Рішення № 9258688, 26.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.04.10 р.                     Справа № 15/71                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Укрбудпром” м. Київ (код ЄДРПОУ 35009688)

до відповідача приватного підприємства “Восток-Славія” м. Краматорськ (код ЄДРПОУ 35342390)

про стягнення заборгованості в сумі 50053,20 грн., штрафу в розмірі 25026,60 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Геліч В.П. за довіреністю б/н від 01.11.2009 р.

від відповідача: не з’явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Укрбудпром” м. Київ до приватного підприємства “Восток-Славія” м. Краматорськ про стягнення заборгованості в сумі 50053,20 грн., штрафу в розмірі 25026,60 грн.

Ухвалою суду від 02.04.2010 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/71, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвали суду від 02.04.2010 р. відповідач в судове засідання 26.04.2010 р. не з’явився, відзив на позов та витребувані документи до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. В матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців серії АД № 462833 станом на 21.04.2010 р., з якого вбачається, що ПП „Восток-Славія”, ідентифікаційний код 35342390, зареєстровано за адресою: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Паркова, буд. 107, кв. 13. Саме така адреса відповідача вказана позивачем у позовній заяві, та за цією адресою суд направляв відповідачу ухвалу у даній справі.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

16.04.2008 р. сторони уклали договір поставки № 16/04/08/УБП, згідно якого постачальник (позивач) зобов’язався передати в передбачений сторонами строк, а покупець (відповідач) зобов’язався прийняти та оплатити будівельні матеріали, вказані у доповненнях до даного договору.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що покупець проводить оплату на умовах здійснення 100% передоплати вартості партії товару на поточний рахунок постачальника.

До договору поставки сторони підписали додаток № 1, що є невід’ємною його частиною, яким передбачили найменування товару, завод–виробника, вид упаковки та транспортування, базисні умови поставки та ціну товару. Спірний договір та додаток до нього підписані представниками обох сторін та скріплені печатками. Завірені копії договору з додатком додані до позову, оригінали оглянуті в судовому засіданні, що підтверджується протоколом судового засідання від 26.04.2010 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору № 16/04/08/УБП від 16.04.2008 р. ним було передано відповідачу цемент за видатковою накладною № РН–0000194 від 28.04.2008 р. на суму 51439,20 грн. Факт отримання вказаного товару відповідачем підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на видатковій накладній в графі „Отримав”, скріпленим відбитком печатки, а також податковою накладною № 200 від 28.04.2008 р. на суму 51439,20 грн. Завірені копії видаткової та податкової накладних містяться в матеріалах справи.

Відповідач отриманий товар оплатив частково на суму 1386,00 грн., в результаті чого утворилася заборгованість на суму 50053,20 грн. (51439,20 грн. – 1386,00 грн. = 50053,20 грн.), що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 02.02.2009 р. Згідно даного акту звірки сальдо станом на 02.02.2009 р. на користь позивача склало 50053,20 грн. Акт звірки підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками, тому приймається судом до уваги як письмовий доказ у даній справі відповідно до ст. 36 ГПК України.

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними документами був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 16/04/08/УБП від 16.04.2008 р. суд робить виходячи з того, що в спірних видатковій та податковій накладних, акті звірки взаємних розрахунків підставою поставки вказаний саме договір № 16/04/08/УБП від 16.04.2008 р.

Позивач в письмових поясненнях посилається на той факт, що він неодноразово пред’являв відповідачу усні вимоги на оплату заборгованості за спірним договором.

Відповідач у відповідь на вимоги позивача надіслав гарантійний лист № 15 від 07.10.2009 р., в якому повністю визнав наявність заборгованості перед позивачем згідно договору № 16/04/08/УБП від 16.04.2008 р. в сумі 50053,20 грн., та, посилаючись на тяжкий фінансовий стан, зобов’язувався погасити вказану заборгованість у розмірі 50% протягом грудня 2009 р., залишкові 50% – протягом січня 2010 р. Гарантійний лист підписаний директором відповідача, підпис скріплений печаткою. Завірена копія гарантійного листа міститься в матеріалах справи.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором, звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла згідно договору № 16/04/08/УБП від 16.04.2008 р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов’язків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони в спірному договорі поставки передбачили оплату шляхом здійснення передоплати 100% вартості товару, що поставляється. Передплата – це термін оплати до настання події, в даному випадку передачі товару. Позивач поставив товар без отримання попередньої оплати, відповідач прийняв цей товар. Тобто, сторони своїми фактичними діями змінили умови договору з передоплати на оплату з відстрочкою платежу на невизначений строк. В даному випадку для врегулювання спірних правовідносин застосуванню підлягає загальна правова норма, передбачена ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вказаною нормою закону не встановлено конкретної форми та порядку пред’явлення вимоги, тобто така вимога може бути пред’явлена як в письмовій формі, так і в усній.

Із письмових пояснень представника позивача від 26.04.2010 р. вбачається, що вимоги на оплату були пред’явлені відповідачу в усній формі.

Єдиним доказом отримання відповідачем усної вимоги на оплату суми заборгованості за товар, переданий за спірною видатковою накладною, від позивача є гарантійний лист № 15 від 07.10.2009 р. Моментом пред’явлення вимоги вважається дата вказаного гарантійного листа, тобто 07.10.2009 р. Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати, з якою пов'язано його початок.

Виходячи з того, що вимога була отримана відповідачем 07.10.2009 р. (згідно гарантійного листа), семиденний строк оплати для відповідача наступив у період з 08.10.2009 р. по 14.10.2009 р. включно, а вже з 15.10.2009 р. почалося прострочення виконання грошового зобов’язання.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов’язання оплатити в установлений законом строк вартість отриманого від позивача згідно договору № 16/04/08/УБП від 16.04.2008 р. товару на суму 50053,20 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов’язання позивач, керуючись п. 8.3 договору, нарахував відповідачу штраф в сумі 25026,60 грн. (розрахунки містяться в матеріалах справи).

Згідно п. 8.3 договору у разі затримки оплати товару до 10 днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми заборгованості, понад цього строку – 50% від суми заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання понад 10 днів, тому в даному випадку підлягає застосуванню штраф в розмірі 50% від суми заборгованості.

Перевіркою розрахунку суми штрафу судом встановлено, що даний розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому приймається судом як належний доказ у даній справі.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 25026,60 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач у позовній заяві просить суд для забезпечення позову накласти арешт на основні засоби, майно (в т.ч. грошові кошти), які належать відповідачу.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням вищевказану заяву, вважає її такою, що заснована на необґрунтованих припущеннях позивача, тому відмовляє у задоволенні заяви стосовно вжиття заходів щодо забезпечення позову у зв’язку з недоведеністю реальних обставин того, що грошові кошти, майно, які є у відповідача, можуть зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитись за якістю на момент винесення рішення господарським судом. Крім того, арешту може підлягати тільки конкретно визначене майно або конкретна сума грошових коштів, за умови їх фактичної наявності у відповідача, що також не було доведено позивачем належними доказами.

Відповідач будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав, участі у судовому процесі не прийняв.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства “Восток-Славія” (юридична адреса: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Паркова, буд. 107, кв. 13; код ЄДРПОУ 35342390; рахунок 26009053601761 в Краматорській філії „Приватбанк”, МФО 335548) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Укрбудпром” (юридична адреса: 03127, м. Київ, пр. 40–річчя Жовтня, буд. 93, офіс 438; код ЄДРПОУ 35009688; рахунок 26008300124504 в Першій Київській філії ВАТ „ВІЕЙБІ Банк” м. Київ, МФО 321637) суму 75079,80 грн. (а саме: основний борг на суму 50053,20 грн., штраф в сумі 25026,60 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 750,80 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

У судовому засіданні 26.04.2010 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя