Рішення № 9258838, 30.03.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" березня 2010 р.Справа № 17/6 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С.В., розглянувши матеріали справи №17/6

за позовом: ОСОБА_1, м. Кіровоград

до відповідачів:

- закритого акціонерного товариства "Кіровоградське підприємство "Техносервіс", м. Кіровоград

- акціонерного комерційного банку "Форум", м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (закритого акціонерного товариства "Кіровоградське підприємство "Техносервіс"): товариства з обмеженою відповідальністю "Блас", м. Кіровоград

про визнання недійсним договору

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - участі не брали, хоча ОСОБА_1 була належним чином сповіщена про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №944812 від 25.03.2010 р. (а.с.133), розпискою від 17.03.2010 р. (а.с.127) та клопотанням про розгляд справи за її відсутності від 30.03.2010 р. (а.с.134);

від відповідача (ЗАТ "КП "Техносервіс") - участі не брали, хоча ЗАТ "Кіровоградське підприємство "Техносервіс" було належним чином сповіщене про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №944820 від 22.03.2010 р. (а.с.129), розпискою від 17.03.2010 р. (а.с.127) та клопотанням про розгляд справи без участі його представників від 30.03.2010 р. (а.с.135);

від відповідача (АКБ "Форум") - участі не брали, хоча АКБ "Форум" був належним чином сповіщений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №944839 від 22.03.2010 р. та №944804 від 22.03.2010 р. (а.с.131-132), розпискою від 17.03.2010 р. (а.с.127);

від третьої особи - участі не брали, хоча ТОВ "Блас" було належним чином сповіщене про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №944790 від 22.03.2010 р. (а.с.130).

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) подано позов до закритого акціонерного товариства "Кіровоградське підприємство "Техносервіс" (далі - ЗАТ "КП "Техносервіс") про визнання недійсним іпотечного договору від 13.09.2007 року, укладеного між акціонерним комерційним банком "Форум", код 21574573 (далі - АКБ "Форум") та закритим акціонерним товариством "КП "Техносервіс", код 02132510.

Відповідачем (ЗАТ "КП "Техносервіс") в письмовому вигляді власну позицію відносно позовних вимог викладено не було.

Ухвалою господарського суду від 21.01.2010 року за ініціативою суду було залучено до участі у справі іншого відповідача - акціонерний комерційний банк "Форум", код 21574573 та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (ЗАТ "КП "Техносервіс") - товариство з обмеженою відповідальністю "Блас", код 23686218 (а.с. 1-2).

Відповідач (АКБ "Форум") проти позову заперечив, посилаючись на те, що оспорений договір підписаний з боку ЗАТ "КП "Техносервіс" уповноваженою особою, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні (а.с. 90-91).

Третя особа в судових засіданнях участі не брала, витребувані судом документи не подала.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в них та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є акціонером закритого акціонерного товариства "Кіровоградське підприємство "Техносервіс", що підтверджується копією сертифікату іменних акцій серії НОМЕР_1 (а.с.33), оригінал якого оглянуто в судовому засіданні 17.03.2010 р.

У відповідності до чинного законодавства України позивач як акціонер має право реалізовувати майнові та немайнові права, пов'язані з участю у господарському товаристві. Зокрема, статтею 116 Цивільного кодексу України, статтею 88 Господарського кодексу України, статтею 10 Закону України "Про господарські товариства", розділом V Закону України "Про акціонерні товариства" визначені права учасника господарського товариства.

Пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) №1-10/2004 від 01.12.2004 року передбачено, що акціонер може захищати свої права та охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства.

Конституція України та чинне законодавство не перешкоджають акціонеру захищати свої безпосередні законні інтереси шляхом звернення як до судів загальної юрисдикції, так і до господарських судів на підставі статей 8, 55 Конституції України, статті 1 Господарського процесуального кодексу України, статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, статті 6 Закону України "Про судоустрій України" та інших. Але такий позов відповідно до законодавства (статті 10, 41, 43, 45, 46, 48,49 Закону України "Про господарські товариства", стаття 5 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", статті 9, 23 Закону України "Про аудиторську діяльність" та інші), як правило, подається у випадку порушення прав та інтересів акціонера самим товариством, учасником якого він є (пункт 4.2. зазначеного рішення Конституційного суду).

Аналіз наведених вище норм законодавчих актів дозволяє зробити висновок, що позивач має право на звернення до суду з позовом про визнання недійсним правочину, укладеного товариством, якщо обґрунтовує позовні вимоги порушенням його корпоративних прав або інтересів.

Аналогічну правову позицію викладено в пункті 1.2 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року №04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин".

13.09.2007 р. між акціонерним комерційним банком "Форум" ("іпотекодержатель") та закритим акціонерним товариством "Кіровоградське підприємство "Техносервіс" ("іпотекодавець") було укладено іпотечний договір (далі - договір від 13.09.2007 року).

Вказаний договір забезпечує виконання боржником - товариством з обмеженою відповідальністю "Блас", код 23686218, зобов'язань, що випливають з укладеного між боржником та іпотекодержателем кредитного договору №0003/07/28-KLI від 12.09.2007 року та додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому (далі - основне зобов'язання), за умовами якого боржник зобов'язаний повернути іпотекодержателю кредитні кошти в розмірі 5 000 000 грн., з кінцевим терміном повернення 11.09.2010 року, здійснювати часткове повернення кредиту згідно з графіком, зазначеним в кредитному договорі №0003/07/28-KLI від 12.09.2007 року, щомісячно сплачувати нараховані відсотки за користування кредитними коштами з розрахунку 17% річних і можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених основним зобов'язанням, а також інші витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги (пункт 1.1 договору від 13.09.2007 року).

За умовами договору від 13.09.2007 року предметом іпотеки є нерухоме майно: комплекс, що знаходиться в місті Кіровограді на вул. Варшавській, 98А (далі - предмет іпотеки), який належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності, виданого 15.03.2004 року за №176 Кіровоградським виконкомом Кіровоградської міської ради, та зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно обласним комунальним підприємством "Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" 19.03.2004 року номер запису 63 в книзі 1.

За своєю правовою природою даний договір є окремим видом договору застави - договором іпотеки.

Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 575 Цивільного кодексу України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Закон України "Про іпотеку" є спеціальним законом, який регулює відносини у сфері застави нерухомого майна - іпотеки.

Згідно статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека є видом забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

В силу статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення.

Договір від 13.09.2007 р. посвідчений нотаріально та підписаний представниками сторін. Зокрема, з боку іпотекадержателя- керуючим Кіровоградської філії АКБ "Форум" Папченко В.К., що діяв на підставі довіреності №2513 від 20.06.2007 р. (а.с.57), з боку іпотекодавця - головою правління Лисенко Л.Г., що діяв на підставі статуту ЗАТ "КП "Техносервіс".

Відповідно до пункту 15.10 статуту ЗАТ "КП "Техносервіс", затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів ЗАТ "КП "Техносервіс" №1/07 від 07.02.2007 року та зареєстрованого виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради за №14441050005001369 від 12.12.2007 року (далі- статут ЗАТ "КП "Техносервіс"- а.с.46-53) голова правління та його заступники мають право, зокрема, розпоряджатися майном товариства в межах, що визначені Наглядовою радою, без довіреності діяти від імені товариства, укладати будь-які правочини (договори, угоди) та інші юридичні акти, видавати довіреності, відкривати в банках розрахункові та інші рахунки, укладати після їх попереднього погодження з Наглядовою радою товариства угоди про заставу майна, оренду та відчуження майна товариства.

Згідно пункту 14.3.24 статуту ЗАТ "КП "Техносервіс" до компетенції Наглядової ради товариства належить надання згоди голові правління на укладання будь-яких правочинів (договорів, угод) кредитування, застави, іпотеки на суму, незалежно від їх вартості.

Як вбачається із матеріалів справи 05.08.2007 р. Наглядовою радою ЗАТ "КП "Техносервіс" було ухвалено рішення, оформлене протоколом №1/8 засідання Наглядової ради ЗАТ "КП "Техносервіс" від 05.08.2007 року, згідно якого Наглядова Рада вирішила виступити майновим поручителем за ТОВ "Блас" та надати в заставу для забезпечення виконання його зобов'язань, які випливають з кредитної угоди, яка буде укладена позичальником з АКБ "Форум" наступне майно: комплекс будівель та споруд, який належить ЗАТ "КП "Техносервіс" на праві власності, балансовою вартістю 601,1 тис. грн. та ринковою вартістю 11661 тис. грн. (згідно з незалежною експертною оцінкою) і знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Варшавська, 98А, а також надати повноваження голові правління Лисенко Л.Г. на підписання договору застави від імені ЗАТ "КП "Техносервіс" з визначення решти істотних умов цього договору на розсуд уповноваженої особи (а.с.58, 114).

Враховуючи викладене, у господарського суду відсутні підстави вважати, що оспорений договір зі сторони ЗАТ "КП "Техносервіс" підписано неуповноваженою особою.

Доводи позивача стосовно того, що договір від 13.09.2007 р. укладено з порушенням вимог статті 6 Закону України "Про заставу" та статті 30 Закону України "Про власність" спростовуються наступним.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про заставу" майно, що перебуває у спільній власності, може бути передано в заставу тільки за згодою всіх співвласників.

Статтею 355 Цивільного кодексу України визначено поняття і види права спільної власності. У відповідності до вказаної норми майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно свідоцтва про право власності №176 від 15.03.2004 р., виданого виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради, та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно серії ССЕ №716361 від 16.08.2007 р. єдиним власником предмету договору іпотеки є іпотекодавець (а.с.59).

Товариство відповідача - ЗАТ "КП "Техносервіс" згідно пункту 7.1 статуту останнього є власником майна, що йому належить, включаючи майно, що передане йому засновниками та акціонерами, та згідно пункту 3.3 статуту має право на укладення з українськими, іноземними юридичними та фізичними особами угод купівлі-продажу, поруки, застави майна тощо.

Твердження позивача про порушення його прав, як співвласника майна, переданого в іпотеку, спростовується законодавчо і статутно визначеним обсягом його прав, як акціонера.

Посилання ж позивача на норми Закону України "Про власність" є неправомірним, оскільки вказаний Закон втратив чинність 20.06.2007 р., тобто до укладення оспореного договору, на підставі Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України" №997-V від 27.04.2007 р.

При вирішенні даного спору господарським судом враховано також викладене в пункті 51 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів". У зазначеному пункті роз'яснено, що законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва; з цієї підстави господарським судам належить відмовляти акціонерам (учасникам) господарського товариства в задоволенні позовів про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсними договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством.

Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України (пункт 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2009 р. №01-08/631 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)").

За таких обставин, позовні вимоги заявлені необґрунтовано та задоволенню не підлягають.

Клопотання позивача про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ "Кіровоградське підприємство "Техносервіс" про визнання недійсним рішення Наглядової ради від 05.08.2007 р. (а.с. 117) задоволенню не підлягає, оскільки заявником не подано суду доказів порушення провадження у справі про визнання недійсним рішення Наглядової ради ЗАТ "КП "Техносервіс" від 05.08.2007 р. Згідно комп'ютерної бази даних системи „Діловодство” судового інформаційного центру господарського суду Кіровоградської області позовну заяву б/н від 15.03.2010 р. (вх.№446/30 від 15.03.2010 р.) ОСОБА_1 до ЗАТ "Кіровоградське підприємство "Техносервіс" про визнання недійсним рішення Наглядової ради від 05.08.2007 р. (а.с.119-123) повернуто без розгляду господарським судом Кіровоградської області ухвалою суду від 19.03.2010 р. №02-08/70 на підставі пункту 6 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Згідно частини третьої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя С.В.Таран