Рішення № 92588977, 02.11.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2020 року Справа № 280/5235/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

до Дніпровського районного відділу у місті Запоріжжя Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 12А, код ЄДРПОУ 37834773)

про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпровського районного відділу у місті Запоріжжя Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправною відмову Дніпровського районного відділу у місті Запоріжжя Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області обміняти у зв`язку з непридатністю паспорту для користування з причини його пошкодження та отримання обміну паспорту громадянина України ОСОБА_1 , у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ; зобов`язати Дніпровський районний відділ у місті Запоріжжя Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області обміняти (оформити та видати) ОСОБА_1 паспорт громадянина України у вигляді книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.02.1992 №2503-ХІІ.

Обґрунтовуючи заявлений позов, ОСОБА_1 вказує, що у 2001 році отримав паспорт громадянина України, серія НОМЕР_2 виданий Ленінським РВ УМВС України в Запорізькій області від 14 серпня 2001 року. Стверджує, що за час використання ним паспорту громадянина України, останній зазнав значних пошкоджень, а саме, надірвалась перша сторінка та мається пошкодження цієї ж сторінки зверху де вказаний номер паспорту, що робить його недійсним. Зазначає, що у зв`язку з непридатністю паспорту для користування з причини його пошкодженням та отримання обміну паспорта громадянина України у вигляді книжечки, звернувся до відповідача з заявою від 10.07.2020 про видачу паспорта у формі книжечки. Проте, листом від 21.07.2020 № 2313-940/2313.1-20 відповідач відмовив ОСОБА_1 у видачі паспорта у вигляді паспортної книжечки. Вважає, що відповідач власною правовою позицією порушив його конституційне право на свободу світогляду, віросповідання та добровільне волевиявлення у питанні щодо обробки персональних даних, на ім`я, честь і гідність, здоров`я, навчання, працю та заробітну плату, розвиток особистості тощо, право на саме життя. Позивач вважає відмову Дніпровського районного відділу у місті Запоріжжя Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області обміняти паспорт неправомірною, з огляду на що, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач позов не визнав. У письмовому відзиві від 26.08.2020 вх. № 39260 вказав, що особисто ОСОБА_1 до відповідача не звертався, заяву ним направлено поштою, жодних додатків до заяви додано не було. Стверджує, що Дніпровським РВ УДМС в Запорізькій області не проводився огляд паспорта, не встановлювалась його непридатність, тому стверджувати, що паспорт серії НОМЕР_2 виданий на ім`я ОСОБА_1 є непридатним для користування, що є обов`язковою передумовою обміну паспорта, не може. Вказує, що заява ОСОБА_1 за формою і змістом не відповідає вимогам до заяви-анкети, яка є підставою для вчинення територіальними органами і підрозділами ДМС відповідних дій/прийняття рішень щодо оформлення паспорта громадянина України встановленого зразка. Враховуючи викладене, 21.07.2020, Дніпровським РВ УДМС в Запорізькій області відмовлено ОСОБА_1 в обміні паспорта, у зв`язку з відсутністю визначених законом переліку документів. Таким чином, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у позові відмовити.

Ухвалою суду від 10.08.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/5235/20. Призначено судове засідання на 08 вересня 2020 року без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Приписами ч. 4 ст. 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського РВ УДМС із заявою від 10.07.2020, в якій просив суд здійснити обмін паспорта на паспорт такого ж зразка, посилаючись на те, що його паспорт громадянина України має пошкодження першої сторінки.

Листом від 21.07.2020 № 2313-940/2313.1-20 Дніпровський районний відділ у місті Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області відмовив ОСОБА_1 у видачі паспорта у вигляді паспортної книжечки, у зв`язку з ненаданням необхідних документів.

Вважаючи відмову відповідача протиправною та з вимогою про зобов`язання відповідача вчинити дії, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно з вимогами статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Із зазначених конституційних норм, зокрема, випливає, що, встановлюючи ті чи інші правила поведінки, держава має в першу чергу дбати про потреби людей, утримуючись за можливості від встановлення таких правил, які негативно сприйматимуться тими чи іншими групами суспільства. Встановлення таких правил може бути виправдане тільки наявністю переважаючих суспільних інтересів, які не можуть бути задоволені в інший спосіб, але і в цьому разі має бути дотриманий принцип пропорційності.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України від 20 листопада 2012 року № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон № 5492-VI) одним з документів, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення є паспорт громадянина України.

Частинами 1, 2, 4 та 5 статті 14 Закону № 5492-VI передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Згідно з частиною 1 статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Так, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв`язку з неможливістю їх реалізації.

Частиною 3 статті 13 Закону № 5492-VI встановлено, що паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій. Посвідчення особи на повернення в Україну, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідчення водія не містять безконтактного електронного носія.

Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України (далі - Положення 2503-ХІІ).

Відповідно до пунктів 3, 5, 6 Положення № 2503-XII (в редакції постанови Верховної Ради України від 02 вересня 1993 року № 3423-XII) бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис «Україна», нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис «Паспорт». На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис «Паспорт громадянина України». На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім`я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п`ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев`ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев`ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення. Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

Пунктом 12 Положення 2503-XII передбачено, що видача та обмін паспорта провадяться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина.

За видачу паспорта справляється державне мито (пункт 14 Положення 2503-XII).

Згідно з пунктом 16 Положення 2503-XII обмін паспорта провадиться у разі: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності для користування.

Відповідно до пункту 17 Положення 2503-XII для обміну паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; паспорт, що підлягає обміну; дві фотокартки розміром 35х45 мм.

Для одержання, обміну паспорта і вклеювання до нього нових фотокарток громадянин подає документи і фотокартки не пізніш як через місяць після досягнення відповідного віку або зміни (переміни) прізвища, імені чи по батькові, встановлення розбіжностей у записах або непридатності паспорта для користування (пункт 18 Положення 2503-XII).

Відповідно до абзацу 5 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302», Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року № 719-V), розроблений Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року № 456 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 року за № 620/33591 (далі - Тимчасовий порядок № 456).

Пункт 1 розділу I «Загальні положення» Тимчасового порядку № 456 визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.

Паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року № 353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України» (пункт 2 розділу I «Загальні положення» Тимчасового порядку № 456).

Пунктом 3 розділу I «Загальні положення» Тимчасового порядку № 456 передбачено, що оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи ДМС):

1) особі, яка досягла 16-річного віку,- на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто;

2) особі, яка досягла 16-річного віку та яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною,- на підставі заяви одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників (далі - законні представники).

Розділом IV Тимчасового порядку № 456 врегульовані питання обміну паспорта.

Так, пунктом 1 розділу IV «Обмін паспорта» Тимчасового порядку № 456 встановлено, що обмін паспорта здійснюється в разі:

1) зміни прізвища, імені, по батькові, дати та/або місця народження;

2) установлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах);

3) непридатності паспорта для користування (паспорт/фотокартка має потертості (та/або відсутня її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дає змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, підчистки окремих літер у персональних даних / найменуванні органу / штампах/печатках або інші чинники, які впливають на цілісність документа.

Згідно з пунктом 2 розділу IV «Обмін паспорта» Тимчасового порядку № 456 для обміну паспорта заявник подає:

1) заяву;

2) рішення суду;

3) паспорт, що підлягає обміну;

4) дві (три - у разі одержання паспорта, який обмінюється в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см;

5) платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита (у разі обміну паспорта у зв`язку із непридатністю для користування) або оригінал документа про звільнення від його сплати;

6) документи, що підтверджують обставини (крім обміну паспорта з причин непридатності його використання), на підставі яких паспорт підлягає обміну. Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для оформлення паспорта, засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та подаються з перекладом українською мовою, вірність якого засвідчується нотаріально;

7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);

8) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).

У разі обміну паспорта, оформленого територіальним підрозділом ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, заявник додатково подає всі наявні документи, у тому числі документи, що містять фотозображення особи.

Згідно з пунктом 6 розділу IV «Обмін паспорта» Тимчасового порядку № 456 рішення про оформлення паспорта приймається територіальним підрозділом ДМС за результатами проведених перевірок.

Підпунктом «а» пункту 6 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» встановлено, що за видачу паспорта громадянина України у разі обміну замість втраченого чи пошкодженого справляється державне мито у розмірі 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено судом, до заяви від 10 липня 2020 року, яка, в свою чергу, складена у довільній формі та не відповідає формі, визначеній Тимчасовим порядком № 456, позивач не додав документи передбачені пунктом 2 розділу IV «Обмін паспорта» Тимчасового порядку № 456, про що свідчить сама копія заяви, перелік додатків в якій відсутній.

За таких умов при розгляді зазначеної заяви, відповідач діяв відповідно до норм чинного законодавства, адже у нього були відсутні підстави для обміну паспорта громадянина України позивача, шляхом оформлення та видачі нового паспорта громадянина України.

Отже, вимога про оскарження відмови Дніпровського районного відділу у місті Запоріжжя Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області обміняти у зв`язку з непридатністю паспорту для користування з причини його пошкодження та отримання обміну паспорту громадянина України ОСОБА_1 , у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, не підлягає задоволенню.

Щодо посилань позивача у позовній заяві на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19 вересня 2018 року у зразковій адміністративній справі № 806/3265/17, суд зазначає, що Великою Палатою Верховного Суду визначено наступні ознаки типової справи, за наявності яких адміністративна справа відноситься до вказаної зразкової справи, а саме:

а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорта у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ;

б) відповідач - територіальні органи ДМС України;

в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 3 статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Проте, спірні правовідносини виникли, у зв`язку з неподанням позивачем заяви встановленого зразка та необхідних документів, передбачених пунктом 2 розділу IV «Обмін паспорта» Тимчасового порядку № 456.

При цьому, позовна вимога про зобов`язання відповідача здійснити обмін пошкодженого паспорта на паспорт у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, є передчасною та не підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено вище, що позивачем при зверненні до суб`єкта владних повноважень із заявою про обмін паспорта громадянина України не дотримано вимог Тимчасового порядку № 456.

Суд не приймає до уваги посилання позивача, як підставу для задоволення позову, його відмову від отримання паспорта у формі ID-картки через релігійні переконання та відмову від обробки персональних даних, адже, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не з зазначеної підстави відмовлено заявнику в обміні паспорта громадянина України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки позивачем не наведено обґрунтованих доводів щодо протиправності оскаржуваних дій, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для відмови в задоволенні позову в повному обсязі.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Дніпровського районного відділу у місті Запоріжжя Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 12А, код ЄДРПОУ 37834773) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Рішення у повному обсязі складено та підписано 02.11.2020.

Суддя Л.Я. Максименко