Рішення № 9258208, 22.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.04.10 р.                     Справа № 7/97                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка

До відповідача: Військової частини 3037 м. Донецьк

Предмет спору: стягнення 2292, 01 грн.

За участю представників:

Від позивача: Калітвянська С.О. –довір.

Від відповідача: Кірпічніков О.М. – довір.

СУТЬ СПОРУ:           

Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Військова частина 3037 м. Донецьк про стягнення 2292,01грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №933 від 15.10.2004р. з додатками та додатковими угодами; довідку №6394; довіреність від 27.11.2009р.; рахунок №933 за грудень 2009р.; рахунок №11/933.074700 від 12.01.2010р. за перевищення договірних величин.

Відповідач факт споживання у грудні 2009р. електроенергії у кількості 33739 кВт/год та факт перевищення споживання електроенергії у грудні 2009р. на 3739 кВт/год підтвердив, повідомив, що корегування договірних величин на цей період не було; заперечує проти позову, посилаючись на відсутність можливості здійснення постійного контролю за кількістю спожитої електроенергії.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №933 від 15.10.2004р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками та додатковими угодами.

Відповідно до п.9.4 Договору в редакції додаткової угоди від 19.03.2009р. до Договору, строк дії договору встановлений до 31.12.2009р. З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що у спірний період сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до р.1 Договору, постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до р.2 Договору, під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричної енергії (далі ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

Згідно п.4.2 ПКЕЕ (в редакції, що діяла у спірний період), відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором. Пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії. У разі потреби постачальник електричної енергії може вимагати від споживача надання обґрунтування очікуваних обсягів споживання. Розмір очікуваного споживання електричної енергії визначається та вказується для кожної площадки вимірювання. У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року. Споживачі, які розраховуються за електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу, та споживачі постачальників за нерегульованим тарифом, електроустановки яких обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, додатково подають відомості про заявку величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми на відповідні розрахункові періоди. Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору як договірні величини.

Порядок визначення та узгодження Договірних величин електроспоживання також викладений сторонами у розділі 5 Договору.

В розділі 5 Договору передбачено, що за підсумками розрахункового періоду договірна величина споживання електричної енергії коригується постачальником електричної енергії до рівня фактично оплаченої за цей розрахунковий період величини спожитої електричної енергії та відповідно здійснюється коригування договірної величини рівня електричної потужності.

Додатковою угодою №3 від 29.08.2008р. до Договору, сторони за взаємною згодою „вирішили змінити згідно з ПКЕЕ, затверджених Постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за №417/1442, із змінами та доповненнями, порядок коригування договірних величин споживання електричної енергії та потужності в розділі Договору про порядок визначення та узгодження договірних величин споживання енергії та потужності та викласти порядок коригування договірних величин в наступній редакції:

„Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Споживач, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, та/або споживач постачальника за нерегульованим тарифом, електроустановки якого обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності.

5

Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.

У разі коригування за заявою споживача договірної величини споживання обсягу електричної енергії здійснюється відповідне коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності.” (пункт 1 додаткової угоди №3 від 29.08.2008р.).

Пунктами 2 та 3 цієї ж угоди передбачено, що ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору №933 від 15.10.2004р. укладена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін. Ця Додаткова угода не змінює інших умов Договору та Сторони підтверджують свої зобов'язання, що виникли з нього.

Виконання умов Договору та укладених до нього додаткових угод, з огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для обох сторін по виниклим договірним зобов’язанням.

Відповідно до п.4.4 ПКЕЕ (в редакції, яка діяла у спірний період), споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Договірні величини споживання електричної енергії на 2009 рік узгоджені сторонами у додатку до Договору „Договірні величини споживання електричної енергії на 2009 рік”, згідно якого, договірна величина електроспоживання на грудень 2009р. становить 30.000 тис. кВт/год.

З матеріалів справи та пояснень представників обох сторін вбачається, що відповідач до позивача із заявою про коригування (збільшення) договірної величини електроспоживання на грудень 2009р. не звертався.

Таким чином, договірна величина електроспоживання, яка узгоджена сторонами в установленому порядку у відповідності до приписів чинного законодавства на грудень 2009р. становить 30000 кВт/год, що також підтверджено відповідачем.

Згідно акта прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії), підписаного обома сторонами без зауважень, відповідач у грудні 2009р. фактично спожив 33739 кВт/год, що також підтверджено відповідачем у судовому засіданні.

Згідно ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” (в редакції, що діяла в спірний період), споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Таким чином, відповідач перевищив договірну величину електроспоживання, у грудні 2009р. на 3739 кВт/год, вартістю 2292, 01 грн., що також підтверджено представником відповідача у судовому засіданні та зафіксовано відповідним протоколом судового засідання.

На зазначені вище суми за вказаний період позивач виставив відповідачу відповідний рахунок на оплату за перевищення договірних величин електроспоживання, отримання якого Військовою частиною 3037 підтверджено як матеріалами справи (міститься відмітка про отримання на самому рахунку), так і відповідачем у судовому засіданні.

Посилаючись на несплату відповідачем вищевказаного рахунків, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 2292, 01 грн. за перевищення договірних величин електроспоживання за грудень 2009р.

Відповідач проти стягнення зазначеної суми заперечив, посилаючись на відсутність можливості здійснення постійного контролю за кількістю спожитої електроенергії, оскільки ТП, в якому знаходиться прилад обліку електроенергії зачинено на ключ, який зберігається у позивача по справі і доступ до такого приладу обліку у споживача відсутній.

Предметом спору по цій справі є стягнення з відповідача вартості електричної енергії, спожитої понад договірну величину.

Факт перевищення електроенергії відповідачем підтверджений матеріалами справи, доведений позивачем та визнаний відповідачем, тоді як розгляд питання про обмеження доступу сторони за договірними зобов’язаннями до будь-якого з об’єктів (місць знаходження приладів обліку тощо) не є предметом спору цієї справи, у зв’язку з чим такі заперечення відповідача судом до уваги не приймаються.

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що на момент розгляду справи рахунок за перевищення договірних величин електроспоживання за грудень 2009р. на суму 2292, 01 грн. відповідачем не сплачено.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 629 Цивільного кодексу України, ст.67, 193 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка до Військової частини 3037 м. Донецьк про стягнення 2292, 01 грн. задовольнити.

Стягнути з Військової частини 3037 (83005, м.Донецьк, вул.Купріна, 1, ЄДРПОУ 23316237) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, рахунок структурної одиниці Донецьких електричних мереж 260383011297 в в ДОУ ВАТ „Державний ощадний банк України” м.Донецьк, МФО 335106, ЄДРПОУ Донецьких електричних мереж 00131469) 2292, 01 грн. за перевищення договірних величин електроспоживання.

Стягнути з Військової частини 3037 (83005, м.Донецьк, вул.Купріна, 1, ЄДРПОУ 23316237) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, рахунок структурної одиниці Донецьких електричних мереж 26004301745393 в філії ГУ Промінвестбанку в Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ Донецьких електричних мереж 00131469) державне мито у сумі 102, 00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236, 00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

Суддя