Рішення № 9258399, 26.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.04.10 р. Справа № 7/59

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Луганськ

До відповідача: Спільного українсько-німецького підприємства „Інтерра” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю с. Новогнатівка

Предмет спору: стягнення 33 917, 09 грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - дов.

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1. м. Луганськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ СП „Інтерра” с. Новогнатівка про стягнення 33917 ,09 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на видаткову накладну №491 від 23.07.2008р.; лист б/н від 22.01.2010р.; повідомлення про вручення поштового відправлення від 22.01.2010р.

Заявою від 13.04.2010р. позивач уточнив повне найменування відповідача - Спільне українсько-німецьке підприємство „Інтерра” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю.

Відповідач у жодне судове засідання не прибув, письмовий відзив на позов не надав, вимоги ухвал суду не виконав, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, Спільне українсько-німецьке підприємство „Інтерра” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ СП „Інтера”) зареєстровано як юридична особа за адресою: 85734, Донецька область, Волноваський р-н, с.Новогнатівка, вул.Глуменка.

У звязку з викладеним, справа розглянута за наявними в ній документами в порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

23.07.2008р. позивач поставив відповідачу 87,535 км оболонки сосисочної загальною вартістю 35938, 02 грн., що підтверджується двосторонньою видатковою накладною №491 від 23.07.2008р., підписаною обома сторонами без зауважень та скріпленою печаткою обох підприємств.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, в тому числі, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, у тому числі, правочини.

Під правочином, згідно з приписами ст.202 Цивільного кодексу України, мається на увазі дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Виходячи із приписів ст.ст. 202, 203, 205 Цивільного кодексу України між сторонами відбувся правочин.

Зі статті 174 Господарського кодексу України вбачається, що зобовязання можуть виникати, в тому числі, із угод між субєктами господарської діяльності, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги.

У звязку з неотриманням коштів за поставлений товар за накладною № 491 від 23.07.2008р. позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою б/н від 22.01.2010р. про здійснення оплати за поставлений товар по вищевказаній видатковій накладній в сумі 33917, 09 грн.

В підтвердження факту отримання претензії відповідачем, в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення від 22.01.2010р.

До теперішнього часу товар, отриманий за видатковою накладною №491 від 23.07.2008р. відповідач у повному обсязі не сплатив, у звязку з чим, у нього перед позивачем виник боргу в сумі 33917, 09 грн., який підтверджений матеріалами справи та підлягає стягненню у повному обсязі.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.67, 174, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Луганськ до Спільного українсько-німецького підприємства „Інтерра” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю с. Новогнатівка про стягнення 33 917, 09 грн. задовольнити.

Стягнути з Спільного українсько-німецького підприємства „Інтерра” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (85734, Донецька область, Волноваський р-н, с.Новогнатівка, вул.Глуменка, іедент.код 19341324) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, іедент.код. НОМЕР_1) заборгованість у сумі 33 917, 09 грн., державне мито у сумі 339, 17 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

Суддя