.

Таким чином, вирок Володимирецького районного суду Рівненської області від 12 грудня 2018 року стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 набрав законної сили.

Статтею 90 КПК України визначено, що рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, не визнав, на підставі ст.63 Конституції України, відмовився надавати показання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 не визнав.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав, що він одиноко проживає у будинку АДРЕСА_2 . 16 січня 2017 року, біля 21 год., він почув сильний стукіт у двері. Подивившись у вікно, побачив хлопця невисокого зросту у капюшоні, який стояв перед будинком з відвернутим обличчям. Він подумав, що то до нього прийшов сусід, тому відчинив двері. В той момент він був вдягнутий у спідню білизну та ватну куртку. Коли він відчинив двері, у веранду зайшов один незнайомий йому хлопець із замаскованим обличчям, в руках останній тримав предмет, схожий на ніж. Як пізніше було встановлено, тим хлопцем виявився ОСОБА_1 . Нападник відразу почав у нього вимагати гроші, на що він відповів, що грошей у нього немає. Після цього він зірвав маску з обличчя нападника, а той у свою чергу щось викрикнув. Після цього до будинку забіг ще один нападник, який став йому за спиною, а ОСОБА_1 продовжував стояти перед ним. У другого нападника, коли той забігав до будинку, спала хустина, якою закривалося обличчя. Він почав чинити супротив нападникам, тоді ОСОБА_1 почав наносити йому удари предметом, схожим на ніж, який тримав між пальцями, у ліву сторону тулуба. Як йому здалося, під час нанесення ударів вказаний ніж зламався та впав на підлогу. Потім він почав відходити назад і тоді відчув ще декілька ударів у бік гострим предметом, які вже наносив другий нападник. Як пізніше він побачив, то був ніж, схожий на ніж, яким працюють у взуттєвих майстернях. Тоді він вхопився за лезо ножа другого нападника і порізав собі руку. Після отриманих ударів, він впав на підлогу. Після цього другий нападник сів на нього та почав наносити йому кулаками удари в обличчя. Потім до його побиття підключився і перший нападник, нападники продовжували його бити вдвох руками та ногами. В ході побиття він втратив свідомість. Коли отямився і побачив, що поряд із ним нікого немає, він хотів втекти на вулицю. Намагаючись відчинити вхідні двері, він відчув, що їх тримає третій нападник. Коли йому вдалося трохи відчинити двері, він побачив обличчя третього нападника, який був без маски, і відразу впізнав у ньому ОСОБА_3 якого він добре знав, оскільки його мати працювала у радгоспі під його керівництвом і той часто приходив до матері. Зрозумівши, що він впізнав останнього, ОСОБА_3 рукою заштовхав його назад до будинку. Після цього він повернувся до будинку і побачив, як ОСОБА_1 та ОСОБА_4 шукають гроші, перекидаючи все зі своїх місць. Не знайшовши грошей, ОСОБА_4 поставив його під стінку та почав погрожувати видаленням очей, вдаривши ножем декілька разів у стіну поряд із головою, тоді він вдруге втратив свідомість. Коли він прийшов до тями, то виявив, що у всіх кімнатах світиться світло, в будинку був безлад, речі і меблі перевернуті, викрадено близько 1000 грн, 17 доларів США та ящик пива. Після цього він заснув, а коли прокинувся, відчув сильне запаморочення. Тоді він зателефонував брату та повідомив про розбійний напад на нього. Його брат викликав швидку допомогу та працівників поліції. Коли швидка допомога забрала його в лікарню, то відразу ж він був поміщений до реанімаційного відділення. Перебуваючи в лікарні, він без вагань впізнав ОСОБА_1 за фотознімками.

Ствердив, що обвинувачений ОСОБА_1 є тією самою особою, яка разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили на нього розбійний напад.

Окрім цього, при огляді речового доказу - металевого ножа невеликого розміру у вигляді піки із дерев`яним руків`ям, потерпілий ОСОБА_2 ствердно вказав, що саме такий ніж ОСОБА_1 тримав в руці при нападі на нього і ним наносив йому удари в ліву частину тулуба. При цьому потерпілий ОСОБА_2 продемонстрував, як саме ОСОБА_1 тримав у руці, між пальцями, вказаний ніж.

ОСОБА_2 додав, що він переніс сильний біль, оперативне втручання, довгий період часу провів у лікарні та витратив багато часу на реабілітацію. Також звернув увагу на те, що по цей час він без болю не може ходити і підніматися по східцях, що обмежує його у своїх діях.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав свою позовну заяву в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 2805 грн та моральної шкоди в розмірі 50000 грн і просив її задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Колегія суддів, дослідивши та проаналізувавши в судовому засіданні докази у справі в їх сукупності, приходить до висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 в умисному нападі з метою заволодіння чужим майном, вчиненому за попередньою змовою, поєднаному із проникненням у житло та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень особі, яка зазнала нападу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , який засуджений вироком Володимирецького районного суду Рівненської області від 12 грудня 2018 рокуза ч.4 ст.187 КК України до дев`яти років позбавлення волі із конфіскацією майна, що набрав законної сили, на підставі ст.63 Конституції України, відмовився надавати показання.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , який засуджений вироком Володимирецького районного суду Рівненської області від 12 грудня 2018 рокуза ч.4 ст.187 КК України до одинадцяти років позбавлення волі із конфіскацією майна, що набрав законної сили, на підставі ст.63 Конституції України, відмовився надавати показання.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показав, що взимку 2017 року, ввечері, він, разом із ОСОБА_7 , на автомобілі марки «HUNDAІ АССЕNТ» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить його батьку, їхали по м.Вараш Рівненської області. У той вечір до нього зателефонував ОСОБА_4 , якого він знав раніше, і попросив відвезти його з товаришем у с. Довговоля Володимирецького району Рівненської області до знайомого. Після цього він поїхав до місця на яке вказав ОСОБА_4 , а саме до супермаркету «Вопак» по мкрну Будівельників м.Вараш Рівненської області, де забрав ОСОБА_4 і ОСОБА_1 , якого також знав візуально. Після цього, на прохання ОСОБА_4 , вони попрямували в село, яке розташоване за смт.Нова Рафалівка Володимирецького району Рівненської області, де забрали ще одного хлопця, якого раніше він не знав, і далі поїхали в с.Довговоля Володимирецького району Рівненської області. У транспортному засобі він знаходився за кермом, ОСОБА_7 на передньому пасажирському сидінні, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та третій хлопець сиділи на задніх сидіннях автомобіля. Під час руху транспортного засобу ніхто не розмовляв, оскільки у салоні автомобіля грала музика. Про напрямок руху йому повідомляв ОСОБА_4 . Приїхавши в с.Довговоля, на прохання ОСОБА_4 , він зупинив автомобіль на перехресті вулиць, саме там де останній вказав, і ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та третій хлопець вийшли з автомобіля. При цьому ОСОБА_4 попросив зачекати їх. У автомобілі залишився він з ОСОБА_7 . Коли він вийшов з автомобіля, то виявив, що у автомобілі спустило колесо, він почав його підкачувати. В цей момент до них під`їхав чорний автомобіль марки «Mercedes», водій якого запропонував допомогу, однак він відмовився, так як сам впорався з підкачуванням колеса. Через хвилин тридцять, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та третій хлопець повернулися до автомобіля і вони всі разом поїхали в напрямку м.Вараш Рівненської області. В с.Суховоля Володимирецького району Рівненської області вийшов третій хлопець, а вони вчотирьох поїхали до м.Вараш. Дорогою ніхто не розмовляв між собою. Приїхавши до м.Вараш, вони заїхали до магазину, який цілодобово працює, де купили пляшку горілки, випили її і хлопці пішли по домах, а він поїхав за місцем проживання, поставив транспортний засіб під під`їздом та піднявся до квартири за місцем проживання. Наступного дня, у ранковий час, до нього приїхали працівники поліції з обшуком.

Рапортом чергового органу поліції Володимирецького ВП Вараського ВП ГУНП в Рівненській області від 17 січня 2017 року (а.с.246 том 1) підтверджується, що 17 січня 2017 року, о 10 год. 00 хв., надійшло повідомлення фельдшера Володимирецької ЦРЛ про те, що троє невідомих осіб, перебуваючи в будинку АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_2 , нанесли останньому тілесні ушкодження.

З протоколу огляду місця події від 17 січня 2017 року, розпочатого о 13 год. 40 хв., закінченого о 16 год. 25 хв., (а.с.247-248 том 1) встановлено, що місцем огляду є приватний будинок АДРЕСА_2 . Вхід до будинку здійснюється через металеві двері темного кольору, які мають два врізних замки. Цілісність дверей та замків не пошкоджена. Зайшовши до будинку, першою розташована кімната розміром 3х8 м. Ліворуч від входу розташований вхід до ванної кімнати. На підлозі коридорного приміщення наявні плями речовини бурого кольору, зовні схожі на кров. Крім того, на підлозі, праворуч від входу в будинок, знаходиться відломлена частина руків`я ножа. Навпроти входу до будинку знаходиться вхід ще до одного коридорного приміщення, двері до якого відчинені. Поблизу вказаних дверей виявлено фрагмент предмета, схожого на руків`я ножа. На вказаному предметі виявлені волокна, схожі на волосся. Посередині коридорного приміщення знаходиться куртка зі слідами речовини бурого кольору, схожої на кров. Ліворуч від місця виявлення куртки, на відстані близько 50 см знаходиться газова плита, на якій наявний фрагмент сліду взуття. Там же, на підлозі, виявлено скатертину, на якій наявний слід взуття. Також виявлений дерев`яний брусок, розміром 10х100 см, на одному кінці якого наявна пляма речовини бурого кольору, зовні схожа на кров. Із дверей, які ведуть до коридорного приміщення, вилучено два сліди руки. У подальшому огляд здійснюється у приміщенні спальної кімнати. На підлозі кімнати розкидані залишки шпалер, килими та інші речі. В подальшому оглядалася кухня, на підлозі якої розкидані газети, журнали та борошно. У кухні вилучено два фрагменти сліду руки. В кухні також знаходиться вхід ще до однієї кімнати - спальні. У вказаній кімнаті виявлено два фрагменти сліду взуття, з тумбочки вилучено два фрагменти сліду долоні, а з телевізора один слід пальців руки. Окрім цього всього виявлено фрагмент тканини з нашаруванням речовини бурого кольору. Під час огляду території подвір`я, з правої сторони від входу, на куті будинку, виявлені сліди взуття.

З дослідженого протоколу слідчого експерименту від 22 січня 2017 року, проведеного за участю підозрюваного ОСОБА_3 (а.с.243-244 том 1) встановлено, що підозрюваний ОСОБА_3 , в присутності свого захисника та понятих, детально розповів та показав, як саме він вчинив разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 інкримінований злочин, зазначивши час, місце та спосіб вчинення злочину, свою поведінку, поведінку ОСОБА_4 та ОСОБА_1 до, під час та після вчинення злочину. Ці дані підтверджуються і співвідносяться із показаннями, наданими в суді потерпілим ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_6 , який допитаний в судовому засіданні.

Довідкою ФОП ОСОБА_8 (а.с.241 том 1) підтверджується, що вартість одного ящика пива «Свіжий розлив», станом на 16 січня 2017 року, становила 240 грн.

Згідно електронного повідомлення Національного банку України від 16 січня 2017 року №40-0025/2443 (а.с.242 том 1), офіційний курс гривні до долара США 16 січня 2017 року становив 100 доларів США еквівалентно 2766.9232 грн.

Із протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22 січня 2017 року (а.с.228-229 том 1) слідує, що потерпілий ОСОБА_2 впізнав чоловіка під №1, за рисами обличчя, як особу, яку він бачив у своєму житловому будинку 16 січня 2017 року, близько 22 год.

З довідки до протоколу пред`явлення для впізнання підтверджується, що на фотознімку під №1 зображений ОСОБА_1 .

Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, від 22 січня 2017 року (а.с.232-233 том 1) підтверджується, що 22 січня 2017 року, о 21 год. 00 хв., у службовому кабінеті №24 Володимирецького ВП Вараського ВП ГУНП в Рівненській області, затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час затримання, у ОСОБА_1 виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Nokia 101» ІМЕІ: НОМЕР_2 , ІМЕІ: НОМЕР_3 із абонентським номером НОМЕР_4 та металевий ніж невеликого розміру у вигляді піки з дерев`яним руків`ям.

Відповідно до постанови про визнання та прилучення до кримінального провадження речових доказів від 02 лютого 2017 року (а.с.239 том 1), до матеріалів кримінального провадження №12017180230000037 від 17 січня 2017 року прилучено в якості речових доказів: 2 предмети, зовні схожі на руків`я ножа; 3 мікрооб`єкти, схожі на волосся; частину шпалер з фрагментом сліду взуття; 11 фрагментів слідів рук; 2 фрагменти сліду взуття; дерев`яний брусок зі слідами, зовні схожими на кров; 2 мікрооб`єкти, схожі на волосся; 2 гіпсових зліпки взуття; куртку зимову; мобільний телефон марки «Nokia 1280, IMЕI: НОМЕР_5 ; автомобіль марки «HUNDAІ АССЕNТ» д.н.з. НОМЕР_1 ; мобільний телефон марки «FLY FF178» з двома СІМ картками: ІМЕІ: НОМЕР_6 , ІМЕІ: НОМЕР_7 з карткою пам`яті micro SD на 2 Gb; металевий ніж невеликого розміру у вигляді піки із дерев`яним руків`ям; мобільний телефон марки «Nokia 101» ІМЕІ: НОМЕР_2 ; ІМЕІ: НОМЕР_3 .

Згідно висновку судово-медичної експертизи №42-мк від 07 березня 2017 року (а.с.236-238 том 1), на куртці ОСОБА_2 виявлені колото-різані пошкодження тканини, розташовані: два в середній третині лівої полиці; одне в середній третині спинки справа; одне в верхній третині задньої поверхні лівого рукава; одне у верхній чверті лівого рукава по задній поверхні; одне в середній третині лівого рукава по задній поверхні та два - по передній поверхні. Дані колото-різані пошкодження тканини спричинені внаслідок якнайменше п`яти травматичних дій плоским, одностороннє загостреним, колюче-ріжучим травмуючим знаряддям на зразок клинка ножа, та могли бути спричинені клинком ножа-піки, представленого на експертизу, а рівно і від дії іншого колюче-ріжучого травмуючого знаряддя з подібними конструктивними характеристиками клинка.

Із висновку експерта №63 від 15 березня 2017 року (а.с.234-235 том 1) встановлено, що на підставі даних судово-медичної експертизи ОСОБА_2 судово-медичний експерт прийшов до наступних висновків:

-1.2.3.4.6.7. Згідно наданих медичних документів у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді політравми, закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, множинних (7) ножових поранень: лівого плеча (4), задньої поверхні лівого стегна (1), непроникаючого поранення грудної клітки (1), непроникаючого поранення поперекової ділянки (1), закритої тупої травми грудної клітки, забою легень, органів средостіння, закритого перелому 4-го ребра справа, 8-9-го ребер зліва, закритої тупої травми живота, множинних розривів (6) брижі тонкої кишки, множинних забоїв брижі тонкої кишки, внутрішньочеревної кровотечі середньої важкості, травматичного шоку 111 ст., обширних гематом і садин обличчя, травматичного ушкодження 1-2-го зубів зліва зверху, закритого перелому кісток носа зі зміщенням, носової кровотечі;

-Вказані тілесні ушкодження у вигляді множинних розривів брижі тонкої кишки з внутрішньою черевною кровотечею виникли від дії тупого предмету, можливо, внаслідок ударів руками, ногами або дерев`яним бруском в термін, вказаний в постанові і, які згідно п.2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», відносяться до розряду тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя на момент їх заподіяння;

-Вказані тілесні ушкодження у вигляді переломів ребер виникли від дії тупого предмету, можливо, внаслідок ударів руками, ногами, або дерев`яним бруском в термін, вказаний в постанові і, які згідно п.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», відносяться до розряду середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, спричинивших довготривалий розлад здоров`я;

-Вказані тілесні ушкодження у вигляді ножових поранень кінцівок, грудної клітки та поперекової ділянки виникли від дії колюче-ріжучого знаряддя, можливо, від декількох ударів ножем /ми/ в термін, вказаний в постанові, травматичні ушкодження 1-2-го зубів верхньої щелепи зліва, закритий перелом кісток носа, виникли від дій тупого предмету, можливо від ударів руками або ногами в термін, вказаний в постанові і, які згідно п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», відносяться до розряду легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я;

-Вказані тілесні ушкодження у вигляді гематом та садин обличчя виникли від дії тупого предмету, можливо від ударів руками або ногами в термін, вказаний в постанові і, які згідно п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», відносяться до розряду легких тілесних ушкоджень;

-5. Для відповіді на дане запитання судово-медичних даних недостатньо;

-8.9. Положення потерпілого в момент отримання тілесних ушкоджень могло бути різним та змінювалося на протязі нанесення тілесних ушкоджень.

Із протоколів проведення слідчих експериментів від 20 січня 2017 року (а.с.1-4 том 2) встановлено, що в присутності понятих свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розповіли, що 16 січня 2017 року, у вечірню пору доби, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в м.Вараш Рівненської області їздили на автомобілі марки «HUNDAІ АССЕNТ» номерний знак НОМЕР_8 , який належить ОСОБА_6 . У той час до ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_4 та попросив за оплату завезти останнього та ще двох осіб у район смт.Володимирець Рівненської області. На цю пропозицію ОСОБА_6 погодився. Через певний проміжок часу ОСОБА_6 , біля супермаркету «Вопак» забрав ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Виїхавши з міста, вони поїхали в с.В.Жолудськ Володимирецького району Рівненської області, де забрали ОСОБА_3 та поїхали через смт.Володимирець до с.Довговоля. У вказаному населеному пункті ОСОБА_6 , на вимогу ОСОБА_4 , повернув автомобіль на вул.40-річчя Перемоги , доїхавши до середини вулиці, зупинив автомобіль біля недобудованого будинку. Після цього з автомобіля вийшли ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та попрямували в напрямку будинку АДРЕСА_2 . Через 30 хв. до ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_4 , який попросив забрати їх на початку вулиці. ОСОБА_6 , проїхавши 100-200 м, підібрав ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та поїхали з того місця.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 підтвердив свій підпис на протоколі слідчого експерименту від 20 січня 2017 року за його участю та обставини, викладені у ньому.

З дослідженого протоколу проведення слідчого експерименту від 10 квітня 2017 року, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_2 (а.с.5-13 том 2) встановлено, що потерпілий ОСОБА_2 , в присутності свого представника та понятих, детально розповів та показав, як саме ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вчинили інкримінований злочин, зазначивши час, місце та спосіб вчинення злочину, свою поведінку, поведінку ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до, під час та після вчинення злочину. Ці дані підтверджуються і співвідносяться із показаннями, наданими в суді самим потерпілим ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_6 , який допитаний в судовому засіданні.

У судовому засіданні оглянуто речовий доказ - ніж-піку, який вилучений в обвинуваченого ОСОБА_1 22 січня 2017 року під час затримання.

Як вбачається з п.п.6,12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», розбій як злочин проти власності (стаття 187 КК) - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або

з погрозою застосування такого насильства. Під нападом за статтею 187 КК слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства, зазначеного в частині першій цієї статті. Розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні. Погроза застосування насильства при розбої полягає в залякуванні негайним застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя і здоров`я потерпілого (погроза вбити, заподіяти тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, легке тілесне ушкодження з розладом здоров`я чи незначною втратою працездатності, або вчинити певні дії, що у конкретній ситуації можуть спричинити такі наслідки).

Отже, висновок колегії суддів про доведеність винуватості ОСОБА_1 в умисному нападі з метою заволодіння чужим майном, вчиненому за попередньою змовою, поєднаному із проникненням у житло та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень особі, яка зазнала нападу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, ґрунтується на вищенаведених даних, з яких вбачається, що:

-на місці події - в будинку АДРЕСА_2 виявлено наступне: на підлозі коридорного приміщення плями речовини бурого кольору, зовні схожі на кров; на підлозі, праворуч від входу в будинок, відломлену частину руків`я ножа; навпроти входу до будинку, біля входу ще до одного коридорного приміщення, фрагмент предмета, схожого на руків`я ножа; посередині коридорного приміщення куртку з слідами речовини бурого кольору, схожої на кров; дерев`яний брусок, розміром 10х100 см, на одному кінці якого наявна пляма речовини бурого кольору, зовні схожа на кров; у приміщенні спальної кімнати, на підлозі, залишки шпалер, килими та інші речі; в кімнаті кухні, на підлозі, газети, журнали та борошно; в кімнаті спальні, фрагмент тканини з нашаруванням речовини бурого кольору;

-на куртці, яка виявлена в будинку АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_2 , виявлені колото-різані пошкодження тканини, розташовані: два в середній третині лівої полиці; одне в середній третині спинки справа; одне в верхній третині задньої поверхні лівого рукава; одне у верхній чверті лівого рукава по задній поверхні; одне в середній третині лівого рукава по задній поверхні та два - по передній поверхні. Дані колото-різані пошкодження тканини спричинені внаслідок якнайменше п`яти травматичних дій плоским, одностороннє загостреним, колюче-ріжучим травмуючим знаряддям на зразок клинка ножа, та могли бути спричинені клинком ножа-піки, представленого на експертизу, а рівно і від дії іншого колюче-ріжучого травмуючого знаряддя з подібними конструктивними характеристиками клинка;

-у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді політравми, закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, множинних (7) ножових поранень: лівого плеча (4), задньої поверхні лівого стегна (1), непроникаючого поранення грудної клітки (1), непроникаючого поранення поперекової ділянки (1), закритої тупої травми грудної клітки, забою легень, органів средостіння, закритого перелому 4-го ребра справа, 8-9-го ребер зліва, закритої тупої травми живота, множинних розривів (6) брижі тонкої кишки, множинних забоїв брижі тонкої кишки, внутрішньочеревної кровотечі середньої важкості, травматичного шоку 111 ст., обширних гематом і садин обличчя, травматичного ушкодження 1-2-го зубів зліва зверху, закритого перелому кісток носа зі зміщенням, носової кровотечі;

-також у судовому засіданні встановлено, що 16 січня 2017 року, у вечірню пору доби, ОСОБА_6 на автомобілі марки «HUNDAІ АССЕNТ» номерний знак НОМЕР_8 , який належить останньому, за обумовлену оплату, забрав ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у м.Вараш Рівненської області, звідки попрямували в с.В.Жолудськ Володимирецького району Рівненської області, де забрали ОСОБА_3 . ОСОБА_6 доставив ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у с.Довговоля Володимирецького району Рівненської області, які вийшли на вул.40-річчя Перемоги та попрямували в напрямку будинку АДРЕСА_2 . Через 30 хв. ОСОБА_6 забрав ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та вони всі разом поїхали з того місця;

-потерпілий ОСОБА_2 впізнав осіб, які вчинили розбійний напад на нього, впізнавши ОСОБА_1 , як нападника, який зайшов у будинок першим, ОСОБА_4 , як нападника, який зайшов у будинок другим, та ОСОБА_3 , який тримав вхідні двері до будинку зачиненими, не даючи потерпілому ОСОБА_2 вийти з будинку. Потерпілий ОСОБА_2 побачив обличчя першого нападника, зірвавши з його голови маску, обличчя другого нападника побачив після того, як маска сама спала з його обличчя, а обличчя третього нападника побачив у той час, як намагався вийти з будинку, впізнавши ОСОБА_3 , який тримав двері та якого він знав раніше;

-під час розгляду кримінального провадження колегією суддів не було встановлено особистого інтересу чи інших підстав обмовляти потерпілим ОСОБА_2 обвинуваченого ОСОБА_1 ;

-показання потерпілого щодо кількості, локалізації та механізму нанесених йому тілесних ушкоджень об`єктивно узгоджуються з іншими доказами у кримінальному провадженні, зокрема з висновком експерта №63 від 15 березня 2017 року щодо виявлених у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, а також з висновком судово - медичної експертизи речових доказів №42-мк від 07 березня 2017 року стосовно виявлених колото - різаних пошкоджень тканини на вилученій куртці ОСОБА_2 ;

-потерпілий ОСОБА_2 під час огляду речового доказу - ножа-піки, який вилучений в обвинуваченого ОСОБА_1 під час затримання,ствердно вказав, що саме такий ніж ОСОБА_1 тримав в руці при нападі на нього і ним наносив йому удари в ліву частину тулуба. При цьому потерпілий ОСОБА_2 продемонстрував, як саме ОСОБА_1 тримав у руці, між пальцями, вказаний ніж.

Зазначені дані покладені судом в основу висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, підтверджені об`єктивними доказами і не спростовані в ході судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_1 під час розгляду кримінального провадження відмовився надавати показання відповідно до ст.63 Конституції України, що є його законним правом, але, на думку колегії суддів, така поведінка ОСОБА_1 направлена на власний захист та на уникнення відповідальності за скоєний злочин.

При цьому, суд визнає показання потерпілого ОСОБА_2 переконливими і правдивими, оскільки зазначені останнім у показаннях дані є послідовними, незмінними і тотожними до обставин, які визнані судом доведеними.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Крестинська Л.А., у дебатах, просила визнати протокол впізнання за фотознімками від 22 січня 2017 року (а.с.228-229 том 1) недопустимим доказом.

Обгрунтовуючи доводи про недопустимість вищевказаного доказу, захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Крестинська Л.А. зазначає, що не було опитано потерпілого ОСОБА_2 про зовнішній вигляд і прикмети особи, яку останній може впізнати; в протоколі не зазначено за сукупністю яких саме ознак потерпілий впізнав особу на фотознімку; особи на фотознімках, на її думку, мають істотні відмінності у зовнішності, що є неприпустимим.

Твердження захисника Крестинської Л.А. про недопустимість як доказу протоколу впізнання за фотознімками від 22 січня 2017 року колегія суддів вважає безпідставними, оскільки в суді не встановлено таких порушень отримання зазначеного доказу, що за законом тягли б його недопустимість у кримінальному провадженні. Вказана слідча дія проведена із дотриманням вимог ст.228 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, керуючись законом та внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні усіх обставин кримінального провадження, оцінивши досліджені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 в умисному нападі з метою заволодіння чужим майном, вчиненому за попередньою змовою, поєднаному із проникненням у житло та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень особі, яка зазнала нападу, а кваліфікацію діяння ОСОБА_1 за ч.4 ст.187 КК України, - правильною.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , колегія суддів враховує, що вчинений ОСОБА_1 злочин за характером є злочином проти власності, життя і здоров`я особи, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів з умисною формою вини, а також враховує дані про особу обвинуваченого.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , у судовому засіданні не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , у судовому засіданні не встановлено.

Потерпілий ОСОБА_2 наполягав на суворому покаранні обвинуваченого ОСОБА_1 .

За вищеназваних обставин, для досягнення визначеної у ч.2 ст.50 КК України мети покарання, обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у межах санкції ч.4 ст.187 КК України, у виді позбавлення волі, так як менш суворе покарання буде недостатнім для виправлення обвинуваченого і запобігання вчиненню ним нових злочинів.

При вирішення, згідно із п.2 ч.4 ст.374 КПК України, питання щодо заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, колегія суддів керується тим, що даним вироком суду визнається доведеним обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні особливо тяжкого злочину та йому призначається покарання у виді позбавлення волі з поміщенням до установи закритого типу.

Вирішуючи питання щодо заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобіжного заходу, колегія суддів, із врахуванням вищенаведеного, вважає за необхідне продовжити дію обраного обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб.

На підставі ст.72 КК України слід зарахувати період перебування обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою у строк відбування покарання у виді позбавлення волі, зокрема: зарахувати у строк відбування покарання строк затримання та перебування ОСОБА_1 під вартою, у період з 22 січня 2017 року по 15 травня 2017 року включно, відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 22 січня 2017 року (а.с.232-233 том 1), ухвали слідчого судді Володимирецького районного суду Рівненської області від 25 січня 2017 року (а.с.93-94 том 1) та довідки серії РІВ №058281 про звільнення ОСОБА_1 із ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» у зв`язку із внесенням застави.

Строк попереднього ув`язнення з 22 січня 2017 року по 15 травня 2017 року включно слід зарахувати з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, на підставі п.«в» ч.5 ст.72 КК України, у редакції Закону України №838-VIII від 26 листопада 2015 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання», де зазначено, що у строк попереднього ув`язнення включається тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження.

Згідно ухвали колегії суддів Володимирецького районного суду Рівненської області від 11 лютого 2020 року (а.с.128-129 том 2) обвинуваченому ОСОБА_1 , після його затримання із метою приводу до суду для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, змінено запобіжний захід у вигляді застави на тримання під вартою, заставу звернуто в дохід держави.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на залучення експертів, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експертів, згідно ст.124 КПК України, в розмірі 660 грн 43 коп.

Враховуючи те, що питання про долю речових доказів вирішене вироком Володимирецького районного суду Рівненської області від 12 грудня 2018 року, який набрав законної сили, в справі №556/1025/17, суд не вбачає підстав для повторного вирішення питання про долю речових доказів.

Потерпілий-цивільний позивач ОСОБА_2 просить суд стягнути із ОСОБА_1 на його користь в рахунок відшкодування матеріального збитку 2805 грн та моральної шкоди в розмірі 50000 грн.

Докази спричинення обвинуваченим ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 матеріального збитку досліджені в судовому засіданні та документально підтверджені потерпілим ОСОБА_2 .

Обвинувачений ОСОБА_1 цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку та моральної шкоди не визнав повністю.

Згідно ч.1 та п.1 ч.2 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У ході судового розгляду доведено, що матеріальні збитки, які понесені потерпілим ОСОБА_2 є наслідком безпосередніх злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_1 , тому сума матеріальних збитків, заявлена потерпілим ОСОБА_2 у розмірі 2805 грн підлягає відшкодуванню обвинуваченим ОСОБА_1 , оскільки є прямою дійсною шкодою.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частинами 1-4 ст.23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року №5 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» вказано, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, що підлягає стягненню, колегія суддів виходить із того, що шкода завдана умисними злочинними діями, враховує глибину фізичних та душевних страждань, істотне порушення нормальних, звичних життєвих зв`язків, необхідність докладання додаткових зусиль потерпілим для організації свого життя, тривалий період лікування та відновлення здоров`я.

Колегія суддів, керуючись засадами розумності та справедливості та посилаючись на практику розгляду в кримінальному судочинстві позовів про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, вважає за можливе стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 у рахунок відшкодування моральної шкоди 50000 грн.

Керуючись ст.ст.124, 128, 370-371, 373-374, 376 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 12 (дванадцять) років, із конфіскацією майна.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати з 11 лютого 2020 року.

Зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 строк затримання та перебування під вартою, у період з 22 січня 2017 року по 15 травня 2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, на підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції закону №838-VІІІ від 26 листопада 2015 року).

Продовжити дію обраного обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою закінчує свою дію 31 грудня 2020 року.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , утримуваного в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор», паспорт серії НОМЕР_9 )на користь ОСОБА_2 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_10 )в рахунок відшкодування матеріального збитку 2805 (дві тисячі вісімсот п`ять) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , утримуваного в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор», паспорт серії НОМЕР_9 )на користь ОСОБА_2 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_10 )в рахунок відшкодування моральної шкоди 50000 (п`ятдесят тисяч) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , утримуваного в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор», паспорт серії НОМЕР_9 )на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, у сумі 660 грн (шістсот шістдесят) грн 43 коп.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду через Кузнецовський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів із дня проголошення вироку, а особою, яка перебуває під вартою, - у той же строк, з моменту вручення копії вироку.

Копію даного вироку негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити, що інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.

Головуючий суддя І.М.Незнамова

Судді: Ю.В.Мануляк

Т.Ю.Демчина