Ухвала суду № 92579691, 02.11.2020, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №133/3124/20

Провадження №1-кс/133/999/20

02.11.20

У Х В А Л А

Слідчий суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Кучерук І.М.,

з участю:

секретаря судового засідання Паращенко Л.І.,

прокурора Сауляк А.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

слідчого Яценка Б.В.,

у відкритому судовому засіданні в м. Козятині

розглянувши клопотання слідчого СВ Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області Яценка Б.В., погоджене прокурором Калинівського відділу Калинівської місцевої прокуратури Пеньківською Ю.С., подане у кримінальному провадженні №12020020170000714 від 31.10.2020 за ч.2 ст.289 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Писарівка Шаргородського району Вінницької області, проживаючого без реєстрації по АДРЕСА_1 , одруженого, не працюючого, раніше судимого,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області Яценко Б.В. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб.

Клопотання мотивовано тим, що 31.10.2020 у нічний час ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 приїхали на автомобілі «Део Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1 , до м. Козятин. ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 31.10.2020 близько 03:00 год. зайшли у двір багатоповерхового будинку №43 по вул. Винниченка в м.Козятин, де виявили припаркований легковий автомобіль ВАЗ-21013 бежевого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , 1985 року випуску, кузов № НОМЕР_3 , який перебуває в користуванні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 . Потім ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 , впевнившись у відсутності власника та сторонніх осіб, підійшли до вказаного автомобіля, відчинили двері зі сторони водія, після чого ОСОБА_1 сів за кермо.

Далі ОСОБА_1 зірвав пластикові накладки з замка запалення та розблокував рульове кермо. Після чого ОСОБА_2 за допомогою буксировочного шнурка причепив автомобіль ВАЗ-21013 до легкового автомобіля марки «Део Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1 , сів за кермо та розпочав здійснювати буксирування автомобіля, за кермом якого перебував ОСОБА_1 . Під час буксирування автомобіля через село Козятин Козятинського району Вінницької області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були помічені працівниками поліції, які пред`явили їм вимогу зупинитись. Щоб уникнути викриття, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спробували втекти від працівників поліції. Внаслідок переслідування буксирувальний шнурок розірвався та ОСОБА_2 на легковому автомобілі марки «Део Ланос» зник із місця події, а ОСОБА_1 , залишивши салон викраденого автомобіля ВАЗ-21013, стрибнув у поруч розташовану водойму і заплив до укриття, але був виявлений працівниками поліції та затриманий.

ОСОБА_2 , який керуючи автомобілем «Део Ланос», уникав переслідування, на дорозі в напрямку с. Козятин - с. Вернигородок не справився з кернуванням, в`їхав у дерево обабіч дороги і також був затриманий працівниками поліції.

Своїми діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спричинили потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду.

31.10.2020 об 11:10 год. за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення СВ Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ч.2 ст. 208 КПК України.

31.10.2020 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України. Постановою слідчого від 31.10.2020 уточнено анкетні данні, а саме щодо прізвища підозрюваного, - ОСОБА_5 .

Досудовим розслідуванням встановлена обгрунтована підозра ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор підтримала клопотання.

Підозрюваний суду пояснив, що не заперечує проти задоволення клопотання про обрання відносного нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши прокурора, підозрюваного і дослідивши докази, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення вказаного вище клопотання з огляду на таке.

З наданих матеріалів клопотання вбачається обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, яка підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами огляду місця події, допиту потерпілого, допиту свідка.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Разом з тим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості переважує принцип поваги до свободи особистості.

Статтею 178 КПК України визначено обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу.

Виходячи з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_1 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , є тяжким, і відповідальність за його вчинення передбачена у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Наявність підстави «існування ознак тяжкого злочину» у практиці Європейського суду з прав людини збігається з підставою «суворості передбаченого покарання». Ця підстава не може бути застосованою самостійно без інших підстав позбавлення особи свободи. У справі «Ілійков проти Болгарії» Суд зауважив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин, у вчиненні якого оголошено підозру, сукупність установлених даних, зокрема вагомість доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого йому злочину та дані про його особу, відсутність постійного джерела прибутків, стійких соціальних зв`язків, наявність неодноразових судимостей, в тому числі за незаконне заволодіння транспортним засобом, є підстави вважати про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: спроб переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Суд враховує, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (п. 80 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Марченко проти України»).

Однак обставини, встановлені під час розгляду клопотання з урахуванням доказів, надані органом досудового слідства, вказують на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Визначити заставу в розмірі 84080 (вісімдесят чотири тисячі вісімдесят) гривень 00 коп., після внесення якої підозрюваний ОСОБА_1 звільняється з-під варти під заставу.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152; банк отримувача ДКСУ, м. Київ, ГУДКСУ у Вінницькій області; код банку отримувача (МФО) 820172 ; рахунок отримувача UA688201720355219002000000401, призначення платежу: запобіжний захід- застава.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Вінницької установи виконання покарань УДПтС України у Вінницькій області (№1).

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Вінницької установи виконання покарань УДПтС України у Вінницькій області (№1) негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_1 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Уповноважена службова особа Вінницької установи виконання покарань УДПтС України у Вінницькій області (№1) у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_1 зобов`язана роз`ясняти його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Покласти на ОСОБА_1 обов`язок у разі внесення застави прибувати на виклики уповноважених осіб органу досудового слідства та суду; не залишати без дозволу слідчого чи суду місце проживання – АДРЕСА_1 в період з 20 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. наступного дня та повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та навчання, носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали суду становить 60 днів до 31.12.2020 включно.

Виконання ухвали покласти на працівників Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному ОСОБА_1 , прокурору, слідчому.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів до Вінницького апеляційного суду.

Оскарження ухвали суду не зупиняє її виконання.

Слічий суддя І.М. Кучерук