Ухвала суду № 92591610, 03.11.2020, Вишгородський районний суд Київської області

"03" листопада 2020 р. Справа № 363/4126/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Котлярової І.Ю.

за участі секретаря: Скотаренко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгород матеріали заяви адвоката Приходько Ірини Андріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

03.11.2020 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 про визнання недійсним результатів електронних торгів.

Разом із позовною заявою до суду надійшла заява адвоката Приходько Ірини Андріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловийо будинок з надвірними будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 та земельні ділянки площею 0, 2500 га, кадастровий номер 3221883601:20:2650026, площею 0,0194 га, кадастровий номер 3221883601:20:2650027 за вказаною адресою. В обґрунтування поданої заяви вказала, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича знаходиться виконавче провадження № 60821830 про звернення стягнення на наступний предмет іпотеки: за договором іпотеки № 41321 від 26.12.2006 року в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «УкрСиббанк» по кредитному договору №11105190000 від 26.12.2006 року в сумі 140223доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку становить 3 593 903, 40 грн. та 775191, 94 грн., а саме житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 та земельних ділянок площею 0, 2500 га, кадастровий номер 3221883601:20:2650026, площею 0,0194 га, кадастровий номер 3221883601:20:2650027 за вказаною адресою. Постановою від 21.01.2020 року було призначено суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «ЕССЕТ ЕКСПЕРТАЙЗ». В ході примусового виконання виконавчого провадження ВП №60821830 було проведено оцінку вказаного нерухомого майна, за результатом якої 06.02.2020 року було складено Звіт про оцінку майна в якому ринкова вартість об`єкту оцінки станом на дату оцінки 23.02.2020 року складає - 545 516 грн., що за курсом НБУ на дату оцінки еквівалентно 22 421 доларів США. Згідно зі звітами про оцінку майна від 10.03.2020 року, які було складено на замовлення ОСОБА_1 незалежним суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «АН «СТАРГОРОД», встановлено загальну вартість нерухомого майна в сумі 1 254 754 грн., що вдвічі перевищує вартість даного домоволодіння разом з земельними ділянками відповідно до Звіту про оцінку майна від 06.02.2020 року, в якому ринкова вартість нерухомого майна була визначена в розмірі - 545 516 грн. За результатами судової експертизи судовим експертом Свістуновим Ігорем Сергійовичем складено висновок експерта № 912/04-2020 від 27.04.2020р. в якому надано наступні відповіді на поставлені питання: дійсна (ринкова) вартість вказаного будинку становить: 76 700,00 грн., земельних ділянок 878 900, 00 грн. та 49 900, 00 грн. Звіт виконаний суб`єктом оціночної діяльності TOB «ЕССЕТ ЕКСПЕРТАИЗ», не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків. Використана в торгах занижена оцінка нерухомого майна робить неможливим погашення заборгованості скаржника перед банком за кредитним договором №11105190000 від 26.12.2006 року в розмірі 3 989 574 гри. 50 коп., що порушує права та інтереси скаржника, які потребують захисту в судовому порядку. 18.09.2020 року ДП «Сетам» провів треті електронні торги щодо продажу предмета іпотеки зі стартовою ціною 381 861, 20 грн. За результатами проведення 18.09.2020 року торгів відповідачем складено протокол № 505224 від 06.10.2020 року, згідно з яким переможцем торгів визначено ОСОБА_2 . 16.10.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком І.П. складено акт про реалізацію предмета іпотеки ВП № 60821830.

Заявник вважає, що результати повторних електронних торгів порушують його права та охоронювані законом інтереси на продаж майна для забезпечення вимог кредиторів за ринковою ціною, оскільки реалізацію майна проведено за ціною, яка є значно меншою від ринкової ціни вказаного об`єкту на дату продажу майна, що вплинуло на результати торгів (стартова ціна на майно була в рази меншою від реальної ринкової вартості). Крім того, відповідачами були допущені порушення процедури проведення торгів предмету іпотеки. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, тобто існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. На підставі викладеного просила задовольнити заяву та вжити заходи забезпечення способу.

Ознайомившись з матеріалами заяви про забезпечення позову, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Як зазначається Пленумом Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому, при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення стороною дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на не можливість виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів про забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігати ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Крім того, представником заявника не надано суду жодного доказу на підтвердження вчинення третьою особою будь-яких дій, спрямованих на утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, в той же час, з долучених до матеріалів заяви доказів неможливо встановити про обставини викладені представником заявника у поданій заяві.

Представником заявника до заяви про вжиття заходів забезпечення позову не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність ризиків невиконання потенційного рішення суду які наведені у заяві.

Аналізуючи викладені обставини, приймаючи до уваги норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки доводів наданих представником заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності і обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд приходить до висновку, що заява представника заявника про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до викладеного, та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», статтями 149-153 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви адвоката Приходько Ірини Андріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Суддя І.Ю. Котлярова