Рішення № 9258029, 20.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.04.10 р.                     Справа № 22/19                               

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Саббіа Груп”, м.Дніпропетровськ, ЄДРПОУ 35935358,

до відповідача Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь”, м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 25605170,

про стягнення 159652,72 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Лущик О.А. – довіреність б/н від 01.09.2009р.,

від відповідача: не з’явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Саббіа Груп”, м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь”, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 159652,72 грн., у тому числі 139123,20 грн. основного боргу, 3685,87 грн. 3% річних та 16843,65 грн. інфляційних витрат.

Позовні вимоги Позивача ґрунтуються на неналежному виконанні Відповідачем умов договору поставки №168 АЕСсн від 17.06.2008р., а також простроченні грошового зобов’язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, виникли підстави для нарахування 3% річних та інфляційних витрат.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копію договору поставки №168 АЕСсн від 17.06.2008р. разом із протоколом розбіжностей до нього, а також специфікаціями, додатковими угодами, які є його невід’ємною частиною; рахунків-фактур; видаткових накладних; квитанцій про приймання вантажу; претензій від 21.05.2009р. та від 11.06.2009р. із підтвердженням їх відправлення Відповідачу.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.190, 526, 536, 625, ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 230, п.6 ст.231 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 12, 22, 28, 44, 49, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

09.02.2010р. через канцелярію суду надійшла заява Позивача про уточнення позовних вимог, за змістом якого останнім визначено ціну позову у сумі 159652,42 грн., розмір держаного мита у розмірі 1596,52 грн. та позовні вимоги щодо стягнення 159652,72 грн., з яких 139123,20 грн. основного боргу, 3685,87 грн. 3% річних та 16843,65 грн. інфляційних витрат.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає до уваги зазначену заяву та розглядає справу з урахуванням її змісту.

Одночасно, на виконання вимог суду Позивачем представлено первинну документацію у підтвердження договірних відносин з Відповідачем на протязі періоду дії договору поставки №168 АЕСсн від 17.06.2008р. та банківськи виписки про надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю „Саббіа Груп”, вексель АА 0859266 від 03.09.2008р.

16.02.2010р. Відповідачем представлено відзив на позовну заяву, за змістом якого Закритим акціонерним товариством „АзовЕлектроСталь” позовні вимоги не визнано, оскільки останній вважає, що товар поставлений Позивачем у межах договору №168АЕСсн від 17.06.2008р. за накладними, які надані суду у підтвердження даного факту, сплачений ним у повному обсязі. У підтвердження наведеного представлені копії відповідних платіжних доручень.

10.03.2010р. через канцелярію господарського суду Донецької області у доповнення до відзиву представником Відповідача надані пояснення. За їх змістом Закрите акціонерне товариство „АзовЕлектроСталь” вказує на відсутність у нього двостороннє підписаного протоколу розбіжностей від 05.11.2008р. до додаткової угоди №3 від 10.10.2008р. до договору №168 АЕСсн від 17.06.2008р.

Також, 10.03.2010р. представником Позивача надані пояснення відносно існування протоколу розбіжностей до додаткової угоди №3 від 10.10.2008р. та 18.03.2010, долучені додаткові документи на поставку товару за 02.07.2008р., 13.07.2008р., 22.07.2008р., 31.07.2008р., банківські виписки, копії актів від 03.09.2008р. та від 28.11.2008р., акт звірки взаєморозрахунків та підтвердження його відправлення Відповідачу.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю „Саббіа Груп” у запереченнях на відзив, що надані суду 23.03.2010р., зазначає, що за весь період існування відносин з поставки товару між ним та Відповідачем за договором №168АЕСсн від 17.06.2008р., Позивач поставив, а Відповідач прийняв пісок формовий кварцовий на загальну суму 822194,00 грн., що підтверджується наданими первинними документами, рахунками-фактурами, залізничними квитанціями. В свою чергу Відповідач здійснив оплату товару у розмірі 683070,80 грн., підтвердженням чому є відповідні банківські виписки. Таким чином, сума основної заборгованості за поставлений, але не сплачений товар становить 139123,20 грн. Здійснення оплати товару, на яку вказує Закрите акціонерне товариство „АзовЕлектроСталь” є оплатою за товар та ії враховано при розрахунку заборгованості.

За поясненнями Позивача №113 від 05.04.2010р. будь-яких інших договорів, окрім договору №168АЕСсн від 17.06.2008р., між сторонами укладено не було. Даний факт також підтверджено у поясненнях Відповідача №523/728 від 06.04.2010р., наданих суду 07.04.2010р.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка зазначена у позовній заяві, суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Проте, суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

17.06.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЮА-Сіліка” (Постачальник) та Закритим акціонерним товариством „АзовЕлектроСталь” (Покупець) укладено договір поставки №168 АЕСсн.

Згідно п.1.1 статуту Товариства з обмеженою відпоавідальністю «Саббіа Груп» попереднє найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮА-Сіліка» змінено рішенням загальних зборів учасників, оформлено протоколом №5/08slc від 22.09.2008р.

За викладених обставин, відповідно до змісту додаткової угоди №2 до договору поставки (про зміну найменування та банківських реквізитів), сторони погодили зміни до зазначеного договору та визначили у розділі договору «Постачальник» та усіх підписаних спеціфікаціях, укладених між сторонами, найменування Товариство з обмежною відповідальністю «Саббіа Груп», ЄДРПОУ 35935358.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Саббіа Груп» є учасником правовідносин, що грунтуються на підставі укладеного правочину за №168АЕСсн від 17.06.2008р. та, як наслілок, належним Позивачем по справі.

Оцінивши положення договору №168 АЕСсн від 17.06.2008р., із якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Таким чином, в силу статті 265 Господарського кодексу України, статті 712 і 655 Цивільного кодексу України та умов договору Позивач (Постачальник) зобов’язується поставити, а Відповідач (Покупець) прийняти та сплатити товар згідно відповідної спеціфікації (додаток до даного договору, що є невідємною його частиною).

Як вбачається з договору, найменування товару, що постачається – пісок формовочний кварцевий, марка 2КЗ01020.

Згідно з додатковою угодою №3 від 10.10.2008р. до договору поставки №168АЕСсн, сторони домовились, що з дати укаладання данного документу ціна за тону товара буде складати 35,00 грн. без врахування податку на додану вартість, поставка здійснюватися на умовах FCA станція Вольногорськ Придніпровський ж.д. Одночасно, враховуючи зазначене, внесено зміни до контракту та умови поставки викладені наступним чином: товар поставляється на умовах FCA станція Вольногорськ Придніпровський ж.д.

Додаток №2 до договору, яким є спеціфікація на поставку продукції у 2008р. №2 від 10.10.2008р., відображає викладену домовленість сторін, визначає кількість товару, що повинен бути поставлений (30000т.) та встановлює загальну суму договору (1260000,00грн.)

Як визначено умовами договору поставки, право власності, усі ризки загибелі, пошкодження товару переходить до Покупця з дати поставки товару, яка визначається датою календарного штемпелю станції Вольногорськ Приднепровський ж.д. у залізничих накладних. При цьому, товар вважається зданим Постачальником та прийнятим Покупцем за кількістю - згідно супрвідних документів на партію товару (рахунок-фактура, видаткова накладна, ж.д. накладна). При поставці товару дозволено відхилення від зазначеної кількості у межах +- 2%.

Матеріали справи містять протокол розбіжностей від 05.11.2008р. до додаткової угоди №3 від 10.10.2008р. до договору №168АЕСсн від 17.06.2008р., що підписаний лише з боку Відповідача, за змістом якого внесено зміни до зазначеного документу та визначене наступне: „Ціна на товар встановлюється на умовах FCA – ст.Вільногірськ Придніпровський ж.д. згідно „Інкотермс 2000” та зазначається у відповідній специфікації №2 (додаток №2), що є невід’ємною частиною правочину. Товар поставляється на умовах СРТ – ст.Маріуполь-Сортувальний Донецької ж.д. згідно „Інкотермс 2000” залізничним транспортом з відшкодуванням Покупцем Постачальнику вартості ж.д. тарифу, згідно виставленого рахунку”.

Відповідно до Правил №560 від 01.01.2000р. "Інкотермс. Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати” на умовах поставки FCA та СРТ Продавець вважається таким, що передав товар у момент його здачі перевізникові.

Тобто, з наведеного вбачається, що дати указані на квитанціях про приймання вантажу, залізничних накладних, на штемпелі станцій відправлення є датами поставки товару.

Згідно з видатковми накладними, що містяться у матералах справи, кількість товару, що передається Відповідачу складає у загальному обсязі 1801т.

Проте, відповідно до квитанцій про приймання вантажу, представлених суду, Товариством з обмеженою відповідальністю Саббіа Груп” відвантажено пісок формовий у кількості 1732т. (розбіжності складають постачання товару за видатковою накладною №СГ30/11-01 від 30.11.2008р. та квитанцію про приймання вантажу №45737453 від 30.11.2008р., згідно з якою перевізнику фактично переданий товар у кількості 345т, а не 414т. як вказано у видатковій накладній).

Отже, враховуючи викладені обставини справи, умови договору та положення Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) Відповідачу фактично передано товар у обсязі 1732т. загальною вартістю 60620,00 грн. без врахування податку на додану вартість, що з врахуванням 20% податку складає 72144,00 грн. (30.11.2008р. передано товар на суму 14490,00 грн. з урахуванням податку на додану вартість).

Як вбачається з матеріалів справи, будь-які зауваження щодо якості продукції, строків та порядку її постачання відсутні. Письмові повідомлення стосовно відмови від прийняття або оплати продукції Відповідачем Позивачу не надавались.

Внаслідок цього обов’язок передачі Продавцем товару вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов договору №168 АЕС від 17.06.2008р. Виходячи з відзиву та доповнень до нього, Відповідач не заперечує проти викладеного.

При цьому, слід зазначити, що зауваження Відповідача щодо не підписання протоколу розбіжностей 05.11.2008р. до додаткової угоди №3 від 10.10.2008р. до договору №168АЕСсн від 17.06.2008р. з боку Позивача судом до уваги не прийнято, оскільки за фактичних обставин справи, зміст вказаного протоколу не впливає на кваліфікування спірних відносин та вирішення спору по суті.

Протоколом розбіжностей від 11.07.2008р. до договору №168 АЕСсн сторони узгодили порядок та форми розрахунку. Таким чином, з урахуванням додаткової угоди №1 від 03.09.2008р., Покупець здійснює оплату за поставлену партію товару у розмірі 100% її вартості шляхом банківського переказу протягом 10 банківських днів з моменту поставки. При цьому, за згодою сторін оплата товару здійснюється іншими формами розрахунку, не забороненими законодавством України.

Одночасно, у специфікації №2 від 10.10.2008р. на поставку продукції у 2008р. визначений обов’язок сплати Відповідачем залізничного тарифу додатково, на підставі рахунків, виставлених Позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, вартість послуг залізниці становить 52901,00грн, без врахування податку на додану вартість, що з його врахуванням складає 63 481,20грн.

В процесі розгляду справи дані факти Відповідачем не заперечувались.

Виходячи з системного аналізу наведених вище обставин, суд вважає, що надані Позивачем видаткові накладні, рахунки фактури та квитанції про приймання вантажу є належними доказами здійснення передачі Відповідачу продукції та прийняття ії останнім, а також понесення витрат з ж/д тарифу Постачальником саме в межах спірного договору.

Вище перелічені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

За викладених обставин, Відповідач повинен був здійснити оплату отриманого товару та залізничного тарифу на загальну суму 136225,20грн. наступним чином: за видатковою накладною №СГ30/11-01, квитанцією про приймання вантажу №45737453 від 30.11.2008р. – по 12.12.2008р. у розмірі 29120,40 грн. з врахування податку на додану вартість, за накладною №СГ02/12-05, квитанцією №45737461 від 02.12.2008р. – по 16.12.2008р. у сумі 21345,60грн., за накладною №СГ06/12-04, квитанцією №45738047 від 06.12.2008р. – по 19.12.2008р. у сумі 5336,40грн., за накладною №СГ07/12-01, квитанцією №45739008 від 07.12.2008р. – по 19.12.2008р. у сумі 37460,40грн., за накладною №СГ09/12-01, квитанцією №45739026 від 09.12.2008р. – по 23.12.2008р. у сумі 26953,20грн., за накладною №СГ18/12-05, квитанцією №45739082 від 18.12.2008р. – по 05.01.2009р. у сумі 16009,20грн.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вказує Позивач, вартість поставленого товару за переліченою первинною документацією та ж/д тарифу не сплачена Відповідачем.

Відносно зазначеного, будь яких доказів, що підтверджують протилежне, сторонами не надано.

Твердження Відповідача щодо оплати зазначеного товару не прийняті до уваги судом, оскільки вони спростовуються доданими до матеріалів справи документами, вівдповідно до яких загальна вартість поставленого товару у межах договору №168АЕСсн від 17.06.2008р. складає значно більшу суму ніж сума оплати, здійснена Відповідачем на протязі дії укладеного між сторонами правочину.

Таким чином, грошове зобов’язання Покупця перед Постачальником у розмірі 136225,20грн. на момент прийняття рішення суду не виконане, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги висновки суду щодо виникнення заборгованості Відповідача на підставі договору №168АЕСсн від 17.06.2008р., позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Саббіа Груп” у частині стягнення суми основного боргу підлягає задоволенню у розмірі 136225,20грн.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі, яка є меньшою, ніж заявлена Позивачем та період нарахування відсотків та інфляційних витрат, визначений Товариством з обмеженою відповідальністю „Саббіа Груп”, судом визначено, що за період прострочення оплати вартості поставленої продукції по вказаним накладним та ж.д. тарифу сума 3% річних складає 3592,10 грн., інфляційних витрат - 16491,88 грн.

Державне мито та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Відповідача, відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1, 4-2, 4-3, 12, 15, 22, 32-34, 36, 43, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд , -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Саббіа Груп”, м.Дніпропетровськ, до Відповідача, Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь”, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 159652,72 грн, в тому числі 139123,20 грн. основного боргу, 3685,87 грн. 3% річних та 16843,65 грн. інфляційних витрат. задовольнити частково.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь” (87535, м.Маріуполь, пл.Машинобудівників, б.1, ЄДРПОУ 25605170, р/р26003900175599 у МФ ПУМБ Україна, МФО 335742) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Саббіа Груп” (49000, м.Дніпропетровськ, пр.Газети Правда, 11/53, ЄДРПОУ 3935358, р/р26006091168161 у ДОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 305017) 156309,18 грн., у тому числі 136225,20 грн. основного боргу, 3592,10 грн. 3% річних та 16491,88 грн. інфляційних витрат.

3.Стягнути з Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь” (87535, м.Маріуполь, пл.Машинобудівників, б.1, ЄДРПОУ 25605170, р/р26003900175599 у МФ ПУМБ Україна, МФО 335742) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Саббіа Груп” (49000, м.Дніпропетровськ, пр.Газети Правда, 11/53, ЄДРПОУ 3935358, р/р26006091168161 у ДОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 305017) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 1 563,11грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 231,06грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6.У судовому засіданні 20.04.2010р. оголошено повний текст рішення.

7.Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя